10 грудня 2019, 7:10 Читать на русском

Андрій Оленчик: Гарантовану суму за депозитами треба підвищити щонайменше до 600 тисяч гривень

За даними Фонду гарантування вкладів фізосіб, сьогодні під його захистом перебуває понад 98% депозитів населення в банках-учасниках Фонду. А от сума, яка підпадає під гарантії, не дотягує і до 45%. Тобто у разі кризи або нового банкопаду, половина вкладів може просто зникнути в «чорній дірі». Мова йде про величезну суму —майже 260 млрд грн.

Інтерв’ю заступника директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Андрія Оленчика для Мінфіну. Вже кілька років точаться дискусії стосовно підвищення розміру граничної суми відшкодування за вкладами в банках-банкрутах.

На 1 листопада 2019 року населення зберігало в банках-учасниках Фонду більше 458,9 млрд грн. У цій цифрі не враховуються вклади в Ощадбанку, в якому держава гарантує 100% депозитів. Але ця ситуація не триватиме довго — приватизація Ощаду вже не за горами. Це означає, що держбанку доведеться відмовитися від привілеїв, а його вкладники отримуватимуть такий же захист, як і клієнти інших банків.

Новий виток девальвації національної валюти може збільшити втрати вкладників багаторазово. Так вже було минулої кризи: 130 000 клієнтів не змогли повністю повернути свої вклади — адже в результаті знецінення гривні їх депозити перевищили заповітні 200 тис грн.

Про те, коли держава зможе підняти гарантовану суму, і банки, які ведуть ризикову політику, в інтерв'ю «Мінфіну» розповів заступник директора — розпорядника Фонду гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО) Андрій Оленчик.

Про підвищення суми гарантування 

Вже кілька років точаться дискусії стосовно підвищення розміру граничної суми відшкодування за вкладами в банках-банкрутах. Що заважає Фонду підвищити її вже зараз?

Питання підвищення гарантованої суми відшкодування давно назріло. Останній раз цю суму збільшували ще у 2012 році – тоді вона зросла зі 150 до 200 тис грн. З того часу багато що змінилось і в країні, і в банківській системі. Відтоді гривня серйозно знецінилась. І якщо у 2012 році сума відшкодування була еквівалентною майже $25 тис, то сьогодні – менше $8 тис. І це суттєво впливає на довіру людей до банків і готовність розміщати кошти на депозит. Адже ті вкладники, які мали валютні депозити в період девальвації гривні, опинились у ситуації, коли їх вклади за короткий проміжок часу в перерахунку перевищили 200 тис грн і вони стали кредиторами четвертої черги. Реальність така, що шансів повернути свої кошти у них майже нема. Адже з 95 банків, які ліквідовувались Фондом, лише в 11-ти дійшли до задоволення вимог кредиторів четвертої черги. При цьому, погасити повністю або близько половини таких вимог вдалося лише в чотирьох великих банках.

Але підвищення суми неможливе без створення відповідних передумов. По- перше, Фонд гарантування має зберігати стійку фінансову позицію. По-друге, співвідношення коштів Фонду до депозитного портфелю фізичних осіб має складати не менше 2,5%.

Яка гарантована сума відшкодування Фондом є оптимальною?

Підвищення гарантованої суми має проводитися у декілька етапів, але перший «стрибок» повинен бути суттєвим. Якщо цю суму підвищити незначно, то рівень довіри до українських банків не зросте настільки, щоб повернути великі вклади в банківську систему. Ми вважаємо, що спочатку потрібно підвищити, наприклад, до 600 тис грн, адже гривня знецінилася втроє. Цей рівень дозволить гарантувати левову частину вкладів, а це 90% – за кількістю. За сумою депозитів це дозволить покрити до 70% від загального об'єму. На сьогодні ми гарантуємо 98% вкладів за кількістю і 43,8% від загальної суми коштів.

Це буде перше підвищення. А далі?

