10 червня 2020, 14:00 Читать на русском

Скільки можна заробити на облігаціях різних країн

В четвер Нацбанк оголосить рішення про розмір облікової ставки. Більшість експертів прогнозують, що НБУ знизить її з нинішніх 8%, принаймні, на 1%. Одним з наслідків такого рішення може стати падіння дохідності ОВДП.

«Мінфін» перевірив дохідність облігацій різних країн світу та проаналізував, чи справді є підстави для зменшення ставок за українськими цінними паперами.

Інвестиції в «мінус»

Цінні папери стабільних та багатих країн традиційно вважаються інструментом для надійного зберігання грошей. Розраховувати на значну дохідність за ними не доводиться, але, принаймні, можна бути впевненим, що кошти не згорять.

Саме тому, боргові зобов’язання США – традиційний інструмент для інвестицій в умовах економічної кризи. Дохідність за такими річними облігаціями на вторинному ринку наразі становить 0,19%. Але для тих, хто хоче перечекати бурю, або планує тривалий час зберігати гроші – це один із оптимальних варіантів.

Деякі країни успішно використовують ситуацію, коли у світі багато «дешевих» грошей і мало можливостей їх прилаштувати. За таких умов вони тримають дохідність за своїми цінними паперами від’ємною. Найменша ж дохідність за облігаціями у держав єврозони.

Найнижча дохідність за річними держоблігаціями на вторинному ринку

Якщо інвестор, наприклад, придбає боргові облігації Німеччини на 1000 євро, через рік він отримає близько 994 євро.

Водночас, як пояснюють експерти, купуючи такі цінні папери, інвестори, як правило, не планують тримати їх до точки погашення, а сподіваються перепродати і заробити на цьому. Сприяє такому плану, зокрема, програма викупу цінних паперів, яку запустив Європейський Центробанк. Її обсяг на минулому тижні зріс до 1,35 трільйонів євро.

Нестабільні заробітки

В пошуках високої дохідності облігацій інвестори можуть відшукати країни, цінні папери яких приносять значно більші доходи.

Найвища дохідність за річними держоблігаціями на вторинному ринку

Водночас, хороша дохідність автоматично означає і високі ризики. Наприклад, Аргентина, цінні папери якої в теорії приносять найвищі заробітки, наприкінці травня оголосила технічний дефолт, прострочивши виплату $500 млн відсотків за держоблігаціями. Держава попросила кредиторів списати дві третини виплат, а на решту боргів дати відстрочку. Хоча, кредитори з такою ініціативою не погодились.

Читайте також: Рада НБУ пропонує спростити покупку ОВДП населенням

Фактично нинішня дохідність за цінними паперами Аргентини означає, що інвестори готові продати її облігації значно дешевше, ніж купували. Але за рахунок високих відсотків вони таки змогли заробити раніше.

Інший ризик, з яким можуть зіштовхнутись іноземні інвестори – ослаблення курсу валюти в країні, яка емітує ЦП. Адже для того, щоб придбати облігації, іноземний інвестор конвертує доллар чи євро в місцеву валюту. Якщо ж доки він тримає облігації, у цій країні відбудеться девальвація, повернутись у долар без збитків не вдасться. Наприклад, турецька ліра, по відношенню до долара, за рік втратила 17% своєї вартості.

Якщо ж мова йде про внутрішніх інвесторів, то для них головне, щоб дохідність від облігацій не «згоріла» через інфляцію. Саме тому інвестори звертають увагу на реальну дохідність. Визначається вона наступним чином: номінальна дохідність мінус інфляція.

«Мінфін» розрахував реальну дохідність цінних паперів для тих країн у кого найвищі номінальні показники.

Реальна дохідність за річними держоблігаціями на вторинному ринку

Як виявляється висока інфляція робить абсолютно збитковими цінні папери Аргентини. Так само інфляція обганяє прибутки в Туреччині та Пакистані.

