Депутатам не подобається, як працює НБУ. 17 червня фінансовий комітет ВР дав оцінку діям регулятора і, зокрема, його голови, Якова Смолія.
Депутати штовхають Україну до дефолту
Фінансовий комітет рекомендував до розгляду парламентом проєкт постанови. В документі йдеться про те, що регулятор не створив умов для зростання економіки. Замість цього на Інститутській будували «піраміди ОВДП».
Чи справді це так і чи є в Україні піраміда з держпаперів, на своїй сторінці в фейсбук написав фахівець відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital Сергій Фурса.
Як виглядають піраміди
Українські депутати знову провели майстер клас лицемірства. Вони звинуватили Нацбанк у тому, що той створив «піраміду ОВДП». І, звичайно, як і при будівництві будь-яких пірамід, тут не обійшлося без вільних каменярів, тих самих масонів, які нажилися на маленьких українцях. Звісно, хто і як це зробив, депутати не кажуть. Але це й непотрібно. Люди ж люблять теорії змови. І ніколи не повірять, що це було просто так.
І це кричуще лицемірство. Бо, насправді, минулого року на ринку державного боргу відбулися абсолютно позитивні події. І головну роль тут відіграв навіть не Нацбанк, а Мінфін, який виконав чудову роботу, в результаті чого суттєво зменшили вартість запозичень. А, отже, всі платники податків будуть платити за боргами менше, ніж до цього.
Що депутати називають «Пірамідою ОВДП»? Хоча ні, давайте спочатку по те, як справді виглядають піраміди державного боргу. Підемо від супротивного. Як в математиці.
Отже, будь-яка піраміда державного боргу має три складові, які й роблять це негативним процесом.
По-перше, йде постійне збільшення боргового навантаження. Не абсолютного рівня боргу, бо абсолютний рівень боргу росте майже завжди, як автопарк депутатів. Ні, мова йде саме про рівень боргового навантаження. І в результаті, здатність уряду обслуговувати свої борги падає. Що, власне, і призводить в результаті до того, що піраміда падає.
По-друге, вартість кожного нового запозичення збільшується. Бо інвестори не дуже дурні, бачать ризики падіння піраміди і постійно просять збільшення доплат за ризик. І уряд з кожним новим виходом на ринок вимушений піднімати ставки.
По-третє, строки запозичень постійно падають, тобто уряд кожен раз запозичає кошти все на менший і менший термін. Бо, знов таки, інвестори не дурні, бачать ризики того, що піраміда скоро накриється мідним тазом, і постійно намагаються дати гроші на менший термін.
Це все ми бачили у Росії в 1998 р.
Українські відмінності
А чи були такі ознаки в Україні в 2019 р? Ні. Все було навпаки. За останні роки, включно із 2019 роком, боргове навантаження в Україні постійно знижувалося. ВВП зростало швидше, ніж абсолютний рівень боргу, дефіцит бюджету був контрольований. В результаті, рівень боргового навантаження знизився з 80% від ВВП до 52% від ВВП на початок 2020 р. Дуже здорова ситуація. І, скоріш за все, найкраща боргова динаміка у світі. Серед усіх країн.
При тому, вартість запозичень знизилась в 2019 р майже вдвічі. Тільки за один рік. Якщо на початку 2019 р Мінфін вимушений був позичати під 18%-20%, то в кінці 2020 р мав платити вже близько 10-11%. Це кардинальне зниження. Вдвічі. За таке пам’ятник треба ставити.
І на кінець. Строки запозичень постійно збільшувались. Якщо до 2019 р Мінфін розміщав борги зі строком переважно 1-2 роки, а дуже часто – до 12 місяців, то основні продажі боргу в 2019 р вже були зосереджені на цінних паперах 2, 3 і 5 років.
Читайте також: Скільки і кому видав кредитів МВФ під час пандемії
Таким чином, в 2019 році Україна зменшувала боргове навантаження, збільшувала строки залучення грошей і зменшила вартість боргу вдвічі. Ну так, це явні ознаки злочину. За таке точно треба саджати у буцегарню.
Уряд замість того, щоб позичати в доларах, позичав у гривнях. А це є ознакою здорового управління боргом. Бо для України набагато комфортніше тримати борги у власній валюті, не беручи на себе валютних ризиків. Врешті решт, саме ми друкуємо гривню і можемо завжди платити по боргам у гривні, а долари ми ще навчилися друкувати. Нажаль.