Верхня планка встановлена Директивою 2014/49/ЄС. Згідно з нею, граничний розмір застрахованих вкладів має становити 100 тис євро. Ми планували імплементувати цю євродирективу до кінця 2019 року. Цього не сталося, але цей крок неминучій.

До речі, відповідно до цієї директиви доведеться вирішити і питання гарантування вкладів юридичних осіб та вкладів у кредитних спілках. Ми будемо пропонувати графік поетапного збільшення суми гарантування протягом 7-8 років.

Читайте також: Скільки банки готові доплачувати за великі депозити

Якби підвищили цю суму сьогодні, банкам довелось би сплачувати більший розмір внесків до Фонду?

Ні, сума коштів у Фонді є достатньою для підвищення гарантійної суми до 600 тис грн уже сьогодні. Але варто пам'ятати, що Фонд має зобов'язання за кредитами, які він отримав у 2014-2015 роках від НБУ та Міністерства фінансів. На даний момент ми повністю погасили наші зобов'язання перед НБУ в розмірі 25,6 млрд грн (основна сума та відсотки) і вже 15,6 млрд грн повернули Мінфіну. Наш борг перед держбюджетом зараз складає близько 50 млрд грн. Якщо не буде серйозних потрясінь в банківській системі, ми зможемо повернути ці кошти до 2031 року, як і планувалось. При цьому ми зможемо утримати показник співвідношення наших коштів до депозитів на рівні 2,5%.

Основна проблема – у відсотках, під які держава позичила нам ці гроші. Якби ми не почали погашати ці кошти достроково, ситуація б була дуже складна: на 50 млрд грн тіла кредиту Фонду довелось би сплатити 68 млрд грн відсотків. Це несправедливі умови. Але ті гроші були потрібні терміново, і на інших умовах нам їх не давали.

Протягом 2014-2019 років ФГВФО виплатив майже 90 млрд грн відшкодування 2 мільйонам владників. Але час змінився, і в нових умовах необхідною та справедливою є реструктуризація цього боргу. Лише в цьому випадку ми будемо впевнені, що створено реальні умови для першого етапу підвищення граничної суми.

В Мінфіні усвідомлюють необхідність реструктуризації?

Так, ми вже двічі обговорювати це питання на засіданнях Ради з фінансової стабільності. Усвідомлюють це і наші міжнародні партнери – Світовий банк та МВФ. Але до рішень справа поки не дійшла. У світовій практиці такі запозичення здійснюються на безповоротній основі або на поворотній, але за рахунок учасників ринку і на дуже довгий строк. Звісно, в наших умовах це виглядало б неприйнятно, адже більше половини банків виведено з ринку, а обсяг депозитного портфелю зменшився.

У вас є план «Б»?

Варіантів лише два – або Мінфін проводить реструктуризацію відсотків на прийнятних для нас умовах, а з тілом кредиту ми поступово розберемось. Або державі доведеться списати ці зобов'язання. Адже замість того, щоб сплачувати мільярди гривень відсотків державі, ми могли б спрямувати ці кошти на відшкодування збитків кредиторів і мати підґрунтя для збільшення граничної суми.

Читайте також: 5 способів підвищити ставку за депозитом

Які умови реструктуризації були б для прийнятними для Фонду?

Ми запропонували три сценарії. Пошуком оптимального рішення займається робоча група при Раді з фінансової стабільності. На її засіданнях звучали пропозиції перевести в умовні зобов'язання не лише відсотки, а й частину тіла кредиту. Але ми пропонуємо реалістичний сценарій – тіло кредиту ми зможемо повернути. Ми розраховували, що таке рішення буде прийняте в першій половині 2019 року, але вибори завадили цьому процесу. Маємо надію, що в 2020 році питання буде вирішене.

Про довіру до банківської системи

Чи можна говорити, що після кризи 2014-2017 років вдалось уже відновити довіру до банківської системи?

