Данило Гетманцев: Ніхто не полізе до вас під матрац рахувати гроші

Цього року зусилля законодавців були зосереджені на виведенні малого і середнього бізнесу з «тіні». Наступного — держава планує перейти до тотального «обілення» доходів українців. Загальне декларування, податкова амністія, зміна ставок податків на доходи – ось далеко не весь перелік податкових нововведень, з якими населенню доведеться зіткнутися в найближчі 2 роки.

Про те, як нові закони позначаться на житті пересічних українців, в інтерв'ю «Мінфіну» розповів голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

– Закінчується 2019 рік. Що ви, як голова податкового комітету, вважаєте ключовими досягненнями року, який минає?

– Якщо говорити в цілому, то Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики — найрезультативніший у Верховній Раді. Зрозуміло, що кількісні та якісні показники – різні речі. Але якщо брати до уваги те, що можна виміряти вже зараз, то у нас найбільша кількість прийнятих законів – їх близько 26.

Крім того, ми вже значною мірою реалізували програму, яку заявляли на виборах. І це незважаючи на досить амбітні плани у фінансовій сфері.

Наприклад, ми практично повністю виконали перший етап реформування митниці. Залишився один законопроект № 2318-1 — про єдину юридичну особу. Ми прийняли закони про спільний транзит і про авторизованого економічного оператора. Це дозволить побудувати митницю за європейським зразком, об'єднати наші бази з базами 35 країн світу, в тому числі, і ЄС. Але на реалізацію всіх цих кроків потрібен час, максимум рік.

Що стосується податкової сфери, прийнято ряд важливих законодавчих ініціатив — від електронного чека до анти-BEPS (в першому читанні) і FATCA (в цілому). Є й інші, може, менш значимі рішення. Але якими б вони не були, в основі кожного з них лежить справедливість. Справедливість публічних фінансів, податкової сфери, митниці тощо.

Результатам нашої роботи поки що радіти не доводиться, але ми заклали основу для серйозних досягнень у майбутньому.

– Чому ви не задоволені результатами?

– Як можна бути задоволеними, якщо у нас пенсія нижче прожиткового мінімуму? І мінімальна зарплата — менше прожиткового мінімуму для працездатної особи! Результати відсутні. Але давайте говорити відверто: за три місяці їх і не могло бути. І все ж, ми закладали основи підйому економіки. Подивіться, монополію на спирт ми зруйнували. Зараз проголосували в першому читанні за законопроект про видобуток бурштину. Потрібно вивести цю галузь в легальне поле, нехай навіть з мінімальними податками.

Або візьмемо ринок землі. Скасування мораторію – це крок до чесних земельних відносин. Ми ж не будемо заперечувати, що ринок землі у нас вже існує. Просто він «чорний». Права пайовиків порушуються, інформація про ціни або відсутня, або спотворена. Але люди все одно продають свої землі. Подивіться реєстри Мін'юсту — більше мільйона гектарів землі в емфітевзисі і договорах оренди на 50 років.

Більше того, близько 8 млн га знаходиться «в тіні». Ці гектари обробляються, з них отримують дохід, але хто і який дохід – невідомо. Податки або взагалі не сплачуються, або сплачується тільки земельний податок. А ми робимо вигляд, що у нас мораторій і у нас все нормально.

Те ж саме відбувається і з оподаткуванням. Який же це єдиний податок, якщо він використовується великим бізнесом? У будь-якому великому магазині, в який ви зайдете, вам дадуть чек від ФОПа. Окремі чеки на алкоголь і на їжу в ресторані – це теж брехня по своїй суті.

Відхід від оподаткування – це теж корупція, тільки з боку бізнесу.

ФОПи і РРО

– Фіскалізація ФОПів стала одним з найбільш суперечливих і обговорюваних питань цього року. Закони №128-IX і №129-IX прийняті і поетапно набирають чинності. Коли ви очікуєте побачити реальний ефект від фіскалізації? На скільки розраховуєте скоротити частку сірого імпорту?

– Коли ми говоримо про тіньовий сектор – ми оперуємо неточними цифрами. А робити це – значить обманювати себе. Так, у нас є розрахунки минулого уряду про 100 млрд грн бюджетних втрат внаслідок сірого імпорту. Є дослідження, яке стверджує, що внаслідок зловживання єдиним податком держбюджет недоотримує 2,5 мільярди. Але через те, що обсяг тіньового сектора, за різними підрахунками, становить від 34 до 60 % економіки України, зробити які-небудь точні розрахунки ми не можемо.

