Перша розмова з новим головою Ощадбанку

Сергій Наумов очолив державний Ощадбанк на початку листопада 2020 року. Його приходу в банк передувала низка неоднозначних, і навіть скандальних подій.

У липні 2019 року наглядова рада банку вирішила без конкурсу продовжити контракт екс-глави Ощад Андрія Пишного, який керував держбанком більше 6 років. Однак це рішення забракували у Нацбанку. На Інститутській заявили, що процедура не відповідала реформі корпоративного управління в держбанках.

Конфлікт закінчився тим, що регулятор відмовився погоджувати п'ятьох членів наглядової ради Ощаду. До числа опальних персон потрапив і екс-голова представництва ЄБРР в Україні Шевкі Аджунер.

Після поновлення наглядової ради, був оголошений конкурс на голову Ощаду. Переможцем став голова української «дочки» грецького Піреус Банку Сергій Наумов. І хоча його кандидатуру Нацбанк беззастережно схвалив, справа знову зайшла в глухий кут — призначення Наумова було заблоковано за допомогою судових позовів. Два з них подав директор департаменту Укргазбанку Геннадій Хелемський, який також претендував на посаду голови Ощаду. Ще один — народний депутат Максим Бужанський.

Знадобилося декілька місяців, щоб «розрулити» ситуацію. У вересні суд розблокував призначення і на початку листопада Наумов приступив до керування банком.

Про те, як Ощад жив у період «двовладдя», як переживає коронакризу і про плани розвитку банку Сергій Наумов розповів «Мінфіну» у своєму першому ексклюзивному інтерв'ю на новій посаді.

Про призначення

• Ви декілька років очолювали Піреус Банк. Чому вирішили взяти участь у конкурсі на голову Ощадбанку?

• У своєму мотиваційному листі я написав, що поганий той солдат, який не мріє стати генералом. Мова не про високу посаду, а про масштаби діяльності. Я вважаю, що мені як менеджеру не вистачало саме масштабу. Інша причина — мені вже 51 рік, я володію певними знаннями і досвідом, а значить — можу зробити щось корисне для країни, для банківської системи зокрема. Ця мотивація може здатися комусь дивною. Але я вважаю себе патріотом України і хочу, щоб мої діти жили в цій країні і вона розвивалася за європейськими стандартами. Тому я вирішив брати участь у конкурсі на голову Ощаду.

• Ваш шлях до посади виявився дуже непростим. Результати конкурсу стали відомі ще в середині червня, а офіційно ви очолили банк лише на початку листопада. Ви були готові до такого «опору»?

• Ні, звичайно, не був. Для мене ці місяці були дуже непростими. Я не розумів, звідки і чому такий спротив. Я говорив і говорю, що переміг в конкурсі абсолютно чесно — покладаючись виключно на свою компетенцію, досвід, знання і мотивацію. Це було для мене несподіванкою і великим психологічним напруженням.

• А зараз, через півроку, ви розумієте підгрунтя тих подій?

• Я можу тільки здогадуватися, навіщо блокували моє призначення. Але фактів і доказів у мене немає. Та я й не хочу витрачати на це час. Я вступив на посаду, у мене є зрозумілі, чіткі цілі, і я зосереджений на їх досягненні.

• Останнім часом навколо держбанку було дуже багато шуму. Конфлікт НБУ і наглядової ради Ощаду після продовження контракту екс-голови банку Андрія Пишного. Звільнення членів наглядової ради, конкурси на нового голову, блокування вашого призначення в суді. Як все це відбилося на поточній діяльності банку?

• Ці події не мали критично негативного впливу на банк. Але вони однозначно впливали на керованість, команду, на людей, які тут працювали. Вони впливали на імідж банку. Деякі рішення не приймалися своєчасно. Ситуація була дуже неоднозначною: начебто вже було обрано нового голову правління, але при цьому залишався і колишній голова. Тобто, була свого роду «двоголовість»…

• І як у той час здійснювалося керівництво банком?