Довіра відновлюється поступово. Серед позитивних факторів для вкладників – укріплення гривні. Згідно з дослідженнями, за останні два роки кількість людей, які цікавляться депозитами і вкладають гроші в банки, зросла. Ми бачимо певні позитивні зрушення, починаючи з 2016-го року й до сьогодні. А з початку поточного року загальна сума коштів на депозитах фізичних осіб зросла на 5% і становила понад 450 млрд грн. При цьому частка вкладів у гривні почала переважати над часткою вкладів у доларах і євро – у значній мірі на це вплинув рівень відсоткових ставок за депозитами у гривні та в іноземній валюті. Але якщо порівнювати ті показники, які були в докризовий період, з тими, що ми маємо зараз, то говорити про реальні позитивні тренди поки рано. Фактор знецінення валюти в період кризи значною мірою підірвав довіру населення до банківської системи. Окрім того, є 130 тисяч вкладників, які не повністю отримали свої кошти, зокрема тому, що їх вклади в результаті знецінення гривні перевищили суму в 200 тис грн. Якщо ми не доберемось до власників ліквідованих банків, то шансів отримати свої кошти у цих вкладників не буде. І це б’є по довірі.

Читайте також: Доларизація депозитів зросла. Українці несуть валюту в держбанки (огляд)

Хто ці 130 тисяч? Це середній клас, активна група людей. На них припадало до 60% вкладів тих років. І саме вони були основою формування ресурсної бази банків. Якщо вони не отримують кошти, важко говорити про довіру. Ніхто з колишніх власників банків-банкрутів не поніс покарання, держава не запропонувала жодного механізму, аби компенсувати втрати кредиторів. Для відновлення довіри до банків має бути політичне рішення щодо цих людей.

Чи змінилася ситуація з розглядом справ щодо притягнення до відповідальності колишніх власників неплатоспроможних банків правоохоронними органами та судами?

— Що стосується судів, то ситуація, на жаль, не змінилась жодним чином. А от на рівні Генпрокуратури зміни є, з новим керівництвом ми почали будувати ефективний діалог. І з’явився шанс на те, що найбільш резонансні справи будуть розслідуватись. З СБУ та МВС співпраця зберігається, але ситуація якісно не змінилася.

Що насправді заважає притягувати до відповідальності колишніх власників неплатоспроможних банків?

— У правоохоронні органи Фондом гарантування вкладів подано близько 5,5 тисяч заяв. Серед них – близько 450 заяв щодо власників істотної участі та топ-менеджерів неплатоспроможних банків за різними видами злочинів, які завдали шкоди на загальну суму понад 200 млрд грн. Наше завдання – повернути по-максимуму банківські активи, які були виведені, але поки ефект – близький до нуля.

Зараз основний наш пріоритет – робота за цивільними позовами, в тому числі, в судах закордонної юрисдикції. Нещодавно ми створили окреме управління з супроводу судових кейсів щодо власників великих банків. Ми будемо залучати юридичні компанії для роботи в судах – і українських, і закордонної юрисдикції. Основною проблемою є те, що закордонні судові процеси довгі і дуже дорогі. Раніше ми могли працювати лише за схемою success fee, тобто виплачувати винагороду тільки по факту перемоги у справі. Зараз ми впроваджуємо змішану систему оплати, щоб компенсувати поточні витрати, але основний гонорар – це відсоток від стягнутої суми.

Які у вас складаються стосунки з новою владою?

Ми бачимо розуміння з боку президента та РНБО. Адже кейси стосовно притягнення до відповідальності колишніх власників неплатоспроможних банків пріоритетні і для РНБО. Таке ж порозуміння в нас є і з Кабміном. Історії взаємовідносин з Верховною радою поки немає, бо жоден законопроект стосовно Фонду ще не розглядався.

Звучали різні оцінки від депутатів щодо роботи Фонду…

— В парламенті багато різних депутатів з різними оцінками. Кожен будує свої публічні комунікації, як вважає за потрібне. Якщо дійде до офіційних звинувачень, ми будемо реагувати на це. Але в переважній більшості випадків – це просто висловлювання своєї приватної думки, на які кожен безумовно має право.

Ощадбанк – сьогодні єдиний банк, який не є учасником Фонду гарантування, попри кілька спроб змінити цю ситуацію на законодавчому рівні. Чи планується його приєднання до Фонду найближчим часом?

