Розслідування Kroll. Що далі

До націоналізації в Приваті провертали шахрайські «схеми». Видавали кредити пов'язаним особам, причому свідомо неповоротні кредити. Виводили і «відмивали» гроші. Надавали «липову» звітність.

Все це відбувалося протягом 10 років, а то і більше. Прямо під самим носом у регулятора. В результаті таких махінацій банку було завдано збиток $ 5,5 млрд.

За словами заступника голови НБУ Катерини Рожкової, Нацбанк представив результати розслідування детективів в Генпрокурору, міжнародним партнерам і організаціям. І ГПУ вже взяла їх в роботу для проведення кримінального провадження. 

Отримані факти, очевидно, будуть використані і при розгляді позову державного ПриватБанку до колишніх власників, поданого в кінці минулого року в Високий суд Лондона. Справу вже почали розглядати. Мета позову — повернути гроші, які були виведені з банку, і погасити невиконані зобов'язання ПриватБанку по рефінансуванню.

Але і екс-власники банку не дрімають. Вони і пов'язані з ними компанії встигли подати до НБУ і Мінфіну кілька сотень позовів, оскаржуючи законність націоналізації банку.

Що ж буде потім? І чи допоможе звіт Kroll повернути хоча б частину витрачених на порятунок Привату грошей, узятих з кишені платників податків?

На ці питання «Мінфін» попросив відповісти юристів.

Адвокат, директор департаменту АФ «Грамацький і партнери» Ігор Реутов

Сама заява НБУ більше нагадує PR-акцію, ніж оголошення результатів незалежного розслідування. Складається враження, що центробанк хоче, щоб ніхто не звернув уваги на той факт, що регулятор, маючи колосальні можливості і нормативно встановлені механізми з контролю за банками, нібито «не помітив» системні порушення закону в найбільшому банку країни».

Що стосується саме юридичних наслідків, то результати розслідування Kroll не можуть бути самостійним доказом. Самі по собі вони нічого не підтверджують, а лише описують те, що, можливо мало місце. Ймовірно, вони можуть підтверджувати результати перевірки НБУ, яка могла проводитися в рамках кримінального провадження. У такому випадку акт перевірки НБУ може бути визнаний документом, що містить факти, які можуть бути визнані доказом у силу положень ст. 99 КПК.

Оцінку доказів і слідчий, і суд здійснюють відповідно до положень ст. 94 КПК, а саме: за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному і неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження.

Існуючі судові справи між власниками банку і НБУ можуть бути використані для досягнення певних тактичних цілей, пов'язаних зі збором доказів і наданням документів і затягування кримінального розслідування. Крім того, можлива також ситуація, при якій колишні власники Приватбанку визнають в судовому порядку протиправними дії НБУ, які могли привести до погіршення фінансового стану банку. В такому випадку кримінальне переслідування колишніх власників може бути поставлено під сумнів. У будь-якому випадку, необхідно приготуватися до багаторічних судових розглядів з непередбачуваним результатом, перш ніж буде поставлено остаточну крапку в справі Приватбанку.

Що стосується майбутнього рішення Лондонського суду, то для активів, розташованих за межами України, це рішення буде мати практично негайний ефект. Особливо це стосується країн з англійською системою права, наприклад, Кіпру. У той же час, в частині активів, розташованих або контрольованих в Україні інша ситуація. Яким би не було рішення Лондонського суду, в Україні його буде необхідно виконувати з використанням української судової системи з урахуванням властивою їй специфіку.

Керуючий партнер адвокатського об'єднання «Suprema Lex», адвокат Віктор Мороз

Результати forensic аудиту Kroll можуть бути використані банком в розгляді в Лондонському суді. Вони можуть бути доказом провини колишніх власників Привату в особі Коломойського і Боголюбова в вимиванні з банку коштів через кредити, надані особам, пов'язаним з екс-бенефіціарами.

Безумовно, докази, зібрані в результаті проведеного Kroll forensic аудиту, будуть ставитися під сумнів колишніми власниками і топ-менеджментом банку. Звичайно, до них можуть бути питання, але Kroll є міжнародною авторитетною компанією і, якщо  зібрані ними докази будуть грамотно використані в суді, це може істотно збільшити шанси банку на позитивний результат у відповідних судових розглядах.

Для українських судів результати аудиту, проведеного компанією Kroll, самі по собі доказом не є. Вони вимагають додаткової легалізації через механізми кримінального провадження, аудиту або судово-бухгалтерської експертизи. Після такої легалізації результати forensic аудиту можуть бути використані і в українських судах.

Судові процеси, ініційовані державою щодо екс-бенефіціарів Приватбанку і колишніми акціонерами проти держави і Приватбанку, дійсно, мають багато спільного. На певних етапах вони можуть стояти на заваді один одному. Але, з огляду на різні предмети спору (в першому випадку — стягнення заборгованості за зв'язаними кредитами і заподіяною шкодою, в другому - неправомірність націоналізації банку і стягнення заподіяної шкоди), найімовірніше, суди прийдуть до висновку про можливість розгляду таких суперечок паралельно.

Старший юрист MORIS GROUP Руслан Коновал

Юридичними наслідками оприлюднення результатів розслідування Kroll можуть стати порушення кримінальних справ і їх розслідування правоохоронними органами, а також ініціювання судових позовів і розгляд їх у відповідних судових інстанціях.

Різні судові процеси не будуть перешкоджати один одному. Однак суд зобов'язаний зупинити провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду даної справи до вирішення іншої, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, — до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Судові рішення українських судів, які вступили в законну силу, є обов'язковими до виконання на території України. У той же час рішення іноземного суду визнаються і виконуються в Україні тільки в разі, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності. При цьому законодавством передбачено ряд випадків, коли клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не задовольняється.