• Так, як і повинно було бути. Керував діючий голова. А я, як обраний, але непризначений голова, залишався осторонь, потихеньку входив у курс справ і чекав рішення судів. Тільки після того як моє призначення було затверджено, я став повноцінно керувати банком. Треба віддати належне Андрію Григоровичу, він у цивілізованій формі передав свої справи.

• Чи зустрічалися ви після призначення з президентом? Якщо так, про що говорили, які цілі перед вами поставили?

• Ми зустрілися з Володимиром Зеленським на відкритті нашого відділення у Луганській області на КПВВ «Счастье». До речі, він одразу впізнав в мені нового голову Ощадбанку. Я коротко доповів, які послуги ми будемо надавати у новому відділенні. Зустріч тривала кілька хвилин.

• Минулого року багато обговорювали історію, коли Володимир Зеленський зателефонував голові Укрексімбанку з докором — чому банк не реструктуризує кредити бізнесу. Вам президент не телефонував? І, в принципі, чи були дзвінки «згори»?

• Ніяких спроб втручатися в операційну діяльність банку не було. Але я голова державного банку. Тому в перші місяці познайомився і досить багато спілкувався і з міністрами, і з їх заступниками. Спілкування з акціонером — це природньо.

Фото: Сергій Владикін для «Мінфіну»

Перші враження

• Чи плануєте ви змінювати команду в Ощадбанку?

• Найголовніше — сформувати правління. Відповідно до закону, члени правління на конкурсній основі обираються наглядовою радою. Сподіваюся, ми завершимо цей процес до кінця І кварталу. Після цього визначатимемося з іншими кадровими змінами. Банку потрібна «свіжа кров», люди з бізнес-орієнтованою культурою, вмінням вибудовувати ефективні процеси. Безумовно, зміни будуть.

• У вас було декілька місяців, щоб оцінити ситуацію в банку. Чим ви задоволені, а чим ні?

• Сильні сторони Ощаду — це впізнаваність бренду, здатність банку залучати великі ресурси, які згодом йдуть на кредитування, широка клієнтська база — як фізосіб, так і малого/середнього бізнесу, включаючи ФОПів. У банку є сильні професійні співробітники, представленість відділень у всіх регіонах. Є здатність і компетентність фінансувати великі проекти і запускати нові продукти.

Що стосується слабких сторін, то банк залишається неповоротким. Довгі процеси запуску нових продуктів, видачі кредитів. Відсутність детального управлінського обліку. Є проблема з утриманням талантів. Недостатньо висока комерційна культура. Плюс неефективність: банку дуже важко рухатися через бюрократію. І, звичайно ж, не можна забувати про величезний портфель проблемної заборгованості. Він відволікає ресурси, які могли б бути спрямовані на залучення клієнтів, на нові проекти.

Фінрезультат та карантин

• За результатами 11-ти місяців Ощад став другим банком за показником прибутку: 4,84 млрд грн. За рахунок чого було отримано цей результат?

• Основна частина прибутку — це результат переоцінки індексованих ОВДП в капіталі банку. Ці папери номіновані в гривні, але індексовані на курс. Результат їх переоцінки залежить від курсу валюти, макропоказників, динаміки відсоткових ставок на внутрішніх і зовнішніх ринках. Через це виникає волатильність: в залежності від того як змінюються дані показники, у банку може бути або великий позитивний торговельний результат, або взагалі негативний. В даному випадку банк опинився в плюсі. Але постійно залежати від торгового результату — це неправильно. Тому наш ключовий пріоритет — підвищення ефективності. Банку потрібно переглянути бізнес-модель, посилити фокус на роздрібному сегменті і МСБ. Потрібно зайнятися скороченням витрат, впровадженням високотехнологічних рішень.

Читайте також: Нацбанк назвав 10 найприбутковіших банків з початку року

• Який прибуток банк показав за 12 місяців 2020?

• Близько 2,8 млрд грн. Зниження прибутку пов'язане з тим, що банк сформував резерви під можливі ризики, пов'язані з карантином і локдауном. В основному, мова про портфелі вже реструктуризованих кредитів. Позичальники не припинили платити, але ми бачимо, що їх фінансовий стан погіршився, є ризики.

