Держбанки: коли чекати на інвесторів та що заважає приватизації

Ощадбанк

Акціонер: Держава в особі Мінфіну — 100% акцій

План приватизації: продаж 20% акцій у 2020 році міжнародній фінансовій установі та ще 25% акцій у 2022 році через первинне розміщення акцій.

Основні перешкоди для приватизації

1. Банк не є учасником ФГВФО. Депозити фізосіб гарантуються державою у повному обсязі.
2. Проблеми з формуванням керівних органів банку.
3. Висока частка проблемних кредитів.

Чи буде залучення інвесторів до Ощадбанку вдалим і чи відбудеться взагалі? Багато у чому це залежить від топ-менеджменту банку. І саме кадрове питання виявилося больовою точкою для держбанку. Нещодавно Ощадбанк оголосив конкурс на посаду нового голови правління замість Андрія Пишного. Це стало продовженням кадрової епопеї, що вже всигла призвести до судової тяганини між НБУ та колишніми членами наглядової ради держбанку. Проблема у тому, що допоки конфлікти та судові суперечки тривають, про залучення іноземного інвестора можна і не думати.

Цікаво те, що серед задач, які ставляться перед майбутнім головою Ощаду, зазначені наступні:

• нарощування кредитування, зокрема, малого та середнього бізнесу
• продовження оптимізації мережі відділень
• розвиток IT-напрямку
• скорочення портфелю непрацюючих кредитів

А от у вимогах до кандидатів на посаду голови Ощадбанку говориться про те, що досвід роботи з міжнародними фінансовими організаціями буде вважатися перевагою. Чим не пошук кандидата, який проведе роботу з передпродажної підготовки?

Нагадаємо, що 2 серпня 2019 року Наглядова рада «Ощадбанку» за результатами незалежної оцінки професійної придатності та відповідності кваліфікаційним вимогам продовжила повноваження голови правління фінустанови Андрія Пишного ще на 5 років. Того ж місяця п'ять фахівців наглядової ради були дискваліфіковані кваліфікаційною комісією НБУ без пояснення причин. НБУ також звинуватив наглядову раду Ощадбанку в порушеннях при переобранні Андрія Пишного на посаду голови банку.

На засіданні оновленого складу наглядової ради в грудні 2019 року головою Ощадбанку було обрано громадянку Латвії Байбу Апін. Але вже 18 лютого 2020 року Окружний адмінсуд Києва скасував рішення НБУ про відмову у погодженні кандидатур ексголови наглядової ради Ощадбанку Шевкі Аджунера та її членів Дмитра Власова та Олексія Резнікова.

Нацбанк не погоджується з рішеннями суду за позовами колишніх голови і членів наглядової ради Ощадбанку. Судова суперечка з оскарженнями рішень у судах вищої інстанції триватиме.

Все це, вірогідно, виглядає вкрай непривабливо для потенційних акціонерів банку. Тож реалізація меморандуму, підписаного Ощадбанком із ЄБРР та Міністерством фінансів України ще в листопаді 2016 року, викликає сумніви.

Документ, нагадаємо, визначає дорожню карту для подальшого розвитку банку:

• проведення реформи корпоративного управління;
• покращення операційної моделі та фінансових показників;
• вирішення питань, пов’язаних із проблемним портфелем та оптимізацією регіональної мережі.

Читайте також: У Нацбанку розповіли, що заважає продати Ощадбанк

Проте варто зазначити, що певні важливі кроки до часткової приватизації Ощаду все ж були зроблені.

2 жовтня 2019 року парламент вивів Ощадбанк із переліку об'єктів, що не підлягають приватизації.

Заступник голови Нацбанку України Катерина Рожкова заявила, що головною перешкодою для продажу державного Ощадбанку залишається те, що він не входить до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО). Також, за її словами, Нацбанк вирішує питання із проблемними активами фінустанови.

До зміни Уряду справжньою перемогою можна було вважати появу в Верховній Раді законопроекту від 11 грудня 2019 року, який у разі прийняття зробив би Ощадбанк членом ФГВФО вже 1 липня 2020 року. Держава перестала б гарантувати вклади фізосіб у Ощаді у повному обсязі та захищала б депозити на суму до 200 тис. грн на одного клієнта. Цікаво, що депозитну базу вкладників хотіли поділити на стару та нову. Тобто вклади понад 200 тис. грн, відкриті до вступу банку в ФГВФО, гарантує держава, а ті, що залучені після вступу — ні.