Ситуація з Ощадбанком створює нездорову конкуренцію. І 49-а євродиректива передбачає, що на ринку не може бути банків, які не беруть участь у системі страхування вкладів і мають умови більш вигідні, ніж інші.

Питання членства Ощадбанку у Фонді стабільно входить у топ-5 питань реформування системи гарантування вкладів. Свого часу, у 2001 році, було прийняте політичне рішення – не включати в систему гарантування Ощадбанк. На той час він був основним банком, що обслуговував населення, на позабалансовому рахунку обліковувалися заощадження, розміщені в установах Ощадного банку СРСР. Але ситуація змінилась, Ощад став одним із універсальних банків. Ми кілька разів намагалися прийняти законодавче рішення і змінити його статус. Але завжди і в Мінфіні, і на Грушевського знаходилися ті, хто готовий був відстоювати унікальний статус Ощадбанку. Зараз політичне рішення прийняте – Ощадбанк приєднається до Фонду.

Про ризикову депозитну політику

Як Фонд гарантування контролює банки, які ведуть ризикову депозитну політику? І наскільки вона є небезпечною для вкладників?

Такі банки є, але їх не дуже багато. Особливо складною ситуація була в 2013 році, адже втрата активів у Криму та на Донбасі, погіршення якості кредитного портфелю призвели до того, що банкіри всіма правдами і неправдами залучали кошти, подекуди будуючи фінансові піраміди. Зараз теж є такі фінансові установи, але їх небагато. Це кілька дрібних банків.

Ми застосовуємо систему диференційованих зборів у Фонд в залежності від ризиковості депозитної політики – для банків, які встановлюють невиправдано високі ставки за депозитами, ми запроваджуємо підвищуючі коефіцієнти, тобто вони платять у Фонд більше. При розрахунку внеску для кожного банку враховується також його капітал і ліквідність.

На ринку склалась цікава ситуація, коли НБУ знизив облікову ставку до 15,5%, а банки залучають депозити під 18,5%. Хоча є всі передумови залучати дешевше. Чи є це ризиковою депозитною діяльністю?

Звісно, є стандартний діапазон коливання ставок на ринку в залежності від потреби в ліквідності банків. Але коли банк виходить за межі цього діапазону, то треба розбиратись, чому йому знадобилось вмикати «пилосос». Не завжди це означає, що в банку проблеми, але завжди це свідчить про те, що ситуацію слід контролювати. Ми дивимося на середньозважену ставку і від неї вже рахуємо коливання.

Українцям, вклади яких не перевищують 200 тис грн, нема про що хвилюватися – Фонд гарантовано відшкодовує такі суми коштів у повному обсязі, в разі визнання банку неплатоспроможним. Але якщо вклади перевищують суму 200 тис грн, ситуація дещо інша – є певні ризики і варто проявляти обережність. Ми завжди закликали вкладників бути обачними та приймати зважені рішення.

Останнім часом особливої популярності набули депозити з прогресивною ставкою. Проте недосвідченому вкладнику часом важко розрахувати реальну ставку за вкладом. Чи вбачаєте ви в цьому ризик для вкладників?

Банки будують свою ринкову політику, як вважають за потрібне, але в тих межах, які встановлені законодавством. Питання в тому, наскільки це добросовісно робиться банками. В багатьох ситуаціях це виходить за межі цивілізованої маркетингової політики та може становити загрозу дотриманню прав споживачів.

Як тільки ми бачимо проблему, то обов’язково реагуємо в межах наявних можливостей. Якщо по конкретних випадках ми маємо повноваження застосовувати санкції – ми це робимо. Якщо ж ситуація виходить за межі наших повноважень – інформуємо про неї НБУ. Але треба визнати: часто достатньо звернути увагу банку на те, що саме він має виправити, і ситуація нормалізується.

Депозити з прогресивними ставками і зараз є у більшості великих банків…

Штрафів за ці порушення нам ще не доводилося застосовувати. В цьому випадку нас цікавить, чи не приховує банк від вкладника реальні умови депозитного договору чи індивідуальні умови вкладу, на які не поширюється гарантія Фонду.