Вплив на курс
Чому це стало можливим саме у 2019 р? Бо саме тоді, нарешті, на внутрішній ринок України змогли потрапити іноземці. Що суттєво збільшило попит. І от тут є слід діяльності НБУ. Напевно, із злочинним наміром НБУ разом із Мінфіном кілька років організовували простий доступ іноземних інвесторів до внутрішнього ринку України, щоб вони не проходили бюрократичні кола пекла, приносячи довідки про флюорографію, а одним кліком отримали можливість купувати цінні папери, сидячи у Лондоні чи Нью-Йорку. От такий злочин. Страшний.
І от підступні іноземці прийшли і почали купувати державний борг. І в результаті його вартість почала стрімко знижуватись. Всі щасливі. Начебто. Іноземні інвестори занесли в Україну 2019 р приблизно $4 млрд.
Читайте також: Чужі граблі: як Україні не повторити долю Аргентини
Якщо хтось каже, що таким чином надто укріпили курс гривні (це також, виявляється злочин), то таким людям варто глянути статистику і побачити, що Нацбанк минулого року викупив з валютного ринку $8 млрд. Тобто він викупив вдвічі більше американської валюти, ніж занесли сюди іноземні інвестори. А це каже про те, що курс гривні мав укріпитися, що і сталося. І якщо оптимізм штовхає національну валюту вгору, якщо цього вимагають фінансові потоки, то вимагати від Нацбанку штучно тримати курс гривні заслабким якось не комільфо. Хоч, звичайно, це не подобається олігархам-експортерам, які звикли постійно отримувати девальваційну ренту.
Шлях до нових проблем
Водночас в Україні вигадали свою піраміду ОВДП. І депутати Коломойського-Медведчука носяться з нею як дурень з писаною торбою по телеканалах Коломойського-Медведчука, розповідаючи, що це дуже страшно і що хтось на цьому заробив. Хто, невідомо. Але хтось дуже могутній і дуже темний. І точно не вони. А це вже для них велика проблема.
І от вони приймають офіційний документ, куди вписують ці всі нісенітниці про «Піраміди ОВДП», принижуючи цим весь парламент. І ставлять під загрозу макроекономічну стабільність в країні. Адже це все вони пишуть і приймають не просто так, а щоб звільнити керівництво НБУ і позбавити регулятор незалежності. Щоб повернути все «як було» до 2014 р і запускати друкарський верстат.
Читайте також: Скільки можна заробити на облігаціях різних країн
Але незалежність НБУ є ключовою умовою співпраці з МВФ. Фонд постійно на цьому наголошує. А якщо Україна втратить МВФ, то в трубу полетить і уся економічна стабільність. І от тоді ми дізнаємось, що таке насправді піраміда державного боргу. Але це вже нікому не сподобається.
Коментарі - 94
https://finance.liga.net/ekonomika/opinion/ukraintsy-lyubyat-teorii-zagovora-v-etot-raz---mify-o-dolge
Интересно, что думают читатели Минфина об авторе. Напишите, пожалуйста, ниже свое мнение.
Нынешнее снижение ставок происходит из-за выкручивания рук, здесь вы правы. Руководство НБУ понимает, что если они сейчас не прогнуться, то их заменят на тех кто прогнется.
правильно - ничего.
Банк «Украина» в 90-е годы выполнял бесконечные поручения правительства «по поддержке национального производителя» , в результате оброс вагоном безвозвратных кредитов - от чего и умер.
что здесь общего ?
А уж причем здесь американские мошенники - вообще хз.
Яник Герс — британский гитарист, музыкант, автор песен, прежде всего известный как гитарист популярной хэви-метал-группы Iron Maiden. Его отец, Болеслав, был офицером польского военно-морского флота.
Легендарная британская хэви-метал группа Iron Maiden выступит с обновленной концертной программой на единственном концерте в России 19 августа на сцене спорткомплекса «Олимпийский».
https://gloss.ua/
;)
Страх Божий Олена19..:)
https://www.youtube.com/watch?v=SA0n7BPa4fo
А Данилишин https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=3200510383365076&id=100002184378189
МВФ, реформи та інвестиції:
З 2014 року змінилося 4 Уряди, підписано 4 Програми з МВФ.
За період 2014-2020 рр. Україна перебувала у трьох програмах МВФ (Стенд-бай (SBA) – у 2014-2015 рр. та у 2018-2019 рр. та Розширеного фінансування (EFF) – у 2015-2018 рр.).
У 2020 році – 4 Програма.
