6 липня 2020, 15:59 Читать на русском

Після Смолія: Що буде з курсом гривні і чи буде НБУ друкувати гроші

Минулого тижня вже колишній голова Нацбанку Яків Смолій подав заяву про відставку. Серед причин, які до цього призвели, він назвав, в тому числі, розбіжності у поглядах з представниками влади щодо курс гривні, друку грошей та стимулювання кредитування.

Минулого тижня вже колишній голова Нацбанку Яків Смолій подав заяву про відставку.

Що зміниться у роботі регулятора після відставки Смолія, чи очікувати падіння гривні і чи буде неконтрольований друк грошей, на своїй сторінці в фейсбук розповів глава ради Нацбанку Богдан Данилишин. «Мінфін» публікує скорочений варіант публікації.

Як пожвавити кредитування

Кредитування в Україні перебуває у стані стагнації. Обмежені жорстким банківським регулюванням, банки не кредитують реальній сектор, надаючи перевагу безризиковим вкладенням у державні цінні папери та депозитні сертифікати НБУ. Натомість обсяг кредитів знизився до менш ніж 25% від ВВП, а з урахуванням непрацюючих кредитів, частка яких перевищує 50%, — удвічі менше. Це найнижчий показник з-поміж порівнянних з нами країн не лише Європи, а й світу.

При цьому рівень капіталізації банківської системи понад як удвічі перевищує нормативний рівень. Це свідчить про те, що банки мають значний потенціал для розширення кредитування, проте утримуються від цього як через власну консервативну політику, так і через відсутність стимулу зі сторони Нацбанку.

Читайте також: Як отримати кредит 5-7-9% для бізнесу: інструкція

Процентні ставки за кредитами бізнесу становлять 15-18% за інфляції на рівні менше 2%. Вони враховують не лише вартість грошей в економіці, але й вартість капіталу, який «заморожується» через жорсткі вимоги регулятора до оцінки ризиків під кредитні операції банків.

З огляду на це, Нацбанк має здійснити наступні кроки:

  • Переглянути своє регулювання щодо оцінки банками ризиків за кредитними операціями. Дотримуючись міжнародних стандартів та принципів банківського регулювання, ми плануємо усунути ті прогалини у нормативно-правових актах НБУ, які стримують кредитування, та не є критичними, з точки зору фінансової стабільності.
  • Запровадити додаткові інструменти з підтримки ліквідності банківської системи, у тому числі, у напрямі розширення переліку активів банків, які вони зможуть надавати як забезпечення під кредити рефінансування. Це дозволить суттєво збільшити ліквідність портфелів кредитів банків та їх зацікавленість у кредитуванні, передусім іпотеки та МСБ.
  • Спільно з Міністерством фінансів та наглядовими радами державних банків переглянути політики управління ризиками цих банків з метою активізації кредитування підприємств реального сектору та державних пріоритетних проектів.

Реалізація цілісної концепції поєднання регуляторного інструментарію НБУ та механізмів державних гарантій дозволить знизити вартість фінансування для бізнесу із забезпеченням помірного ризику.

Чи відбудеться девальвація гривні

Всі розмови про курс — це крики валютних спекулянтів, які в останні роки наживались на фінансових спекуляціях і «пірамідах ОВДП». Їм можу сказати — читайте умови нового Меморандуму з МВФ.

Читайте також: Маркарова про ОВДП: Можна назвати це будь-якою фігурою, але не пірамідою

На сьогодні фундаментальних підстав для девальвації курсу гривні немає. Поточний рахунок, який визначає фундаментальне значення курсу національної валюти, є позитивним. Обсяг міжнародних резервів Нацбанку становить понад $28 млрд, що не лише достатньо для згладжування будь-яких надмірних коливань курсу, але й значно більше, ніж весь обсяг готівкової та безготівкової гривні в економіці.

Тому ми готові до проведення регулярних валютних інтервенцій на міжбанківському ринку для згладжування надмірного попиту на іноземну валюту в обсязі, який буде для цього необхідний.

Чи буде неконтрольована емісія

Неконтрольовану емісію НБУ не проводитиме ніколи і ні за яких умов! Насамперед зазначу, що емісія грошей є однією з базових функцій центрального банку. Вона має бути достатньою для забезпечення економічної життєдіяльності держави, проте не створювати тиску на ціни.

Внаслідок падіння економічної активності та кредитування економіки, рівень монетизації економіки України скоротився до 36% ВВП – майже вдвічі за останні 5 років. Це суттєво уповільнило зростання економіки, а інфляція є набагато нижчою від цільового значення.

Звичайно, мова не йде про неконтрольоване збільшення грошової маси. Проте в Нацбанку є достатній інструментарій та простір для більш активного насичення економіки фінансовими ресурсами.

