7 лютого 2019, 7:59 Читать на русском

Ліцензія на свободу

З 7 лютого українцям стане легше інвестувати за кордон — для цього вже не потрібно буде отримувати спеціальну ліцензію в НБУ. Зміни набирають чинності разом з новим Законом про валюту і валютні операції.

C 7 февраля украинцам станет легче инвестировать за рубеж – для этого уже не нужно будет получать специальную лицензию в НБУ.
Фото: InVenture

Банкіри задоволені: тепер їх клієнти, які хочуть купити за кордоном нерухомість або перевести гроші на свій рахунок в іноземному банку, зможуть зробити це без зайвих бюрократичних перешкод. Досі процедура отримання валютних ліцензій займала кілька днів, до того ж, у заявників не було ніяких гарантій, що Нацбанк санкціонує операцію.

З лютого все буде інакше. Інвесторам доведеться виконати лише дві умови: не перевищувати ліміт 50 тис. євро на рік і довести, що гроші отримані легально.

Шлях до нового життя

Правило «одна інвестиція = одна ліцензія НБУ» існує з 1993 року. Воно було встановлено тим самим «тимчасовим» валютним декретом, який поступився місцем Закону про валюту.

Головною метою декрету було не допустити відтік капіталу з України. Тому фізособи були зобов'язані отримувати дозвіл на інвестування за кордон безпосередньо в Національному банку. Регулятор розглядав заявки і видавав індивідуальні ліцензії протягом місяця.

У червні минулого року правила дещо спростили — ліцензії зробили електронними і дозволили громадянам отримувати їх через банки. Хоча кінцевою ланкою в цьому бюрократичному ланцюзі все одно залишався Нацбанк. Кожна е-ліцензія відповідає одній операції, яку обов'язково потрібно завершити в день видачі дозволу. Регулятор обмежив «міжнародну активність» українців сумою $50 тис. на рік.

Станом на кінець вересня 2018 року українці вивели за кордон через е-ліцензії $25 млн, — розповідала на Українському валютному форумі «Мінфіну» заступник голови НБУ Катерина Рожкова. З початку минулого року Нацбанк видав понад 1 800 ліцензій, половину з них — через Приватбанк (дані Привату на кінець жовтня).

За статистикою держбанку, 48% власників ліцензій перераховують гроші на свої рахунки за кордоном. Ще 41% — купують цінні папери великих іноземних компаній (Apple, Facebook, Google та інші), тільки 5% інвестують в нерухомість.

За словами керівника проекту Privat banking Правекс Банку Дмитра Кононця, слабка зацікавленість українських покупців до іноземної нерухомості пов'язана саме з лімітом в $50 тис — за кордоном складно підібрати об'єкт в такому ціновому діапазоні. У Правексі також переважна більшість клієнтів (60%) перераховує гроші на свої закордонні рахунки.

Зміна відповідального

Система обмежень або, кажучи мовою НБУ, «е-лімітів» буде покладена в основу нових правил інвестування за кордон. На першому етапі їх впровадження ліміт зміниться мінімально — замість $50 тис. буде 50 тис. євро.

Як уточнює казначей Forward Bank Наталія Шишацька, контролювати дотримання обмежень НБУ і фінустанови будуть через систему Нацбанку «Е-ліміти». У ній буде консолідована вся інформація про валютні операції резидентів незалежно від банку.

Але головне нововведення полягає в іншому. З лютого дозволи на операції із зарубіжними активами українці отримуватимуть вже не від регулятора, а від самих банків. Тобто відповідальність за проведення кожної конкретної операції тепер переходить до менеджерів фінустанов.

НБУ ж буде тільки перевіряти — чи вписується клієнт у встановлений ліміт на інвестування. Контролювати своїх підопічних на предмет дотримання правил фінансового моніторингу регулятор має намір вже постфактум.

На практиці це може сильно ускладнити виведення грошей за кордон, у будь-якому разі, в перший час. Банкіри будуть діяти гранично обережно, вибудовуючи процеси шляхом проб і помилок. Адже поки не зрозуміло, як Нацбанк буде реагувати на прорахунки підопічних. Як заявив раніше заступник голови НБУ Олег Чурій, ніяких послаблень або перехідних періодів в плані штрафів і покарань регулятор вводити не має наміру.

