Долар або євро: як приватному інвестору зберегти і примножити заощадження

Загальну нестабільність добре видно з поведінки провідної світової валютної пари євро/долар із моменту інавгурації нового президента США до дати написання статті.

Пара євро/долар

Тільки за останні декілька днів президент США Дональд Трамп запровадив 25% тарифи на основну частину товарів із Мексики та Канади і підвищив із 10% до 20% мита на імпорт із Китаю, що вплине на річний обсяг товарів, що ввозяться до Штатів, у розмірі близько $1,5 трлн. На рішення Канади вдатися до дзеркальних заходів Трамп пригрозив подвоїти новий розмір мит.

На межі війни мит зі США перебуває й Європа. Трамп вже неодноразово говорив про необхідність запровадити 25% мита на європейські товари, Єврокомісія пообіцяла відреагувати «рішуче та негайно». Митне питання буде тісно зав'язане у переговорах з багатьма іншими, у тому числі і з мирними переговорами щодо України. Але треба розуміти, що ціна нових мит для ЄС — втрата до 1,5% ВВП через подальше можливе скорочення експорту європейських товарів до США.

Проте й Штати навряд чи можна назвати переможцем торгових воєн. У вівторок, 4 березня, долар упав до мінімального рівня за три місяці. Оскільки потенційну вигоду від підвищення мит щодо Канади, Мексики та Китаю переважили побоювання щодо уповільнення економічного зростання США через торговельні обмеження.

Рішення ЄЦБ щодо ключової ставки: на що орієнтується регулятор

На тлі геополітичної, економічної та військової обстановки, що розпалилася, вже сьогодні, 6 березня, ЄЦБ має ухвалити рішення за ключовими ставками. Європейський регулятор цього року вже знижував свої ставки: 30 січня базову відсоткову ставку знижено з 3,15% до 2,9%, ставку за маржинальними кредитами — з 3,4% до 3,15%, депозитну ставку — з 3% до 2,75% річних.

Якби не геополітика та агресивні дії Трампа, цілком можливо, що консервативні європейці могли б почекати з подальшим пом'якшенням монетарної політики, придивляючись до подальшої поведінки інфляції. Тепер консенсус-оцінки припускають, що на своєму березневому засіданні Європейський центральний банк для підтримки економіки знизить депозитну ставку ще на 25 базисних пунктів — до 2,5% річних.

Наразі економіка єврозони є близькою до стагнації. У IV кварталі ВВП єврозони не змінився щодо ІІІ кварталу. Зростання за рік склало 0,7%, як і передбачав грудневий прогноз ЄЦБ. Найближчі квартали навряд чи будуть особливо позитивними — економіка може продемонструвати близьке до нульового зростання. На це вказує індекс менеджерів із закупівель.

Зведений PMI у лютому становив 50,2 п. В аутсайдерах — промисловість. Найближчими місяцями можливий спуск індексу нижче 50 п., що свідчить про послаблення економічної активності. Таке значення зараз у Франції (44,5 п.) та Італії (49,7 п.).

Задля підтримки економічного зростання ЄЦБ може проігнорувати той факт, що цільового таргету з інфляції — 2% — не досягнуто. Проте інфляція все ж таки слабшає: у лютому ціни споживачів ослабли з 2,5% до 2,4% у річному вимірі, що може стати для Європейського центробанку додатковим аргументом до подальшого пом'якшення монетарної політики.

Згідно із заявами ЄЦБ, подальші рішення щодо монетарної політики залежатимуть від вхідних даних і прийматимуться у форматі «від засідання до засідання». Однак, як прогнозують аналітики, обставини, що склалися, змусять ЄЦБ і надалі знижувати ключову ставку, в результаті чого до кінця поточного року вона може впасти до 1,75%.

Як на «чинник Трампа» відреагує ФРС

Вже 19 березня своє рішення щодо відсоткових ставок озвучить і Федрезерв США. Його голові, Джерому Пауеллу, зараз точно не легше, ніж колегам із ЄЦБ. Масове підвищення мит, започатковане Трампом, практично гарантовано спровокують новий виток інфляції. І ФРС має бути до цього готовим.