Національні перспективи

Номінальна дохідність річних українських облігацій четверта у світі, а реальна – друга та лише трохи поступається показникам Уганди. Такі цифри свідчать про то, що інвестори розцінюють ризики вкладень в наші ОВДП, як дуже високі.

І навіть за високої дохідності інвестори почасти обходять ОВДП стороною. Весною цього року Міністерство фінансів кілька разів поспіль оголошувало про аукціони з розміщення цінних паперів, але скасовувало їх – потенційні покупці не з’являлись. Ситуація змінилась лише наприкінці квітня і вже у травні аукціони проходили без проблем.

Читайте також: Чому ніхто не помітив, що скасували військовий збір на прибуток за ОВДП

Крім цього, на вторинному ринку під час карантину панувала паніка. Дохідність за річними ОВДП наприкінці березня перевищувала 23% — інвестори боялись чи то дефолту, чи різкого ослаблення гривні, чи всього разом, і продавали цінні папери зі знижками. І хоча дохідність вже не зашкалює, потенційні покупці можуть боятись повторення тієї ситуації.

Водночас, зараз почала змінюватись структура держателів ОВДП. Сума, яку в облігації вклали нерезиденти, з початку березня зменшилась на 18%, а вкладення  фізичних осіб скоротились на 10%.

Натомість банки збільшили свій пакет облігацій відразу на 69 млрд грн, а це на 21% більше, ніж було на початку весни. 

У тому, що і надалі впродовж року основними покупцями ОВДП будуть банки, переконаний старший фінансовий аналітик Тарас Котович. За його прогнозом, нерезиденти можуть знову купувати ОВДП лише в тому випадку, якщо курс гривні впаде до 28-29 грн/$. В такому разі розрахунок нерезидентів буде на укріплення гривні і швидкий вихід з облігацій, щоб заробити на курсових коливаннях.

Читайте також: Карантинна тисяча: скільки і на чому можна було заробити, вклавши $1000

В тому, що регулятор в четвер знизить облікову ставку не сумнівається майже ніхто. А значить і нижчі відсотки за облігаціями теж не за горами. Безперечно, від цього виграє держбюджет, адже зменшиться вартість обслуговування боргу. А ось для українців, які звикли заробляти на депозитах, це стане поганою новиною – дохідність за вкладами теж зменшуватиметься.

Олексій Писарев

Коментарі - 17

+
+91
Sekta
Sekta
10 червня 2020, 14:05
#
Крах пирамиды ОВГЗ это только вопрос времени
+
+119
Ozborn
Ozborn
10 червня 2020, 17:39
#
Комментарий из марта 2019
+
+25
Bischof
Bischof
10 червня 2020, 19:38
#
Ваш ник очень соответствует вашим комментариям)
+
+31
Volshebnik
Volshebnik
10 червня 2020, 20:33
#
Sekta.. Комментарий человека, ничего не понимающего в экономике...
+
+80
mary27
mary27
10 червня 2020, 15:27
#
Достаточно популярны египетские облигации.
Странно, что индийские не упомянули.

По факту на облигациях зарабатывают не по принципу ''купил и держи'', а совершаю более сложные и неочевидные для пересiчних операции.
+
0
greenozon
greenozon
11 червня 2020, 18:37
#
Чи можна пару прикладів, шановна mary?
+
+15
mary27
mary27
15 червня 2020, 13:36
#
Арбитраж, репо, структурные ноты.
+
0
AleksandrBank
AleksandrBank
10 червня 2020, 20:14
#
Эксперты говорят об 1%. Я думаю НБУ осилит минус 2% на фоне падения инфляции по итогам 5 мес.
+
0
Dаrk Lite
Dаrk Lite
10 червня 2020, 23:29
#
Зимой у вас было больше оптимизма к гривне
+
0
preyvanamor
preyvanamor
11 червня 2020, 1:47
#
«Цінні папери стабільних та багатих країн традиційно вважаються інструментом для надійного зберігання грошей. Розраховувати на значну дохідність за ними не доводиться, але, принаймні, можна бути впевненим, що кошти не згорять.» І БУКВАЛЬНО ЧЕРЕЗ ДЕКІЛЬКА РЕЧЕНЬ: «Якщо інвестор, наприклад, придбає боргові облігації Німеччини на 1000 євро, через рік він отримає близько 994 євро.» ХАХАХАХАХ!