Чи планує НБУ  «кількісне пом’якшення»

Політика кількісного пом’якшення передбачає кількісні орієнтири щодо викупу активів (державних та корпоративних цінних паперів) на баланс центрального банку. Таку політику наразі здійснюють центральні банки найбільших країн світу, які є емітентами резервних валют – тобто валют, у яких зберігає свої заощадження решта світу. До застосування такої практики в Україні слід підходити обережно, враховуючи потенційні інфляційні ризики.

Проте з урахуванням загрози широкомасштабної кризи як у фіскальному секторі, так і у реальній економіці, Нацбанк може відновити операції з ОВДП на вторинному ринку, що є стандартним інструментом регулювання ліквідності. Такі операції матимуть на меті підтримання ліквідності ринку цінних паперів та контроль за кривою доходності на довгих строках.

Читайте також: Подолати наслідки кризи вдасться не раніше 2025 року

Таку політику успішно здійснюють вже понад 10 банків країн, що розвиваються, у тому числі, наші сусіди – Польща та Угорщина.

Як вплине зміна голови

Нацбанк — державна інституція, функції якої визначені законом. На їх виконання буде спрямовано зусилля та ресурси, які є у розпорядженні НБУ.

Однак, доцільно переглянути підходи до реалізації грошово-кредитної політики у напрямі посилення збалансованості цілей з досягнення та підтримки цінової стабільності та економічного зростання.

Разом із цим має бути розширений інструментарій монетарної політики та переглянуті підходи до банківського регулювання з метою стимулювання їх кредитної активності.

Законодавчі пріоритети Нацбанку

Потребує змін закон «Про банки та банківську діяльність» в контексті удосконалення положень щодо роботи з проблемними активами банків, закон «Про Національний банк» в контексті посилення збалансування цілей Нацбанку та розширення контролю суспільства за його діяльністю.

На черзі також низка законопроектів щодо регулювання ринків небанківських фінансових послуг – страхових компаній, кредитних спілок, інших фінансових компаній, які з 1 липня перейшли під нагляд НБУ.

Читайте також: Шевченко vs Лавренчук: Рейтинг претендентів на посаду голови НБУ від читачів «Мінфіну»

Ми розраховуємо на подальшу плідну співпрацю з профільним комітетом Верховної Ради з підготовки цих та інших законопроектів, які стосуються фінансового, у тому числі, банківського сектору.

Меморандум з МВФ

Я особисто завжди підтримував і підтримую конструктивну співпрацю з МВФ та світовими фінансовими організаціями.

Меморандум з МВФ за програмою Стенд-бай передбачає продовження Нацбанком політики таргетування інфляції та гнучкого режиму обмінного курсу та забезпечення фінансової стабільності. Він містить ряд заходів спрямованих на посилення ефективності монетарної політики та підтримки розвитку фінансових ринків, реформу управління державних банків та вирішення проблеми непрацюючих активів в державних банках, удосконалення банківського нагляду.

Хочу зауважити, що співпраця з МВФ відбувається на інституційному рівні, а тому зміна керівництва державної інституції жодним чином не позначиться на якості співпраці з нашими міжнародними партнерами.

Політика щодо державних банків

Державний банківський сектор з 2017 року перевищує 50% активів банківської системи України. Проте його значний потенціал не використовується повною мірою для стимулювання економіки та фінансування державних проектів розвитку.

Міжнародний досвід свідчить, що присутність держави в банківському секторі дозволяє підтримати економіку у період падіння економічної активності, де роль державних банків – забезпечувати контрциклічну політику протидії кризам. Водночас в Україні на історичному періоді державні банки не лише не стимулювали економіку, але й регулярно потребували коштів на власну докапіталізацію.

Читайте також: Відставка голови НБУ. Хто замінить Смолія і що буде з економікою

На сьогодні українські державні банки достатньо капіталізовані, прибуткові та ліквідні.

Я переконаний, що маючи такий потужний фінансовий ресурс, ми маємо активно його використовувати для підтримки економіки та бізнесу. Тому спільно з Мінфіном, який відповідає за стратегію розвитку державних банків, ми визначимо фінансові механізми та необхідні регуляторні зміни для спрямування кредитних ресурсів.

Коментарі - 14

+
+68
yarg
yarg
6 липня 2020, 16:28
#
Если коротко -«згоріла хата - гори і сарай»
+
+31
bonv
bonv
6 липня 2020, 17:29
#
«Відставка команди Гонтаревої/Смолія — це:
1. Курс ₴/$: 30-40-50;
2. Інфляція: 20% і більше;
3. Кінець міжнародної підтримки України;
4. Посилення впливу Коломойського;
5. Зубожіння населення.
Пане Володимире Зеленський, добре думай-ТЕ!», — стверджує економіст Тарас Козак.
+
+9
laa1999
laa1999
6 липня 2020, 21:22
#
Не все так плохо, тем более если отставка главы НБУ согласована с МВФ, еще весной. Не нравится - то - что Президент и Архамия рассказывают про кредиты в 5% , а Кабмин хочет курс 30 И инфляцию в 11%, понимаешь, что ребята не понимают, что хотят.
+
+15
Qwerty1999
Qwerty1999
6 липня 2020, 21:54
#
«если отставка главы НБУ согласована с МВФ, еще весной.»

Откуда вы эту чушь взяли...
Неужели сами придумали...

Можете дать ссылку на заявление представителей МВФ о таком согласовании?
+
0
laa1999
laa1999
7 липня 2020, 11:25
#
Https://gordonua.com/news/money/smenu-glavy-nbu-missiya-mvf-v-ukraine-odobrila-eshche-vesnoy-smi-1507549.html — я не Самаева ---https://zn.ua/finances/mezhdu-bankovoj-i-natsbankom.html ----------может и не правда, но МВФ много чего не комментирует. Деньги любят тишину.
+
0
Qwerty1999
Qwerty1999
7 липня 2020, 11:43
#
«по данным ZN.UA, миссия МВФ в Украине одобрила смену руководителя НБУ еще весной»

Юлия Самаева может написать всё что угодно…

Миссия МВФ может одобрить только кандидатуру нового руководителя
а не факт снятия предыдущего. МВФ пустое место не одобряет…

Глядя на то, как очень быстро сняли Смолия, но никого не предложили взамен — значит было непреодолимое желание снять а вот согласованной кандидатуры на должность главы НБУ как не было весной 2020 года так нет и сейчас…

Почему хотят уволить главу НБУ и есть ли для этого основания (май 2020)
+
+46
bonv
bonv
6 липня 2020, 17:27
#
Будуть друкувати гривну і опускати курс..
+
+42
locustsucol
locustsucol
6 липня 2020, 18:12
#
Цей текст - ессе маріонетки коломойського, намагання після відставки атакованої ним цілі - відбілитися та сподобатися усім, після кількарічного обливання брехливими помиями керівництва НБУ з лави наглядової ради.
+
0
SergS7
SergS7
7 липня 2020, 15:18
#
Поясніть, чому при обліковій ставці 6 % банки пропонують мені кредит під 50? Вас такий стан речей влаштовує, мене ні
+
+30
93572959
93572959
6 липня 2020, 18:52
#
Абсолютно здравые рассуждения Данилишина, тем более девальвация грн текущая вызвано чисто психологичными факторами. Осталось все это воплотить в жизнь при новом руководстве, а не следовать за хотелками из Минфина. Те и 40 грн/дол захотят, лишь бы сверстать бюджет. Уже Нацбанк выкупает доллар, а иначе он бы сегодня вернулся к 26,5
+
0
laa1999
laa1999
6 липня 2020, 21:16
#
Когда, человек ссылается на политику ФРС или Евросоюза в финансово-денежной политике,Как пример для Украины - сразу тошнит.
+
0
93572959
93572959
7 липня 2020, 14:58
#
Да у нас своей-то и нет политики и учебники по экономике и направления экономический мысли мы явно используем не своё. Например, кейнсианство. Денежное смягчение действительно ведь используют давно в целях экономического роста, в частности, ФРС, тут нет ничего предосудительного. Так нам глава фрс абсолютно независим. А что ж ещё нам делать? Изобретать своё? Уже наизобретались. Вопрос в другом- сейчас НБУ совсем ручной будет и рефинансирование раздают огромное. Как бы не вышло как у Ющенко со Стельмахо в 2008
+
0
SAndreyS
SAndreyS
7 липня 2020, 16:22
#
Дело не в политике, а в возможности ее реализации в нашей ситуации.
Если США должны всему миру в долларах, расплачиваются за собственный импорт в тех же долларах, и печатают эти доллары (ЕЦБ тоже самое), то это не значит, что Украина, которая должна в долларах и евро, расплачивается со всем миром в долларе и евро, должна печатать гривну.
Поэтому политику ФРС и ЕЦБ нельзя прямо повторять и политику Китая с его объемом ЗВР по отношению к импорту тоже.
+
+15
laa1999
laa1999
9 липня 2020, 23:24
#
Помимо этого - страна развивающиеся и главное отсутствие альтернатив для населения да и компаниям ,вложений в депозиты и частично ОВГЗ - рынок акций в США забирает более половины от эмиссии ФРС...А у нас - обещание падение курса на 10% до конца года при депозитах вдвое дешевле- не оставляет других механизмов сбережений, кроме вложений в валюту...
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися
 
Реклама