Чого чекати від долара цього тижня

Проти гривні працювали і зовнішні, і внутрішні чинники.

Із зовнішніх найбільш значущих було два. Інвестори бігли з ринків, що розвиваються, через коронавірус. Усі без виключення світові фондові, валютні і сировинні ринки обвалилися. Це призводило до валютних ралі за парою євро/долар і відбивалося на курсі гривні відносно цих валют. Обсяги нашого експорту істотно знижувалися.

Провідні аналітики США офіційно оголосили про рецесію, в ЄС та Китаї всі показники просіли. Це буде ще довго відбиватися на нашій торгівлі з цими країнами та істотно скоротить валютні надходження до України.

Читайте також: ЄЦБ виділить 750 мільярдів євро для підтримки економіки єврозони

Із внутрішніх — оголошення в країні карантину, паніка серед громадян і бізнесу, в результаті якої всі кинулися скуповувати валюту, різке уповільнення ділової активності, що ще позначиться на всіх показниках нашої економіки.

Зменшиться і приплив валюти від заробітчан, які через коронавірус втратили роботу за кордоном і тепер повернулися до України.

З відносного позитиву — обвал цін на нафту до відміток нижче $30 за барель знизить витрати на купівлю енергоносіїв і заощадить, за оцінками НБУ, до $5 млрд до кінця року.

Україна, як країна з сировинною моделлю економіки, знову входить у світову кризу в досить слабкому стані. Переговори з МВФ про нову програму фінансування так і не були закінчені. Сальдо торгівлі негативне, експорт скорочується, діра в бюджеті зростає, а обсяги зовнішніх і внутрішніх боргів, які треба віддавати у 2020-2021 році, дуже значні.

Читайте також: Вимоги МВФ, що залишилися, Україна виконає за два тижні — Шмигаль

У цих умовах Нацбанку доводиться витрачати валютні резерви для стримування девальвації гривні. Тільки за останній тиждень регулятор продав $1,088 млрд при тому, що відкупити зміг всього $50 млн.

Надію на виправлення ситуації чиновники бачать у швидкому вирішенні питання щодо співпраці з МВФ, а також у викупі з ринку валюти НАК «Нафтогаз», яку той отримав від Газпрому РФ за рішенням Стокгольмського арбітражу.

До додаткових ризиків для валютного ринку і всієї банківської системи країни можна віднести:

1. Складну ситуацію з державними фінансами. Бюджетна діра тільки зростає і додаткові витрати уряду на боротьбу з коронавірусом, на тлі фактичного заморожування ділової активності через карантин, тільки її збільшують. Це безпосередньо відбивається на клієнтах банків, фінансових потоках в країні і якості кредитного портфеля тих фінустанов, які кредитують державний сектор;

2. Активізацію рефінансування банків з боку НБУ. Так, у розвинутих країнах збільшення ліквідності з боку регулятора в моменти масштабних криз стимулює реальний сектор економіки і підтримує ділову активність на місцях. Але в умовах України, на тлі зняття Нацбанком значної частини валютних обмежень, це може призвести до переливу такої гривні на валютний ринок, виведення валюти за кордон та додаткового розкручування маховика девальвації гривні.

Подібне вже було у 2014-2015 роках і призвело лише до значного обвалу гривні. При цьому банки, які брали рефінанс для вирішення проблем, це не врятувало. Хтось просто розтратив рефінанс на купівлю валюти та закриття дірок акціонерів, а потім збанкрутував. Хтось — потрапив у валютно-курсову пастку і просто не зміг виконувати свої зобов'язання у валюті, маючи основну частину активів у гривні, і, таким чином, проїв свій капітал.

Цей негативний досвід треба врахувати чиновникам НБУ, щоб у черговий раз не наступити на валютні граблі. Підтримувати банки гривневою ліквідністю треба обережно, хоча її дефіцит і спостерігається у всіх фінустанов, в першу чергу — у невеликих;

3. Паніку серед населення на тлі спекулятивного розгойдування готівкового курсу. Коли різниця між готівковим і безготівковим курсами перевищує 1 гривню і більше, спекулянти починають на ній грати. Вони купують валюту на міжбанку і перепродують її через обмінники.