«Перший внесок Ощадбанку — це 1% від статутного капіталу — 495 млн грн. Набагато більше навантаження — регулярні внески, які йому доведеться платити у Фонд. За попередніми підрахунками на 1 жовтня 2019 року — це 334 млн грн на квартал», — розповідає Катерина Рожкова.

Директор департаменту ліцензування НБУ Олександр Бевз також підтвердив, що головне питання — це платоспроможність Фонду гарантування. Водночас новий Кабмін відкликав 82 законопроекти старого уряду. Тому подальша доля членства Ощадбанку у ФГВФО поки невідома.

Станом на 01.12.2019:

• Чисті активи: 215,7 млрд грн
• Доля у чистих активах банківського сектору: 15,4%
• Прибуток після оподаткування: 223,986 млн грн

Приватбанк

Акціонер: Держава в особі Кабміну — 100% акцій

План приватизації: продаж 100% акцій до 2022 року міжнародному інвестору

Основні перешкоди для приватизації

1. Незавершені суди з екс-власниками Приватбанку.
2. Висока частка проблемних кредитів.

Восени 2019 року Мінфін передав 100% акцій Приватбанку у власність Кабміну. Офіційна причина — вимоги законодавства. Водночас треба пам'ятати, що уряд має більше повноважень ніж окреме міністерство, і таке рішення дозволить виграти час, якщо у судах справи підуть за небажаним для держави сценарієм.

«Можна продати здоровий бізнес банку. Кабінет Міністрів повинен вирішити, якою буде стратегія приватизації. Банк здатен генерувати понад ­­­­­1 млрд доларів на рік — це привабливий актив. Це сильна команда, бренд, технології, know how. Це теж коштує грошей», — заявив голова правління Приватбанку Петр Крумханзл.

За його словами, про конкретну ціну банку говорити рано, але вже зрозуміло, що банк не буде продано задешево. Голова правління Привату стверджує, що інвестори з Західної Європи уважно слідкують за ситуацією навколо банку. Реально продати банк можна буде лише після завершення судових процесів.

Ключова роль у справі залишається за остаточним рішенням Високого суду Лондона. Колишні власники Приватбанку Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов звинувачуються у виведенні майже $2 млрд напередодні націоналізації банку.

Читайте також: Катерина Рожкова: Якщо Приватбанк зупинити, клієнти до нього вже не повернуться

На даний момент лондонський суд чекає, поки окремі відповідачі нададуть відгуки на позов, та найближчим часом дасть вказівки про подальший судовий розгляд. Слухання по суті справи, схоже, відбудеться вже в 2021 році, вважають у пресслужбі банку.

Тим часом український парламент розглядав так званий «антиколомойський» законопроект від 11 грудня 2019 року. Документ передбачав, що колишні власники банків не зможуть повертати контроль над фінустановами, які були визнані неплатоспроможними.

Зараз законопроект відкликаний новим урядом Дениса Шмигаля. Чи буде він реалізований — час покаже. Зазначимо лише, що неповернення банків колишнім власникам разом із реформою ринку землі є ключовими вимогами МВФ.

Читайте також: Нові факти в справі Приватбанку. Чим закінчаться суди

Паралельно Велика палата Верховного Суду планує розглянути справу сім'ї Суркісів, які вимагають скасувати свою причетність до Приватбанку. Засідання відбудеться 16 березня 2020 року.

Суркіси оскаржують також процедуру bail-in — примусову конвертацію коштів кредиторів у нові акції банку, які були випущені в грудні 2016 року під час націоналізації. Якщо суд визнає технічну процедуру націоналізації Приватбанку незаконною, держава ризикує втратити мільярди доларів.

А на горизонті «поля бою» — нова атака. 13 лютого 2020 року суддя Окружного адмінсуду Києва Наталія Добрівська відкрила справу проти голови правління Приватбанку Петра Крумханзла. Причина — порушення закону про бездоганну репутацію. Позов подала профспілкова організація працівників фінустанови, яка оскаржує бездіяльність НБУ та вимагає звільнення керівництва банку.

Читайте також: Хто отримає Приватбанк

Нагадаємо, що Приватбанк націоналізували 19 грудня 2016 року. Розслідування міжнародного детективного агентства Kroll встановило, що шахрайські схеми у Приватбанку завдали йому збитків на суму $ 5,5 млрд.

