Три сценарії заборони авто з ДВЗ в Україні: розпродаж, колапс, автокладовище

В ЄС вже давно почали обмежувати користування авто з високим викидом шкідливих речовин в атмосферу. Але наступ на машини з ДВЗ йшов поступово. Наприклад, деякі країни на першому етапі заборонили в'їзд дизельних машин до центру міст.

Зараз практично всі європейські країни мають чіткий план — до якого року повністю заборонять автомобілі з двигунами внутрішнього згоряння — і дизельні, і бензинові. Наприклад, у Німеччині це 2035 рік, у Швеції, Нідерландах і Данії — 2030 рік, а у Норвегії — 2025 рік.

Такі терміни вже озвучені і в Україні: за одним із сценаріїв час «Ч» настане у 2028 році, за іншим — у 2038 році. Але є і третій варіант — в останній момент заборону «брудних» авто відкладуть на невизначений час. Від того, який сценарій в результаті реалізується, багато в чому залежать цінники на авто з двигунами внутрішнього згоряння і електрокари.

«Мінфін» розбирався, які є варіанти щодо бензинових і дизельних авто в Україні.

У 2028, 2038 або як-небудь згодом?

Європа проти дизельних і бензинових авто вже давно. Практично у всіх країнах, по-перше, йде щорічне підвищення екологічних вимог до машин з ДВЗ, по-друге, готуються програми їх повної заборони.

Ще пару років тому здавалося, що Україні в цьому плані нічого не загрожує. Більше того, наші водії розраховували отримати свою частку вигоди від «бензиново-дизельної істерії» в Європі — задешево скупити авто з ДВЗ, після того, як вони стануть заборонними в сусідніх країнах.

Але сьогодні ситуація кардинально змінилася. Перехід на електрокари як пріоритет на найближчі роки озвучує і наша влада. Такий пункт є у транспортній стратегії, яку не так давно затвердив Кабмін.

У ній, зокрема, прописані такі пункти. Вже у 2022 році планується ввести дорожні збори з користувачів автодоріг, прив'язавши їх до екологічного класу авто. Тобто, чим «брудніша» машина, тим більше доведеться платити. Очевидно, мова йде, в першу чергу, про платні концесійні дороги, які незабаром з'являться в Україні. Якщо цей пункт реалізують, водії старих «блях» платитимуть утричі дорожче, а електрокарів — проїжджатимуть безкоштовно або за символічну платню.

Ще один пункт — про розробку програми економічного стимулювання покупки електрокарів. Як саме зацікавлюватимуть українців пересідати на «чисті» авто поки що незрозуміло. ПДВ і ввізного мита на електрокари немає і зараз. Кабміну тільки належить розробити таку програму.

Мінінфраструктури також розробило окремий законопроєкт щодо заборони машин з ДВЗ. Там стоять цілком конкретні терміни — коли з наших доріг мають зникнути «брудні» авто:

• до 1 січня 2028 року планується заборонити їздити на старих авто з дизельними двигунами.
• з 1 січня 2033 року час «Ч» настане для нових дизельних авто (до 5 років).
• з 1 січня 2033 року хочуть ввести заборону на бензинові старі автомобілі.
• з 1 січня 2038 року — нові бензинові авто.

Поки що незрозуміло — яку долю готують для автомобілів-гібридів. В Європі їх теж збираються забороняти, але на декілька років пізніше за звичайні авто з ДВЗ. У нас згадок про гібридні мотори у напрацюваннях чиновників немає, хоча гібриди, поряд з електроенергією, споживають і бензин, і дизель.

Також над законопроєктами про заборону авто з ДВЗ працюють відразу декілька депутатських груп. Зокрема, один із документів передбачатиме заборону на імпорт в Україну і першу реєстрацію автомобілів з двигунами внутрішнього згоряння. Але внутрішні перепродажі та користування бензиновими авто не обмежуватимуться.

Повністю авто з ДВЗ повинні зникнути з наших вулиць, за розрахунками депутатів, до 2038−2040 років. Це пізніше, ніж у більшості європейських країн, але все ж до дати «Ч» залишилося не так довго, як здається.

Фінальної версії жодного із законопроєктів поки що немає — все в процесі роботи. Тому не виключено, що концепція і терміни виведення з нашого ринку «брудних» авто ще коригуватимуться.

«Щось конкретне можна буде говорити, коли всі ці ідеї трансформуються в закони з чіткими дедлайнами. Поки що ж, окрім лібералізації умов для легалізації євроблях, особливо нічого не видно», — каже представник компанії «Ніссан Україна» Володимир Іванов.

Читайте також: Продажі легковиків у березні показали шалене зростання: що і за скільки купували українці

В експертному середовищі є думка, що проєкти про заборону дизельних і бензинових авто наша влада пише «для Європи». Україна приєдналася до зеленої європейської ініціативи Green Deal, яка передбачає закриття вугільних шахт, боротьбу з промисловими викидами, і в тому числі, заборону двигунів внутрішнього згоряння. Тому демонструвати активність в цьому плані наші чиновники зобов'язані. Але ось як буде насправді та чи не перенесуть «озеленення» автотранспорту на потім, — питання поки що відкрите.

Вирок для бензину і дизеля

Є ще одна загроза для дизельних і бензинових авто. В Європі вже з 2025 року підвищується екологічний стандарт для них — вводиться Євро-7. Ми що поки «зависли» на Євро-5, але Україна також буде змушена підвищувати екологічні стандарти, це зобов'язання прописано в договорі про Асоціацію з ЄС.

У самій Європі Євро-7 називають «фактичною забороною двигунів внутрішнього згоряння».

Головна зміна стосуватиметься викидів оксидів азоту. Їх має бути не більше 30 міліграм на кілометр пробігу, що більш ніж удвічі жорсткіше, ніж за стандартом Євро-6 (80 мг/км для дизельних авто і 60 — для бензинових).

Таких показників технічно складно домогтися, особливо для дизельних моторів. Які виробники вже і так напхали різноманітними дорогими системами очищення (скажімо, системою впорскування водного розчину сечовини, яка бореться з оксидами азоту).

Тобто, виробляти в таких умовах бензинові та дизельні авто стане просто невигідно. Деякі автоконцерни вже назвали терміни повної відмови від виробництва авто з ДВЗ.

Скажімо, Fiat з 2030 року вироблятиме виключно електромобілі, а поступова відмова від авто з ДВЗ почнеться вже з 2025 року. Ford до 2026 року планує перейти на випуск електрокарів і гібридних авто, а до 2030 року залишити в лінійці тільки електромобілі.

Volkswagen має намір відмовитися від розробки нових бензинових і дизельних двигунів до 2026 року. Тобто, навіть якщо у нас офіційної заборони на ДВЗ не буде, то вони почнуть вимиватися з ринку природно, адже поповнення новими авто не буде. Щоправда, на це піде багато років.

Фактично для України є три сценарії:

• Європа заборонить авто з ДВЗ, а наша країна — ні.
• Заборона буде і в Європі, і у нас — до 2028−2033 років.
• Заборона «брудних авто» в ЄС і в Україні, але пізніше — з 2038−2040 років.

Розглянемо їх детальніше.

Читайте також: Як змінюється ринок вживаних авто з США і чи вигідно їх купувати

Сценарій № 1. Європа забороняє, Україна — ні

Європа називає цілком конкретні терміни заборони авто з ДВЗ. З огляду на це, в тому, що бензину і дизелю там залишилося недовго, сумнівів не залишилося.

Переломним стане вже 2030 рік, коли повна заборону на авто з двигунами внутрішнього згоряння введуть деякі країни (Швеція, Данія, Нідерланди та ін.).

Якщо на той момент в Україні жодних заборон не буде, весь «брудний» європейський автопарк хлине до нас.

Причому ціни будуть низькими — фактично порівняно нове авто реально буде купити за пару тисяч євро. Найбільші поставки можуть піти з Нідерландів, так як туди наші автогонщики і зараз активно їздять за авто, тобто цей напрямок вже освоєний.

Дизельні авто зі знижками вже зараз розпродаються в деяких країнах. У Німеччині з осені 2020 року введено суттєві обмеження для дизельних авто стандарту Євро-4 і Євро-5 (їм заборонено в'їжджати до центру). Тому німці почали активно позбавлятися від таких машин. У підсумку за рік вони впали в ціні приблизно на 15−20%, а на деяких авто скидають до 50%.

Скажімо, Volkswagen Polo з дизельним мотором 2015 року можна купити за 3 тисячі євро, тоді як ще рік тому такий коштував не менше 3,5 тисяч.

