Мінфін - Курси валют України

Встановити
5 квітня 2024, 7:52

Український кешбек: як працюватиме, що отримають бізнес та пересічні споживачі

Вже цього літа на вітчизняному ринку може запрацювати масштабна програма «українського кешбеку». Її запуск ще у лютому анонсував Президент Володимир Зеленський, а нещодавно стало відомо про консультації щодо цього проєкту в Офісі Президента.

Суть у тому, що українцям повертатимуть частину коштів за купівлю вітчизняних товарів. Влада хоче простимулювати таким чином продажі й допомогти українському бізнесу. А у гасла «купуй українське» чи не вперше з'явиться фінансове підґрунтя.

Втім, думки щодо цієї програми у бізнес-середовищі розділилися. Одні вважають задум хорошим і впевнені, що він реально дозволить підтримати вітчизняних виробників. Але багато й тих, хто не вірить у перспективи «українського кешбеку».

«Мінфін» розбирався, чи може влада простимулювати українців купувати вітчизняне, і що це означає для бізнесу.

Компенсації на 20 мільярдів

У лютому цього року Президент Володимир Зеленський, виступаючи на презентації платформи «Зроблено в Україні», анонсував запуск програми кешбеку «Купляй українське».

Він повідомив, що українці зможуть отримувати часткову компенсацію за придбання товарів, які братимуть участь у програмі. Ці кошти їм почнуть перераховувати на спеціальні картки. «Вже готуються параметри українського кешбеку: фінансові та технічні», — заявляв тоді Зеленський.

Нещодавно у ЗМІ просочилися нові подробиці щодо українського кешбеку. Зокрема, як повідомив «Форбс Україна», в ОП вже йдуть консультації щодо цієї програми. Запустити її можуть уже в липні цього року. Українцям повертатимуть 10% від суми придбаних товарів від компаній, які беруть участь у проєкті. Стартувати планується з ритейл-мереж, деякі вже погодилися брати участь у програмі. Зокрема, йдеться про торгову мережу «Епіцентр».

У мережі «Епіцентр»" Мінфіну «підтвердили свою участь у консультаціях з українського кешбеку. «Ми підтримуємо українських виробників. Вже проводили ярмарок українських брендів, за результатами якого, частка продажів українських товарів зросла на 20%», — повідомили в компанії.

У консультаціях бере участь також monobank. Але, як сказав «Мінфіну» співвласник банку Олег Гороховський, додаткових коментарів поки що не буде.

Зазначимо, що кешбек у 10% є більш ніж щедрим. Комерційні програми з кешбеку, зазвичай, не перевищують 5−7%.

Втім, ці подробиці поки що неофіційні. І, як каже джерело «Мінфіну» в уряді, все ще може змінитися.

Але сам факт роботи над програмою він підтвердив.

«Подробиці „українського кешбеку“ має прописати окремим документом Кабмін. Там вкажуть також джерело фінансування цієї програми, оскільки поки що його немає. У бюджеті на цей рік не передбачена стаття за компенсації за придбання вітчизняної продукції. Якщо як джерело визначать саме держбюджет, то потрібно буде окремим законопроєктом внести до нього зміни, а під це ще мають бути голоси в парламенті», — каже голова Економічного дискусійного клубу Олег Пендзін.

За оцінками голови секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрія Забловського, може йтися приблизно про 20 млрд гривень на рік. Економіст Олексій Кущ оцінює бюджет програми у «декілька мільярдів на рік».

Пендзін каже, що гроші, а точніше їх відсутність, можуть пригальмувати український кешбек. «У нас за програмою пільгового кредитування бізнесу 5−7−9 є величезні борги перед банками. Який сенс запускати ще один проєкт та розпорошувати кошти», — дивується експерт.

«В експертному середовищі дійсно є сумніви, чи варто спрямовувати 20 млрд на нову програму, з урахуванням обмеженості фінансових ресурсів та наявності інших державних потреб», — підтвердив Забловський.