• Який відсоток реструктуризованих кредитів, за вашими оцінками, може перейти до категорії непрацюючих після завершення карантину?

• Наша мета — не допускати зростання NPL. Ми намагаємося вчасно реагувати на проблеми клієнтів. Під час першого локдауна у 2020 році банк активно реструктуризував кредити МСБ. В результаті у портфелі нових кредитів частка проблемних позик виявилася дуже незначною — близько 2%.

• Як банк пережив другий локдаун — в січні цього року?

• Ми про це дізнаємося трохи пізніше. Суттєвого впливу ми поки що не відчуваємо. Портфель обслуговується, подивимося що буде далі. Не виключаю, що буде погіршення.

• Останнім часом ми бачимо, як банки масово підвищують тарифи на свої послуги. Якщо раніше вони залучали клієнтів в інтернет- та мобільні банкінги безкоштовними сервісами, то тепер за все доводиться платити. Це пов'язано з кризою або повальні комісії в інтернеті — вже назавжди?

• На першому етапі при переведенні клієнтів в онлайн банки отримували незаперечну перевагу у вигляді зниження витрат на утримання мережі. Але з часом ситуація змінилася. Клієнти вже звикли користуватися віддаленими каналами, їм стало зручно проводити операції, не виходячи з дому. Але щоб забезпечити клієнтам таку зручність, банкам доводиться нести витрати — серйозно вкладатися в розвиток IT-інфраструктури, різних програм, мобільних додатків, які потрібно підтримувати і оновлювати. Відповідно, банкам потрібно на чомусь заробляти. Це продукт, і він повинен продаватися і мати ціну. Так, клієнти вже готові платити за зручність і оперативність.

Каталог інтернет-банкінгів на «Мінфін». Дивитися тарифи банків​

Фото: Сергій Владикін для «Мінфіну»

Про кредити

• За 11 місяців 2020 року загальний кредитний портфель банку скоротився. Портфель юросіб зменшився на 2,6 млрд грн, а ось обсяги кредитування фізосіб зросли на 1,4 млрд грн. Які плани на цей рік?

• 2020 рік ми прожили в умовах пандемії, у нас не було мети нарощувати кредитний портфель. Але в роздрібному сегменті, в іпотеці ми все одно змогли його збільшити. На 2021 рік ми також плануємо зростання, але він, швидше за все, не буде значним. Ми витратимо цей рік на трансформацію банку, спробуємо зробити процеси кредитування ефективнішими. І у 2022—2024 рр. запустимося на повну потужність.

• Ощад активно бере участь в програмі доступного кредитування «5−7−9%». Яких результатів вдалося досягти?

• Ми входимо до топ-3 за обсягами видачі доступних кредитів на інвестиційні цілі. В рамках цієї програми банк видає такі позики на модернізацію і розширення бізнесу. Загалом на кінець року ми видали понад 1120 кредитів на суму 1,7 млрд грн. Це приблизно 40% від загальної кількості поданих заявок. За нашою статистикою всього до банку надійшло близько 9 тис. звернень на суму понад 11 млрд грн. Багато «відсіялися» через те, що не підпадали під критерії програми.

• Чому відмовляєте найчастіше?

• Незважаючи на те, що це спеціальна програма, кредитні ризики банк все одно бере на себе. Тому ми враховуємо всі фактори. Причиною для відмови можуть стати погана кредитна історія, недостатнє забезпечення, фінансова ситуація в компанії тощо.

• Ощад — один з небагатьох банків, який активно працює на ринку іпотечного кредитування. Які програми у вас вже є, які нові продукти з'являться у 2021 році?

• У 2020 банк видав 1300 іпотечних на суму 745 млн грн. За рахунок того, що НБУ знизив облікову ставку, банки знизили ставки за депозитами і можуть видавати такі кредити на вигідніших умовах.