Давайте відштовхуватися від більш-менш реалістичних розрахунків МВФ, згідно з якими тіньова економіка становить 43-44%. Думаю, прийнявши всі пропоновані нами закони, включаючи і 1210/1209, і електронний чек, і FATCA, і податкову амністію, яку ми проведемо наступного року, і землю, і спирт, і тютюн тощо, за 5 років ми зможемо вивести з тіні 15-20%, тобто скоротити тіньову економіку наполовину. А це + 3-4% ВВП щорічно. Тож ми бачимо потенціал для виконання плану прем'єра вийти на зростання економіки 7% на рік. Можна порахувати: якщо вивести «з тіні» 20% ВВП, тоді на 20 % збільшується наш бюджет, а це 220-250 млрд грн. Але це розрахунки вже на 2025 рік. Все буде відбуватися поступово.

Читайте також: Сергій Верланов: «Нова податкова служба проти наповнення бюджету за будь-яку ціну»

– Тобто оцінок за результатами кампанії з фіскалізації ФОПів у вас немає?

– Закон з електронного чеку – це не битва за доходи бюджету. Це створення рівних правил гри для всіх – і для малого, і для великого бізнесу. Це те, про що бізнес просив нас, коли були вибори.

– В чому тоді причина невдоволення і протестів ФОПів? Вони не готові працювати легально чи просто не розібралися в плюсах законів про РРО?

– По-різному. Хтось не розібрався, але є й такі, ким відкрито маніпулюють, щоб захистити існуючі схеми ухилення від сплати податків.

Давайте розберемося, що вводять ці закони. Ми що, збільшуємо податок? Ми зменшуємо ліміти, на чому, до речі, наполягає МВФ? Ми якимось чином тиснемо на малий бізнес? Ні, ми просимо про одне: скачайте з сайту контролюючого органу безкоштовну програму і ведіть облік своїх операцій. В чому проблема? У відповідь ми чуємо: нам доведеться вести облік товарно-матеріальних цінностей, які ми реалізуємо. Питання: а зараз ви його не ведете? Наприклад, ви продаєте одяг в магазині. Хіба у вас не пораховано в зошиті, скільки спідниць якого кольору у вас є? Або скільки у вас капців? Просто ви зараз купуєте товар за готівку у «чорного» імпортера, без єдиного документа, і записуєте все в зошиті. А ми вам даємо зручну програму, яка значно спрощує облік.

Так, це правда, ваші залишки можуть перевірити. Тому товар доведеться купувати у «білого» імпортера, який зможе надати підтверджуючі документи. Ось чому електронний чек – це один з інструментів, спрямований проти «сірого» імпорту. Ми цього не приховуємо.

Ми закриємо «чорний» бізнес і дамо працювати білому. А ті підприємці, які зараз помиляються, з часом розберуться і зрозуміють, що вести бізнес «по-білому» – вигідніше. Наведу такий приклад. Мінфін минулого року запустив програму мікрокредитування малого бізнесу через Ощадбанк. Але виявилося, що запланована сума не вибрана. Знаєте чому? ФОПи, які звертаються за кредитом, не можуть надати жодного документу, який би доводив, що вони здійснюють якусь діяльність, підтверджував їх обсяги продажів – хоча б що-небудь, щоб банк міг дати кредит. Це трагедія. Перебуваючи «в тіні», підприємці позбавляють себе можливості і кредитування, і безготівкових розрахунків, їх клієнти не можуть розраховуватися картками, вони самі стримують свій розвиток.

– Є надія, що з 5 млрд грн, які держава виділить на кредитну програму для малого бізнесу, буде інакше?

– Не знаю. Поки що ніхто не вийшов з «тіні». Тож я не знаю, чи зможе працювати ця програма.

– У Верховній Раді зареєстровано низку законопроектів, які покращують умови ведення бізнесу для ФОПів. Один з них пропонує збільшити ліміти для ФОПів різних груп. Як ви думаєте, якщо вони будуть прийняті, вдасться знизити градус напруги?

