Податкові перспективи-2020: які сюрпризи готують для ФОПів депутати

Своєї черги на розгляд у Верховній Раді чекає нова низка законопроектів. «Мінфін» зробив короткий огляд податкових змін, які можуть вже незабаром стати реальністю для бізнесу.

Списання заборгованості з ЄСВ

Депутати вирішили встановити справедливість у сплаті ЄСВ та врегулювати проблему нарахування недоїмки по ЄСВ ФОПам, які не здійснюють жодної діяльності. Для цього у Верховній Раді зареєстровано аж три законопроекти — №№ 2190, 2190-1, 2190-2. 

Що пропонується

• Впровадити 30-денний період, протягом якого самозайняті особи матимуть право зареєструвати припинення підприємницької діяльності. Штрафні санкції при цьому до них не застосовуватимуться.
• Звільнити від сплати за себе єдиного внеску ФОПів, які одночасно є найманими працівниками, та ФОПів-загальносистемників, які не здійснюють жодної діяльності.
• Регламентувати право ДПС ініціювати припинення діяльності так званих «сплячих» ФОПів.

Хто виграє

У підприємців, які з 2017 року не працювали і не отримували доходу, з’явиться можливість анулювати борг за несплачений ЄСВ, а це в середньому 18 тис. грн на рік. Щоправда, як бути сумлінним платникам, які вже встигли заплатити такі недоїмки, у законопроекті не пояснюється.

Крім того, логічним і цілком справедливим наслідком прийняття цього закону стане звільнення від подвійного ЄСВ ФОПів, які одночасно є найманими працівниками. Адже сплачуючи двічі, підприємці не отримують подвійних гарантій від держави взамін.

Ліквідація «сплячих» ФОПів

Механізм врегулювання питання обліку «сплячих» ФОПів передбачений у законопроекті № 2274. 

Що пропонується

Надати право податковій службі самостійно ліквідувати ФОПів, якщо вони впродовж 6 місяців не здійснювали діяльність і не сплачували податки та збори.

Хто виграє

Запровадження даної норми суттєво зменшить навантаження на контролюючий орган щодо обліку та контролю за  суб’єктами господарювання, які були неактивними впродовж тривалого часу.

РРО-удосконалення

Законопроект №2453 удосконалює нові правила застосування РРО.  

Що пропонується

Звільнити від використання РРО суб'єктів господарювання, зокрема, інтернет-магазини, які отримують оплату за товари чи послуги в безготівковій формі, наприклад, банківською карткою, платіжним чеком, жетонами тощо.

Не застосовувати відповідальність до суб’єктів господарювання, які здійснюють доставку товарів, за те, що вони на місці проведення розрахунків не зберігають отримані кошти.

Зменшити розміри фінансових санкцій за порушення вимог закону про РРО, фактично, повернути «старі» штрафи:

• за порушення, вчинене вперше — 1 грн;
• за кожне наступне — 100% від суми порушення.

Хто виграє

«Законопрект № 2453 усуває штучну перепону, яка зобов’язувала інтернет-торгівлю, розрахунки в якій здійснюються картками, використовувати РРО. Це дасть змогу повернути значну кількість коштів у банківську систему. Отже, вони стануть фіскально прозорими для держави. В результаті виграють всі. Бізнес звільняється від обов'язкового РРО. Фінансові установи отримають значний ресурс, який надалі можна спрямувати на кредитування реального сектору економіки. Споживачі отримають доступ до більш дешевого кредитування», – зазначив керуючий партнер Juscutum-Audit Сергій Поліщук.

Читайте також: Сергій Верланов: «Нова податкова служба проти наповнення бюджету за будь-яку ціну»

Нові ліміти для ФОПів

Лібералізувати умови віднесення ФОПів до першої, другої та третьої груп спрощеної системи оподаткування мають на меті законопроекти №№ 2338, 2338-1, 2437. 

Що пропонується

Змінити ліміти для фізосіб-«єдинників» 1, 2 і 3 груп. На сьогодні вони становлять 300 тис., 1,5 млн і 5 млн грн відповідно.

Розміри граничних місячних доходів пропонується підвищити до:

• 1 млн, 5 млн і 10 млн грн (законопроект № 2338);
• 1 млн, 5 млн і 7 млн грн (законопроект № 2338-1);
• збільшити тільки для 2 та 3 груп до 5 млн та до 7 млн грн відповідно. Для «єдинників» 1 групи залишити на рівні 300 тис. грн (законопроект № 2437).