У нас є ряд програм під 9,99% річних для певних категорій позичальників — працівників медичної сфери, нацполіції, співробітників держпідприємств і працівників бюджетної сфери тощо. Клієнти, які можуть внести перший внесок у розмірі 20%, мають можливість взяти іпотечний кредит під пільгову ставку 8%. Тільки з 7-го місяця вона підвищується до 13,5% річних. Термін кредитування за спеціальними програмами зі зниженою ставкою становить від 10 до 15 років.

Читайте також: Що не так з іпотекою під 7% річних і програмою 5−7−9

Термін іпотечного кредиту на базових умовах (від 12,99%) становить 20 років. Цього року ми з нетерпінням очікуємо запуску державної програми компенсації відсоткових ставок за іпотечними кредитами, анонсованої цього тижня, яка зробить наші іпотечні кредити ще привабливішими.

• Банк кредитує під покупку нерухомості на первинному ринку?

• Ми працюємо тільки з одним забудовником — KAN Development, хоча готуємося до активної експансії на цьому ринку. Щоб іпотечне кредитування мало вплив на економіку, ми думаємо про те, щоб в перспективі активніше фінансувати первинку. Але поки що в цій сфері дуже багато законодавчих проблем, які ще тільки належить вирішити.

• А що Ощад робить в напрямку автокредитування?

• Минулого року банк видав автокредитів на суму понад 1,9 млрд грн. На ринку Ощад утримує друге місце. Частка банку на ринку автокредитування у 2018 році становила всього лише 4%, у 2020 році — маємо 23%.

Ощад співпрацює з понад 500 дилерськими центрами і автосалонами у всій країні, серед яких Богдан-Авто Холдинг, Хюндай Мотор Україна, Корпорація УкрАвто (Toyota, Mercedes, Kia, Chery, Renault, Nissan, Peugeot та ін.), Єврокар (Skoda), Автоторіно (Fiat, Alfa Romeo), Авто-Інтернешнл (Mazda, Suzuki), Субару Україна, Хонда Україна, група компаній «АІС» та інші.

У нас дві ключові всеукраїнські програми: «Ощад Драйв» і «Легкий кредит», а також великий вибір спеціальних умов кредитування за партнерськими програмами. Клієнт може скористатися кредитом на придбання нового автомобіля терміном до 7 років з авансовим внеском від 10% вартості. Відсоткова ставка прямо залежить від терміну фінансування та розміру внеску. Так, за однією з найпопулярніших програм кредитування «Ощад Драйв» при внеску від 40% вартості авто ставка становить 0,01% при погашенні кредиту протягом року. Максимальна ставка за програмою — 8,99% річних при авансі від 10% на термін у 7 років. Середня сума фінансування становить близько 500 тис. грн. Такий кредит передбачає прийнятний щомісячний платіж і можливість користування власним транспортом просто зараз.​

Капіталізація

• Восени минулого року власник Ощаду — міністерство фінансів — заявляв, що банку, ймовірно, не знадобиться докапіталізація. Але ризики все ж є. Чи буде банк просити гроші у акціонера цього або наступного року? В якому випадку можуть знадобитися додаткові вливання?

• На даний момент Ощадбанк досить капіталізований. Адекватність капіталу на кінець року була близько 19%. В 2021 ми не плануємо звертатися до акціонера за додатковим капіталом. Однак, з 2021 року Нацбанк планує впровадити ряд вимог, які можуть вплинути на регулятивний капітал банку та показник адекватності. До числа таких, наприклад, належать норми про зменшення капіталу на суму непрофільних активів (яка вже діє з січня 2021), збільшення коефіцієнта ризику за споживчими кредитами, включення валютних ОВДП до суми активів, зважених на коефіцієнти ризику. Якщо ці регуляції почнуть працювати, плюс залишиться відкритим питання щодо буферів капіталу, то, можливо, виникне питання про докапіталізацію Ощаду.

• Який обсяг додаткових вливань в капітал може знадобитися банку?

• Згідно з результатами стрес-тестів ця сума може скласти від 1 до 4 млрд грн. Максимальна сума може знадобитися в разі, якщо банк опиниться «під стресом»: стан економіки не буде поліпшуватися, почнеться економічна криза, яка спричинить проблеми з обслуговуванням кредитного портфеля.