– З приводу лімітів йде обговорення в Мінекономіки, ми не беремо в ньому участь. Якщо нам надійде якась пропозиція, ми, звичайно, її підтримаємо і приймемо. Однак, зверніть увагу, що мова йде про малий бізнес, не про середній. Система була створена для малого бізнесу, єдиний податок для малого бізнесу. Для середнього його ніхто й не думав вводити. А якщо ми говоримо про те, що малий бізнес хоче мати не 5 млн грн, а 10 млн грн обігу на рік, то я хочу уточнити, мова йде про малий чи все ж таки про середній? Давайте припинимо брехати і будемо чесними. Мені здається, що 5 мільйонів гривень, а це $200 тис. доходу на рік — це цілком достатньо для малого бізнесу. В Австрії це 15 тисяч євро. Чому ми не подивимося, що в інших країнах?

Читайте також: Податкові перспективи-2020: які сюрпризи готують для ФОПів депутати

– Ви остаточно відмовилися від створення 5-ої групи для ФОПів-IT-компаній?

– Вони все ще дискутують про це з урядом. Поки що ніякого результату немає. Наскільки я розумію, в процесі обговорення пільгової системи оподаткування для IT-компаній, вони прийшли до висновку, що чинна система є оптимальною. Навіть якщо порівняти її з тією, що діє в США, або навіть в Білорусі, яку завжди приводять в приклад, українська система єдиного податку – досить прийнятна.

– А як же збір у «фонд людського капіталу», який хотіли зробити обов'язковим для айтішників?

– Для мене це взагалі було шоком. Якщо IT-галузі потрібно створювати фонд — на здоров'я, створюйте. При чому тут держава? 

– Але ж ці відрахування у Фонд — це була ідея уряду?

– Зовсім ні. Це пропозиція бізнесу. Вони хотіли збільшувати податок на 1% і відправляти його на розвиток галузі. Коли я почув про це, я не міг повірити: вони хотіли відсоток від своїх доходів передавати в руки, скажемо прямо, не найпрозорішої державної системи, щоб вона розподілила ці гроші. Це дуже дивно.

Офшори, КІКи, великий бізнес

– Бізнес стурбований змінами, які прописані в законопроектах № 1209 і № 1210. Останній вже прийнятий у першому читанні, але ви пообіцяли внести до другого читання ряд компромісних правок. Що найбільше не влаштовує бізнес?

– Я готовий дискутувати з кожним, хто скаже, що законопроект №1210 — негативний. Це прекрасний законопроект! Вперше вводиться відповідальність держави у відношенні до платників податків, причому реальна, а не номінальна. Держава буде платити штрафи, якщо вона порушує права платника податків. Останнього ж можна притягнути до відповідальності за серйозні правопорушення тільки при наявності вини.

Далі. Проект вводить такі поняття, як обставини, «що пом'якшують провину» платника податків, або «що виключають провину». Крім того, ми значно вдосконалюємо електронний кабінет і багато чого переводимо в електронну площину, щоб скоротити особисте спілкування платників податків з податківцями.

Найголовніша і велика частина законопроекту – це зміни, що стосуються імплементації 5 кроків анти-BEPS (від англ. – «Base erosion and profit shifting» – план дій з протидії розмивання бази і виведення прибутку з-під оподаткування) та питань контрольованих іноземних компаній (КІК). Ну і зовсім невелика частина торкається ставки на руду, тютюн, паливо.

Норми, які виписані за BEPS і КІК повністю відповідають рекомендаціям OECD (Організація економічного співробітництва і розвитку, – ред.). Більше того, вони дуже пом'якшені і приведені у відповідність до наших реалій. Ми зменшили штрафи, спростили формулювання, звітність.

Щодо зміни ставок, у нас є обгрунтування за кожною категорією. Законопроект абсолютно правильний. Ми навіть запізнилися з його прийняттям. Це важливо не тільки для суспільства, але і самого бізнесу. Зараз наша юрисдикція — це «чорна діра» на податковій карті Європи. А цей документ в сукупності з РРО, митницею, Укрспиртом тощо, зробить податкове поле України «білим», що збільшить вартість бізнесу.

Звичайно, існують суперечливі моменти. Але всі вони обговорюються на робочих групах при комітеті. Щось ми змінюємо, щось прибираємо, щось залишаємо.

– Як документ зміниться до другого читання?

– Сильно зміниться. Тільки від робочої групи до законопроектів №1210 та № 1209 буде подано близько 1000 поправок. Це ті, які вже узгоджені. Вони стосуються всіх блоків – і КІК, і рентних платежів.