Але це має бути комплексна робота. Обов'язок держави – регулювати ринкову політику. Окрім пруденційного нагляду за ризиками банків, має бути також контроль над дотриманням правил діяльності на ринку. Досі в Україні цього не здійснює жоден фінансовий регулятор. Але це обов'язково має бути, як і посилення захисту прав споживачів.

Про наслідки спліту

За законом про спліт до НБУ перейде функція регулювання діяльності кредитних спілок та страхових компаній. Чи можливе розширення функцій Фонду гарантування щодо вкладів у кредитних спілках та договорів страхування життя, автоцивілки?

З 1 липня 2020 року регулювання переважної більшості небанківських фінансових установ перейде до компетенції НБУ. І вже зараз ідуть розмови про варіанти розширення гарантійних функцій Фонду на деякі з них, а саме – на кредитні спілки та лайфові страхові компанії. Згідно з уже згаданою євродирективою, гарантії необхідно поширити на всі кредитні установи, що залучають кошти населення. А в Україні єдиним різновидом небанківських фінансових установ, які мають таке право, є кредитні спілки. Тому очевидно, що кредитні спілки рано чи пізно приєднаються до Фонду. Така ж можливість існує і для лайфових страхових компаній. Але коли це стане можливим, я не берусь судити.

З одного боку логічно, що функцію адміністрування візьме на себе Фонд гарантування, адже створювати окремий фонд щодо небанківських фінансових установ – економічно недоцільно. З іншого боку, обов'язковою передумовою розширення кола учасників системи гарантування є наявність ефективного пруденційного нагляду за учасниками ринку. Крім цього, має належним чином функціонувати другий рівень захисту, а саме дієва система оздоровлення і врегулювання діяльності небанківських фінансових установ. Поки що стосовно небанків ні того, ні іншого ми не спостерігаємо.

Ми маємо розуміти реальну ситуацію на небанківських ринках, регулятор повинен мати можливість надавати стабілізаційні кредити. Тому ми не поспішаємо з ініціативами в цій частині. Що стосується фондів МТСБУ, то ми не бачимо тут передумов для розширення функцій Фонду. Адже договори ризикових страхових компаній – це не накопичення заощаджень людей.

Коли, на вашу думку, КС та лайфові страхові компанії можуть приєднатись до Фонду?

Поки про це говорити рано, оскільки НБУ ще не розробив регуляторну базу для небанківських фінансових установ. І досі незрозуміло, якою буде політика щодо них. З одного боку, може виникнути ситуація, коли небанківські компанії просто механічно, без жодних якісних змін перейдуть під нагляд НБУ від Нацкомфінпослуг – регулятора, який має бути ліквідований. І таким чином, нічого не зміниться. На фінансовому ринку залишаться фінансові установи, яким там не місце, – це різні схемні компанії або такі, що мають серйозні фінансові проблеми. Потім ці установи можуть транзитом попасти в Фонд, але нас це не влаштовує. З іншого боку, може бути друга крайність – коли НБУ застосує до небанківських фінустанов, не враховуючи їх специфіку, ті підходи, які вже існують щодо банків. Це може призвести до вимушеної зачистки тієї частини ринку, яка ефективно працювала. Ми поки не знаємо, що буде робити Нацбанк у цьому напрямку та наскільки якісно вдасться трансформувати цей ринок. Тільки коли з’явиться регуляторна база для небанків, можна буде обговорювати питання їх включення до системи гарантування. Але не раніше.

Зазначу, що в систему гарантування мають бути включені тільки здорові небанківські фінансові компанії. Ми проти того, щоб включати в Фонд установи, які вже по факту є банкрутами або знаходяться на грані банкрутства, а також такі, що є схемними та займаються протиправною діяльністю. Крім цього, Фонд має гарантувати вклади лише по тих компаніях, які будуть визнані неплатоспроможними після набуття ними статусу учасників Фонду. Оскільки раніше в деяких законопроектах ми бачили пропозиції, щоб Фонд покривав потенційно втрати по тих установах, які його учасниками ніколи не були. Зокрема, це стосувалося лайфових страхових компаній – пропонувалося зробити їх учасниками Фонду та розширити функції відшкодування також на банкрутства, які відбувалися ще з 2011 року. На мою думку, це неприйнятно і цього не буде.