Водночас пропонується з 1 жовтня 2020 року до 1 січня 2021 року звільнити «єдинників» 1-4 груп від використання класичних або програмних РРО. Щоправда, це правило стосується лише ФОПів, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн.

Хто виграє

На думку керуючого партнера Juscutum-Audit Сергія Поліщука, збільшення лімітів  – це ще один «заохочувальний» комплімент, який буде спонукати бізнес працювати «по-білому».

«Разом з ініціативами законопроекту № 2453, вдосконалення системи спрощеного оподаткування дасть змогу сформувати умови для виходу бізнесу «з тіні». Я впевнений, результати не змусять себе довго чекати», – резюмував фахівець.

Спрощенці з моменту реєстрації

Мета законопроекту №2209 – зробити привабливішим започаткування дрібного бізнесу в Україні. Цей документ створює умови для суттєвого спрощення, пришвидшення та здешевлення цього процесу. 

Що пропонується

• Дозволити підприємцям (тільки 1 та 2 груп) з першого дня реєстрації працювати на умовах спрощеної системи оподаткування. Для порівняння: зараз новостворені ФОПи вважаються платниками єдиного податку з першого числа наступного місяця.
• Установити, що єдиний податок за місяць, у якому відбулася держреєстрація ФОП, сплачувати не потрібно. Знову ж таки йдеться про 1 та 2 групи, які сплачують фіксовану суму незалежно від розміру доходу.

Хто виграє

Те, що особа не може зареєструватися ФОПом і одразу працювати як платник єдиного податку 1 та 2 груп, — ще одне свідчення недосконалості податкового законодавства. Необхідність протягом першого місяця перебувати на загальній системі оподаткування не стимулює малий бізнес активно працювати й розвиватись. Навпаки, провокує до місячного простою або роботи «в тіні». Прийняття даного документу значно скоротить тривалість процедури започаткування дрібного бізнесу і зробить її простішою.

Виграють від цього не тільки підприємці, але й податківці, оскільки обсяг роботи щодо новостворених ФОПів, які хочуть працювати як «спрощенці» 1 або 2 групи, зменшиться.

Відміна подвійного ЄСВ

Законопроект № 2166 пропонує усунути дискримінацію за колом платників ЄСВ. 

Що пропонується

• Звільнити від подвійної сплати ЄСВ підприємців, які одночасно перебувають на обліку в податковій як ФОП та як особа, яка займається незалежною професійною діяльністю. Ці нововведення стосуються, зокрема, адвокатів, викладачів, аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків.
• Розповсюдити пільги зі сплати ЄСВ на пенсіонерів, які здійснюють незалежну професійну діяльність.

Хто виграє

Ухвалення такого закону допоможе розвивати малий бізнес і виведе його з «тіні».

«Податкові канікули» для новачків

Заохотити новостворених самозайнятих осіб до здійснення підприємницької діяльності у сфері послуг, передбачається законопроектом №2150. 

Що пропонується

• Запровадити так звані податкові канікули строком на три роки для самозайнятих осіб. Проте такі поступки передбачені не для всіх. На них зможуть розраховувати лише фізособи, які зареєстровані безробітними і мають намір здійснювати підприємницьку діяльність у сфері послуг.
• Звільнити таких підприємців від ведення обліку доходів і витрат, а також від надання податкової звітності.

Хто виграє

Запровадження трирічних «податкових канікул» для новостворюваних самозайнятих осіб загалом вигідно усім сторонам.

По-перше, це реальний шанс і можливість для багатьох українців покращити фінансове становище.

По-друге, надання пільг в оподаткуванні дозволить вивести «з тіні» сферу послуг та зайнятих у ній.

І по-третє, у разі прийняття даного законопроекту, у самозайнятих осіб з’явиться додатковий економічний стимул для того, щоб стати на облік у податковому органі.

Лайт-штрафи для роботодавців

Суттєве зменшення штрафних санкцій за порушення норм трудового законодавства ініціює законопроект №1233.  Варто зауважити, що зміни, передбачені у цьому документі, найближчі до реалізації. Законопроект єдиний з усіх перелічених у статті прийнятий в першому читанні і доопрацьований до другого.

Що пропонується

Внести зміни у ст. 265 Кодексу законів про працю, якою і передбачено відповідальність для роботодавців. Сам перелік порушень, за які на підприємця можуть накласти фінансові санкції, залишається без новацій. Зміни стосуються тільки розмірів штрафів та особливих правил у їх застосуванні. 