Наприклад, введення в дію норм щодо КІК перенесено на 2021, тобто перший звіт потрібно буде подати у 2022 році за 2021 рік. Платники податків не будуть притягуватися до адміністративної та кримінальної відповідальності за порушення, пов'язані з КІК, протягом 2021-2022 року. Неоподатковуваний ліміт КІК буде збільшено з 1 до 2 мільйонів євро.

Крім того, з документа зникне норма про курсові різниці. Сумніви викликала необхідність збільшення термінів перевірок податкової. Ми прибрали цю норму.

Розміри штрафів будуть істотно знижені. Для штрафів за КІК і ТЦУ буде встановлена верхня планка, а їх розмір прив'яжуть виключно до прожиткового мінімуму.

Ще раз зазначу – у нас до жодного питання немає якоїсь «залізобетонної позиції». Все підлягає обговоренню і всі ми готові обговорювати. Наприклад, запропонована у законопроекті формула обчислення бази оподаткування рудовидобувної промисловості значно збільшує податковий тиск на галузь і робить її неконкурентоспроможною. Ми вважаємо, що це занадто. Плануємо зробити широку дискусію щодо бази оподаткування і повернутися до цього питання, можливо, навесні. А ось ставку підвищити зараз, при старій базі.

– Норми щодо КІК, особливо штрафів за неподання звітності, досить жорсткі. Чи не призведе це до того, що великий бізнес почне змінювати податкове резидентство на користь, скажімо, Кіпру або Мальти?

– Ризики завжди є, ми їх враховуємо. Тому наші правила, пов'язані з BEPS, і ставки, за якими ми пропонуємо обкладати контрольовані іноземні компанії, не вищі, ніж за кордоном. У бізнесу немає стимулу залишати нашу юрисдикцію і переходити в іншу країну.

Що таке КІК? Всі податкові резиденти України, які мають бізнес за кордоном, повинні розподіляти отриманий там прибуток, сплачуючи податок в Україні. І платити з нього дивіденди. А якщо ви, не розподіляючи дивіденди, залишаєте прибуток за кордоном, то повинні заплатити зі свого доходу податок на дохід. Зараз ми обговорюємо — за якою ставкою. Наше завдання створити умови не гірші, ніж у тих країнах, де правила для КІК вже ввели. Запевняю вас, вони будуть навіть кращими.

З іншого боку, ми розуміємо, що для багатьох власників бізнесу питання податкового резидентства — це не лише питання оподаткування. Вони не стануть змінювати резидентство, в тому числі, і з політичних міркувань. Цей закон багато хто називає антиолігархічним. Я б не став говорити так різко, але документ, насправді, спрямований проти зловживань дуже великого бізнесу.

– Закон набуде чинності з 2020 року?

– Частково з 2020, частково з 2021 року.

Загальне декларування та податкова амністія

– Коли передбачається провести податкову амністію? Від цієї ідеї не відмовилися?

– Податкова амністія обов'язково буде наступного року. Законопроект був зареєстрований ще у вересні, зараз ми закінчуємо узгоджувати його з Мінфіном.

Податкова амністія – це коли держава прощає вам ухилення від сплати податків, яке ви робили раніше. щоб «обілитися», ви повинні подати одноразову декларацію. Це робиться добровільно, вас до цього ніхто не зобов'язує. При цьому ви платите якийсь податок за пільговою ставкою і звільняєтесь від відповідальності за несплату податків у минулому.

– А загальне декларування?

– Це зовсім інша історія. Це коли вводиться обов'язок для кожного подавати декларацію про доходи, незалежно від того, де і як він їх отримав. Якщо не подає – платить штраф.

Скажімо, у США це зобов'язані робити всі повнолітні громадяни у віці до 65 років. За статистикою, американці витрачають на декларування більше часу, ніж на секс. Там існує цілий інститут податкових консультантів. І це хороша система, оскільки вона породжує відповідальність держави перед платником податків. Якби всі громадяни в Україні заповнювали декларації, вони б добре знали скільки їм обходиться держава. Людей повинен хвилювати той факт, що 19,8% від свого доходу вони платять на утримання всіх цих «товаришів», і на моє — в тому числі.

– І таку ж систему ви хочете ввести в Україні?

– Я прихильник обов'язкового загального декларування. Але це питання зараз в процесі обговорення. Наступного року ми плануємо реформування оподаткування доходів громадян, малу податкову реформу. Вона повинна закінчитися загальним декларуванням. Але ми знайшли більш м'яку модель. Передбачається, що після реформи буде кілька ставок податку на дохід: базова, підвищена і знижена. Якщо ви платите податок за звичайною, базовою ставкою, можете не подавати декларацію. Але якщо ви подасте, вам перерахують податок за мінімальною ставкою і держава – поверне вам розписку в податку і, можливо, виплатить кешбек.