Фото: Сергій Владикін для «Мінфіну»

Проблемний портфель

• Як проходить розчищення старого портфеля проблемних кредитів? Який обсяг кредитів вдалося реструктуризувати? Скільки списали?

• Процес йде дуже активно. Ощад — лідер серед держбанків у цьому плані. Банк уже реструктуризував кредити майже на 44 млрд грн. Тільки за минулий рік в рамках закону про фінансову реструктуризацію ми реструктуризували кредити на суму понад 16 млрд грн. Крім того, у 2020 році ми списали 313 активів на суму 32 млрд грн. Працюємо і в судовому порядку, і залучаємо колекторські компанії.

• З ким із позичальників домовилися про реструктуризацію за минулий рік? З ким ще ведуться переговори?

• Найбільша реструктуризація, яка відбулася минулого року, — ТОВ «Три О». Також було декілька реструктуризацій поменше. Учасників переговорного процесу ми не розкриваємо — ця інформація є банківською таємницею.

• З якими позичальниками ви так і не змогли домовитися?

• Наприклад, це група «Креатив». В цьому випадку ми зробили все, що змогли. Частково погасили заборгованість — на суму близько 1 млрд, в тому числі за рахунок реалізації на торгах заставного майна. Бланкова частина, що залишилася, буде розглянута на предмет списання.

• Ви продовжуєте працювати з позичальником після списання боргу?

• До процедури списання банк вдається тільки в крайньому випадку — коли ми розуміємо, що зробили все можливе. Але це не означає прощення. Існують різні варіанти. По-перше, після списання ми можемо спробувати продати ці борги. По-друге, списання не означає припинення судових розглядів. Але якщо банк вже на 100% сформував резерви під ці борги, йому немає сенсу тримати цей актив на балансі.

• Банк планував продавати «погані кредити» на голландських аукціонах. Коли ви почнете це робити?

• Мабуть, ми станемо першопрохідцями серед держбанків у цьому питанні, тому дуже ретельно готуємося до цього кроку. Важливо розробити правильну політику і підходи, щоб в кінцевому результаті прийти до відкритої, прозорої та ефективної для банку конкуренції в процесі аукціону. Для нас дуже важливо отримати максимальну ціну за наші активи. Плануємо найближчим часом закінчити розробку внутрішньої процедури. Для оцінки необхідності сценарію голландського аукціону ми можемо залучати незалежні шановані компанії. Ми не плануємо затягувати процедуру підготовки. Сподіваюся, що в І кварталі закінчимо з відпрацюванням процедур і положень і вже цього року будемо запускатися. Можливо, пілотні кейси зробимо вже в І кварталі.

• Минулого року уряд схвалив основні напрямки діяльності Ощадбанку на 2020−24 рр. Як буде змінюватися бізнес-модель банку відповідно до цього документа? Чим стратегія відрізняється, наприклад, від стратегії до 2022 року, яка раніше була затверджена для Ощаду?

• Нова стратегія була підкоригована з точки зору KPI і з огляду на обставини, які відбулися за останній час. Але наша бізнес-модель змінюватися не буде. Ощад залишиться універсальним банком з фокусом на роздрібний бізнес і МСБ. Ми працюватимемо і в корпоративному бізнесі, але в цьому сегменті акценти змістяться на роботу з комерційними компаніями. Ми також хочемо відійти від іміджу «банку однієї трансакції», коли люди заходять до нас тільки для того, щоб оплатити комуналку. Наша мета — стати фінансовим супермаркетом. У наших KPI прописано досягнення рівня ефективності. Показник співвідношення доходів до витрат (CIR) у 2024 році повинен скласти менше 65%, а повернення на капітал (ROE) — понад 14%. Банк повинен піти від моделі, коли він, в основному, обслуговує і фінансує держкомпанії, і стати більш комерційною структурою. У нас немає мети збільшити ринкову частку, але ми прагнемо змінити структуру активів. Велика частина наших активів повинна припадати на кредитування приватного сектора. Ми, як і раніше, будемо працювати з держкомпаніями, але повинна змінитися пропорція: ми прагнемо до того, щоб 80% наших корпоративних позичальників припадали на приватні компанії.

