10 липня 2020, 7:26 Читать на русском

Де візьмуть 100 мільярдів для бюджету: намалюють або знову позичать

Уряду може знадобитися близько 100 млрд грн, щоб перекрити виплати за внутрішнім держборгом і покрити поточний дефіцит бюджету. Під потрібну суму можуть включити «друкарський верстат», а можуть — заманити капітали іноземців підвищеною ставкою.

Чим Україна перекриє нестачу за нерозміщенними євробондами і як залатає діру в бюджеті. Уряду може знадобитися близько 100 млрд грн, щоб перекрити виплати за внутрішнім держборгом і покрити поточний дефіцит бюджету.

Як тільки буде призначений новий голова Нацбанку, і він зробить перші заяви про подальшу грошово-кредитну політику регулятора, Мінфін відразу запустить повторне розміщення 12-річних єврооблігацій України на $1,75 млрд. Такий прогноз видали опитані «Мінфіном» експерти. У кращому випадку, бонди запропонують інвесторам наприкінці липня, в гіршому — в серпні. Нагадаємо, розміщення єврооблігацій, заплановане на першу декаду липня 2020 року, було поставлено на паузу через заяву керівника НБУ Якова Смолія про відставку «через політичний тиск».

Чиновники напевно намагатимуться скористатися вдалим моментом.

«Враховуючи хорошу кон'юнктуру на зовнішніх ринках, Міністерство фінансів, найімовірніше, не буде затягувати з цим питанням. Вже наприкінці липня або на початку серпня Україна спробує повторно розмістити єврооблігації», — спрогнозував «Мінфіну» директор департаменту ризик-менеджменту ПуАТ «КБ «Акордбанк» Микола Войтків.

Це літо — оптимальний момент для організації нових запозичень. Через розростання пандемії COVID-19 у всьому світі, центробанки розгорнули повномасштабну емісію: американський ФРС на $2 трлн, Європейський Центробанк — на €1,35 трлн. Хоча вливання йдуть через викуп проблемних активів, однак відбувається загальне збільшення вільної грошової маси, і частина коштів виливається на загальний борговий ринок.

Читайте також: Подолати наслідки кризи вдасться не раніше 2025 року

«У будь-якому випадку, якщо західні уряди і центробанки продовжать заливати свої економіки грошима, частина їх піде на ринки, що розвиваються», — відзначив у бесіді з «Мінфіном» директор департаменту управління проектами рейтингового агентства IBI-Rating Віктор Шулик.

Завдання наших чиновників — встигнути взяти у борг, доки на світовому ринку буде багато капіталу і бажання на ньому заробляти. Навряд чи центробанки найближчим часом будуть згортати свої емісії, адже економічна ситуація в світі не поліпшується. Цього тижня це підтвердила Єврокомісія, яка погіршила в липні свій травневий економічний прогноз для єврозони через активне поширення інфекції COVID-19:

  • тепер падіння ВВП прогнозують не 7,7%, а 8,7% — у 2020 році;
  • і уповільнення зростання ВВП з 6,3% до 6,1% — у 2021 році.

На думку аналітиків ЄК, найсильніше від наслідків коронавірусу в Європі постраждають три країни — Франція, Італія та Іспанія.

Чому згорнули розміщення бондів

Кінець червня-початок липня вважалися ідеальним часом для розміщення українських бондів, бо не всім припало до вподоби рішення нашого Мінфіну про згортання випуску. Деякі економісти говорили, що у чиновників були й альтернативні можливості:

  • або запропонувати більш високу дохідність за єврооблігаціями;
  • або завершити розпочате розміщення за вже узгодженими цінами з аргументом, що країна не відходить від концепції повної незалежності НБУ.

Хоча більшість експертів все ж таки впевнені, що відкликання паперів та зупинення розміщення — єдино вірний варіант.

«Міністерство фінансів вчинило чесно, тим самим зберігши хороші відносини з приватними кредиторами. Їх там всього кілька десятків, і з ними посваритися — це те ж саме, що посваритися з МВФ», — запевнив «Мінфін» керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій.

Його колеги також назвали це рішення адекватним і правильним. Причому воно не було одностороннім, наші чиновники приймали його разом з кредиторами.

«Це рішення стало результатом тривалих переговорів з інвесторами і юридичними радниками. Реакція інвесторів була досить стриманою, вони не кинулися розпродавати старі випуски, не було різкого стрибка дохідностей, вони трохи зросли, але досить швидко повернулися на колишні рівні», — підтвердив «Мінфіну» старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович.