Cпочатку доведи

Вся процедура за новою системою може зайняти не більше 3 робочих днів.

За словами керівника управління супроводу операцій клієнтів Піреус Банку Наталії Глущенко, банк буде запитувати у клієнтів пакет документів, який складається з двох основних частин: підтвердження джерел походження коштів, та мета інвестиції (договори, інвойси тощо).

«Наприклад, якщо клієнт вирішить розмістити депозит за кордоном, йому доведеться попередньо відкрити рахунок в іноземному банку. Якщо він задумав інвестицію в нерухомість або цінні папери, спочатку доведеться укласти договір купівлі-продажу, згідно з яким і буде здійснюватися інвестиція, і показати його українській фінустанові», — пояснює Наталія Шишацька.

Як уточнює Дмитро Кононець, документально підтвердити джерело походження коштів можна за допомогою декларації про доходи, в тому числі для ФОП. Працевлаштованим фізособам потрібно взяти в податковій службу відомості про суми виплачених доходів і утриманих податків.

«Довідка з місця роботи не підходить — банк повинен упевнитися, що ваша компанія платить податки, і кошти «чисті». Інвестор може надати також документи про продаж рухомого або нерухомого майна. Враховується і сімейний дохід: клієнт, у якого є рахунок за кордоном, може подавати заяву на ліцензування, посилаючись на офіційний дохід свого чоловіка/дружини», — каже Кононець.

Важливий нюанс: якщо клієнт приносить в банк готівкову валюту, йому потрібно показати квитанцію, видану в місці, де вона була куплена — в іншому випадку йому можуть відмовити у наданні дозволу.

У системі електронних лімітів є ряд винятків. Як пояснює Наталія Глущенко, вони стосуються поточних неторгових операцій. Це, зокрема, допомога родичам, оплата лікування або транспортування хворих за кордон, оплата за навчання і стажування, оплата продукції, робіт, послуг, прав інтелектуальної власності, придбаних у нерезидентів за кордоном для власного споживання. Вносити дані в систему «Е-Ліміт» за такими операціями не потрібно.

Комісія за переказ за кордон залишиться стандартною: банки беруть за це плату, як за звичайне розрахунково-касове обслуговування. Як правило, мова йде про SWIFT-перекази. У Приватбанку це коштує 0,5% від суми (але не більше $500) + $12, в Альфа-Банку — 1% (до $ 1000), в Укргазбанку — 30 доларів/євро залежно від валюти переказу.

Обмежене майбутнє

Банкіри сподіваються, що спрощення процедури інвестування все ж збільшить потік клієнтів. Але за словами Наталії Шишацької, навряд чи варто розраховувати на великий ажіотаж. Доки проблема полягає не стільки в складності такої інвестиції, скільки в її обмеженій сумі.

«Рівень дохідності інвестицій в Україні навіть в іноземній валюті значно вищий, ніж за кордоном. Швидше за все, ми будемо мати справу з перерахуваннями на купівлю нерухомості, а також «психологічними» заощадженнями у стилі Safe Haven — c низькою дохідністю, але з гарантією держави інвестиційного класу».

В НБУ обіцяють в майбутньому розширити ліміт для фізосіб (у юросіб буде більш висока планка — 2 млн євро). Але є нюанс: спочатку депутати повинні прийняти пакет законів BEPS, спрямований на боротьбу з відмиванням грошей і ухиленням від податків.

Ольга Терещенко

Коментарі - 3

+
+15
AleksandrBank
AleksandrBank
7 лютого 2019, 11:09
#
На банках будет лежать большая ответственность в плане проверки.
А НБУ уже будет проверять банки. И штрафовать если что или закрывать.

Все просто.
+
0
Владимир Поливальников
Владимир Поливальников
8 лютого 2019, 7:22
#
Ответственность в чём?
+
0
AleksandrBank
AleksandrBank
8 лютого 2019, 10:26
#
Фин.мон. Проверка
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися
 
Реклама