Громадяни побоюються подальшого зростання курсу. Коли в них закінчується термін депозитів у національній валюті, вони знімають гривню і біжать скуповувати долари і євро. З одного боку, це робить готівковий ринок драйвером зростання курсу на міжбанку. З іншого — знекровлює банківську систему.

Читайте також: НБУ порадив українцям не приймати імпульсивних рішень. Депозит в гривні все одно вигідніше, ніж долар під матрацом

У Нацбанку кажуть, що доки відтік вкладів фізосіб не відбувається. Але план «Б» щодо стримування потенційного ажіотажу на готівковому ринку у регулятора повинен бути напоготові.

Зараз Нацбанк проводить аукціони з продажу готівкової валюти банкам, щоб поповнити їх обмінні каси. Долари та євро вкрай потрібні фінустановам, щоб повертати громадянам валютні депозити, термін яких вже закінчився. Доки це питання вирішили з євро. Проблему з дефіцитом долара НБУ пообіцяв вирішити наступного тижня.

Читайте також: Які банки повертають валютні депозити в гривні і коли це закінчиться

Що вплине на курс цими днями

Цього тижня поведінка учасників ринку і курс будуть залежати від наступних факторів:

1. Виплати відшкодувань ПДВ експортерам, завершення розрахунків компаній з бюджетом, закриття частиною позичальників своїх валютних кредитів, взятих за кордоном.

Експортери, які отримають гривню від держави, не будуть поспішати продавати валютну виручку. Обсяги її пропозиції на торгах скоротяться, це створить додатковий брак пропозиції валюти на міжбанку.

Потреба у валюті в імпортерів і підприємств, які брали кредити за кордоном, швидко зростає. В основному, через побоювання подальшого зростання котировок. Вони налякані курсовими ралі останніх днів і оперативно прагнуть закрити свої валютні зобов'язання. Це тиснуло на курс минулого тижня і працює проти гривні зараз.

Є надія, що валюту почне продавати НАК « Нафтогаз». Компанія поступово витрачає отримані від Газпрому долари на фінансування своєї господарської діяльності і сплату податків. Це періодично буде допомагати Нацбанку в його підтримці гривні на міжбанку і згладжування курсових коливань;

2. Проведення нового аукціону Мінфіну України з розміщення ОВДП 24 березня.

Цього вівторка Мінфін сподівається розмістити гривневі облігації на: 91 день, 196 днів, 266, 483 та 651 день. Суму розміщення поки що не назвали. Також міністерство планує розмістити валютні ОВДП у доларах на 85 днів. Список паперів Мінфін після консультацій з первинними дилерами може змінити в будь-який момент.

Читайте також: Зростання ставок — не криза. Як заробляти на русі ставок ОВДП

Враховуючи ситуацію на зовнішніх ринках і в Україні, є сумніви, що нерезиденти будуть активно купувати ці папери. Швидше за все, місцеві інвестори (в основному держбанки), просто перевкладуть раніше отриману від погашень облігацій гривню у нові папери, а іноземці, якщо і будуть скуповувати щось нове — то тільки короткі валютні облігації. Тому цей аукціон не матиме вирішального значення на поведінку валютного ринку;

3. Інтервенції НБУ, готівковий ринок і спекулятивні атаки на гривню.

Інтервенції НБУ. Регулятор буде головним гравцем на міжбанку всі дні цього тижня. Його цінники залишаться основним орієнтиром для ринку. Більш того, при виходах НАК «Нафтогаз» з продажем валюти, він буде основним покупцем.

У разі нестачі пропозиції на торгах, НБУ буде активно продавати валюту на піку котирувань. Злети курсу минулого тижня створюють психологічний тиск на гривню. Нацбанку доведеться постійно бути присутнім на ринку, щоб згладити курсові коливання. Крім того, Нацбанк буде проводити й аукціони з продажу готівкової валюти для підкріплення кас банків і зняття ажіотажу в обмінниках.