Чого злякалися

За офіційною версією, від розміщення єврооблігацій України вирішили відмовитися через відставку голови Нацбанку Якова Смолія, який пояснив її «політичним тиском». Його заява активно обговорювалася і у Верховній Раді, і на фінансовому ринку.

Експерти розділилися на два табори. Одні запевняли, що на керівника НБУ і правда тиснули і не давали йому робити свою роботу, оскільки ставили під сумнів незалежність Національного банку. А це неприпустимо і йде в розріз з профільним законом («Про НБУ»). Інші були переконані, що все це надумана спекуляція зі сторони головного банкіра країни. Мовляв, головною причиною послужило те, що Рада Нацбанку відмовилася зберегти старий склад правління — продовжити контракти на нові терміни.

Найцікавіше у цій ситуації те, що потенційних покупців українських бондів в історії з нашим Нацбанком турбувало не саме звільнення Якова Смолія, а те, як на нього відреагують глобальні кредитори.

Читайте також: У МВФ відреагували на відставку Смолія

«Швидше за все, інвестори побоюються, що Україна, у зв'язку з перестановками в НБУ та невиконанням частини параметрів, прописаних у меморандумі з Міжнародним валютним фондом, може втратити підтримку від МВФ», — зауважив «Мінфіну» голова аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital Дмитро Чурін.

Про всяк випадок експерти заспокоїли: Україні не варто робити великої трагедії з відміни розміщення євробондів. Такі речі час від часу трапляються з різними країнами.

Наприклад, Білорусь на початку березня 2020 року поставила на паузу свої бонди через обвал світових ринків на новинах про пандемію коронавірусу. Але це не завадило їй після продати два випуски своїх єврооблігацій приблизно на тих же умовах, що очікувалися спочатку: 6-річні папери на $500 млн під 5,9% річних і 11-річні — на $750 млн під 6,378% річних.

А в листопаді 2019 року російський «Газпром» скасовував розміщення євробондів у швейцарських франках через ризики конфіскації залучених коштів за позовом нашого НАК «Нафтогаз». Але коли підписав мирову, зміг продати папери в євро на 5 років під 2,95% річних.

Якими будуть нові умови

Від України не очікують суттєвих змін у проспекті емісії на відкладений випуск 12-річних єврооблігацій. Спочатку він планувався у розмірі $1,75 млрд під 7,3% річних. Близько $1 млрд повинно було піти на покриття дефіциту нашого бюджету. Решта $750 млн — на викуп двох старих паперів з термінами погашення у 2021-22 роках.

Це не означає, що чиновники просто повернуться до старої книги розміщення.

За словами Тараса Котовича, Міністерству фінансів України, швидше за все, доведеться сформувати нову пропозицію потенційним покупцям паперів, і знову збирати заявки. Тому склад покупців бондів може змінитися.

«Але нова пропозиція може бути близькою за умовами до скасованої, адже уряду потрібно згладжувати графік виплат. І обмін старих зобов'язань на нові, але з більш тривалим терміном до погашення, є гарним способом це зробити. Але умови нового випуску також будуть залежати і від загальної ринкової ситуації, динаміки ставок за казначейськими зобов'язаннями США і оцінки ризику України, як позичальника», — зазначив Котович.

До речі, аналітики не виключають, що в результаті наша країна навіть зможе трохи заощадити.

«Думаю, що дохідність паперів може виявитися нижчою, ніж за нерозміщеним випуском на 1% і більше. Але і терміни будуть коротшими», — припустив Віктор Шулик.

Є й інші прогнози. Наприклад, Олександр Паращій допускає два сценарії розвитку ситуації:

  • Або Україна розміщує свої єврооблігації на тих же умовах: +/- кілька сотих відсоткового пункту за ставкою.
  • Або повністю відмовляється від випуску зовнішніх паперів.

Чому Україна цікава

Очікується, що попит на нові єврооблігації України буде. Не так багато країн, що розвиваються, зараз пропонують високодохідні папери на світовому ринку. І 7,3% річних, запропоновані нашим Мінфіном, називають вигідною пропозицією.

«Інвестори перебувають у постійному пошуку варіантів купівлі фінансових інструментів з оптимальним співвідношенням ризику і дохідності. Інші країни з розвиненою економікою зараз пропонують за борговими паперами дуже низькі ставки. Тому вкладення коштів в єврооблігації України виглядає хорошим варіантом для багатьох глобальних інвестфондів», — переконаний Дмитро Чурін.