Нагадаю, Федрезерв декілька разів знижував свої ставки у 2024 році, але у січні цього року поставив цей процес «на паузу» (ставки збережені в діапазоні 4,25%-4,5% річних). Зробив це регулятор здебільшого саме на побоюваннях наслідків агресивних рішень Трампа щодо торгових партнерів.

Тож, якби не дії Трампа, то відсоткові ставки Федрезерва можна було б знову знизити щонайменше на 0,25% річних, тобто до 4% — 4,25% річних. Суттєва різниця між ставками ЄЦБ (2,9% — 3,15% річних) і чинними поки що ставками ФРС (4,25%-4,5% річних) грала на руку США у боротьбі з ЄС за капітали інвесторів і робила американські активи для них привабливими.

Якщо ЄЦБ знизить свої ставки ще на 0,25 б.п., то за аналогічних дій ФРС різниця американських і європейських ключових ставок не зміниться.

А от якщо ЄЦБ залишить свої ставки незмінними, а ФРС їх зменшить, то різниця між ставками в США та Європі зменшиться. І це може спричинити певний відтік коштів інвесторів із економіки Америки на інші ринки, зокрема, й європейські. Особливо, на тлі агресивної торговельної та економічної політики США за нового президента та його постійних погроз усім своїм союзникам і партнерам.

Реакція пари євро/долар

Всі ці розклади провокуватимуть нові ралі за парою євро/долар у світі, і як наслідок — стрибки курсу євро в Україні щодо гривні.

За моїми прогнозами, у березні-квітні коридор коливань за парою євро/долар істотно розшириться і перебуватиме в межах від 1,031 до 1,07 долара за євро. Можливі також невеликі та дуже короткі виходи за ці межі у моменти чергових вибухонебезпечних заяв Трампа.

Волатильність пари залежатиме від традиційних оприлюднень економічних показників США та Європи, а також від рішень Федрезерва США та ЄЦБ щодо відсоткових ставок. Але насамперед — від геополітики та розвитку ситуації навколо торговельних воєн США.

Що буде з євровалютою в Україні

Останні рішення президента США щодо України змусили наших європейських партнерів провести фінансове та військове перегрупування.

Для України це означає фокусування на допомозі саме від ЄС, яка йде в євро, а не на американській, яка проводиться у доларах США. Тільки загальна програма переозброєння Європи та підтримки України включає 5 етапів із загальним бюджетом близько 800 млрд євро, у тому числі активнішу роботу з передачі Україні нової частини коштів від заморожених російських активів. Ці суми також будуть як у доларах, так і в євро. Тобто частка надходжень іноземної допомоги в Україну в євро лише зростатиме.

Це вимагатиме змін української валютної структури ЗВР, а також гнучкішої валютної політики Нацбанку. Не дарма останнім часом із вуст чиновників Нацбанку звучать меседжі про можливий перехід від прив'язки гривні до долара до прив'язки до євро або бівалютного кошика.

Якщо Україні не вдасться відновити колишні відносини зі Штатами, то перехід до прив'язки гривні до євро вочевидь прискориться, а структура наших резервів через зростання надходжень міжнародної фінансової допомоги в євро, а не в доларі, природно зміниться на користь євровалюти за рахунок зниження частки резервів у доларі.

Динаміка міжнародних резервів

Структура міжнародних резервів у розрізі валют

Український валютний міжбанк «затиснутий» обмеженнями Нацбанку та його повним домінуванням, як продавця долара на торгах. Тому міжбанк залишиться повністю підконтрольним НБУ щодо курсового тренду. І це той випадок, коли валютні обмеження потрібні. Після останніх рішень США психологічний та економічний тиск на гривню зростає. Це добре видно за сумою щоденного перевищення здачі валюти населенням, що збільшилася останніми днями, над сумою купівлі валюти громадянами.

Операції фізичних осіб із купівлі/продажу іноземної валюти (30 днів)

Але поки що «запас міцності» у Нацбанку у вигляді ЗВР зберігається на високому рівні. За попередніми даними, озвученими прем'єром Денисом Шмигалем, резерви на 1 березня перевищують $40,3 млрд.

