28 січня 2021, 7:33 Читать на русском

Укргазбанк — тільки початок. ЄБРР може купити акції Ощадбанку вже у 2021 році

Нещодавня угода IFC та Укргазбанку може виявитися не єдиною банківською угодою в державному секторі у 2021 році. Готуються й інші продажі. Але угода, укладена 25 січня, стане ціновим орієнтиром.

Нещодавня угода IFC та Укргазбанку може виявитися не єдиною банківською угодою в державному секторі у 2021 році.
Фото: Інтерфакс-Україна

Міжнародна фінансова корпорація (МФК, IFC), що входить до структури Світового банку, підписала договір з кредитування нашого Укргазбанку на 30 млн євро. Надалі ці кошти можуть бути конвертовані в 20% акцій банку. За цим бенчмарком можуть рівнятися і вартості інших банківських структур.

«Мінфін» дізнався про інші продажі та проаналізував з експертами наслідки вже укладеної угоди для фінансового ринку.

ЄБРР йде на угоду щодо Ощадбанку

Другою проданою цього року держструктурою може стати Ощадбанк. Це офіційно підтвердили «Мінфіну» в Європейському банку реконструкції та розвитку.

«За умови подальшого руху в потрібному напрямку трансформації Ощадбанку і загалом сектора державних банків ми сподіваємося вийти на угоду вже у 2021 році», — заявив «Мінфіну» заступник голови представництва ЄБРР в Україні Олександр Павлов.

Кабмін підписав з Європейським банком Меморандум про спільну підготовку Ощадбанку до приватизації ще в листопаді 2016 року. «Багато кроків щодо трансформації банку, що обумовлені в меморандумі про співпрацю з Мінфіном, вже здійснено», — уточнив зараз Павлов. Особливо він відзначив прогрес у реформі корпоративного управління.

У ЄБРР кажуть, що найважливіше для них — щоб Ощадбанк дотримувався заданої стратегії. Наступним кроком має стати вступ українського держбанку до Фонду гарантування вкладів фізосіб. Для цього повинен бути прийнятий відповідний закон. Це, до речі, є однією з умов Меморандуму, який наш уряд підписав з Міжнародним валютним фондом.

Читайте також: Більше мільярда на рік. Стало відомо, скільки Ощадбанк буде платити за участь у ФГВФО

Після цього Ощад повинен буде сплатити солідний вступний внесок у ФГВФО (1% статутного капіталу, що становить 49,5 млрд грн) і наступні регулярні внески у міру збільшення депозитного портфеля. При цьому буде скасована державна гарантія на 100% вкладів у цьому держбанку. Його вкладники зможуть розраховувати лише на 200 тис. грн, також, як і клієнти інших банків.

Після Європейський банк впритул підійде до укладання угоди щодо Ощадбанку.

«Сума, розмір частки, структура угоди та інструменти будуть визначені в результаті переговорів між сторонами. Важливо в результаті досягти головної мети — підготувати банк до приватизації за рахунок перетворення його у привабливий об'єкт для приватних інвестицій в конкретні реалістичні терміни. Безпосередня участь ЄБРР у фінансовому та інституційному розвитку банку має бути досить вагомою для досягнення цього надзавдання», — сказав «Мінфіну» Олександр Павлов.

Поки що не називаються навіть приблизні параметри майбутньої угоди. Хоча у 2017 році в представництві ЄБРР відкрито говорили, що їх цікавить покупка 10−25% акцій Ощадбанку. Не кредит, а пряма участь у статутному капіталі через додаткову емісію.

Розглядалася наступна схема інвестування: ЄБРР стає одним з акціонерів, його експерти разом з менеджментом Ощадбанку працюють над поліпшенням балансу і загального фінансового стану держбанку (скороченням портфеля проблемних кредитів), а також підтримують його поточний розвиток своїми технологіями, кредитними лініями і проектами. Все це триває 3−5 років. Після чого Ощад виводять на IPO (первинне публічне розміщення акцій) або після переговорної процедури залучають стратегічного інвестора. Можливі варіанти: він може стати співінвестором, але може бути і перепроданий пакет акцій Ощадбанку, який належав ЄБРР.

Чи піде Європейський банк цим шляхом у 2021 році — поки що невідомо. Хоча загалом його топ-менеджмент налаштований оптимістично. Відповідаючи на питання «Мінфіну», він зазначив, що не виключає інвестиції й в інші українські банки.

«В області капітальних інвестицій ми завжди відкриті до співпраці з професійними якісними приватними інвесторами з солідною репутацією», — запевнив Павлов. Імен нових потенційних партнерів він, звичайно, не назвав, але запевнив, що задоволений роботою інших своїх структур в нашій країні.