Спілкувалася Регіна Дацюк

Коментарі - 61

+
+125
Maksys
Maksys
10 грудня 2019, 8:42
#
Та підніміть планку хоча б до 300 тисяч
+
+184
krendel
krendel
10 грудня 2019, 8:44
#
Разговоров говорильных много - действий нет! Государевы люди мелют муку уж который год, а до выпечки хлеба дело не доходит!
+
+45
Maksys
Maksys
10 грудня 2019, 8:55
#
«Ведь те вкладчики, которые имели валютные депозиты в период девальвации гривны, оказались в ситуации, когда их вклады за короткий промежуток времени в пересчете превысили 200 тыс грн и они стали кредиторами четвертой очереди. Реальность такова, что шансов вернуть свои средства у них почти нет.»
......Відкриття для мене. Я думав, що якщо буде на рах. 250 тис, то тобі повернуть 200 тис, а ти втратиш 50 тис. Але виходить, що якщо в тебе уже 201 тис, то ти вважаєшся маленьким олігархом і тепер тобі взагалі не заплатять, бо ти не нуждаєшся))))
+
+62
Anrey12
Anrey12
10 грудня 2019, 9:12
#
Вот такой уровень у зама...Он не добавил-в части, которая превышает сумму, выплаченную Фондом.
+
+5
Юрий  Иванченко
Юрий Иванченко
11 грудня 2019, 20:48
#
Виплатять 200 тис.гарантовано з любої суми.
+
0
meoz
meoz
10 грудня 2019, 9:01
#
200к в современном мире конечно сумма мягко говоря небольшая. Но разве нельзя расписать по 190 в разные банки, которые являются участниками фонда?
+
+42
Maksys
Maksys
10 грудня 2019, 9:08
#
Так всі і роблять. У мене в 4-х банках, але по собі знаю, що це не дуже зручно. А якщо у валюті, то краще більше 8 тис не тримати, бо підніметься $ до 25 і ти станеш олігархом четвертої черги)
+
+44
Captain  Cisco
Captain Cisco
10 грудня 2019, 11:38
#
Даже 5 на грани-девальвация в два раза и ку-ку.
+
0
Sozdatel
Sozdatel
10 грудня 2019, 12:12
#
Пока на пол года думаю по $7к/банк ложить можно
+
0
roman731
roman731
17 грудня 2019, 14:24
#
Раньше хоть банков было много: раскладвай - не хочу. А сейчас банков осталось чепуха. 

Ну да, можно сказать, что есть еще штук 20 живых, но разве это много. Ну и потом где-то финмон бахнутый напрочь, у кого-то нет рядом отделения и т.п. Да и 190 класть уже многовато.