Екс-власники Приватбанку вважають націоналізацію незаконною. Держава, зі свого боку, хоче повернути гроші, які були виведені з банку, і погасити невиконані зобов'язання з рефінансування. Докапіталізація банку державою склала 155 млрд грн.

Портфель проблемних кредитів Приватбанку, пов’язаний з попередніми власниками, станом на 31 грудня 2018 року оцінили в 212,795 млрд грн.

Станом на 01.12.2019

• Чисті активи: 300,710 млрд грн
• Доля у чистих активах банківського сектору: 21,4%
• Прибуток після оподаткування: 31,906 млрд грн

Укргазбанк

Акціонер: Держава в особі Мінфіну — 94,94% акцій

План приватизації: продаж 20% акцій у 2018 році Міжнародній фінансовій установі та ще 75% акцій стратегічному інвестору.

Дедлайн продажу банку давно минув, але стратегію приватизації проігнорували. У пресслужбі Укргазбанку заявили, що подальший перебіг процесу залежить виключно від потенційного інвестора та власника банку — Міністерства фінансів України.

Читайте також: СЕТАМ продав активи Укргазбанку на 1,3 мільярда

Заступник голови Нацбанку України Катерина Рожкова стверджує, що Мінфін працює із International Finance Corporation (IFC) щодо входження інвестора до капіталу Укргазбанку. Угоду очікують найближчим часом. Вона стане першим кроком до продажу державних банків.

Наприкінці 2019 року IFC була готова надати державному Укргазбанку позику на 5 років — 30 млн євро. З можливістю конвертувати її у частку в акціонерному капіталі фінустанови розміром до 20%. Уряд розпорядився підписати відповідні угоди. Однак зміна Кабміну завадила планам втілися у реальність.

Що банк зробив для приватизації

• Розвиток «Green banking»: фінансує екологічні та енергоефективні проекти

За партнерства з IFC — Міжнародною фінансовою корпорацією — банк став лідером за напрямом зеленого банкінгу. Минулого року створення понад 50% нових потужностей відновлюваної енергетики в Україні профінансував саме Укргазбанк.

• Підвищив ліміт торгового фінансування IFC до $70 млн
• Корпоративна реформа: 5 з 6 членів Наглядової ради банку — незалежні, зокрема, і голова ради
• Створив систему управління екологічними та соціальними ризиками
• Збільшив обсяги кредитування та обслуговування малого і середнього бізнесу

«Кредитний портфель банку лише за 2018 рік збільшився вдвічі і вже сягнув 5 млрд грн. Кількість клієнтів збільшилася до 62 822 підприємств малого та середнього бізнесу», — коментують у прес-службі Укргазбанку.

• Знизив проблемну заборгованість до 13%. Із 2015 року діяльність банку є прибутковою

Нагадаємо, що у листопаді 2017 року Укргазбанк, Міністерство фінансів України та IFC підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо підтримки приватизації банку. Співробітники банку стверджують, що всі умови цього документу Укргазбанк виконав.

«IFC у березні 2019 року розпочала проведення комплексного оцінювання діяльності банку — Due Diligence, що є частиною процедури з оцінки та структурування фінансового інструмента для входження інвестора в капітал банку», — розповідають в прес-службі Укргазбанку.

Станом на 01.12.2019:

• Чисті активи: 108,719 млрд грн
• Доля у чистих активах банківського сектору: 7,7%
• Прибуток після оподаткування: 836,046 млн грн

Укрексімбанк

Акціонер: Держава в особі Мінфіну — 100% акцій

Термін приватизації: не планується

Відповідно до Засад стратегічного реформування державного банківського сектору, затверджених 21 лютого 2018 року, Укрексімбанк спеціалізується на обслуговуванні корпоративних клієнтів. Банк поетапно відмовився від низькодохідних продуктів та клієнтів із пасивами менше 100 тис. грн, а також скоротив філіальну мережу.

Читайте також: Нацбанк порахував, скільки йому винні банки-банкрути

Банк надалі буде концентруватися на експортно-імпортних операціях та співпрацювати з експортно-кредитним агентством (ЕКА). За одним із сценаріїв держава в 2021 році планує продати 20% акцій банку міноритаріям — акціонерам, які мають невеликий пакет акцій і не беруть безпосередньої участі в управлінні компанією.