На облігаціях розвинених країн багато не заробиш:

  • 10-річні боргові папери США торгуються з дохідністю 0,7% річних;
  • 10-річні ЦБ Японії — 0,04% річних;
  • 10-річні облігації Німеччини — «мінус» 0,4% річних.

Наші ціни знаходяться ближче до дохідностей менш стабільних країн (з урахуванням політичних та економічних ризиків):

  • 10-річні єврооблігації Бразилії торгуються з дохідністю 6,4% річних;
  • 20-річні бонди Індії — 5,8% річних.

Тому аналітики вважають, що єврооблігації України швидко розберуть, якщо ми вчасно проведемо розміщення.

«При погіршенні загальносвітової кон'юнктури «вікно можливостей» для України може значно скоротитися. Це може статися, якщо у світі зросте кількість дефолтів та допомога МВФ буде суттєво зменшена», — підкреслив в розмові з «Мінфіном» директор зі стратегії інвесткомпанії «Фінам» Ярослав Кабаков.

Яка альтернатива

Є й альтернативні варіанти: або перенесення розміщення бондів на більш тривалий час — осінь-зима 2020 року, або повне скасування.

В цьому випадку доведеться шукати інші джерела грошей.

Їх бачать декілька:

  • більш активне витрачання золотовалютних резервів Нацбанку, розмір яких на 1 липня 2020 року як раз вийшов на новий рекорд — $28,5 млрд;
  • більш істотне збільшення внутрішніх запозичень за рахунок всього ринку або з упором на держбанки, в яких, як відомо, зосереджена велика частина депозитів населення;
  • залучення нових зовнішніх кредитів за прямими кредитними договорами.

«Прямі кредитні договори можуть бути не тільки з МВФ або західними країнами/організаціями», — запевнив Віктор Шулик.

У свій час експерти пропонували Міністерству фінансів активніше налагоджувати контакти з Китаєм, а також арабськими країнами.

Варіанти з дефолтом зараз не розглядаються.

Україні потрібні гроші

Наша країна зараз особливо потребує коштів, тому не може собі дозволити конфліктів з кредиторами. По-перше, до кінця 2020 року потрібно виплатити за держборгом трохи більше $6 млрд: пік платежів припаде на вересень, коли потрібно буде погасити $2,3 млрд. По-друге, до кінця незрозуміло, чим наповнювати держбюджет до кінця року в карантинних умовах. Податкові збори зменшуються через зростання збитків у бізнесу.

Читайте також: Після Смолія: Що буде з курсом гривні і чи почне НБУ друкувати гроші

«Виникає питання з джерелами фінансування дефіциту держбюджету в другій половині року. Особливо з урахуванням того, що Нацбанк і «Нафтогаз» вже перерахували в казну дивіденди, і далі допомагати бюджету не будуть. Якщо Україна не зможе залучити новий борг від зовнішніх кредиторів, то доведеться нарощувати внутрішній борг через випуск ОВДП, які будуть купувати банки (передусім держбанки) під рефінансування НБУ», — розповів «Стране» керівник відділу з роботи з інвесторами Банку Кредит Дніпро Андрій Приходько.

Вважається, що на липень-серпень уряду може вистачити тих коштів, які є:

  • 75,7 млрд грн — на єдиному казначейському рахунку в Держказначействі;
  • $28,5 млрд — у золотовалютних резервах Нацбанку.

Але якщо економіка не почне швидше відновлюватися і надходження до держбюджету не почнуть зростати, то уряду спільно з Нацбанком доведеться наповнювати бюджет емісійною гривнею за допомогою ОВДП. Банки будуть отримувати кредити Нацбанку під 6% річних і фінансувати бюджет (купувати боргові папери Мінфіну) під 7,3-10,5% річних.

Помітно нижча дохідність за гривневими держоблігаціями знижуватися не буде. Інакше їх не купуватимуть. Інтерес до них і так падає після останнього зниження облікової ставки Нацбанку (з 8% до 6%), яке призвело до зменшення дохідності паперів:

  • 23 червня Мінфін розмістив держоблігації на 6,2 млрд грн;
  • 3 червня — на 1,3 млрд грн;
  • 7 липня — 312,9 млн грн.

Це мізер, якщо врахувати, що раніше обговорювалися істотніші суми боргів. Говорили, що уряд розраховує до кінця 2020 року позичити за допомогою нових випусків ОВДП ще 100 млрд грн. Така інформація з'являлася неофіційно, у вигляді чуток після закритих зустрічей Мінфіну з первинними дилерами.