Як відомо, в Україні ЄБРР вже є акціонером трьох банків:

Не виключено, що він збільшить свої портфелі.

«Будемо приймати рішення про розвиток нашої акціонерної участі в згоді з нашими партнерами і в інтересах банків. Як завжди, ми будемо керуватися економічною доцільністю і завданнями розвитку сектора, а також економіки загалом», — запевнив заступник голови представництва ЄБРР в Україні.

Приватбанк на паузі, наступний — Ексім

Після того, як приватизацію обкатають на Укргазбанку і Ощадбанку, на черзі стануть Приватбанк та Укрексімбанк. У 2020 році Кабмін затвердив стратегію розвитку держбанків, в якій чітко виписано, що частка держави в українській банківській системі повинна скоротитися з 55% до 25% і нижче.

Приватбанк напевно продадуть останнім — після того, як завершаться судові суперечки. Жоден інвестор, тим більше іноземний, не зважиться купити організацію, яка веде пачку судових позовів (включаючи міжнародні), в тому числі і щодо прав власності.

Тому наступним стане Укрексімбанк. У його випадку можуть застосувати схему з розміщенням невеликого пакета (5−10%) в ході публічного розміщення акцій (IPO) і з подальшим продажем стратегічному інвесторові. В урядовій стратегії говориться наступне: «Держава прагне знайти міноритарного інвестора на 5-річному горизонті з потенційною приватизацією в довгостроковій перспективі».

Поки що Україна самостійно фінансує Експортно-імпортний банк. Восени 2020 року Кабмін розмістив держоблігації на 6,8 млн грн (під 9,3% річних) і капіталізував держбанк на цю суму. Його керівництво запевняє, що цих коштів вистачить для нормального розвитку структури.

«Банк отримав можливість сформувати буфер фінансової стійкості і з запасом виконує всі нормативні вимоги НБУ в частині капіталу. Стратегією розвитку передбачається подальше довгострокове фінансове оздоровлення банку та оптимізація його балансу. Ми будемо намагатися досягти чистого прибутку на рівні 3 млрд грн на рік, рентабельності капіталу (ROE) 22% і ефективності діяльності (CIR) не нижче 36%», — повідомив" Мінфіну «голова правління Укрексімбанку Євген Мецгер.

За рахунок державних коштів були перекриті збитки, які довгими роками накопичувалися на балансі Укрексімбанку. Вони утворилися через неповернення кредитів, деяким з яких до 10 років.

Але це не означає, що уряд буде регулярно вливати в капітал Ексімбанку великі суми з бюджету. Мінфін хоче, щоб банк працював з поганими позичальниками в судах і паралельно нарощував поточний прибуток. Одна половина прибутку Укрексімбанку йтиме на поточну виплату дивідендів державі, інша — на його капіталізацію і розвиток.

«Бізнес-план розвитку на 2021−2023 роки передбачає досягнення цільового рівня капіталу на 1 січня 2024 року на рівні 15 млрд грн. Тобто його збільшення на 4,5 млрд грн за три роки за рахунок прибуткової діяльності «, — уточнив Мецгер.

Вважається, що після розчищення кредитного портфеля, капіталізації та збільшення прибутковості, Укрексімбанк зможе стати цікавим для інвесторів. В цьому випадку буде створено умови для IPO і подальшого продажу стратегічному інвесторові. Експерти, з якими спілкувався «Мінфін», вважають, що перший продаж акцій держбанку може відбутися не раніше 2023 року.

Уцінили наполовину

Угода щодо Укргазбанку, укладена 25 січня, передбачає, що МФК виділить держбанку кредит на 30 млн євро терміном на 5 років з правом його конвертації в 20% акцій. Мінфіну України зараз належить майже 95% акцій банку.

Підписання кредитної угоди між МФК та Укргазбанком. Фото: сторінка Мінфіну в FB

Але покупка акцій Укргазбанку — це лише право IFC. Яким корпорація може і не скористатися, тобто може і не стати акціонером нашої структури.

«Зараз немає 100% гарантії, що входження IFC в капітал Укргазбанку відбудеться», — пояснив «Мінфіну» фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків.

Аналітики хором говорять про те, що переговори зі структурою Світового банку сильно затягнулися (тривали понад трьох років). Може тому їх вирішили форсувати і зафіксувати операцію за поточною ціною. Навіть при тому, що ціна не найвища, і уряд не зможе окупити своїх вкладень в Укргазбанк.