• І яка кінцева мета?

• Частка держбанків у банківському секторі повинна знижуватися, в тому числі за рахунок їх продажу. Але щоб банк був цікавим для інвесторів, йому потрібно стати прибутковим, стати комерційним банком, який обслуговує і кредитує не тільки держсектор.

Читайте також: Укргазбанк — тільки початок. ЄБРР може купити акції Ощадбанку вже у 2021 році​

Приватизація та гарантії для вкладників

• ​Ми чуємо заяви про готовність ЄБРР увійти в капітал Ощаду ще з 2018 року. Чому процес не зрушується з мертвої точки?

• Процес залучення в акціонери великого міжнародного фінансового інституту зовсім нешвидкий. Наочний приклад — переговори МФК і Укргазбанку. Для нас зараз найголовніше питання — вступ Ощадбанку до Фонду гарантування вкладів фізосіб. Це головний тригер процесу. Ми дуже сподіваємося, що відповідний законопроект буде внесений на розгляд Верховної Ради вже у І кварталі, можливо, до кінця лютого. Як тільки банк стане членом ФГВФО, ми активніше почнемо рухатися з ЄБРР у ​​питанні про надання субординованого боргу в якості першого кроку для входження в капітал банку.

• Якщо Ощадбанк стане членом фонду гарантування ще у І кварталі 2021 року, то коли, за вашими прогнозами, може відбутися угода з ЄБРР?

• У нас є дорожня карта, на якій позначено «маяки». І членство в фонді — це тільки початок. Банк повинен ставати більш ефективним, більш комерційним. Прогрес на цьому шляху буде наближати нас до інвестиційної угоди. Є ймовірність, що до кінця 2021 року ЄБРР все ж дасть банку субординований борг. Я в цьому дуже зацікавлений.

• Для Ощаду вступ до ФГВФО — дороге задоволення. Закон зобов'язує банк зробити вступний внесок в розмірі 1% від статутного капіталу — близько 495 млн грн. У банку був намір домовитися для себе про пільгові умови. Вдалося вирішити проблему?

• Переговорний процес ще йде. Наша позиція зрозуміла: норма закону про 1% від статутного капіталу була прописана для новостворюваних банків, які вступали до ФГВФО. Для фінустанов зі статутним капіталом 120−200 млн грн, 1% — це невелика сума. Але якщо ми говоримо про Ощад, то не можна забувати про кризу 2014 року, коли банк втратив активи в Криму, Донецьку, Луганську. Через це потрібні були додаткові вливання в капітал, причому саме статутний. Докапіталізація проводилася за рахунок індексних паперів. Статутний капітал банку зараз становить 49,5 млрд грн. Виходить, що ми відразу повинні заплатити ФГВФО майже півмільярда гривень. Звичайно, це негативно відіб'ється на фінансовому результаті, навіть якщо нам розстрочать виплати, як обговорювалося. Тому буде справедливо розраховувати внесок як 1% від регулятивного капіталу, який є фактичним. І ми цю суму готові заплатити одномоментно.

• Скільки в цьому випадку складе внесок?

• Це буде близько 160 млн грн. А далі у нас повинен бути пільговий період сплати на 3 роки за базовим індикатором, а з 2024 року — в повному обсязі. Така модель закладена в стратегії Ощаду на період 2021 — 2024 рр. Вона забезпечить банку позитивну динаміку цільових фінансових показників у період пандемії.

• Як скасування 100% гарантії за вкладами може відбитися на банку? Ви не боїтеся відтоку вкладів?