«Серед депутатів багато хто дивується, навіщо нам зараз ці понти, на які в бюджеті немає грошей. Але „український кешбек“ дуже підтримує Президент Зеленський, тому, найімовірніше, за нього проголосують, і гроші знайдуться», — сказав «Мінфіну» один із народних обранців на умовах анонімності.

Олексій Кущ каже, що декілька «зайвих» мільярдів із бюджету — це «копійки», а ось ефект від програми може бути дуже відчутним для економіки.

Читайте також: Програми лояльності: Як заробити або заощадити на банківських послугах

Збільшення продажів або «пастка» для бізнесу

На думку Куща, український кешбек може стимулювати збільшення продажів вітчизняної продукції.

«Поки що немає особливих подробиць щодо товарних груп, які можуть увійти до програми. За логікою, включати до неї варто ті товари, виробництво яких найбільше локалізовано в Україні, плюс є імпортні аналоги. Тобто покупців потрібно переконувати зробити вибір саме на користь українського товару.

Цим параметрам найбільше відповідають деякі продукти харчування, зокрема, молочні продукти, овочі, фрукти. Але є винятки. Який сенс давати компенсацію за купівлю, наприклад, української соняшникової олії, якщо люди її й так куплять, адже імпортних аналогів цього виду олії в нашому роздробі просто немає. Також у програму варто було б включити продукцію легпрому", — розмірковує Кущ.

Власниця компанії «Ріто» (український виробник трикотажних виробів) Тетяна Абрамова розраховує, що український кешбек справді допоможе наростити продажі вітчизняних товарів.

Читайте також: Кешбек від держави: НБУ сподівається на підтримку Mastercard під час реалізації програми «Купляй українське»

«Попит на українську продукцію від початку війни й так зростає. А якщо покупців ще й простимулюватиме грошима, ефект буде взагалі вибуховим. Зростання продажів — це збільшення податкових відрахувань до бюджету. Тож витрати на компенсації повернуться державі сторицею», — пояснює вона.

«Кешбек — це дуже цікава штука, це не тільки й не стільки про гроші. Йдеться про якусь „гру“, в якій багатьом покупцям захочеться брати участь. З'являється елемент азарту, а скільки мені вдасться накопичити, і що за ці гроші можна буде придбати», — каже Вікторія Кулакова, засновниця платформи «Це крафт», через яку продаються локальні продукти.

А ось керівник концерну «Ярослав» (швейне виробництво та виробництво макаронів) Олександр Барсук вважає, що особливого ефекту від українського кешбеку для економіки не буде. «Краще б ці гроші роздали підприємцям грантами», — каже він.

«Там де гранти окремому бізнесу — завжди є ризики корупції. А кешбек із невеликими сумами адресно кожному споживачеві такі ризики нівелює», — парирує йому Кущ.

За словами Забловського, багато підприємців поки що «придивляються» до українського кешбеку, і не можуть визначитися, чи хочуть вони в ньому брати участь, чи ні.

Головна «страшилка» для бізнесу — що влада запропонує взяти участь грошима у компенсаціях споживачам. І, нібито, якщо на це вже «підпишешся», то потім буде складно відмовитися. Втім, поки що ці побоювання нічим не підкріплені.

«На сьогодні участь у програмі є точно цікавою торговим мережам та фінансовому сектору, які «розраховують отримати свої дивіденди», — каже Забловський.

У випадку з ритейлом йдеться, насамперед, про збільшення відвідуваності. Плюс — для мереж «український кешбек» — гарна реклама. Банки ж можуть розраховувати на нових клієнтів та збільшення кількості операцій за картками.

Що отримає покупець

Програми кешбеків і банки, і торговельні мережі вже давно розвивають без участі держави.

А з 2 квітня кешбек за купівлю української продукції запустила мережа «Аврора» у партнерстві з «А-Банком» та Visa. Як повідомили в «Аврорі», проєкт запровадили, «доки президентська ініціатива знаходиться в розробці», і розраховують, що так само вчинятимуть й інші мережі. Кешбек за продукцією зі спеціальним логотипом становитиме 5% від цінника, але лише за умови оплати карткою Visa від «А-Банку».