«Весь його капітал оцінюється в 150 млн євро (еквівалент 5,1 млрд грн.) При власному капіталі 9,1 млрд грн на початок грудня 2020 року. Отже, коефіцієнт становить близько 0,56 капіталу», — уточнив фінансовий директор рейтингового агентства IBI-Rating Олександр Калашников.

Читайте також: Укргазбанк отримає від IFC кредит на 30 млн євро. Що далі

На перший погляд, трохи більше половини капіталу — не найщедріша пропозиція. Адже всі пам'ятають, як 15−18 років тому іноземці платили за наші банки по 3−4 капітали. Тому була надія на 0,8−1 капітал в угоді за Укргазбанком.

«На жаль, після кризи 2008 року в Україні абсолютна більшість банків продавалася за ціною істотно нижче вартості капіталу. Деякі з них — за 1 гривню. Що стосується державного банку, то прецедентів продажу приватному інвестору в країні ще фактично не було», — нагадав Михайло Демків.

Керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій зазначив, що ціни на акції банків впали не тільки в Україні, а у всьому світі загалом. Ось так зараз торгуються акції провідних фінансових інститутів: за мультиплікатором Р/В — капіталізація/власний капітал:

  • Deutsche Bank — 0,33;
  • Barclays — 0,44;
  • BNP Paribas — 0,51;
  • Credit Suisse — 0,63;
  • UBS — 0,89.

«У нас за Укргазбанком головний позитив в тому, що фактично зафіксований мінімальний мультиплікатор угоди в 0,5 капіталу», — сказав Паращій.

На цей рахунок різні думки: одні аналітики вважають, що державі варто було почекати завершення коронакризи, і не раніше 2022−2023 року підписувати угоду з інвестором. Інші кажуть, що тягнути вже не було куди.

«Угода з МФК передбачає капіталізацію від 150 млн євро (або 5,1 млрд грн), що на 63% нижче ціни входу держави. А якщо рахувати в євро за курсом входу, то на 82% нижче. Очевидно, що окупити таку інвестицію державі нереально навіть за наступні 5 років. Тому сенсу затягувати продаж особливо і немає», — пояснив Паращій.

Вважається, що уряд більше виграє від вливань Міжнародної фінансової корпорації в Укргазбанк. Від нашої фінустанови чекають активнішого кредитування бізнесу і економіки загалом. Зараз держбанк робить акцент на фінансуванні підприємств-постачальників газу, а також компаній, пов'язаних з «зеленою» енергетикою (через спеціалізацію на екологічні проекти), які сильно постраждали від кризи неплатежів за «зеленим» тарифом з боку держави. Через це пішли затримки платежів за кредитами. Зараз влада намагається врегулювати ці проблеми, але, коли вони будуть повністю закриті — невідомо.

3−4 банки продадуть

Експерти поки що не беруться прогнозувати ціни для майбутніх угод з купівлі/продажу українських банків. Хоча визнають, що покупці можуть рівнятися на угоду між Укргазбанком та IFC. Звичайно ж, із застереженнями і конкретизацією щодо кожного банку.

«Вважаю, ця угода може бути ціновим орієнтиром. Однак, варто розуміти, що остаточна ціна на кожен окремий банк залежатиме від багатьох факторів, в тому числі від якості активів, достатності капіталізації та ліквідності, рентабельності, стійкості бізнес-моделі тощо», — пояснив «Мінфіну» Олександр Калашников.

Читайте також: Що чекає на банки та їх клієнтів у 2021 році

Експерти вважають, що у 2021 році продаватимуться не тільки держбанки, а й комерційні структури. Прогнозується декілька угод.

Уже зараз зрозуміло, що за підсумками стрес-тестування у 2021 році багато банків можуть отримати від НБУ розпорядження про збільшення капіталів. А от кошти на це знайдуть напевно не всі. Багато хто захоче піти з бізнесу.

Зрозуміло, що це краще робити до негативного висновку регулятора. Тоді можна спробувати продати банк за вигіднішою ціною. Тому власники банку ще у 2020 році почали підшукувати інвесторів для своїх структур.

«Охочих вийти з банківського бізнесу в Україні достатньо. Питання в тому, що попиту на фінустанови практично немає. Хоча у 2021-му можна очікувати свого роду „буму“ в цьому питанні — відкриття ринку землі потенційно може збільшити попит на банки. Наприклад, з боку тих же агрохолдингів або іноземних інвесторів у вигляді міжнародних фондів, у яких є для цього і ресурс, і глибоке розуміння ринку. Але навіть якщо це припущення виявиться справедливим, навряд чи йтиметься про більш ніж 3−4 угоди», — прокоментував «Мінфіну» ситуацію фінансовий аналітик Василь Невмержицький.