• Думаю, відтік буде, але він не буде критичним. Навіть ставши членом ФГВФО, Ощад як мінімум до 2025 року залишиться державним банком. І це той самий аналог гарантії у вигляді підтримки держави — нашого основного акціонера — в разі кризових ситуацій в країні. Але справа не тільки в цьому. Ощад — сам по собі стабільний банк з хорошою ліквідністю. У нас достатній комісійний дохід, значний кредитний портфель. Плюс ми будемо працювати над вдосконаленням бізнес-моделі. Розмови про вступ Ощаду до фонду гарантування йдуть вже давно. Обговорювалося, що це може статися навіть у І кварталі 2020 року. Проте, за січень цього року у нас приріст депозитів — близько 470 млн грн. За минулий рік депозитний портфель фізосіб збільшився на 6,3%, або майже на 5 млрд грн. Зі свого минулого досвіду можу розповісти: під час кризи 2008−2009 рр. у банківській системі був серйозний відтік вкладів. І багато «дочок» західних груп придумали такий продукт — депозит з гарантією материнського банку. Але в підсумку виявилося, що це практично не вплинуло на поведінку вкладників. Для багатьох було достатньо знати, що це банк з іноземним капіталом, сильною материнською підтримкою. Просто тому вони не забирали гроші з банку.

• За статистикою НБУ загалом у банківській системі зростає частка вкладів до запитання, яка вже майже досягла 50% в депозитному портфелі фізосіб. Яка структура зараз у вашому банку? Основний приріст минулого і цього року йде за строковими вкладами або рахунками до запитання?

• На даний момент структура вкладів фізичних осіб наступна: 65% — строкові депозити, 35% — поточні рахунки. У 2020 році більше зростали поточні рахунки — на 16 млрд грн. Строкові депозити приросли на 5 млрд грн.

Фото: Сергій Владикін для «Мінфіну»

2021 рік: економіка та кредитування

• Минулого року обсяг виданих банками кредитів скоротився на 2,3%. З одного боку криза, пандемія, карантин. З іншого — банкам було куди вкладати ресурси. Мінфін гостро потребував грошей. Банки купували ОВДП і встигли наростити свою частку до історичного максимуму — 53%. Цього року ситуація з кредитуванням зрушиться з мертвої точки?

• Кредитування залежить не тільки від бажання банків. Ми не можемо прийти до клієнта і сказати: візьми у нас гроші. Бізнеси, як і фізичні особи, розуміють, що у них падіння доходів, продажів, у них недостатньо майбутніх грошових потоків для обслуговування кредитів. Закриваються магазини, ресторани, зупиняються заводи. Як наслідок, попит на кредити знижується, зашалом ділова активність падає. Відповідно знижується наповнюваність бюджету податками. На рахунках банків концентрується ліквідність. Уряд виходить на ринок запозичень, Мінфін випускає ОВДП, відбувається перерозподіл: ліквідність, яка використовувалася для фінансування економіки, йде через державний бюджет на фінансування необхідних країні витрат. Але ці гроші знову повертаються в економіку, наприклад, у вигляді тих же соцвиплат, дотацій, зарплат. Це круговорот грошей в економіці. Як тільки економіка почне зростати, бізнес — працювати і платити податки, буде і попит на кредити. Банки не можуть просто сидіти на кеші. Вони постійно дивляться, в які активи з прийнятним ризиком вони можуть вкластися, щоб заробити більший дохід. Я можу точно сказати про Ощад, що у нас є апетит до кредитування. Більш того, це наша стратегічна мета. Але, звичайно, багато чого буде залежати від того, як розвиватиметься економіка, який інвестклімат буде в країні, в якому фінансовому стані перебуватиме бізнес.

• Які основні ризики для економіки і банківської системи ви бачите цього року?

• Головний ризик — це вплив коронакризи. Серйозне зниження споживчого попиту означатиме і зниження попиту на банківські послуги. Минулого року ми вже бачили значне падіння комісійних доходів банківської системи загалом. Також є ризики дефолтів позичальників. Це позначиться і на прибутковості банківського сектора, і на обсягах резервування за кредитами. Ще один важливий фактор: наскільки успішною буде співпраця з МВФ. Але банківська система — це дзеркало економіки. Розвиватиметься економіка — розвиватимуться банки і активне кредитування.

Автор:

ex-Головний редактор Тетяна Очимовська (Делл)

Пише на теми: Макроекономіка, банківський ринок, небанківські фінансові ринки