Карантин не заважає. Українці виводять гроші за кордон

Епідемія коронавірусу та карантин людям не заважають. Навіть навпаки: українці активніше виводять з країни свої капітали. Це підтверджується даними, які «Мінфін» отримав у Національному банку.

За 7 місяців 2020 року е-ліміти на операції в іноземних банках відкрили на 60% більше громадян — 12,3 тис. осіб, ніж за весь 2019-й. А обсяг грошових переказів за кордон зріс на 24% (в порівнянні з 12-ма місяцями минулого року) — до $152,8 млн.

Цікаво, що найбільше фізособи вивели на закордонні рахунки в березні 2020 року, коли почався карантин за covid-19, — $31,6 млн. Тоді було відкрито 1,9 тис. е-лімітів. На другому місці за активністю опинився минулий місяць: у липні було відкрито 2,4 тис. е-лімітів та виведено $25,7 млн.

За останні півтора року рахунками в іноземних фінустановах обзавелися понад 20 тис. українців, і вивели на них $276 млн. І це тільки офіційно, в законодавчих рамках — через рахунки в українських банках з інформуванням Нацбанку та відкриттям е-лімітів. Скільки грошей витекло без дотримання всіх правил і в обхід процедур — невідомо.

«Люди не тільки відкривають класичні банківські депозити або карткові рахунки. Все популярнішим стає відкриття брокерських рахунків для роботи з фондовими інструментами. Я маю на увазі не спекулятивний трейдинг, а вкладення в біржові індексні фонди, що працюють з американським індексом S&P 500 (купуючи одну акцію, вкладаєш відразу в 500 найсильніших компаній США). Вони дозволяють заробляти не менше 12-13% у валюті. Хоча є і ті, хто робить ставку на акції окремих компаній. Великих, на кшталт Coca-Cola або Johnson & Johnson, на яких можна отримувати дивідендний дохід і заробляти на зміні ціни», — прокоментував «Мінфіну» ситуацію адвокат і інвестиційний консультант Мирослав Король.

Читайте також: Коли настане час купувати акції Tesla

Нові правила

Процедуру відкриття рахунків за кордоном і їх поповнення сильно спростили з 7 лютого 2019 року, коли набув чинності новий закон про валютне регулювання. Документ скасував таке поняття як індивідуальна валютна ліцензія.

До цього, протягом багатьох років, якщо людина хотіла відкрити рахунок за кордоном і переказувати на нього свої заощадження — потрібно було подати пачку документів до Нацбанку і отримати індивідуальну валютну ліцензію. Все, що відбувалося без неї, — було незаконно.

Але з 7 лютого минулого року для людей ввели систему е-лімітів. Українцям, які живуть в країні, але хочуть відправляти кошти на закордонні рахунки, дали можливість все легалізувати. Вони можуть офіційно відкрити через свої українські банки е-ліміти, і через них відправляти гроші за кордон:

• з 7 лютого 2019 року фізособі дозволялося виводити за кордон €50 тис. на рік;
• з 18 грудня 2019-го — €100 тис./рік.

У Нацбанку розуміли, що до цього люди возили гроші на закордонні рахунки готівкою або виводили їх туди через офшори або через напівлегальні схеми. Тепер всіх намагаються перевчити працювати через рахунки в українських банках. Це дозволить державі легалізувати хоча б частину грошових потоків і пропустити їх через вітчизняну банківську систему.

Офшори та РФ під забороною

В рамках е-лімітів переказувати гроші за кордон можна для трьох цілей:

• щоб завести кошти на власний рахунок за кордоном;
• інвестувати за кордон, наприклад, в нерухомість або цінні папери;
• заплатити іноземним лайфовим страховим компаніям за договорами страхування життя.

Виводити гроші можна не в усі країни. Географічні обмеження/заборони, які діють в нашій країні, стосуються офшорних юрисдикцій, країн, що входять до «чорних списків» FATF та тих, що знаходяться під санкціями, зокрема РФ. Однак, як повідомили «Мінфіну» в Нацбанку, ці заборони порушуються і регулятор час від часу ловить банки на цьому.

Читайте також: Приручити дракона: як заробити на фондовому ринку Китаю

Спочатку кошти ходили в двох валютах (долар, євро), але після список був розширений до п'яти грошових одиниць:

1. долар (USD);
2. євро (EUR);
3. фунт стерлінгів (GBP);
4. швейцарський франк (CHF);
5. польський злотий (PLN).

Середня вартість перерахування за кордон знаходиться на рівні 0,5% суми + $12 (за курсом Нацбанку). Але не менше 5 грн, і не більше $500. Це Стандартні умови за SWIFT-переказами.

Для відкриття е-ліміту зазвичай потрібно дві речі.

1. Надати документи, які підтверджують мету переказу. Такі як договір на відкриття рахунку в іноземному банку або інвесткомпанії, через яку купуються цінні папери, якщо мова про інвестиції в акції, облігації або інші ЦБ.