Тобто споживачам, які захочуть робити покупки у цій торговій мережі з кешбеком, спочатку доведеться відкрити картку в певному банку.

Теоретично, український кешбек від держави вигідний для українців, оскільки дозволяє отримувати частину грошей від покупки назад на картку. Скажімо, якщо повертатимуть 10% вартості товару, то за пальто від вітчизняного виробника за 4 тисячі гривень можна буде повернути 400 гривень.

Як саме перераховуватимуть кешбек від держави — питання поки що відкрите. Не виключено, що в хід підуть картки «єПідтримки» в «Дії», які вже готові, і запустити їх у програму було б найпростіше.

Втім, не виключено, що кешбек можна буде виводити на будь-які карти, які є в наявності.

Але можуть бути умови щодо витрачання цих коштів. Як варіант — їх дозволять витрачати тільки на купівлю українських товарів. Тобто купив українське, отримав кешбек, і знову купив вітчизняний продукт.

«Такі умови можуть бути вигідні тим покупцям, які й так купують українські товари, вони таким чином зможуть накопичити певну суму та отримати бонусну покупку», — каже Кулакова.

Автор:
Людмила Каплун
Кореспондент Людмила Каплун
Пише на теми: Компанії та ринки

Коментарі - 25

+
0
Cheff spakuxa, Kiev
Cheff spakuxa, Kiev
5 квітня 2024, 8:45
#
Каждый понимающий… Думает по своему… Я люблю швейцарію… … Но жизнь отдам за Україну…
+
+13
Neskajy Neskajy
Neskajy Neskajy
5 квітня 2024, 13:29
#
Говоришь о любви к Швейцарии, заявляешь о своём героизме за Украину, а на аватарке у тебя бумажные американские доллары вавилонской блудницы.
+
0
Leonid Kramorenko
Leonid Kramorenko
13 квітня 2024, 17:43
#
В Швейцарии очень хорошая медицина. Там таких долларозависимых как Вы и прочих свидетелей по сорок сразу пакуют и везут в клинику.
+
+45
bosyak
bosyak
5 квітня 2024, 8:50
#
Спочатку критерії того що буде вважатися «Українським», а потім вже обговорення потрібно-непотрібно. Дуже схоже на черговий піар вкид від влади. Навіть зерно у нас не дуже Українське-семена, добрива, хімія,паливо,техника імпортні
+
0
mphet26
mphet26
5 квітня 2024, 18:55
#
Рошен
+
0
Vadim531
Vadim531
5 квітня 2024, 9:25
#
Вспомнилась песня Слепакова: «Купи *** , оно *** за то оно свое! »
+
+15
veritas69
veritas69
5 квітня 2024, 9:58
#
Під кешбек ціни піднімуть на все
+
0
neverice
neverice
5 квітня 2024, 10:47
#
Картку під кешбек то далеко не всі оформлять. Підвищать ціни — перестануть купляти ті, що не отримають кешбек.
+
0
Neskajy Neskajy
Neskajy Neskajy
5 квітня 2024, 13:50
#
Фраза перестанут покупать — означает умереть с голода. Обрати внимание на товарную линейку озвученную выше. Молоко, овощи, фрукты. Это тебе не конфеты с шоколадкой и шампанское. Это пищевые продукты первой необходимости.
+
+29
neverice
neverice
5 квітня 2024, 10:22
#
Ідея в цілому дуже класна. Аналог підтримки бізнесу, але не через гранти чи зниження податків, які несуть корупційні ризики, а через збільшення продажів. Реально, ефект потрійний — менше імпорту, більше локального виробництва, більше надходжень до бюджету. І ніяких корупційних ризиків.
+
0
bosyak
bosyak
5 квітня 2024, 10:43
#
Я так і бачу чиновника, який визначає чи Український товар чи ні за «долю малую». Для держави мінус, для виробника, який заніс чиновнику невідомо, для того кто не заніс мінус, для споживача можливо плюс.
+
+15
neverice
neverice
5 квітня 2024, 11:45
#
Оце і є ключове — для виробника, який заніс — невідомо. Якщо хабар не дає прямої вигоди, то це не корупційний ризик. Немає прямого впливу на власну вигоду.