Ми також хочемо використовувати практику, яка є в зарубіжних країнах. Віднімати з доходу витрати на оренду житла, лікування, утримання літніх батьків старше 80 років, на відпочинок в Україні. Наше завдання – максимально наблизити дохід до чистого доходу, тобто до реального об'єкту оподаткування.

– Яка шкала ставок податку на дохід буде передбачена?

– Можу сказати лише, що мінімальна ставка становитиме 15%. У Мінфіні зараз готують розрахунки. Єдине, можу сказати, шкала не буде плоскою, буде пропорція.

– У нас люди так бояться зв'язуватися з податковою. Взяти, наприклад, податкові кредити – цим інструментом мало хто зараз користується...

– Ну чому? Податковим кредитом при оплаті навчання всі користуються. Але ви зрозумійте, раніше існував негласний договір: держава, м'яко кажучи, неефективно використовувала гроші платників податків, а платники податків ухилялися від сплати податків. І це за обопільною згодою. Нам це набридло. Ми проголосували за кінець «епохи брехні».

– Коли планується провести податкову амністію?

– Ми зрозуміли, що наступного року. З 2021 року набувають чинності закони, які вводять план BEPS і автоматичний обмін інформацією. А податкова амністія – хороший стимул для платників податків вийти в «білу» перед тим, як про їх активи дізнається держава.

– Законопроект передбачав, що активи на суму до 300 тисяч гривень можна буде не декларувати. Цей ліміт збережеться в остаточній версії закону?

– Це була моя пропозиція. Вона ще обговорюється. Ми поки що не отримали підтвердження від Мінфіну. Але я вважаю, що кожен громадянин України повинен отримати право не декларувати активи на суму 300 тис. грн. без декларування.

Читайте також: Податкова амністія. Чи варто грати з державою

– Після проведення податкової амністії, податкова буде контролювати витрати громадян?

– Спеціально ні. Ми не збираємося вводити непрямі методи. Тут кожен для себе приймає рішення. Але ви пробували відкрити рахунок в європейському банку? Вже зараз ви не зможете покласти туди навіть 1000 євро без підтвердження походження цих грошей. Те ж саме буде і в Україні – це лише питання часу. Через кілька років ви не зможете розрахуватися в «білу», не показавши походження своїх грошей. Це не наша ініціатива – це глобальна тенденція. Тому ви набагато більше зацікавлені вийти з чорного кеша, ніж держава. Можете поки що тримати гроші під матрацом або на офшорному рахунку — ніяких проблем немає. Але через якийсь час вони нічого не будуть коштувати.

– Є побоювання, що податкова амністія в тому вигляді, в якому вона пропонується, істотно вдарить по заробітчанам і ФОПах...

– Ні по кому вона не вдарить з однієї простої причини – вона добровільна. Ніхто не полізе до вас під матрац рахувати гроші. Якщо у людини легальні доходи, він вже сплатив з них податки, вони не підлягають амністії, вони вже білі. Амністується тільки те, що «чорне».

Щодо заробітчана, так, я рекомендував би їм скористатися амністією. Але це їх право. Отримуючи дохід в іншій країні, громадянин України зобов'язаний його задекларувати тут і сплатити податки. Якщо мова йде, наприклад, про Польщу, з якою у нас укладено договір про уникнення подвійного оподаткування, алгоритм інший. За підсумками року людина отримує в польській податковій службі довідку про отриманий дохід і сплачений з нього податок. Пред'являє декларацію в українську податкову і доплачує тільки різницю між розрахованим українським і сплаченим польським податками. До речі, у випадку з Польщею нічого доплачувати не доведеться.

Податкова реформа

– Повернемося до податкової реформи. Вже є якась концепція?

– Ми поки що обговорюємо ядро податкової реформи – зміну оподаткування доходів. Найголовніші моменти – це об'єднання ПДФО, єдиного соціального внеску (ЄСВ) та військового збору у єдиний податок. У цьому ж списку кешбек за податковими деклараціями, збільшення вирахувань з доходу, про який я вже говорив, податкова амністія.