2. Підтвердити легальне походження грошей. Банк зажадає декларацію про майновий стан і доходи з відміткою або довідкою з Державної податкової служби про отримані доходи та сплачені податки.

Навіщо потрібні іноземні рахунки

Експерти називають відразу декілька причин, за якими українці відкривають рахунки в іноземних банках і намагаються накопичити на них побільше грошей:

1. Не довіряють повною мірою українським банкам, і хочуть підстрахуватися вкладеннями за кордоном. Як то кажуть, «на всякий випадок».
2. Робота за кордоном.
3. Готуються робити інвестиції за кордоном: купувати машини, квартири, будинки, акції, відкривати свій бізнес.
4. Планують життя за кордоном: або своє (мають намір змінити ПМП), або своїх родичів — відправляють дітей на закордонне навчання або на лікування.
5. Часто подорожують і хочуть мати більше можливостей.

«Не секрет, що однією з причин відкриття рахунку в іноземному банку є можливість в подальшому здійснювати платежі/інвестиції в Європі та на інших континентах. Такі платежі здійснюються значно швидше і простіше, ніж з України», — прокоментував «Мінфіну» ситуацію партнер юридичної фірми «Астерс» Олександр Онуфрієнко.

Читайте також: Гроші-мандрівники: як відкрити депозит в іноземному банку

Куди витікають гроші українців

Найчастіше громадяни України намагаються відкрити банківські рахунки в Європі. Юристи навіть склали свого роду рейтинг найпопулярніших країн:

• Швейцарія;
• Австрія;
• Ліхтенштейн;
• Люксембург;
• Німеччина

Як розповіла «Мінфіну» юрист компанії Stron Єлизавета Терлякова, спочатку наші співвітчизники запитують відкриття рахунків в найбільших банках Євросоюзу:

• Credit Suisse;
• UBS;
• Raiffeisen Zentralbank;
• HSBC;
• Crédit Agricole;
• Deutsche Bank;
• UniCredit.

Однак людям в результаті доводиться погоджуватися і на менш імениті та респектабельні структури.

«Далі, в міру надходження питань і аналізу кейса банками, іноді доводиться приймати рішення знизити градус бажаного клієнтом. І ми пропонуємо менш масштабні банки, але не менш надійні. Наприклад, Bendura Bank AG, Bank Alpinum AG, Pictet Group, Coutts Privatbank, EWUB», — зазначила Терлякова.

Читайте також: Бермуди, Естонія і Барбадос кличуть до себе тих, хто працює віддалено

Чому банки відмовляють українцям

Відкриття фізособі рахунку в Україні — не дуже важке завдання. За кордоном все набагато складніше, особливо, якщо мова йде про великий відомий банк. По суті, навіть не люди обирають собі банки, а банки клієнтів. Це встигло стати непорушним правилом за кордоном, і до цього дуже складно звикнути нашим людям. Але це сувора реальність — українцям, та іншим вихідцям з країн колишнього СРСР, нерідко відмовляють у відкритті банківських рахунків.

Зазвичай за цим не слідує ніяких пояснень. За кордоном це не прийнято, все просто і коротко: «Нам дуже шкода, але ви небажаний для нас клієнт». Без подальших пояснень або уточнень.

Вже потім наші юристи все пояснюють людям. Найчастіше відмови у відкритті рахунків надходять через фінансовий моніторинг. В Україні про нього дізналися лише за останні пару років, а за кордоном він функціонує десятиліттями, і посилюється з року в рік.

«Великі західні банки дуже дорожать своєю репутацією. На жаль, сьогоднішні реалії такі, що відкриття рахунку в такому банку супроводжується тривалими і дорогими процедурами комплаєнсу та фінмоніторингу», — зазначив Олександр Онуфрієнко.

Читайте також: Закон про фінмоніторинг: НБУ пояснив, чи будуть обмеження при переказі грошей

Банк перевірить джерела походження коштів. Причому, не за останні рік-два, а за тривалий період часу — мало не з початку трудової діяльності, і отримання перших власних грошей. Єдиних критеріїв і процедур перевірки у іноземних банків немає, у кожного свій регламент.

У кращому випадку, все займе до 2-3 тижнів, в гіршому — 3-4 місяці.

Найчастіше іноземні банки запитують у іноземців (українців) стандартний пакет документів. Це паспорт та податкову декларацію. Додатково може запитуватися інформація про візу, працевлаштування, досвід роботи та зарплату.

«Тобто потрібно довести джерело походження коштів і відсутність податкових заборгованостей. Причому, якщо ви відкриваєте рахунок і внесете на нього €20 тис., то за вашою декларацією повинно бути зрозуміло, як ви заробили цю суму і скільки сплатили податків з відповідного заробітку. Якщо у банку будуть виникати питання або сумніви, він може запитувати додаткові документи. Потрібно бути готовим до цього, а також до пояснень», — зазначив у розмові з «Мінфіном» фінансовий аналітик Василь Невмержицький.