І одночасно, немає прямого збитку, якщо не заніс.
Всі інші варіанти підтримки локальних виробників куди більш корупційні. Наприклад, той же грант. Оце класика — заніс хабар, отримав грант.
+
+70
bosyak
bosyak
5 квітня 2024, 12:20
#
Хочете підтримати виробника не придумуйте велосипед, наведіть лад у податковій системі. А ринок сам все відрегулює.
+
0
neverice
neverice
5 квітня 2024, 12:31
#
Ринок сам себе погано регулює, саме тому в ЄС є купа різних програм з підтримки локального виробництва, хоча у них типу лад у податковій системі. Але їхні програми в наших умовах погано працюватимуть, бо там гранти в основному та субсидії.
Ось, наприклад, тут же стаття про підтримку бізнесу від ЄС — https://minfin.com.ua/ua/2024/04/04/124433102/
+
+15
brigadirius
brigadirius
5 квітня 2024, 10:32
#
Афера навіть не десятиріччя, а століття. Механізм хто потрібен і сам знає. А хто не знає, тому і непотрібно.
+
+14
Neskajy Neskajy
Neskajy Neskajy
5 квітня 2024, 13:30
#
Столетняя афера — это афера ФРС. А это просто продолжение вавилонского блуда. Обман на обмане, и ложь на лжи.
+
0
vt313
vt313
5 квітня 2024, 16:00
#
Уточнюю, — 19 століття.
+
+15
bonv
bonv
5 квітня 2024, 12:54
#
У Національному банку України (НБУ) підрахували фінансові втрати імпортерів через блокаду польськими фермерами західних кордонів. За оцінками НБУ, збитки за підсумками лютого сягнули 350−400 мільйонів доларів.
Про це йдеться в Макроекономічному та монетарному огляді Нацбанку.
+
+43
mphet26
mphet26
5 квітня 2024, 18:58
#
С начала польской блокады — цена гречки обрушилась с 80 грн, до 20 грн чего не было даже до 2022 года.
спасибо, братам полякам, ещё бы подс. масло стопорнули, а то украинская Олейна в Польше дешевле чем в АТБ
+
+15
bonv
bonv
5 квітня 2024, 13:12
#
Кількість та обсяг проблемних кредитів у банківській системі дедалі зменшуються, однак ці показники напряму залежать від перебігу бойових дій, воєнної допомоги від західних партнерів та економічного розвитку країни. Таку думку висловила директорка з управління ризиками «Глобус Банку» Олена Єрмолова.
За її словами, починаючи з літа 2022 року обсяг проблемних кредитів системно знижується. При цьому, як вважає експертка, понад 90% проблемних кредитів — це кредити, які були видані ще до початку повномасштабного вторгнення, а їхні отримувачі за об'єктивних причин втратили можливість погашення саме через обставини війни.
«Існує прямий зв’язок між кількістю проблемних кредитів, обставинами війни, обсягом виданих кредитів до повномасштабного вторгнення та вже після поновлення кредитування. Однак є ще один важливий нюанс: у постійній зоні ризику перебувають позичальники з прифронтових територій, адже воєнний чинник може суттєво позначитися на їхній спроможності вчасно виплачувати кредити», — сказала Єрмолова.
Банкір пояснила, що у лютому 2022 року Національний банк України дозволив банкам певний час не вважати проблемними кредити, за якими тимчасово припинилися виплати через повномасштабне вторгнення, крім того, банки отримали змогу надавати позичальникам кредитні канікули.
+
+15
bonv
bonv
5 квітня 2024, 13:12
#
У 2023 році Національний банк не лише повернув «довоєнні» вимоги, а й значно розширив перелік ознак для визначення кредиту як непрацюючого. Через це статистично частка таких кредитів суттєво зросла, наголосила Єрмолова.