В рамках відповідних програм вибірка кредитних коштів МВФ становила 39%, у тому числі:
— За програмою SBA (2014-2015) – 27% (отримано 2 транші з 9) – програма достроково завершена з ініціативи української сторони у зв’язку з переходом до EFF;
— За програмою EFF (2015-2018) – 50% (отримано 4 транші з 16);
— За програмою SBA (2018-2019) – 36% (отримано 1 транш з 3).
Крім того, обсяг комісійної винагороди, сплаченої Національним банком на користь МВФ за невикористані позики у перерахунку на гривні за курсом на момент здійснення розрахунків становить:
— за програмою SBA 2014 року — 265 млн. грн;
— за програмою EFF 2018 року — 1.2 млрд. грн.,
— за програмою SBA (грудень 2018-грудень 2019) — 133 млн. грн.
Таким чином, загальні витрати НБУ, виплачені як комісійна винагорода за невикористані кошти МВФ, за період 2015-2019 рр.
С такими друзьями, боня, и врагов не надо
По этим обязательствам налогоплательщики должны к 2033 году возвратить тело кредита (50 млн евро) плюс 47,39 млн евро по процентам. Итого: взяли в долг 50 млн евро, а возвратить должны 97,39 млн евро.
При этом ставка рефинансирования Европейского центробанка (ЕЦБ) уже давно находится на уровне 0%.
Вот такая она Европа в Украине.
Нужно сделать всё, чтобы сохранить атомную энергетику, как дающую самую дешёвую электроэнергию. Это даст снижение себестоимости и повысит конкурентоспособность украинских товаров, в том числе на внутреннем рынке. Что даст наполнение бюджета и снизит зависимость от долговой нагрузки. Пока же в этой сфере делается всё наоборот.
И таких примеров и выводов вагон и маленькая тележка.
1) нельзя говорить, что не идёт постоянное увеличение долговой нагрузки, поскольку в реальный сектор экономики деньги не идут, а идут на закрытие текущих потребностей. посему, в каждое следующее заимствование закладывается прошлое + %.
2) нельзя говорить, что стоимость каждого нового заимствования уменьшается, потому что автор «замечательно» рассказывает за период 1,5 года, когда наблюдается ниспадающая динамика. а давайте начнём с 2016-2017. тогда никто ОВГЗ под 20% не предлагал.
3) нельзя говорить, что сроки заимствования растут, потому что аукционы 1 год и выше собирают в разы меньше, чем 4+ месячные. это в 2019 покупали 2-3 летние из-за высоких %. а теперь для этих субъектов держат курс гривны на уровне 27. чтобы с минимальными потерями вышли. а дыру в бюджете, свёрстанном по 29,5, можно будет закрыть новым заимствованием. а потом отпустить курс.
4) и очередная поттасовка факта по поводу снижения объёма долга с 80% до 52% ВВП. очень здоровая ситуация, учитывая, что страну завалили рекордным количеством спекулятивного капитала + выбили деньги из Газпрома + на фоне всего этого гривна укрпилась с 28 до 23.
5) И как вишенка на торте страшилки по потерю независимости НБУ. потерю от кого, давайте уточнять? от внешнего управления?
ОВГЗ выпускает Министерство Финансов. т.е. Правительство. Которое назначено Парламентом и выполняет его указания.
потеря независимости НБУ от правительства конечно....
но гривна бы не укрепилась - это факт. она бы упала до 50 . добив экономику.
просто государство напечатало бы денег , замаскировав это облигациями. в этом основной смысл ?
напечатать 100 миллиардов ?
ну вот за месяц на поддержку безработных в борьбе с короновирусом государство потратило 9 миллиардов гривен. бульк и нет.
экспортеры - это не бизнес. это сырье. бизнес - это импортеры. которые сырье покупают , и производят продукцию.
Условно говоря - основные наши экспортеры это Полтавский ГОК . копающий руду и Укрлендфарминг . выращивающий пшеницу. Какой бы курс не был - больше зерна не выростет и больше руды в карьере не выкопается.
А вот НКМЗ не сможет купить новые станки и оборудование по завышенному курсу.
Экономика с 2017 года упала.
и аргументированно.
ну тогда пример попроще.
В 2014 году курс упал в 3 раза. Насколько вырос в результате экспорт ? и насколько выросла экономика ?
А где огромный положительный эффект от трехкратной девальвации для экспортеров ?
сейчас мусолится тема девальвации на 10 % - которая резко спасет экономику. А тогда было 300 % . Где же трехкартный (или десятикратный) рост экспорта ?
