Що заважає банкам видавати дешеві кредити

Як зазначила перший заступник голови НБУ Катерина Рожкова в колонці для Економічної правди, після п’ятирічки дорогих грошей економіка вперше виглядає готовою для відновлення кредитування. Але щоб ціни на кредити впали, потрібні й інші фактори. «Мінфін» наводить скорочену версію публікації. 

Споживче кредитування

Сьогодні банкам вигідно кредитувати населення. Придивіться уважніше: кредити домогосподарствам в структурі активів становлять лише 11%, а доходи від них в структурі відсоткових доходів – майже 30%. Це – результат високої ефективної відсоткової ставки з урахуванням всіх додаткових комісій.

Зазвичай після криз споживче кредитування відновлюється першим. Це абсолютно зрозуміло: за зростання цього сегменту «голосує» відкладений попит, зростання доходів населення та відносно низькі кредитні ризики.

До того ж споживчі кредити доступні та прості в оформленні: для купівлі телевізору чи смартфону у розстрочку не потрібно ані стартового внеску, ані довідки про доходи. Не дивно, що в останні три роки споживче кредитування в Україні щорічно зростало темпами близько 30%.

Скористайся кредитним каталогом від «Мінфіну» та обери позику на вигідних умовах

Комусь може здатись, що поточні темпи – це політ у космос, але насправді, скоріше підйом на драбині на дерево. Споживчі кредити традиційно домінують у країнах із низькими доходами. Тож швидке зростання споживчого кредитування – закономірне і прогнозоване явище. Однак щоб ризики не накопичувалися, Національний банк тримає руку на пульсі.

Уже сьогодні банкам варто посилити оцінку кредитних ризиків та більш прискіпливо оцінювати позичальників. В першу чергу з низьким, або невідомим рівнем доходів. Також з 2021 року ми запровадимо додаткові ваги ризику для споживчих кредитів. Це дасть стимул банкам звернути увагу на реальний сектор.

Та і рівень відсоткових ставок за споживчими кредитами також слід знизити. Цьому точно сприятиме розкриття банками, а в подальшому і небанківськими фінансовими установами, повної інформації про вартість кредиту.

Кредитування бізнесу

Споживчі кредити населенню не повинні бути ключовим бізнесом для банків. Стійке зростання економіки повинні забезпечити позики реальному сектору.

У 2019 році темпи кредитування бізнесу були від’ємні: -6% у гривні та -4% у валюті. Водночас кредити підприємствам, що не допускали дефолтів, зростали: +3,5% у гривні та майже 25% у валюті.

Чому ж загальна динаміка поки невтішна? Давайте розберемо принцип формування відсоткової ставки за кредитом.

Крім вартості фондування, тобто ставки, за якою банки залучають депозити, до ціни кредитів треба додати накладні та адміністративні витрати, включаючи регулярні внески до Фонду гарантування вкладів.

Також додаємо премію за ризик. Вона залежить від рівня дефолтів та потенційних витрат банку на процес стягнення проблемної заборгованості. У підсумку, премія за ризик та накладні витрати – це, в середньому, від 4 до 6% річних у вартості кредиту. Звичайно, закладається і маржа прибутковості.

Читайте також: Доступні кредити для бізнесу. Чого чекають підприємці

От і маємо ситуацію. З одного боку, економіка і бізнес потребують ресурсів, банки мають достатньо ліквідності. Але з іншого – високі ризики та супутні витрати роблять кредитну ставку не прийнятною.

Інший бік проблеми – прозорість структур власності і фінансової звітності позичальників. Сьогодні вона є недостатньою. Обпікшись на останній кризі, банки не хочуть приймати на себе додаткові невиправдані ризики. І це можна зрозуміти. Ви б, напевне, також не позичили гроші першому зустрічному, не розуміючи, як і коли він їх віддасть.

Як розірвати це замкнене коло

Щодо вартості фондування. Так, вона залежить від облікової ставки НБУ, яка сьогодні становить 11% та буде знижуватись до 7% на кінець 2020 року, якщо інфляція стабілізується на рівні 5+/- 1%. І важливо щоб банки, особливо маркет-мейкери переглянули свої відсоткові політики. Депозити, в першу чергу, мають захищати від інфляційного знецінення грошей.

Якщо сьогодні ми говоримо про інфляцію 4–6%, то яким має бути рівень ставок за депозитами? Точно не 16% річних. Це нова реальність. З одного боку, з ринку пішли банки – «пилососи», які штучно підігрівали рівень відсоткових ставок за депозитами, з іншого – ми маємо макрофінансову стабільність.

Тож банкам потрібно швидше підлаштовуватись до нових умов.

Щодо інших складових вартості кредитів. Епоха надвисокої відсоткової маржі вже минула. Банкам, щоб залишатись конкурентними, потрібно суттєво скорочувати адміністративні витрати, витрати на утримання банку, шляхом автоматизації та використання новітніх технологій.

Іншими словами – це називається оптимізація процесів. Інакше їхні кредитні продукти купуватимуть лише клієнти з високим кредитним ризиком.

Серйозною перепоною на шляху відновлення кредитування залишається премія за ризик. Для цього зусиль виключно банків та фінансового регулятора недостатньо. Йдеться про судову систему, дозвільну систему і систему роботи інших державних інститутів, які повинні забезпечувати рівні правила гри, конкуренцію, прийнятний інвестиційний клімат.

До речі, результати останнього опитування банків свідчать, що саме це основна перешкода для повноцінного відновлення кредитування.

Проте для прозорих позичальників, для позичальників, які не припускались грубих дефолтів, навіть за умов недореформованої судової системи банки готові надавати кредити за суттєво нижчими відсотковими ставками.

Наприклад, позичальників, які раніше не мали дефолтів, банки кредитували під 15% річних. Водночас для решти бізнесу ставки сягали 19%. Тож позичальникам також час змінювати підходи до звітності і розкриття інформації.

Доступна іпотека

Ще один наш пріоритет – запуск іпотеки. Минулого року ми запитали у банків: «Чому ви не кредитуєте іпотеку?».

Наведу три основні їхні відповіді:

1. Мораторій на стягнення майна за валютними кредитами;
2. Незахищеність прав кредиторів;
3. Непрозорість первинного ринку житла.

Отже, у нас є високі темпи будівництва нового житла, високий попит на нього та очікуване зниження ставок по іпотеці нижче 15% річних вже у цьому році.

Проте чи рушать банки масово у цей, м’яко кажучи, не зовсім досконалий сегмент?

Для того, щоб так сталось, є низка кроків, які нам спільно треба подолати:

• прозорість ринку нерухомості, зокрема за рахунок доступу учасників ринку до держреєстрів;
• посилення відповідальності забудовника за порушення умов угоди;
• введення працюючих генпланів міст, та дотримання державних будівельних норм.

Саме такий мікс заходів дозволить вирішити проблеми непрозорого ринку нерухомості.

Читайте також: Облікова ставка 11%. Чи стануть кредити дешевшими

І звичайно ж захист прав кредиторів та потенційних споживачів іпотечних кредитів лишається питанням актуальним.