Читайте також: До кінця року ми очікували курс 28-29 грн/$. Тепер все залежить від нового голови НБУ

Чи повернуться капітали іноземців

На перший погляд, 100 мільярдів — просто гігантська сума, особливо якщо згадати, що на поточний момент в обігу перебувають облігації внутрішньої держпозики на 877,5 млрд грн: у всіх власників разом, в тому числі і у Нацбанку зі статичним портфелем в 324,6 млрд грн.

Але якщо розкласти все на щотижневі випуски до кінця 2020-го, то вийде, що за раз достатньо позичати близько 4 млрд грн. Не найбільший обсяг при стабільному ринку. Звичайно, не при крихітних продажах начебто на 312,9 млн грн, які Мінфін виручив минулого тижня.

«Подальше зниження ставок, якщо і буде, то незначним. Навіть за умови, якщо зміна керівника НБУ пройде без будь-яких ексцесів. Ймовірність зміни тренду у нерезидентів на купівлю ОВДП — невелика», — розповів Микола Войтків.

Останні кілька місяців іноземці втратили інтерес до українських держоблігацій. У розміщенні нових випусків ОВДП вони практично не беруть участі. Більше того — іноземці розпродають свої портфелі паперів ранніх випусків: з початку березня вони зменшилися на 22% (на 27 млрд грн) — до 98,6 млрд грн.

Експерти вважають, що інтерес нерезидентів можна відродити підвищенням дохідностей. Звичайно, при дотриманні базових принципів: при політичній та макроекономічної стабільності, незалежності фінансового регулятора, продовженні співпраці з МВФ і невисоких показниках захворюваності за COVID-19.

«Щоб нерезиденти знову зацікавилися гривневими ОВДП, рівень дохідності за ними повинен зрости до 12% і вище. Поточні 10% річних не покривають ні очікуваний рівень інфляції (МВФ прогнозує 7,2% у 2021 році), ні вартість ризику (дворічні CDS на український держборг котируються на рівні 4,2%). Тим паче, що країни з порівнянним рівнем ризику та інфляцією дають більш привабливі умови. Наприклад, Єгипет пропонує дворічні боргові папери у місцевій валюті під 13%», — пояснив ситуацію Андрій Приходько.

Ще одна перешкода для зростання вкладень західних інвестфондів у внутрішній український борг — слабкий розвиток вторинного ринку ОВДП. Він нерозвинений і неліквідний, що створює проблеми з виведенням капіталу. Іноземці розуміють, що не можуть при першій необхідності згорнути свої позиції в наших боргових паперах і покинути ринок. Облігації нікому купувати, а валютний ринок просто не витримає атаку з великих покупок долара. Вона виллється в стрімку девальвацію гривні і капітали будуть виводитися вже не з прибутком, а зі збитками через негативну курсову різницю.

Все це закладається в ризики, і все це нерезиденти розраховують перекривати за рахунок дохідності. А як тільки вона скорочується — вони відразу втрачають інтерес.

На що можуть спокуситися іноземці — це на девальвацію гривні. Так само, як експортери, вони чекають, що валютний ринок вийде на курсовий орієнтир, закладений у держбюджет — 29,5 грн/$ або хоча б наблизиться до нього. Це стане сигналом для заводу нового капіталу в Україну і можливістю в майбутньому заробити на курсовій різниці після зміцнення нацвалюти.

«Активне зростання інтересу інвесторів до ОВДП можливе, але ближче до кінця року, за рахунок прогнозованого ослаблення курсу. Зате їх повернення на ринок з новими інвестиціями має підтримати курс гривні, а НБУ — дасть можливість поповнити золотовалютні резерви», — резюмував Тарас Котович.

Вважається, що це може стати новим компромісом: український уряд зможе покрити дефіцит бюджету і забезпечити безперебійні виплати за держборгом за рахунок успішних нових розміщень ОВДП. А іноземці зароблять на наших боргових паперах не тільки ставку купона, але і курсову премію.

Олена Лисенко для «Мінфіну»