і ще «Номінальна дохідність річних українських облігацій четверта у світі, а реальна – друга та лише трохи поступається показникам Гани.» Може все-таки УГАНДИ????
+
0
Консультант портала «Минфин»
Консультант портала «Минфин»
11 червня 2020, 9:57
#
Дешевые кредиты от правительства. Прогноз по валюте:

https://www.youtube.com/watch?v=Z3t2dY7vkoY&feature=youtu.be

Подписывайтесь на youtube-канал «Минфина» и пишите вопросы, комментарии под видео;)
+
0
Консультант портала «Минфин»
Консультант портала «Минфин»
11 червня 2020, 11:51
#
Присоединяйтесь к вебинару FinUpdate: https://minfin.com.ua/2020/06/11/46902258/

$1 тысяча, $10 тысяч, $50 тысяч: Куда инвестировать в 2020 году

https://www.youtube.com/watch?v=Na-9-_wq8lc&feature=youtu.be

Подписывайтесь на
youtube-канал «Минфина» ;)
+
0
bonv
bonv
11 червня 2020, 12:15
#
Ага.. Вкладайте в Аргентину,, висока дохідність без можливості повернення:)))
+
0
valeriyodessa
valeriyodessa
11 червня 2020, 20:28
#
Между Кенией и Угандой ....
н-да, а когда сбросили с себя оковы (в 1992), то ВВП был между Польшей и Австралией. (ОВГЗ тогда еще не было)
+
+15
987
987
11 червня 2020, 20:45
#
Вперше такий інструмент, як ОВДП, у нас з’явився у 1995, коли ще Україна не мала своєї національної валюти. В цей період Мітюков був у Брюсселі, мабуть, вивчав досвід застосування цього механізму. Тоді цих облігацій було випущено на суму 304 млн. гривень (в еквіваленті), в наступному 1996 році – на 3,72 млрд. гривень. На той час гривня була дуже сильною, її курс коливався на рівні 1,85-1,89 грн. за долар. У  лютому 1997 року Міністерство фінансів України очолив Ігор Мітюков, і випуск ОВДП був поставлений на конвеєр: у 1997 році через продаж ОВДП до бюджету було залучено 8,86 млрд. гривень, у 1998 році – 8,1 млрд. Отже, саме із приходом Ігоря Мітюкова на посаду міністра фінансів пов’язаний в часі масовий випуск ОВДП – за два роки на суму близько 17 млрд. гривень. Треба зазначити, що у 1997 році вся грошова маса в Україні (готівка плюс безготівка) складала 9,05 млрд. гривень, у 1998 році вона вже становила 10,33 млрд. гривень, а в 1999 році 14,09 млрд. гривень, тобто за два роки грошова маса зросла на 55,7%. Вже у серпні 1998 року гривня завдяки таким діям уряду знецінилася майже втричі, і її курс на багато років встановився на рівні близько 5 грн. за долар.http://soskin.info/news/4115.html
+
0
mary27
mary27
11 червня 2020, 22:21
#
+1000.
Там правда еще был дефолт в РФ в 1998 году.
+
0
Петр Сагайдачный
Петр Сагайдачный
15 червня 2020, 13:29
#
987 - спасибо, что напомнил о тех славных временах (без стеба!) - тогда на вторичке я зарабатывал в среднем 185% годовых! (при номинальной доходности на первичке = 102 - 104%)
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися
 
Реклама