2. «Зерна больше не вырастет вы правы, но вот больше продать его можно»
гениально. а откуда оно появится ? или это деликатный намек на «после девальвации часть населения сдохнет с голоду - и больше продуктов можно будет направить на экспорт» ?
Еще раз - при экспорте сырья девальвация ничем не поможет. Есть экспортные квоты и т.п. вещи. Больше мы не продадим.
3. У нас есть внутренние производители оборудования для переоснащения промышленности ? где ? Все оборудование - импортное. И при девальвации оно подорожает. И поэтому производители остановят программы модернизации. Или проспонсируют «сырьевых баронов-экспортеров». А зачем ? профит-то в чем ?
4. в прошлом году стране нужна была валюта. Потому что и в прошлом и в этом - рекордные погашения внешних долгов. А программы МВФ - под вопросом.
Вот и заманивали иностранцев в ОВГЗ изо всех сил. Так понятнее ? или НБУ напечатал бы долларов ?
Вы предлагаете вместо привлечения валюты от нерезидентов - просто напечатать гривны и раздать нуждающимся.
Это уровень народного депутата бужанского.....
прекрасная была экономика , да ?
З урахуванням очікуваних відсотків сума вимог «Нафтогазу» становить 8 млрд дол.
Детальніше читайте на УНІАН: https://www.unian.ua/economics/energetics/okupaciya-krimu-naftogaz-ochikuye-rishennya-arbitrazhu-shchodo-aktiviv-u-krimu-novini-sogodni-11042027.html
Что будет хвалить «специалист отдела продаж долговых ценных бумаг» - долговые ценные бумаги, т.е. ОВГЗ.
У меня всё.
Перерахуємо у минулорічних цінах
53,48 / 1,023 = 52,28 (було 55,52);
721 / 1,041 = 692,6 (було 625).
Це у мене були підрахунки за 2019 рік. Виходить в долларах менше на 3,24 мільярда, а в гривнях більше на 67,6 мільярдів. В 2019 міняли доларові борги на гривневі (піраміда, ага).
А як по вашому відношення боргу до ВВП впало з більш як 90% до 50% за 4 роки, якщо ВВП ріс на 2%-4%?
А Министерство экономики - уже и не при делах вроде..ю..
https://www.youtube.com/watch?v=LtcZ36-m_54&feature=youtu.be
Подписывайтесь на youtube-канал «Минфина» , комментируйте видео и принимайте участие в новом конкурсе ;)
Ну или девальвации национальной валюты,что по сути является уже не заимствованием,а по Остапу Бендеру одним из «сравнительно законных способов отъёма денег у населения».
Но сути «пирамиды» это не отменяет.
я в жизни в долг брал раза 2 или 3 - да и то по мелочи.
кому и кем они даны в долг , да еще «все» ?
Деньги начинаются с кредита, ЦБ дает в долг правительству и КБ, а КБ дают в долг частным заемщикам. Другого способа создать деньги нет. Потом уже государство и частные лица платят друг другу, но это не меняет суммарное количество денег, его меняет кредит.
Как вы думаете - откуда он взял 200 миллиардов гривен , которые отдал за эти доллары ? одолжил ? у кого :)))
он их нарисовал. издал распоряжение правления - и 200 миллиардов гривен появились на счету «эмиссия» , с которого пошли на покупку валюты. И никаких долгов.
Банк не печатает никакие «долговые бумаги».
Банк имеет на счету 1 миллион гривен - и дает его заемщику. При этом средства перемещаются на счет 2600 заемщика . Никакого «выпуска электронных денег» при этом не происходит.
Банки печатают деньги. Сначала выдается кредит, потом заемщик его тратит, а потом те деньги несут на депозит, не наоборот. Выдавая кредит, банк просто рисует на счету заемщика деньги из ничего.
доллары- это товар , который НБУ скупил у продавцов.
Банки не печатают деньги , что за бред...
Если бы бынки рисовали деньги из ничего - зачем бы вся эта возня с вкладами ? нарисовали сколько нужно - да и все...
Вы читали каких-то безграмотных криптоэкономистов ?
Банки и рисуют столько, сколько надо, а потом это им несут обратно. Именно потому и существует банковский надзор, чтобы они не выходили за пределы, установленные центральным банком и не слишком рисковали.
Я читал статьи и документы центральных банков развитых стран.
Например https://www.bankofengland.co.uk/-/media/boe/files/quarterly-bulletin/2014/money-creation-in-the-modern-economy.pdf
а кто запрещает ее поднимать ? стройте завод.
Но он может и ен получить прибыль. А наборот - сидеть в убытках. Таких случаев множество.