Прогнозуючи ситуацію довкола проблемних кредитів у банківському секторі, експертка наголосила, що для їх подальшого зменшення мають збігтися кілька важливих факторів: покращення економічної ситуації в країні, зростання фінансових можливостей громадян обслуговувати кредити, а також конкуренція фінустанов і запровадження більш лояльних для позичальника банківських кредитних програм.
«Головним застереженням для будь-яких прогнозів є чинник війни, адже передбачити її перебіг та подальший вплив на економіку, соціальні та політичні обставини в країні надто складно. Попри це, банківський сектор розраховує, що загальна ситуація буде більш-менш сприятливою не лише для поступового розвитку банківського кредитування, а й, відповідно, для зменшення проблемних кредитів», — резюмувала Єрмолова.
+
0
Neskajy Neskajy
Neskajy Neskajy
5 квітня 2024, 13:40
#
Откройте глаза дорогие читатели. Ничего украинского нет, и не будет. Вы получаете на выходе из магазина продукт ТНК, с прикреплённой наклейкой «сделано в Украине». При этом вы должны оплатить из своего кармана на 20 миллиардов этот патриотический лозунг и аферу, следуя которым вы должны себе ещё купить смартфон и установить приложения для пользования карточкой 10% для покупок в сети этой ТНК. Более того, вы ещё должны вору залезшему в ваш же карман вернуть через налоги и эти кэшбеки все украденные у вас же деньги спустя время в очередной раз. Итого? Вас переводят на карточки, приложение и смартфон, продвигают цифровизацию за ваши деньги, и не теряют ни цента со своей стороны. Более того, тебя ещё будут гнобить со всех углов при нежелании участвовать в этом блуде, вешая ярлык «не патриота». Проснитесь! Нас ведут в цифровой ад! А смартфон это лишь форма чипирования. Воздерживайтесь насколько возможно от смартфонов и его приложений. Подумайте о детях!
+
+44
Criptor82
Criptor82
5 квітня 2024, 13:59
#
Якщо є лишні 20 млрд, то нехай підуть на оборону, або на підтримку переселенців. Підтримувати вітчизняного товаровиробника в умовах війни потрібно через механізми держзакупівель, пільгових кредитів, зниження податкового тиску та введенням додаткових мит або квот на імпортну продукцію, аналоги вітчизняних товарів. А те, що пропонується, це чергові «фішечки», толку з них нуль, або майже нуль, нічого крім піару.
+
0
akapello
akapello
12 квітня 2024, 21:22
#
Так, все вірно. У «Аврорі» у співавторстві з «А-банком» ця програма вже працює. Але виглядає «трохи-трохи» по-іншому. Не «купуй українські товари», а «купуй окремі товари окремих українських виробників». Я вже кілька разів намагався хоча б щось придбати за цією програмою. І отримати кешбек. Немає на що око покласти. Табличок «український виробник» дуже мало. І мені не вдалося знайти нічого з товарів, які мені дійсно були б потрібні. Ні серед продуктів, ні серед шкарпеток, ні серед кухонних приладь. Якщо та сама картина буде і після глобального запровадження на всю торгівлю, то це стане банальним окозамилюванням.
Це стосовно практичної спроби включитися до програми в якості покупця.
А щодо теоретичних розмірковувань, то й тут проглядаються підступи. Якщо програма однозначно вигідна і виробникам, і державі, то чому потрібно отримати згоду конкретних виробників на участь? Впровадили — і хай собі працює. А виробники по-любому відчують і оцінять користь. Чи шо?
+
+15
vt313
vt313
13 квітня 2024, 8:34
#
Akapello,
--- Якщо програма однозначно вигідна ---
то і робити нічого не треба.

Вона стане вигідною при деяких умовах.
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися