Підвищення податків та посилення фінмону: що Україна знову пообіцяла МВФ

Економічні реалії: інфляція вища, ЗВР зростають

На самому початку Меморандуму українська влада наголошує, що на війну потрібно більше грошей, ніж спочатку розраховували. Їх обсяг залежатиме від перебігу бойових дій. Проте наші посадовці зобов'язуються зберігати макроекономічну та фінансову стабільність.

При цьому Україна офіційно визнала, що вже, за підсумками 2024 року, не вдасться утримати інфляцію на рівні прогнозу Нацбанку (8,5%) — буде зафіксовано 9% у річному вимірі. У вересні Держстат прозвітував уже про 8,6% інфляції.

Також цього року прогнозується скорочення валютних надходжень. Збільшення дефіциту поточного рахунку в 1,5 раза — з торішніх $9,7 млрд грн до $14,9 млрд. Що в Меморандумі пояснюється «помірним наданням грантів та погіршенням торгівельного балансу через менший врожай, збільшенням оборонного імпорту та відтоком через валютну лібералізацію», яку розгорнув Нацбанк.

Серед інших негативних чинників також називаються обмеженість ринку праці та подальші витрати українських мігрантів за кордоном. Мабуть, маються на увазі українці, які виїхали від війни та енергокризи напередодні опалювального сезону, який, за твердженням влади, не буде легким.

Втім, попри це, за підсумками 2024 року, прогнозується збільшення розміру золотовалютних резервів Нацбанку на 5,1% із початку цього року — до $42,6 млрд. Або на 9,5% із минулого місяця (вересня), коли регулятор звітував про запас у $38,9 млрд. За підсумками 2025 року, ЗВР мають зрости ще на 5,4% — до $44,9 млрд, за умови подальшої фінансової підтримки України з боку країн G7.

Але якщо щось піде не так, керівництво нашої країни в Меморандумі готове підвищувати податки, щоб зібрати кошти, яких бракує, усередині країни, або секвестувати витрати.

Підвищення податків, передбачене у ресурсному законопроєкті № 11416-д (документ досі перебуває на підписі у Президента), може виявитися не останнім.

Меморандум підписали Президент Володимир Зеленський, прем'єр-міністр Денис Шмигаль, міністр фінансів Сергій Марченко та голова Нацбанку Андрій Пишний.

Кому підвищать податки наступного разу

Наша влада в документі наголосила, що всієї цієї економії та підвищених податкових зборів Україні недостатньо через зростаючі витрати на оборону — на 410 млрд грн менше, ніж заплановано в початковому держбюджеті. А якщо говорити про оцінку воєнних збитків, завданих енергетиці та іншій інфраструктурі України, то зараз їх оцінюють у розмірі $486 млрд найближчі 10 років, але зрозуміло, що вони можуть збільшуватися щодня.

«Переглянутий прогноз щодо війни змусив нас відкалібрувати фіскальну політику на період дії програми, що залишився», — наголошується в документі. А як приклад вжитих заходів, наведено підвищення військового збору з 1,5% до 5% заднім числом (із 1 жовтня 2024 року): про вплив на депозитну дохідність уже неодноразово писав «Мінфін», та про його запровадження для ФОПів. Також згадується підвищення податку на прибуток для небанківських фінустанов із 18% до 25% та акцизів.

«Ми також плануємо цілеспрямованіше та раціональніше надавати податкові пільги, мінімізувати втрати надходжень до бюджету та уникати порушення принципів справедливості та економічної ефективності», — зобов'язалося українське керівництво в Меморандумі.

Також влада анонсувала такі податкові реформи на найближчі декілька років:

Можливе підвищення основної ставки ПДВ, яка наразі становить 20%. Нова можлива ставка в документі не називається, хоча раніше українські депутати говорили, що обговорювали з МВФ рівень у 22%.

Впровадження прогресивного податку на доходи фізосіб (зараз — 18%, незалежно від обсягу доходу). Чіткі пропозиції щодо прогресивної шкали ПДФО поки що не озвучуються.

Розробка та впровадження автоматичної звітності, яка дозволить нашій податковій отримувати дані про доходи фізосіб від операторів цифрових платформ та міжнародних органів за принципами Директиви Ради ЄC DAC7. Передбачається, що це дозволить податковим службам більше дізнатися про доходи простих громадян, які зараз не оподатковуються. Перший законопроєкт на цю тему було внесено до Верховної Ради ще восени 2023 року (№ 10166).

Він мав на увазі надання ДПС інформації від сервісів, на кшталт Uber, Bolt, Uklon, Glovo. Усього за 20 видами діяльності, і очікувалося отримання даних про доходи від 300 тис. до 500 тис. самозайнятих осіб — від водіїв до кур'єрів. Якщо вони не зареєстровані та не надають відповідних податкових звітів/не сплачують податки, то податковим агентом виступить сама цифрова платформа, яка повинна автоматично з них утримувати 6% із доходу. Проте законопроєкт не розглядався і не прийнятий, а в Меморандумі йдеться про його доопрацювання на початок травня 2025 року.

Визначення принципів оподаткування віртуальних активів, узгоджених із правилами Євросоюзу. Там ще у квітні 2023 року прийнято MiCA (Markets in Crypto Assets). В Україні законопроєкт із ключовими критеріями регулювання та оподаткування криптовалют готували Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку, а також Мінцифри, консультуючись із Нацбанком.

Однак у жовтні голова НБУ Андрій Пишний заявив, що досі не доопрацьовано остаточну версію документа, під якою він міг би поставити свій підпис. А голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев повідомив, що законопроєкт доопрацьовується і може бути внесений до парламенту до кінця 2024 року, а фактично запрацювати — у першому-другому кварталі 2025-го.

Гетьманцев вирішив не розкривати подробиць документа, але запевнив, що в ньому не буде пільгового оподаткування, на яке сподівалися багато хто — зі ставкою 5−6%, за аналогією з ФОП. До доходів за криптовалютами фізосіб збираються застосовувати базові ставки — 18% ПДФО та 5% військового збору.

Також анонсовано низку інших новацій, на кшталт реформування правил оподаткування викидів, а також видобувних галузей.

При цьому передбачається покращити податкове адміністрування чи не в усіх напрямках.

«Ми закінчуємо розробку ІТ-бази для програми електронного аудиту, яка автоматично перевірятиме відповідність податкових декларацій іншим даним. Забезпечимо повноцінну роботу програми електронного аудиту до кінця 2025 року. Також запровадимо ІТ-рішення для SAF-T UA (електронний формат подання даних) для великих платників податків до кінця березня 2025 року», — йдеться у документі.

А ще в ньому йдеться про плани щодо реформування Державної митної служби, та зниження корупційних ризиків, посилення боротьби із шахрайством.

Держборг: залучення нових та реструктуризація старих кредитів

Водночас наголошується, що ймовірність тривалішої війни означає й збільшення дефіциту фінансування — щонайменше на 151,4 млрд грн на час дії програми EFF — тобто до 2027 року. Під його покриття передбачено:

• Вже отримані Україною $57,9 млрд ($24,6 млрд — із 17 вересня 2024 року). До кінця цього року очікується надходження ще $16,8 млрд.
• Тверді фінансові зобов'язання на наступні 12 місяців за підтримки МВФ. Включає внески багатосторонніх установ та офіційних двосторонніх донорів, а також частину у розмірі $11,7 млрд за механізмом ERA (доходи від російських активів) загальним обсягом $50 млрд.

За підсумками 2024 року, розмір держборгу України досягне 95,6% ВВП, а потім і перевищить розмір нашої економіки: 106,6% ВВП — у 2025 році, 107,6% ВВП — 2026-му, та 102,6% ВВП — 2027-му. Це все новий прогноз того ж МВФ.

У Меморандумі наша країна обіцяла реформувати свій держборг. Реструктуризацію єврооблігацій влітку 2024 року вважають успішною, але на ній не збираються зупинятися. На черзі робота з ВВП-варантами, гарантованими державою облігаціями «Укренерго» (на $830 млн), та декількома зовнішніми комерційними кредитами.

Про пенсії та соцвиплати

Україна зобов'язалася не збільшувати витрати на соціальні виплати/пільги:

• Не зменшувати пенсійний вік.
• Утримуватись від нових підвищень пенсій, а також обмежити розмір виплат окремим категоріям пенсіонерів.
• Не запроваджувати нових держвиплат. Чи підпадає під це нещодавно анонсована Президентом Володимиром Зеленським виплата державою для громадян України 1 тис. грн, яку в народі вже назвали «вовиною тисячею», наразі незрозуміло.

Реформування пільгового кредитування «5−7−9%»

Влада нещодавно втричі підвищила розмір комісії Фонду розвитку підприємництва (ФРП), який є куратором пільгової держпрограми «5−7−9%» — із 0,15% до 0,5% суми. А тепер зобов'язалися підвищити ефективність його роботи та стійкість, через яку виникли питання не лише у чиновників, а й у МВФ. Особливо на тлі зростання заборгованостей за відшкодуваннями відсотків за «5−7−9%», про які писав «Мінфін».

Наразі ефективність цієї кредитної програми оцінює Світовий банк, і його звіт очікується до кінця 2024 року. За його результатами, можуть вноситися зміни до структури та сфери діяльності ФРП.

У Меморандумі наша країна зобов'язалася до кінця 2024 року ухвалити закон під формування наглядової ради у Фонді розвитку підприємництва (вже внесено до Ради), а до кінця січня 2025-го — сформувати там НР sз більшістю незалежних кандидатів.

Валютна та грошова політика

Щоб стримувати зростання інфляції, Нацбанк зобов'язався зберігати жорстку монетарну політику і високі ціни на кредити. Це означає, що під час перегляду розміру своєї облікової ставки, яких цього року буде два (31 жовтня та 12 грудня), влада або залишить її на колишньому рівні в 13% річних, або навіть трохи підніме. Збереження 13% — найімовірніший варіант.

У Меморандумі повторюється стара теза про стабільний інтерес населення до гривневих інструментів. Мабуть, нещодавно зафіксовані активніші притоки на валютні рахунки (у перерахунку на гривню) населення в НБУ вважають незначними, і, зважаючи на все, не планують на них реагувати: +7,9% за гривневими рахунками фізосіб за 9 місяців 2024 року (до 767,5 млрд грн), і +9,3% — за валютними (до 401,3 млрд грн).

Бачать, що гривні на рахунках ще більше (ніж інвалюти), і поточний рух, напевно, списують на курсову різницю, хоча в монетарних звітах і визнають скорочення припливу гривневих коштів на строкові депозити. Люди все частіше тримають нацвалюту на картках, і можуть її зняти будь-якої миті, що не турбує регулятора.

НБУ записав собі до досягнень свій нещодавній дозвіл банкам до 60% обов'язкових резервів формувати в ОВДП, що дозволяє Міністерству фінансів регулярно продавати нові випуски держоблігацій та покривати виплати за старими паперами. Завдяки цьому уряд може оперативно покривати касові розриви бюджету та безперебійно обслуговувати борги у межах раніше розміщених держоблігацій.

Також у Нацбанку запевнили, що контролюють ситуацію на валютному ринку, скорочуючи продажі долара із золотовалютних резервів. У жовтні середньоденний обсяг продажів регулятора становить $190−195 млн, що справді нижче за показник літа, коли він міг досягати $240 млн, а на піках травня взагалі перевищував $480 млн.

Водночас усі розуміють, що відчутне зростання валютного попиту очікується з кінця листопада та протягом усього грудня, коли робитимуть авансові платежі на 2025 рік та закриватимуться контракти 2024 року.

Курсових прогнозів чи гарантій наша влада в Меморандумі не дає, але обіцяє відстежувати схеми, які дозволяють виводити валюту з України та боротися з тими, хто спробує обійти чинні обмеження. А як приклад, наводять придбання за кордоном коштовностей та нерухомості, що НБУ не заборонив, але обмежив із 10 вересня 2024 року лімітами (100 тис. грн та 500 тис. грн на місяць відповідно).

У новому Меморандумі Нацбанк знову підтвердив своє зобов'язання уникати відкритої емісії гривні. Як у формі купівлі ОВДП у Мінфіну, що регулятор зробив на початку великої війни (на 400 млрд грн), так і у вигляді кредитування банків під купівлю держоблігацій або фінансування позабюджетних програм уряду. Ці зобов'язання перебувають у розділі, присвяченому незалежності Національного банку, — там закріплюється обіцянка уряду не тиснути на НБУ.

Банки, фінмоніторинг та інше

Також Нацбанк пообіцяв зберегти фінансову стабільність. Під цим соусом у 2025 році буде проведено нове діагностичне обстеження банків — стрес-тестування, цього разу із залученням зовнішніх аудиторів. Заодно, напевно, регулятор повідомить, як іде підкріплення капіталами 4-х банків, які провалили це тестування у 2023-му і для яких були затверджені двоетапні плани збільшення капіталів на 10 млрд грн із крайньою датою — березень 2026 року.

Є й низка інших важливих зобов'язань:

НБУ пообіцяв посилити вимоги до мінімального статутного капіталу українських банків до європейського рівня у 5 млн євро — відповідний документ має бути внесено до Верховної Ради до кінця січня 2025 року. А після набуття нею чинності банкам дадуть 6 місяців для виконання нової вимоги.

У деяких фінустанов із цим можуть виникати складності, про що вже писав «Мінфін». У когось може не вистачати коштів через невеликий прибуток, а у когось — документи, щоб довести НБУ легальність походження своїх капіталів (пройти фінансовий моніторинг). Згідно з поточною звітністю, зараз (за поточним курсом євро) потенційні проблеми з капіталізацією можуть виникнути у 10 банків, а у разі девальвації гривні та подорожчання євровалюти в зоні ризику опиниться ще більше структур.

Одночасно наша влада пообіцяла скорочувати чисельність держбанків, яка офіційно досягла 6 структур: Приватбанк, Ощадбанк, Сенс Банк, Укрексімбанк, Укргазбанк, Перший інвестиційний банк. Ось-ось до них приєднається і Мотор-Банк, який держава забрала у проросійських власників.

У новому Меморандумі уряд повторив свою стару обіцянку продати дві держструктури. Це Укргазбанк, якому IFC (Міжнародна фінансова корпорація) ще у січні 2021 року надала кредит у €30 млн із подальшою конвертацією в капітал, проте так і не стала його акціонером досі.

А також націоналізований у 2023 році Сенс Банк (колишній Альфа Банк), який влада мало не відразу виставила на продаж, проте публічно не назвала жодного потенційного інвестора.

НБУ пообіцяв посилити нагляд за тим, що він назвав «гібридними бізнес-моделями банків». Коли небанківські організації інтегрують у банках цифрові послуги, де наразі побачили «специфічні ризики». Які саме — не уточнюється. Але цілком очевидно, що регулятор почне ретельніше стежити за їх роботою і може висувати нові вимоги, що може позначатися на обслуговуванні клієнтів. Як пояснили «Мінфіну», йдеться про проєкти, на кшталт monobank в Універсал Банку та izibank у Таскомбанку.

Регулятор також пообіцяв посилити вимоги щодо фінансового моніторингу до банків, небанківських організацій та платіжних сервісів. Що саме додатково візьмуть під контроль — не уточнив, але вже зрозуміло, що клієнтам задаватимуть ще більше питань щодо природи їх платежів та походження грошей, а також частіше карати.

До кінця грудня 2024 року влада зобов'язалася переглянути систему встановлення та виплати винагороди вищому керівництву всіх державних банків. Як саме змінюватимуться виплати — не вказано. Але не виключається їхнє збільшення.

«Винагорода має бути конкурентоспроможною на міжнародному рівні, послідовним та пропорційним їхнім функціям, обов'язкам, відповідальності, а також враховувати неповну зайнятість на їхніх посадах та обмеження, пов'язані із запровадженням військового стану», — йдеться в документі.

Щоправда, при цьому пообіцяли оцінювати ефективність роботи держбанків. Нагадаємо, що «Мінфін» нещодавно аналізував зміну винагород топменеджерам держбанків.

Нацбанк і Фонд гарантування вкладів фізосіб зобов'язалися розробити систему гарантування вкладів для кредитних спілок та компаній зі страхування життя, де держава поки що нічого не гарантує та не компенсує під час закриття організацій.

Для покращення обміну інформацією Україна зобов'язалася до кінця грудня 2024 року прийняти новий закон про Кредитні бюро, де збираються відомості про позики, що видаються українцям, та їх погашення.

Читайте також: Зарплату керівників держбанків прив'язали до валютного курсу: хто отримує більше

Енергетика та підвищення тарифів

Уряд пообіцяв просувати реформу корпоративного управління в енергетичному секторі. А саме, до кінця грудня 2024 року закінчити формування наглядової ради оператора ГТС (газотранспортної системи) України, а пізніше — оцінити ефективність її роботи. Ще — у листопаді 2024 року запустити незалежну оцінку наглядових рад «Нафтогазу» та «Укренерго», і завершити у січні 2025-го.

Для опалювального сезону 2024−2025 років наша влада планує додатково імпортувати газ для внутрішнього споживання до 2−3 млрд куб м природного газу. Якщо «Нафтогазу» не вистачатиме коштів, він скористається кредитною лінією Європейського банку реконструкції та розвитку, яка була йому відкрита ще до повномасштабного вторгнення.

При цьому чиновники не виключили підвищення для населення тарифів на газ та електроенергію у разі потреби, але зі збереженням пільг для вразливих домогосподарств.

Що далі

Це основні моменти, які увійшли до 5-го перегляду кредитної програми МВФ, але буде ще три, і ось-ось: 1 грудня 2024 року — 6-й, 1 березня 2025-го — 7-й, та 1 червня 2025-го — 8-й. Виконання вимог та структурних маяків можна буде відстежити за узагальненими даними.

Автор:

Фінансовий журналіст Лисенко Олена