Коментарі - 35

+
+172
BexOne
BexOne
10 липня 2020, 8:27
#
Для тех, кому некогда / не хочется читать, суть статьи вкратце: и напечатают гривны и наберутся в долг (эмиссия + заимствования). Впрочем, ничего неожиданного.
+
+38
drYakin
drYakin
10 липня 2020, 10:55
#
"Если Украина не сможет привлечь новый долг от внешних кредиторов, то придется наращивать внутренний долг через выпуск ОВГЗ, которые будут покупать банки (прежде всего госбанки) под рефинансирование НБУ»
ага ) вот она суть
НБУ печатает деньги выдает рефинанс госбанкам и тут же этот рефинанс перегоняет в ОВГЗ )) деньги из воздуха вроде   ... но ... проблемы пирамид никто не отменял, а за госбанками, как правильно отметили в статье, депозиты населения
+
0
mary27
mary27
13 липня 2020, 13:56
#
Учитывая % по депозитам, и обещание девальвации минимум в 10%, населению давно пора забирать вклады, и конвертировать в наличную валюту.
+
+15
vlad9486
vlad9486
10 липня 2020, 8:37
#
Нету никакого «или», напечатанные деньги точно также нужно брать в долг. Просто в нормальном случае это будет настоящий долг на рыночных условиях. А в случае эмиссии это будет плевок в лицо финансовой системе.
+
+8
MaxTirpiz
MaxTirpiz
10 липня 2020, 9:23
#
Печатный  станок  давно  включен. Приватовские  банкоматы уже забиты новыми  с типографии купюрами  по 1000 грн. с  последующими  номерами
+
+119
drYakin
drYakin
10 липня 2020, 10:59
#
Печатный станок это не физическое явление, как вы думаете.
Новые купюры в банкоматах не говорят о запуске печатгного станка сами по себе - это может быть обновление купюр взамен износившихся, замена мелочи и т.п. И еслественно купюры будут с новыми номерами 
Га самом деле печатный станок сейчас включается виртуально ) путем нехитрых операций с банковскими счетами и ОВГЗ
+
0
SergS7
SergS7
10 липня 2020, 14:30
#
Ні разу такого не бачив, видає 200, 500 банкноти
+
+160
bublik
bublik
10 липня 2020, 10:56
#
По сути каждое печатанье денег которое не соответствует росту економики это фактически еще один негласный налог на доходы с населения так как при этом доходы остаются на месте а то и падают а цены растут. Такой себе скрытый грабеж.
+
+81
Qwerty1999
Qwerty1999
10 липня 2020, 11:16
#
«Правительству может потребоваться около 100 млрд грн,
чтобы перекрыть выплаты по внутреннему госдолгу
и покрыть текущий дефицит бюджета

А откуда этот дефицит берётся…
Что такого гениального делают члены наблюдательных советов госпредприятий, например, Укрзализници, что
им платят зарплату от 50 тысяч до 150 тысяч в день!
Другой вопрос, за что страна платит судьям Конституционного Суда Украины зарплаты по 300-350 тысяч в месяц, а они по три-четыре года рассматривают один вопрос, например, о конституционности закона об ФГВФЛ и никак не могут принять решение — соответствует он Конституции или нет.
Как по мне, судьи КС просто хорошо устроились — большая зарплата и никакой ответственности за результаты своего труда, и так до самой пенсии, а там и пенсия будет не минимальная, а в пределах 70%-80% от действующего оклада.
Можно сказать, жизнь удалась.

Ну и конечно не забываем о депутатах, желающих понравиться избирателю и закладывающих в бюджет нереальные цифры
и им формально пофиг, откуда исполнительная власть будет брать деньги на все их хотелки.
А у исполнительной власти тоже есть свои хотелки и они тоже не промах.

И как результат — в стране всеобщее процветание, только у тех кто у руля, остальные отдыхают в сторонке…
+
+52
GrugoriyHoland
GrugoriyHoland
10 липня 2020, 13:14
#
Опять «эксперт» на своем «коньке» 
Qwerty1999
10 июля 2020, 11:16
#
Что такого гениального делают члены наблюдательных советов госпредприятий, например, Укрзализници, что
им платят зарплату от 50 тысяч до 150 тысяч в день!
... А где вы были в 2015 году? что то я не помню ваших «улюлюкань» по этому поводу этого документа  СТАТУТ акціонерного товариства «Українська залізниця» ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України  від 2 вересня 2015 р. № 735
... И кто у нас тогда «був керманичем»? Читайте документ, там все было написано! И не помню возмущений по поводу базового документа - ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління об’єктами державної та комунальної власності (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2016, № 28, ст.533) что тоже не читали?
Ну и конечно «вишенка» Другой вопрос, за что страна платит судьям Конституционного Суда Украины зарплаты по 300-350 тысяч в месяц,... А такой документ читали ? ЗАКОН УКРАЇНИ Про судоустрій і статус суддів  (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2016, № 31, ст.545)   
Президент України  П.ПОРОШЕНКО м. Київ  2 червня 2016 року № 1402-VIII   и вот   Розділ IX ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СУДДІВ  Стаття 135. Суддівська винагорода​​​​​​​ 
  