Готівковий ринок. Власники обмінників продовжать заробляти на громадянах, які будуть скуповувати валюту. Але спред між купівлею і продажем валюти поступово скоротиться, а котирування міжбанку наблизяться до рівнів готівкового ринку. Це охолодить спекулятивний інтерес до гри на різниці курсів валютної готівки і безготівки.

Ключовими орієнтирами для власників обмінників цього тижня будуть:

1) реальний обсяг попиту та пропозиції валюти з боку населення;

2) фізична наявність в обмінниках необхідних обсягів валюти і гривні.

Спекулянти продовжать максимально використовувати перекоси попиту і пропозиції на торгах, а також різницю між готівковими і безготівковими курсами. Вони будуть працювати у форматі «у дві сторони», так і підлаштовуючись під дії великих гравців — максимально розгойдувати курс протягом сесій.

4) Ліквідність банків. Враховуючи суми погашення ОВДП цього тижня, обсяги вільної ліквідності, що розміщується банками в депсертифікати НБУ, а також суми відшкодування ПДВ експортерам, за розрахунками «Мінфіну» ранкові залишки на коррахунках банків у період 23 -27 березня будуть знаходитися в межах від 38 до 64 млрд гривень. Незважаючи на значні вливання гривні в банківську систему, більшість банків будуть відчувати дефіцит гривні, що частково підтримає курс нацвалюти.

Прогноз готівкового та міжбанківського курсів на тиждень

На готівковому валютному ринку обмінки будуть орієнтуватися на курси міжбанку, обсяги попиту та пропозиції на валюту з боку населення в їх регіоні та наявність у них фізичних обсягів валюти. Останній фактор буде основним критерієм для активної роботи обмінників.

Читайте також: Через скасування авіарейсів в обмінниках може виникнути дефіцит готівкових доларів і євро

Спред за доларом більшість обмінників фінкомпаній будуть тримати поки що дуже широким. Ми прогнозуємо його в межах від 25 копійок до 80 копійок, а в банках — від 30 копійок до 1,20 гривень.

Через значні валютні коливання на міжнародному та внутрішньому валютних ринках, «Мінфін» прогнозує широкий коридор за доларом на 23-27 березня в обмінниках фінкомпаній і в банках в межах 26,30 — 28,20 гривень.

На міжбанку. Ключовими чинниками, які впливатимуть на безготівковий курс цими днями будуть можливі продажі валюти НАК « Нафтогаз» та інтервенції Нацбанку.

Спекулятивні атаки на гривню (причому як у бік гри «на підвищення», так і «на пониження» при виходах Нафтогазу з продажем валюти) збережуться.

За розрахунками «Мінфіну», для згладжування курсових коливань під час торгів Нацбанку доведеться витратити не менше $250 — 480 млн. І це в кращому випадку, навіть за умови періодичних розпродажів валюти Нафтогазом. На ринку зберігається нервозність і це суттєво впливає на поведінку учасників міжбанку.

«Мінфін» прорахував і негативний сценарій. В ньому ми передбачили відсутність продажів Нафтогазу, дотримання валюти експортерами, волатильність на міжнародних фондових і валютних ринках та збереження ажіотажу з боку населення. При такому розвитку подій НБУ доведеться витратити не менше $680 — 800 млн для згладжування коливань на міжбанку. Застосовувати НБУ буде інтервенції як через Matching, так і використовуючи аукціони з продажу долара.

За розрахунками «Мінфіну», у період з 23 до 27 березня коридор за безготівковим доларом на міжбанку буде перебувати в широких межах 26,40-28,40 гривень.

Обсяги щоденних операцій на торгах складуть:

У понеділок — середу — в межах $320-390 млн при укладенні до 520-640 угод;

У четвер — п'ятницю в межах $280-350 млн при здійсненні до 440-510 угод.