Цього достатньо для того, щоб НБУ зміг утримати ситуацію (особливо у перші дні після гучних заяв Трампа щодо України) під повним контролем на міжбанку через свої інтервенції з продажу долара та опосередковано впливати на курс на готівковому ринку як за доларом, так і за євро (через перерахунок курсів пар євро/долар та долар/гривня).

Найімовірніше, Нацбанк все ж таки буде змушений плавно девальвувати гривню до закладених у бюджеті співвідношень щодо долара — 45 грн на кінець року. За середньорічним курсом я орієнтувався б на рівень близько 43 грн. Відповідно, за умов збереження поточних співвідношень євро/долар на зовнішніх ринках курс євро в Україні може на кінець року становити близько 46,35−48 грн.

Але з огляду на те, що частка євро в резервах і в структурі фінансової допомоги нашій країні зростатиме, перед Нацбанком збережеться питання корекції своєї валютної політики у бік опосередкованого управління й курсом євро через поточні на момент співвідношення євро щодо долара та долара щодо гривні.

З огляду на підвищення волатильності євро щодо долара на зовнішніх майданчиках, згладжування коливань курсу євро на нашому міжбанку буде додатковим викликом для Нацбанку.

НБУ відповідає в Україні за цінову стабільність, на яку зараз суттєво впливають валютні гойдалки (бізнес просто закладає до своїх цінників відразу максимально можливі на даний момент курси, що стимулює інфляцію). Тому Нацбанку доведеться реагувати на виклики не лише щодо коливань долара в самій Україні на нашому міжбанку, а й євровалюти на світових ринках.

Як додаткове підстрахування гривні на українському валютному ринку в умовах високої інфляції, що зберігається, Нацбанк продовжить підвищувати облікову ставку, щоб зберегти привабливість гривневих активів для громадян.

6 березня Нацбанк, найімовірніше, знову підвищить облікову ставку ще на 0,5−1% річних — тобто до рівня 15−15,5% річних.

Що робити з валютними заощадженнями

У цій ситуації я тоді радив би нашим громадянам відкоригувати свою структуру грошових заощаджень.

Близько 40−50% своїх заощаджень я б радив продовжувати тримати у гривневих інструментах (там дохідність вища), а 50−60% своїх грошей тримати у валютних інструментах.

Причому з цієї валютної частини, з огляду на події, що відбуваються зараз, я б близько 50−60% тримав уже в євро, і 40−50% — у доларі. Кожні 1−1,5 місяці обов'язково зараз переглядати ці пропорції грошових заощаджень, залежно від поточної ситуації на ринку.

Для бажаючих ще більше диверсифікувати свої грошові заощадження я запропонував би такий варіант:

• 40% — у гривні;
• 45% — у доларі та євро: у пропорції 60% — у доларі, 40% — у євро.
• 15% — у британському фунті та швейцарському франку. Причому франку я поки що віддавав би перевагу.

Щодо гри на самій парі євро/долар, то я купував би євро у разі його ситуативних просідань щодо долара в межах від 1,03 до 1,035 долара за євро і продавав би євро за долари у разі його ситуативного зміцнення до рівнів 1,07 або вище.

Подібну тактику щодо роботи з парою євро/долар я б застосовував у березні цього року, а у квітні повернувся б до перегляду цієї стратегії, залежно від ситуації на зовнішньому ринку та від ситуації в самій Україні та на її валютному ринку. Зважаючи на те, що 1 цент — це близько 40−42 копійок на євро в Україні, це давало б непоганий результат.

Якщо ж говорити про гривневі валютні операції, то я купував би готівковий євро за гривню при курсах близько 43−43,20 грн і нижче, а здавав би в обмінники при рівнях готівкового курсу євро близько 44,90 грн і вище.

Тактику щодо роботи з готівковим євро я б також обов'язково коригував щонайменше раз на місяць, з огляду на ситуацію, що швидко змінюється у світі, в нашій країні і на нашому валютному ринку.

Автор:

Аналітик Олексій Козирев

Пише на теми: Валюта, цінні папери, інвестиційні проєкти, кредитування, міжнародні валютний та фондовий ринки, фінансові стартапи