Так что, как г-ца, на каждого любителя пораскладывать по банкам найдётся своя Гонтарева с левой резьбой.
+
+17
Regressor
Regressor
10 грудня 2019, 10:45
#
При курсе 8 было 150 000.
Сейчас курс 24. Значит должно быть минимум 450 000.
Просто арифметика.
Чем больше компенсация - тем выше доверие к банковской системе.
+
0
Буква Ґ
Буква Ґ
11 грудня 2019, 19:45
#
Гагага
+
+17
AleksandrBank
AleksandrBank
10 грудня 2019, 10:49
#
600 тыс.грн если примут, поменяет расклад по депозитам, противник этого сам Ощадбанк, и другие гос.банки так или иначе принадлежащие государству.
+
0
AlexZag
AlexZag
10 грудня 2019, 13:58
#
Конечно, тогда сложнее будет парить ОВГЗ. Сейчас ведь всеми силами пытаются залезть в карман среднему классу, чтобы им слить госбумажки, а если будет 600 т., то  смысла будет немного туда рыпаться.
+
+8
aleksvodas
aleksvodas
10 грудня 2019, 11:19
#
Только бла-бла-бла! Поднимите уже, хоть что-то сделаете для населения и економики страны.
+
+12
seregaKontinent
seregaKontinent
10 грудня 2019, 12:29
#
Смысл депозита, лодишь в долларах при курсе 28, пока ззаберешь курс уже глядь 23, может и ниже будет, в итоге имеешь вместо маленького заработка, большой минус, возвращаются времена, когда лучше всего закапывать денежку в землю и колдовать - крекс, пекс, фекс! :)
+
0
Spets
Spets
10 грудня 2019, 12:30
#
Давно надо поднять и существенно. Крах финансовой ситемы приведет к глубокому экономическому кризису. Из украденных 250 млрд гривен, выданных в виде кредитов родственным компаниям Бени, вернули только 650 млн гривен. Представляете, как бы укрепился Фонд гарантирования вкладов, если б вернули хотя 50 млрд грн?
+
+30
Lefert
Lefert
10 грудня 2019, 12:56
#
Если доходы легальны- не вижу причин не воспользоваться Латышскими, Черногорскими банками, где 3-5% можно делать, при этом имея гарантии, и это в евро, которое не обесценивается на 100500%, и где ЦБшник не говорит: кто купит доллар по 12- еще очень сильно пожалеет. Так что- доходы если законные, европейские банки с радостью капитал ждут.
+
0
yarg
yarg
10 грудня 2019, 21:49
#
Ну не 3-5 % , а 0-0.5 % это реальнее
плюс попробуйте открыть счет в нормальном банке - не в черногорском с украинскими хозяевами....
+
0
Lefert
Lefert
10 грудня 2019, 23:38
#
0.5% это в развитых странах ЕС, потому указал Латышские и Черногорские. Лично, в Черногорском имею сбережения, и гарантия вкладов там чуток повыше нашего- 100к евро, ставка 4.3% годовых, это уже с учётом налога на депо. А про черногорские банки украинских хозяев и прочие надуманные проблемы- то вы в Украине это рассказывайте, а не там. =)
+
0
mary27
mary27
11 грудня 2019, 18:28
#
Что-то слишком чудесатая у вас ставка выходит.
Можно ссылочку на банковский продукт?

А то подозреваю, что это не вклад (по вкладам там 0%), а ИСЖ, инвестфонд, или структурная нота.
Их в Европках любят богатеньким Буратино парить)
+
0
yarg
yarg
11 грудня 2019, 22:03
#
Это в «запад банка» Костельмана.
помойка , которую со дня на день закроют. и будут бегать вкладчики как в латвии - годик- два выпрашивать свои деньги обратно...
+
0
mary27
mary27
11 грудня 2019, 23:36
#
Https://www.zapadbanka.me/mne/index.php/individual-clients/stednja
В евро — максимум 3,1% на три года.
На год — 2,1%.

Что не ''повыше нашего'', от слова ''совсем'')
+
0
Lefert
Lefert
11 грудня 2019, 23:57
#
Что-то нигде не вижу как я писал про выше нашего =) А то что не умеете смотреть по-европейски, на продукты от 5 лет- это печаль. Привыкайте.
+
0
mary27
mary27
12 грудня 2019, 23:14
#
Так покажите, что это за продукт, может, и я себе такое запилю?)
По-европейски.
+
0
Lefert
Lefert
13 грудня 2019, 1:42
#
Кто с воспитанием, и просит как положено- в ЛС уже получил что хотел. А вот хамское отношение- уже другое дело. Учитесь пользоваться поисковиком и переводчиком, раз не имеете воспитания спрашивать вежливо.
+
0
mary27
mary27
13 грудня 2019, 12:07
#
Му-ха-ха, нашему ''эуропейцу'' припекло?)
Да все я уже выяснила, обычная структурная нота.
У них есть кредитный риск)
+
0
Lefert
Lefert
13 грудня 2019, 21:10
#
Так себе выяснили. Но то такое.
+
0
mary27
mary27
11 грудня 2019, 18:30
#
Конечно можно.
Только, светила станут в другое положение, и латышский финмон заблокирует вклад, и потребует нотариально заверенный перевод справки, что клиент — не верблюд)
Вдруг вы — внучатый племянник Кима Ченовича Ына?)