У випадку реалізації цього сценарію, перший час наш ринок виграє, так як водії, які їздять на зовсім старих «Жигулях» і «бляхах», зможуть оновити автопарк. Але потім Україна ризикує стати європейським «автокладовищем», що не кращим чином позначиться на екології. Також дешевизна авто (якщо не буде підвищення ввізних мит) спровокує загальне збільшення автопарку. А до цього явно не готові ані наші дороги, ані інфраструктура.

Фактично Україна вже стає «кладовищем» європейських автомобілів. «Авто з ДВЗ з Європи дешевшають, хоча поки що і поступаються за ціною американським. Згодом цей процес набиратиме обертів. Більш того, до нас вже повним ходом йдуть і вживані електрокари з Європи, причому багато з яких — далеко не в кращому стані. Наприклад, з обмеженим ресурсом батарей. Тобто, їх вже зовсім скоро доведеться утилізувати, і вирішувати цю проблему потрібно буде вже Україні, а не Європі», — вважає голова компанії Auto-Consulting Олег Омельницький.

Читайте також: Нова податкова реформа: чому подорожчають новобудови і авто

Сценарій № 2. Європа забороняє, Україна — теж. З 2028−2033 років

У разі реалізації цього сценарію на наш ринок взагалі може чекати колапс, — вважають експерти. Адже до дати «Ч» фактично залишилося всього 7 років. І це при тому, що поки що не було реалізовано жодного етапу щодо обмеження використання авто з ДВЗ. Більше того, не так давно влада дала відмашку на легалізацію старих «євроблях».

Може трапитися так, що в один момент сотні тисяч авто просто опиняться поза законом. І що з ними робити в цьому випадку — незрозуміло.

Якщо приймуть закон про початок виведення з ринку авто з дизельними двигунами з 2028 року, вони почнуть різко дешевшати. Але ось чи знайдуться охочі їх придбати — питання.

Також до того часу влада повинна опрацювати можливості масової утилізації старих автомобілів.

Не менш важливе питання — на чому ж їздити. У транспортній стратегії анонсована популяризація і якісь «економічні стимули» для покупців електрокарів. Але в чому вони полягатимуть — поки що незрозуміло.

«Потрібно розуміти, що без державних субсидій сплеску попиту на електрокари не буде», — каже Омельницький.

Втім, ситуація вже починає змінюватися. Так, «Ніссан Україна», яка до недавнього часу не постачала нових електрокарів Leaf (хоча вживані моделі — на першому місці за популярністю), зараз запускає поставки. «Інтерес покупців є», — пояснив зміну стратегії Володимир Іванов.

Але до масового збільшення парку електрокарів поки що не готова інфраструктура: немає у потрібній кількості зарядних станцій, а «швидких» зарядок, які дозволять заправляти авто на декілька хвилин, взагалі дефіцит.

«Під Уманню побудували модний зарядний комплекс. Але влітку на ньому потрібно було декілька годин чекати в черзі, щоб підзарядитися. У підсумку шлях з Києва до Одеси розтягнувся на цілий день», — згадує Олег Омельницький.

Сценарій № 3. Тотальна заборона в Європі і в Україні — з 2038−2040 року

Такий варіант — відстрочка щодо заборони у нас авто з ДВЗ — дозволить провести поетапне обмеження. Скажімо, можна почати із заборони в'їзду до центру міст або підвищення дорожнього збору для «брудних» авто. Це може бути навіть ініціатива на рівні окремих міст.

Так, у Львові вже задекларували поступову відмову від авто з ДВЗ. Львівська міськрада прийняла рішення про створення Low emission zone, в які зможуть в'їжджати тільки авто високих класів екологічності (Євро-5) або електрокари. Вже цього року до деяких районів міста хочуть заборонити в'їзд старих авто (до 1991 року випуску) без каталізаторів.

Відстрочка за часом дозволить підготувати ринок для переходу на електрокари, зокрема, побудувати мережу заправок, налагодити роботу пунктів оренди електробатарей, їх утилізацію тощо. Але це в ідеалі — якщо займатися цим питанням, а не пустити все на самоплив.

Та й то, на перших порах наші водії все одно почнуть скуповувати дизельні і бензинові авто з Європи, що подешевшали, розраховуючи, що у нас «якось обійдеться» і заборон не буде. Тобто, паралельно потрібно обмежувати імпорт вживаних авто з ДВЗ і предметно займатися стимулюванням придбання електрокарів. Наприклад, пропонувати водіям компенсації, дешеві кредити тощо.