+
+37
GrugoriyHoland
GrugoriyHoland
10 липня 2020, 13:19
#
Продолжение 
3. Базовий розмір посадового окладу судді становить:
1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
4. До базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти:
24. Розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, становить:
1) з 1 січня 2017 року:
а) для судді місцевого суду - 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
в) для судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
2) з 1 січня 2018 року:
а) для судді місцевого суду - 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
+
+22
GrugoriyHoland
GrugoriyHoland
10 липня 2020, 13:20
#
3) з 1 січня 2019 року:
а) для судді місцевого суду - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
4) з 1 січня 2020 року:
а) для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Так что уважаемый «Эксперт» -...пламенный привет Порошенко и его реформам....
+
0
Qwerty1999
Qwerty1999
10 липня 2020, 21:09
#
GrugoriyHoland

Читайте внимательнее мои сообщения...
Толку с ваших пламенных приветов, если в ваших текстах нет ни слова о зарплатах судей Конституционного Суда Украины, а ведь я писал именно о судьях КСУ, а не о тех судьях, что вы усиленно тут  перечислили...

Да и не в уровне зарплат дело а в отдаче за эту зарплату.
Лично меня больше возмущают сроки рассмотрения.

Четыре года судьи КСУ рассматривают ЗУ о ФГВФЛ на предмет его неконституционности.

За это время можно было рассмотреть обсуждаемый закон и вдоль и поперёк, и в лучах ультрафиолета и в инфракрасном диапазоне  и даже на просвет, а также разложить на слова и фразы и пересчитать вхождение всех букв алфавита.

И ведь рассмотрение ещё не закончилось и нет никаких гарантий, что судьи КСУ ещё четыре года не будут внимательно рассматривать верхний и нижний колонтикулы а также сквозную нумерацию страниц выше озвученного закона.
+
0
GrugoriyHoland
GrugoriyHoland
11 липня 2020, 5:00
#
Qwerty1999
10 июля 2020, 21:09
GrugoriyHoland

Читайте внимательнее мои сообщения…
Толку с ваших пламенных приветов, если в ваших текстах нет ни слова о зарплатах судей Конституционного Суда Украины, а ведь я писал именно о судьях КСУ, а не о тех судьях, что вы усиленно тут перечислили...

Если бы вы читали Законы, то не писали ли подобный «порохоботный» бред!
ЗАКОН УКРАЇНИ Про Конституційний Суд України Президент України П.ПОРОШЕНКО
м. Київ 13 липня 2017 року № 2136-VIII
Глава 3
Стаття 12. Конкурсні засади відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду
1. Відбір кандидатур на посаду судді Конституційного Суду на конкурсних засадах щодо осіб, яких призначає Президент України, здійснює конкурсна комісія, яку створює Президент України.
Стаття 26. Винагорода судді Конституційного Суду
3. Посадовий оклад судді Конституційного Суду встановлюється у розмірі посадового окладу судді Верховного Суду.
Стаття 27. Щомісячне довічне грошове утримання судді Конституційного Суду у відставці або пенсія
1. Суддя Конституційного Суду у відставці отримує щомісячне довічне грошове утримання, яке виплачується у розмірі 50 відсотків винагороди судді Конституційного Суду.

Так что вы хотите — продажная власть создала себе законодательную базу для приведения в органы исполнительной и Судебной власти таких же продажных чиновников!!!
+
0
GrugoriyHoland
GrugoriyHoland
11 липня 2020, 7:07
#
Президент України Петро Порошенко, який також був присутній на церемонії складання суддями присяги, заявив, що відтепер КСУ вперше після Революції гідності працюватиме в повному складі, повідомляє агенція новин «Інтерфакс-Україна».
Президент хоче пришвидшення судової реформи
Порошенко також заявив про необхідність «забезпечити незалежність судової системи, незалежність від політики». Серед іншого президент України наголосив на важливості «забезпечити імплементацію судової реформи в найкоротші терміни, разом із завершенням формування Антикорупційного суду», цитує «Інтерфакс-Україна» 
 24.09.2018
+
0
Qwerty1999
Qwerty1999
11 липня 2020, 14:39
#
GrugoriyHoland
«Інтерфакс-Україна» 
 24.09.2018

Очнитесь, за окном уже 2020 год и фамилия президента уже не Порошенко а Зеленский...

К сведению...

Нардепи ухвалили 13 квітня 2020 року зміни до держбюджету, якими на період карантину визначили граничну суму зарплат чиновників та суддів у 10 мінімальних заробітних плат. (Мінімальна зарплата наразі встановлена на рівні 4723 гривні).