Станом на 01.12.2019:

• Чисті активи: 142,972 млрд грн
• Доля у чистих активах банківського сектору: 10,2%
• Прибуток після оподаткування: 2,621 млрд грн

Замість підсумків

У Європі державні банки рідко є ключовими учасниками фінансового сектору. В Україні бачимо зворотний ефект. Висока частка державного капіталу в українському банківському секторі - наслідок криз.

До 2008 року частка держбанків за активами становила близько 10%. Проте, від початку 2015 року, вона стрімко зросла до 50%. Основними факторами стали націоналізація Приватбанку та перехід клієнтів у державні банки, адже ті оцінювались як «тиха гавань» у період кризи.

Нині держбанки, насамперед Ощадбанк та Укрексімбанк, мають незадовільну якість активів, низький процентний прибуток та операційну неефективність. Тому вони неспроможні цілком самостійно генерувати капітал, що створює ризик для всього сектору.

Корпоративний портфель Ощадбанку та Укрексімбанку наприкінці 2019 року на 20% складався із кредитів державним компаніям та на 60% - із кредитів топ-20 відомим приватним бізнес-групам.

Читайте також: Частка «поганих» кредитів впала нижче 50% (огляд НБУ)

У 2016 році обсяги непрацюючих кредитів держбанків різко зросли за рахунок Приватбанку. Кредити, визнані непрацюючими після націоналізації банку, практично всі були зарезервовані на 100%. Нестачу капіталу профінансували за рахунок держави.

Загалом витрати уряду на підтримку банків та націоналізацію Приватбанку у 2014−2017 рр. сягнули понад 200 млрд грн або 8.7% ВВП відповідних років. Оскільки капітал банків поповнювався шляхом вливання ОВДП, вони досі залишаються вагомою складовою активів фінустанов.

Станом на 1 грудня 2019 року сукупні надходження від цінних паперів формували 30% процентних доходів в Укрексімбанку, по 36% - у Приватбанку та Укргазбанку і 47% - в Ощадбанку. Роздрібні кредити є вагомою складовою портфеля тільки у Приватбанку.

На сьогоднішній день на держбанки припадає близько 55% активів банківського сектору. Держава хоче знизити цей показник до 24%. Про продаж держбанків влада говорить вже давно. Ще 21 лютого 2018 року були затверджені Засади стратегічного реформування державного банківського сектору.

Джерело: Мінфін України

За словами директора Світового банку у справах України, Білорусі та Молдови Сату Кахконен, із усіх українських держбанків найкращих результатів у підготовці до майбутнього продажу досяг Укргазбанк, але загальний темп перетворень варто прискорити. Троє інших державних банків поки не готові до приватизації.

«Рівень непрацюючих кредитів в Ощадбанку, Приватбанку та Укрексімбанку надто високий — у середньому 65−70% від загального кредитного портфеля. Потенційні інвестори, які могли б увійти в капітали цих банків, не зацікавлені у приватизації фінустанов із кредитними портфелями такої якості», — зазначає Сату Кахконен.

Перша заступниця голови Нацбанку України Катерина Рожкова вважає, що для повної приватизації державних банків потрібно більше двох років. Всі держбанки мають власні проблемні кейси та кожен, крім Привату, залежить від державних монополій, що, власне, і не подобається інвесторам.

Читайте також: Коли держава відпустить банки «на волю«

Першим, за словами Рожкової, з молотка пустять Укргазбанк, який успішно зайняв нішу екологічного банкінгу. Очікується, що незабаром портфельним інвестором Укргазбанку стане Міжнародна фінансова корпорація (IFC), після чого банк продовжить удосконалювати корпоративне управління та систему управління ризиками.

Наприкінці 2019 року трапилася подія, яка могла дати зелене світло приватизації Ощадбанку. У Верховну Раду подали законопроект про приєднання Ощадбанку до системи гарантування вкладів фізичних осіб 1 липня 2020 року. Однак невідомо, чи розглядатиме його новий уряд.

Щодо інших двох банків, то державний статус Укрексімбанку влаштовує державу в особі Мінфіну, а судові перипетії навколо Приватбанку та його екс-власників Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова відлякують потенційних інвесторів.

Світлана Тартасюк

Автор:

Журналіст Світлана Тартасюк

Пише на теми: Банки та банківські продукти, нерухомість, ринок праці, бізнес, фінанси, інвестиції