Відкрито називається небагато претендентів на продаж.

«Наприклад, нещодавно Нацбанк не дав згоди на придбання іноземним інвестором БТА Банку. Можливо, його акціонери продовжать пошук нового покупця. Також акціонери Сбербанку не раз заявляли про бажання продати установу, однак цей процес неможливий на даний час через введені санкції, термін дії яких закінчується у березні 2021 року», — сказав Олександр Калашников.

За майбутніми продажами банків дають дуже скромні прогнози. Хорошим цінником у 2021 році буде вважатися 0,4−0,6 капіталу. Не виключаються і так звані «безгрошові» угоди. Коли не відбувається емісії акцій, а наявні перед інвестором борги обмінюють на акції.

«Зараз акцент зміщується на користь стартапів. А там вартість визначається, головним чином, ідеєю, бізнес-моделлю, репутацією, а не квадратними метрами офісів або мільйонами капіталу. Останніми роками частіше за все мова йде або про покупку фінтех-стартапів, як наприклад, у випадку з покупкою VISA за $5,3 млрд стартапу Plaid. Або, навпаки, купівлю стартапами класичних банків, коли мова йде, в основному, про придбання ліцензій», — підкреслив Василь Невмержицький.

Класичні банки, що надають основні послуги всім підряд, що не мають перспективної клієнтської бази і технологій, які можна швидко монетизувати, зараз мало цікавлять покупців. Інвестори ретельно вивчають бізнес-модель, перевіряють наскільки вона адаптована до ризиків коронакризи, і, звичайно ж, перевіряють якість кредитного портфеля і структуру неповернень.

Олена Лисенко для «Мінфіну»

Автор:
Олена Лисенко
Фінансовий журналіст Олена Лисенко
Пише на теми: Банки, небанківські фінансові ринки, макроекономіка, фондовий ринок

Коментарі - 14

+
0
bonv
bonv
28 січня 2021, 10:46
#
Давно пора Ощад виводити з кам"яного віку.
+
+13
Chu123
Chu123
29 січня 2021, 0:19
#
Так Але при цьому держава може зберегти в ньому 51 процент акцій і впливати на вирішальні питання. При цьому отримуючи досить великі доходи дивідендами, а гроші від продажу інвестувати. Але ну камон вони просто продадуть 100% розвалять банк з європейськими партнерами і вкрадуть всі кошти. Як на мене це погана ідея і тим більше не на часі. Коли банківський сектор приносить над доходи
+
+32
Qwerty1999
Qwerty1999
29 січня 2021, 15:41
#
«при цьому держава може зберегти в ньому 51 процент акцій і впливати на вирішальні питання»

Возможно это и работает в Европе или в США, но только не в Украине…

Впомним, например, «Укрнафту», в которой 50%+1 акция принадлежит государству. Это самое государство до сих пор не может получить дивиденды за последние несколько лет — подконтрольные Коломойскому фирмы, владеющие миноритарными пакетами акций блокируют через суды и созыв собрания акционеров и выплату дивидендов за предыдущие периоды.
Также можем вспомнить государственное «ЦентрЭнерго», в котором на руководящую должность Коломойский пропихнул своего ставленника и после этого прибыльное предприятия стало приносить убытки государству. а предприятия Коломойского стали получать электроэнергию по цене ниже себестоимости от компании «Центрэнерго».
Сказочный сценарий о том, что продав, например, 49% акций Ощадбанка частному инвестору — Ощадбанк будет хоть как-то контролироваться государством — глубокое заблуждение…
Есть желание распродать, всё что ещё хоть чего-то стоит и генерирует прибыль, и на этой операции немного подзаработать — только и всего…


+
+45
Qwerty1999
Qwerty1999
28 січня 2021, 13:39
#
Почему-то все упорно пишут о продаже небольшого
пакета акций «Укргазбанка», как о свершившемся событии…

А по факту подписан всего-лишь кредитный договор…

И самое удивительное — многие верят в то, что
государственный «Укргазбанк»
уже продан стратегическому инвестору…

Покупка акций Укргазбанка — это лишь право IFC.
Которым корпорация может и не воспользоваться,
то есть может и не стать акционером нашей структуры.