Пізніше Вища рада правосуддя заявила, що тимчасове обмеження суддівської винагороди порушує конституційні гарантії як незалежності суддів, так і судової влади в цілому.
Аналогічне рішення прийняли і у Кабміні для керівників виконавчих органів та членів наглядових рад держкомпаній.

+
0
GrugoriyHoland
GrugoriyHoland
11 липня 2020, 15:30
#
Вы читайте искомый документ! Эксперт! Разберитесь какой категории чиновников урезали зарплату, и не забывайте, хотя вы все равно только «горлопаните» что есть добавки! А судьи те которых назначил ( утвердил) ваш духовный лидер, великий реформатор, кормчей всего народа П. О. Порошенко!
+
0
ototo
ototo
13 липня 2020, 8:45
#
Оба еще у одного порохобота подгорело. Уже три бота задетекчено.
+
+23
Viktor Andriyenko
Viktor Andriyenko
10 липня 2020, 12:42
#
А мені сподобались останні два абзаци про те, що нерезиденти чекають девальвації, і тоді знову відродиться їхній інтерес до наших гривневих ОВДП: «Считается, что это может стать новым компромиссом: украинское правительство сможет покрыть дефицит бюджета и обеспечить бесперебойные выплаты по госдолгу за счет успешных размещений новых ОВГЗ. А иностранцы заработают на наших долговых бумагах не только ставку купона, но и курсовую премию».

Я так розумію, що це натяк на те, що попереду лежать все ті ж граблі, і основна задача нашого керівництва - не пропустити таку унікальну нагоду вдруге на них наступити...
 
+
0
irakez
irakez
11 липня 2020, 0:15
#
+++
Это открытое признание в манипуляции рынком. Надеюсь, новый глава НБУ не пойдет у них на поводу, как делал бывший, называя эту манипуляцию «фундаментальными факторами» и рисуя лохам графики польского злотого перед вступлением в Евросоюз)
+
+34
bonv
bonv
10 липня 2020, 13:13
#
І друкувати будуть і позичати — якщо дадуть:)
У квітні Рада внесла «антикризові» зміни в державний бюджет на поточний рік, збільшивши його дефіцит майже втричі — до 298,4 мільярда гривень, або 7,5% від ВВП.
Більше потрібно як 100 млрд…
+
+15
bonv
bonv
10 липня 2020, 13:14
#
Українці минулого року збільшили свій портфель ОВДП на 62% – до 9,8 млрд грн. Але потім їхній інтерес швидко випарувався – від початку 2020 року їхні вкладення вже скоротилися на 2,1 млрд грн. «Основною причиною уповільнення зростання інвестицій стала різниця в доходності між гривневими ОВДП та депозитом, в середньому до 4% на користь останнього. Відсутність ПДФО за ОВДП скорочувало цю різницю до 2%, але все ж депозити всім більш звичні та зрозумілі, тому вибір падав на них», – каже керівниця відділу брокерського обслуговування клієнтів групи ICU Євгенія Грищенко.
І хоча депозитні ставки швидко зменшуються, дохідність ОВДП також впала. «У червні крива ставок за гривневими ОВДП на первинних аукціонах знизилась до 7,2-10,5%, при цьому лише облігації з терміном два-три роки розміщуються з дохідністю понад 10%. Водночас багато банків пропонують депозити у гривні зі ставкою 10% та вище. Для переважної більшості населення ця різниця у дохідності буде замалою, щоб компенсувати брокерські комісії за операції з ОВДП», – вважає Богдан Барась.
+
+15
bonv
bonv
10 липня 2020, 13:16
#
З піку в 129 млрд грн, досягнутого 19 лютого, портфель нерезидентів на сьогодні скоротився вже до 100,6 млрд грн
+
+30
AleksandrBank
AleksandrBank
10 липня 2020, 14:02
#
Зеленский хочет главу НБУ, который бы включил печатный станок, а спонсоры Украины хотят чтобы он не включался, а Киев выполнял требования и брал новые заимствования.

Вот дилема
+
0
GrugoriyHoland
GrugoriyHoland
10 липня 2020, 14:14
#
При любом раскладе , платить за все нам. Только надо определится -как долго этот кошмар будет продолжаться ( имею ввиду финансовая кабала )
+
+29
AleksandrBank
AleksandrBank
10 липня 2020, 17:23
#
Богатые не платят, платит всегда народ. Все верно.
+
+15
irakez
irakez
11 липня 2020, 0:18
#
Немного не так. Спонсоры(зачеркнуто) доители Украины хотят качнуть курс вверх, а потом опять на 20% вниз, как уже проворачивали. И опять умыть украинских папуасиков, которые скинутся им на прибыли) Без этой качельки положительной курсовой разницы для них не получится.
+
0
motoruller
motoruller
10 липня 2020, 17:03
#
Со слов Кухара на конец года у минфина на балансе останется лярд долларов, потому печатать не будут
+
+37
Игорь Коляда
Игорь Коляда
10 липня 2020, 21:32
#
Под нужную сумму могут включить «печатный станок», а могут — заманить капиталы иностранцев повышенной ставкой.

А ТРУДИТЬСЯ и ПРОИЗВОДИТЬ не пробовали?!!

Задача наших чиновников — успеть взять в долг, пока на мировом рынке будет много капитала и желание на нем зарабатывать.

Это и есть ЭФФЕКТИВНЫЙ менеджмент государства?
Да вы все там не то что на премии,даже на зарплаты не заслуживаете!!!
+
+37
allexpl
allexpl
10 липня 2020, 22:24
#
Сейчас тут понарассказывают, что если бы не космические зарплаты, то уже давно бы россии продались и т.п.
+
+15
StNiko
StNiko
11 липня 2020, 0:56
#
Тут не любят когда упоминают СССР, но вот посмотрели бы хоть на послереволюционные, послевоенные годы, смогли, справились, потому что трудились, понимали что никто за нас не сделает, а все только и ждут выпотрошить и пировать на останках
+
+59
Qwerty1999
Qwerty1999
11 липня 2020, 14:57
#
StNiko
«послевоенные годы, смогли, справились, потому что трудились»

Минимум три миллиона осуждённых граждан СССР да ещё и некоторое количество немцев. попавших в плен, пахали бесплатно (за похлёбку) на всех великих стройках послевоенного Советского Союза под чутким руководством коммунистической партии и Главного управления лагерей (ГУЛАГ).

Из инструкций ЦК, выдержки:
О разгрузке мест заключения
1. Установить, что максимальное количество лиц, могущих содержаться под стражей в местах заключения НКЮ, ОГПУ и Главного управления милиции, кроме лагерей и колоний, не должно превышать 400 тысяч человек на весь Союз ССР.

В отношении осуждённых провести следующие мероприятия:
а) Всем осуждённым по суду до 3 лет заменить лишение свободы принудительными работами до 1 года, а остальной срок считать условным.
б) Осуждённых на срок от 3 до 5 лет включительно направить в трудовые посёлки ОГПУ.
в) Осуждённых на срок свыше 5 лет направить в лагеря ОГПУ.

Во времена СССР в донецкой и луганской областях УССР было самое большое количество лагерй и трудовых посёлков, куда ссылались заключённые для «трудового перевоспитания» а проще говоря -  добывать уголёк в шахтах.
4 мая 1961 года на основании ст. 12 Конституции Президиум Верховного Совета РСФСР принял указ «Об усилении борьбы с лицами (бездельниками, тунеядцами, паразитами), уклоняющимися от общественно-полезного труда и ведущими антиобщественный паразитический образ жизни».
В СССР тунеядство было уголовно наказуемо.
+
+30
Kharkivcity
Kharkivcity
12 липня 2020, 1:42
#
Достаточно посмотреть национальный состав узников ГУЛАГа - на 01.01.1949 - 48% - украинцы, на 01.07.1953 - уже 52%. И сразу станет ясно, за чей счет трудились.

Кстати, в росийской Вики статистика «внезапно» прерывается на 47-м году, хотя ГУЛАГ работал даже после смерти сталина, аж до 60-го года.
+
+15
irakez
irakez
11 липня 2020, 0:11
#
«Активный рост интереса инвесторов к ОВГЗ возможен, но ближе к концу года, за счет прогнозируемого ослабления курса. Зато их возвращение на рынок с новыми инвестициями должно поддержать курс гривны».

В нормальных странах и на нормальных рынках это называется манипуляцией, и за это регуляторы бьют по рукам, если поймают. Ну в в папусии да, можно просто нанять парочку агентов из блабла кепиталов и соорудить из них лидеров, прости господи, общественого мнения. Плюс водрузить их на трон в нескольких финансовых регуляторах, чтобы с их помощью влиять на государственную политику и раскачивать курс в ту сторону и в тех размерах, которые им будут удобны, вещая про какие-то фундаментальные факторы.

Ну а папуасики конечно скинутся, чай не впервой.
+
0
goldfinger
goldfinger
11 липня 2020, 19:40
#
Казино Украина,открытие 2-го сезона!Вэлкам!
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися
 
Реклама