• Штраф за неоформлених працівників та «тіньову зарплату»

Сьогодні за таке порушення штрафують у 30-кратному розмірі мінімальної заробітної плати (МЗП), тобто 125190 грн. Законопроект пропонує його зменшити до 10 розмірів МЗП (наразі – 41730 грн) за кожного працівника, щодо якого вчинено порушення.

Зокрема, такий штраф встановлюється:

— для юросіб на загальній системі оподаткування та для «єдинників» 4 групи;

— для ФОПів, що є платниками податку 4 групи;

— для ФОПів-«загальносистемників».

Стосовно юросіб, що є платниками єдиного податку 3 групи, та ФОПів-«єдинників» 1-3 груп, законотворці вирішили обійтися попередженням.

У разі скоєння повторного порушення (протягом двох років з дня виявлення першого), накладатиметься штраф у розмірі 30 МЗП. Це стосується усіх категорій платників податків.

• Штраф за недотримання мінімальних гарантій: ​

в оплаті праці. Діючу норму про розмір штрафу у 10 МЗП за кожного працівника, стосовно якого вчинено порушення, пропонують зменшити до 2 МЗП;

мобілізованим працівникам. Діючу норму у 10 розмірів МЗП за кожного працівника, стосовно якого вчинено порушення, пропонують зменшити до 4 МЗП;

• Штраф за недопущення до перевірки інспекторів праці

Розмір штрафу за недопущення до проведення перевірки з питань виявлення неоформлених працівників та зарплати «у конвертах» становить 100 МЗП. Але з прийняттям законопроекту № 1233 він може зменшитися до 16 МЗП.

Хто виграє

«Ефект від цього закону може отримати держава. Також може виграти мале підприємництво. Оскільки тут зустрічаються непоодинокі випадки «тіньової» зайнятості. Через нестачу додаткових оборотних коштів ця категорія платників податків як ніхто відчуває податкове навантаження на фонд оплати праці. Додайте до цього ще власний ризик підприємництва. Внаслідок маємо суцільне неоформлення працівників», — коментує експерт з податкових питань Марія Данюк.

На її думку, ініціатива, зокрема, першого письмового попередження до роботодавців у разі неоформлення ним працівника замість штрафу у 120 тис. грн, може дати поштовх до розвитку малого бізнесу. 

Читайте також: До чого призведе зменшення штрафів для роботодавців

Два роки без перевірок

До кінця 2019 року має з’явитися ще один важливий законопроект, який сприятиме діяльності підприємців. Відповідне доручення міститься в Указі Президента від 08.11.2019 р. №837/2019.

Що передбачається

З метою створення сприятливих умов для діяльності підприємців до 31 грудня 2019 року Кабміну доручено потурбуватися про:

• запровадження дворічного мораторію на проведення перевірок ФОПів стосовно дотримання ними порядку застосування РРО. Із переліку щасливчиків виключено підприємців, які здійснюють високорентабельні види діяльності з істотними ризиками ухилення від оподаткування. Які саме види діяльності належать до цього переліку, не зазначається. Але податкові органи сюди відносять, наприклад, аптеки, інтернет-магазини, ресторани, ювелірні магазини, туристичні агентства, магазини побутової техніки, секонд-хенди тощо;
• пом'якшення відповідальності ФОПів за порушення встановленого порядку подання до податкової РРО-звітності. Зараз за це карають штрафом у 10 НМДГ (170 грн). А з 19 квітня 2020 року розмір санкції зросте до 30 НМДГ (510 грн).  

Окрім того, Уряд має забезпечити розроблення програмного рішення для програмних РРО та можливості його тестування і подальшого використання платниками податків на безкоштовній основі.

Читайте також: «РРО в смартфоні»: Податкова обіцяє показати прототип до лютого

Хто виграє

Закони про застосування РРО ще на стадії законопроектів викликали в бізнес-середовищі хвилю обурення і протестів. Експерт з податкових питань Марія Данюк зазначає, що запропонований президентом мораторій на перевірки бізнесу є свого роду реакцією на негативні настрої у суспільстві.

«На жаль, ми маємо чимало прикладів, коли навіть найкращі ініціативи зводились нанівець через неправильну їх реалізацію. Тому невідомо, наскільки вдалою в результаті виявиться ідея з мораторієм. Можливо, для бізнесу було б краще, якби законопроекти про РРО повернули на доопрацювання, переглянули, скажімо, механізм «кешбеку» та умови застосування штрафів», — резюмувала експерт.

Ірина Рибніцька