До речі, серед причин, з якої західні банки відмовляють вихідцям з колишнього СРСР у відкритті рахунків — саме складності зі збору інформації про громадян країн з великою часткою «тіньової» економіки. Таке розслідування коштує дорого. Проводити його має сенс лише за великими вкладами — від €500 тис.

«Вартість для банку всіх цих процедур приблизно однакова. Що для відкриття рахунку із зарахуванням на нього €20 тис., що для зарахування €1 млн. Тому у великих банків дуже високий «вхідний поріг» — вимоги зарахування на рахунок від півмільйона євро, який не кожен може осилити», — Олександр Онуфрієнко.

Схеми українців і погана репутація

Ситуацію ускладнює і погана репутація громадян з колишнього Союзу. Багато хто вважає їх схемниками, і, на жаль, наші громадяни час від часу підтверджують цей стереотип.

Останнім часом фінансисти активно переказують історію, яка нещодавно сколихнула банки Польщі. Кажуть, що наші бізнесмени відкрили в цій країні компанію, і оформили в ній 50 працівників з України. Польські банки активно конкурують між собою. Тому дуже швидко після відкриття рахунку власникам підприємства запропонували запустити зарплатний проект — випустити зарплатні картки кожному працівнику. Не встигли їх освоїти, як банк зробив нову пропозицію — відкрити кредитні ліміти на випущені зарплатки. По 5 тис. євро на кожну — стандартна пропозиція для європейського банку.

Як тільки кредитні ліміти були відкриті, наші бізнесмени пройшлися банкоматами і зняли готівкою всі суми в рамках лімітів з усіх 50 карт. Всього отримали на руки 250 тис. євро. Перш ніж служба безпеки польського банку встигла зрозуміти, що відбувається, спритники зникли з поля зору. До такого банк-кредитор виявився просто не готовим, і тепер веде розслідування, щоб покрити збиток.

Можливо, таких історій небагато, проте вони запам'ятовуються надовго, і породжують упередження. А іноді і додаткові вимоги з боку банків.

У деяких країнах в принципі намагаються поменше довіряти іноземцям. Наприклад, в Об'єднаних Арабських Еміратах два тижні тому місцеві банки стали активно закривати всі додаткові рахунки для фізосіб-нерезидентів. По суті, іноземцям в ОАЕ залишили лише один вид банківських рахунків — зарплатні. Їх відкриває підприємство, і ручається за свого працівника, звітуючи про нього і його доходи. Іноді можуть дозволити відкрити депозитний/ощадний рахунок у прив'язці до зарплатної карти, але в тому ж банку. Тобто банк нерезиденту обирає роботодавець. Обслуговуватися в іншій фінустанові (де немає зарплатної картки) людині тепер складно. Мати другий-третій, особистий рахунок в різних фінустановах — привілей для небагатьох.

Скільки компенсують при банкрутстві

Втім, все це навряд чи зупинить українців, які утвердилися в бажанні обзавестися рахунком за кордоном. З року в рік їх буде ставати тільки більше. Хтось буде відкривати рахунки через посередників (юридичні фірми), хтось — через віддалені сервіси в самих банках безпосередньо, хтось — особисто відвідуючи різні країни.

«Думаю, обсяг переказів буде зростати. Не тільки через недовіру до українських банків, але просто, щоб диференціювати ризики — «розкласти яйця по різних кошиках» або для поточних потреб: робота, навчання/лікування за кордоном, туризм, брокерська торгівля або інвестиції. Нічого страшного в цьому немає. І відтоки капіталу з країни невеликі, на валютному ринку і на курсі гривні вони не позначаться», — запевнив Василь Невмержицький.

У той же час експерти радять нашим людям бути пильними. Намагатися зібрати якомога більше інформації про фінустанову, в якій відкривають рахунки. Банкрутства трапляються не тільки з українськими банками, а й з іноземними.

«З недавнього — гучна історія з Wirecard AG. Або ж донині клієнти, що страждають, від ABLV Bank, AS, які не можуть повернути свої гроші. Саме тому, до речі, всі прагнуть до відомих банків, так як вірять в гарантію збереження і примноження вкладів», — сказала Єлизавета Терлякова.

В Євросоюзі, до речі, діє система гарантування вкладів, схожа на українську. У нашій країні Фонд гарантування вкладів фізосіб гарантує виплату компенсації до 200 тис. грн. в разі банкрутства банку. В ЄС відшкодування постраждалим від банкрутств значно більше, ніж у нас — €100 тис. А в Швеції, наприклад, до загальноєвропейської компенсації доплачують зверху ще €500 тис. Але потрібно завжди дізнаватися, чи є у вашої фінустанови всі потрібні ліцензії та сертифікати.

У Великобританії постраждалим вкладникам компенсують £85 тис., але в окремих випадках сума відшкодування може досягати £1 млн. Наприклад, якщо мова про кошти, які надійшли від продажу житла або під час звільнення людини з роботи. А в США вкладникам компенсують $250 тис.

Олена Лисенко для «Мінфіну»