«Сейчас нет 100% гарантии, что вхождение IFC
в капитал Укргазбанка произойдет», — пояснил
«Минфину» финансовый аналитик группы ICU Михаил Демкив.
+
0
bonv
bonv
28 січня 2021, 14:10
#
І Приват можна виводити але не в руки бені.
+
0
Chu123
Chu123
29 січня 2021, 0:23
#
Беня не купить свій банк за реальною вартістю ніколи. Вот якоюсь схемою точно зможе вивести. Так що не хвилюйтесь. Поки у хазяїна беня не в друзях і підозрюється в багатьох злочина і в Україні ніхто йому не верне нічого.
+
0
Qwerty1999
Qwerty1999
29 січня 2021, 15:56
#
«І Приват можна виводити але не в руки бені.»

Нескромный вопрос — зачем государственный Приватбанк отдавать в частные руки?

1. Чтобы никто не упрекал государство в монополизме в банковской системе,
ну так будет новый монополист в лице частника и тогда государство ему будет не указ…

2. Чтобы миллиардные суммы ежегодных дивидендов отдать опять же частнику, а не направлять в госбюджет.

3. Ради прикола…

4. Ваш вариант…
+
0
Qwerty1999
Qwerty1999
28 січня 2021, 17:54
#
Насколько я помню более ранние объяснения процесса приватизации госпредприятий,
то Фонд госимущества или иной представитель государства, владеющий акциями
госпредприятия, меняет согласованное с покупателем количество акций
на денежные знаки в той или иной валюте…
В результате такого обмена в бюджет страны поступает денежная сумма,
а распорядители государственного имущества от лица государства
лишаются конкретного количества акций конкретного госпредприятия.

Если радость государственных мужей от возможной «продажи» 20% акций «Укргазбанка»
за 30 млн евро зашкаливает во всех СМИ, то мне абсолютно непонятна одна мелочь:
— как 30 млн евро попадут в украинский бюджет при совершении операции обмена
кредита в 30 млн евро на 20% акций «Укргазбанка»
?

Очень надеюсь, что профессионалы банковского форума всесторонне смогут осветить
эту мутную схему «приватизации».

P.S. Выскажу личное и достаточно крамольное мнение — бюджет не получит ни одной гривны
от такого рода приватизации, зато потеряет эти 20% акций «Укргазбанка»…
+
+9
Chu123
Chu123
29 січня 2021, 0:16
#
Первое. Вот теперь я понял почему такой уровень обслуживание и качества в укрсиибанке. Это же 40 процентов принадлежит загранице. Про 5%депозиты когда в других банках было под 18 я просто молчу и про 150% кредиты. Европейский банк) Второе. Ну не секрет что благодаря 3 госбанкам и пирамиде овгз Порошенка эта контора на Банковой всё ещё существует. Эти мутные схемы принесли деньги государству большие. Плюс из-за госсобственности есть какой то уровень доверия к банкам. Кажеться это самая сумасшедшая идея сейчас их продавать. И не представляю из чего тогда будет формироваться доходных портфель государства. Налогов нет, промышленности нет, торговля в одном месте, а они уничтожают ту сферу которая ещё приносит деньги им же в карманы. Ну ждём 100% формирования гос бюджета из кредитов МВФ. Побороли ! Здобули
+
0
Владимир Поливальников
Владимир Поливальников
29 січня 2021, 5:04
#
Ещё НБУ есть со своими ЗОЛОТО-валютными резервами.
+
0
Qwerty1999
Qwerty1999
29 січня 2021, 0:55
#
Если все госбанки приватизировать, то какой дурак будет выкупать ОВГЗ Минфина
+
0
Владимир Поливальников
Владимир Поливальников
2 лютого 2021, 5:35
#
Спросите у приватизаторов.
+
0
akchup
akchup
29 січня 2021, 10:18
#
Классно, отменить 100% гарантию на вклады физ. лиц в Ощадке, и сделать моментальным кидок всех депозитчиков — коварный план однако, сейчас хоть что-то государство гарантирует, а потом тупо и не у кого спросить
+
+9
Qwerty1999
Qwerty1999
30 січня 2021, 0:13
#
Ощадбанк отчитался о чистой прибыли в 2,8 млрд грн по предварительным результатам 2020 года
(без корректирующих проводок и до аудиторской проверки) — это на 2,3 млрд грн больше, чем в 2019 году.

При этом, чистый процентный доход Ощадбанка в 2020 году по сравнению с предыдущим годом
увеличился на 2,5 млрд грн (на 45,4%) и составляет около 8 млрд грн.
Чистый комиссионный доход увеличился на 18,1% и составил почти 5 млрд грн — в основном,
за счет увеличения доходов от расчетно-кассового обслуживания клиентов.

Надо этот Ощадбанк как можно быстрее продать — может хоть тогда новый собственник
разгонит огромные очереди из пенсионеров, подняв тарифы на РКО…
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися
 
сторінку переглядає 1 незареєстрований відвідувач.