Що стосується ПДВ, ми хочемо привести його у відповідність до 112 Директиви ЄС, вносимо зміни для «синхронізації» нашого ПДВ з європейським. Акцизи – вводимо електронну акцизну марку для алкоголю і тютюну.

Щодо оподаткування прибутку підприємств: ми розглядаємо введення податку на виведений капітал (НВК) для підприємств, але в обмежених обсягах, не для всього бізнесу. Наприклад, як варіант можна встановити планку з обігу. Ті, у кого обіг менше певного значення, зможуть платити податок на виведений капітал. У кого більше – залишаться платниками податку на прибуток. При такому підході «діра» в бюджеті від введення НВК буде меншою. Це буде тестовий етап, за його результатами ми приймемо рішення – поширювати НВК на весь бізнес або ліквідувати його взагалі.

Повністю реформувати плануємо екологічний податок, який в існуючому вигляді є неефективним і створює сприятливі умови для корупції. Торкнемося також місцевих податків.

Всі зміни ми хочемо прийняти до 1 липня 2020 року – вперше заздалегідь. А ввести їх в дію з 2021 року.

– Ви планували змінити підхід до оподаткування нерухомості...

– Так, податок на нерухомість логічніше брати від її вартості, а не від метражу, як це зараз. До речі, нещодавно прийнятий законопроект № 2047-д, яким створюється база всіх угод з нерухомістю Фонду держмайна. Через якийсь час вона виросте і буде містити ідеально об'єктивні ціни на майно. Ми візьмемо її як базу оподаткування.

Також треба суттєво підвищувати податок на землю, щоб поповнювати місцеві бюджети. 8 млн га в тіні – це не діло. Відразу зазначу, що стан місцевих бюджетів цього року цілком стерпний – за 11 місяців виконано річний план з їх наповнення.

– Це, звичайно, тішить. Але наскільки вони раціонально освоюють кошти?

– Проблема місцевих бюджетів в нерівномірності доходів. Хтось раціонально використовує і гроші, а хтось — тримає гроші на рахунку. У нас більше 50 млрд грн – залишки на рахунку в Держказначействі на грудень. Але питання місцевих бюджетів – це питання ОТГ, їх контролю. Звичайно, держава буде допомагати, але робити це вибірково і в певних випадках.

Фінансовий сектор

– Які плани на 2020 рік у фінансовому секторі?

– Прийнятий закон про спліт. Тепер ми працюємо над оновленням закону «Про фінансові послуги та регулювання ринків фінпослуг». І під цей закон до 1 липня ми плануємо прийняти всі галузеві профільні закони про страхування, про кредитні спілки, про фінансовий лізинг, про ломбарди. Щоб з 1 липня Нацбанк і Нацкомісія з фінпослуг могли розробити підзаконні акти та впровадити їх протягом 2021-21 рр., як у них заплановано.

– З подачі Нацбанку у Верховній Раді нещодавно був зареєстрований законопроект, який блокує повернення на ринок неплатоспроможних банків і банків, які знаходяться в процесі ліквідації. Одна з цілей цього документа – не дозволити повернути Приват Ігорю Коломойському…

– Так, його ще іноді називають «антиколомойський», але абсолютно марно. Не можу сказати, що цей законопроект спрямований проти когось конкретно. Це ті шаблони, які якимось чином прилипли до нього ще до його появи на світ. До нового року точно не буде розглянуто.

Законопроект спрямований на посилення повноважень Нацбанку. Регулятор і зараз не надто обмежений у повноваженнях, але він зможе серйозно впливати на діяльність комерційних банків. Документ спрямований на врегулювання спірних відносин щодо ліквідації банків.

Мова йде про засоби захисту акціонерів банку на випадок ліквідації фінустанови. Я згоден з тим, що банки, які знаходяться в процесі ліквідації, не повинні «воскресати». Не повинно бути можливості оскаржити в суді та скасувати рішення НБУ про ліквідацію банку і знову повернути його на ринок. Тому закон пропонує, щоб в разі незаконності рішення про ліквідацію банку, колишній власник міг вимагати відшкодування збитків безпосередньо з держави. Мені здається, що цей крок сам по собі правильний. А ось формула, за якою пропонується розраховувати ці збитки, вимагає, на мою думку, доопрацювання. Адже при певних обставинах в результаті розрахунків можна вийти і на «мінус».

Крім того, викликає сумнів те, що такі спори повинні розглядатися Верховним Судом, як судом першої інстанції.

Спілкувалися: Ірина Рибніцька, Тетяна Очимовська