''Европейские банки с радостью капитал ждут'' — то-то депозитные ставки в Европке это подтверждают?)
+
+15
manhatta
manhatta
10 грудня 2019, 13:04
#
Гарантированная сумма это разводка для едва оперишихся юнцов скопивших первый микро-капитал…

как это работает?

государтво (в наших реалиях гоп-тусовка с банковой) вещает ФГВ гарантирует 200к грн что по курсу когда идет вещание составляет 20-25к$, ты несешь на депо деньги мол если что есть покрытие ФГВ… но как только гоп-контора в лице НБУ видит что сбережения граждан подросли и есть что урвать по-крупному происходит жесткий кидок
Банк роняют а возмещение в твердой валюте с 20к скатывается до 6-7$ и то нужно очередя отстоять и кучу потрясений выдержать

примеры: сберкнижка, банк Украина, банк Надра, ну и недавний банкопад схема работает каждые 6-8 лет по мере того как подрастают молодые хомячки
+
0
yarg
yarg
10 грудня 2019, 21:53
#
Сберкнижка - вообще не из этой истории. 
банк Украина - тоже. тогда еще и ФГ небыло
Надра  - да. было дело. хотя сомневаюсь что это НБУ старался для хозяев надры...
+
0
mary27
mary27
11 грудня 2019, 18:34
#
Кажется, едва оперившийся юнец так и не разобрался в работе ком.банков и их взаимодействии с НБУ.
Который ничего не может ''урвать''.
Но то такЭ, к черту подробности)

Дальше — просто бессвязный бред.
+
+73
raskrivywka
raskrivywka
10 грудня 2019, 16:14
#
Где вы видели в Европе к примеру что бы государство гарантировано депозиты в коммерческих банках? Там если и есть то в разы меньше 200к, чисто символически, скажем так по их меркам.
Ответственности собственника нет перед вкладчикам, аренда помещения, особых активов нет, (техника, мебель, кондер, и т. Д) напылисосил себе бабла в банк. Вывез куда нужно. И все не при делах.
А вкладчикам компенсирует государство. Где логика? Вспомним Бахматюка(ваб-финансовая инициатива-юнисон) дядя напилил бабок, и уехал, весело помахав ручкой. Бизнесс успешно работает в Украине(Авангард, имеет один из самых больших банков земли в Украине). А по вкладам ответственность на государстве.
Вспоминаем приват при коломойском. Не влили бы 200 млрд грн, не было бы привата, кто влил?? Государство, а Беня орёт, банк отжали так почему же он не влил эти деньги и не вёл бизнесс дальше? А зачем, он вывел бабки в офшоры. Пусть государство решает, и беспокоится за вкладчиков
Я категорически против увеличения гарантированой суммы компенсирования больше 200к, больше того, её нужно понизить до уровня 1к$ баков не больше
Усиливать нужно ответственность собственника, за банкротство, и что бы ему было не выгодно это делать. Или же попадать на огромные бабки. А так банковский конвейер можна до бесконечности открывать. Открыл, — обонкротил, бабки вывел, открыл новый…
+
0
AlexZag
AlexZag
10 грудня 2019, 17:33
#
В этом что-то есть.
+
+65
Graycat
Graycat
10 грудня 2019, 18:11
#
ЦБ каждой европейской страны гарантирует выплату вклада до 100К евро. Так что именно государство гарантирует депозиты в коммерческих банках
+
0
raskrivywka
raskrivywka
10 грудня 2019, 20:44
#
Где??
+
+30
Graycat
Graycat
10 грудня 2019, 21:07
#
Вы читать умеете?
+
0
Lefert
Lefert
10 грудня 2019, 23:35
#
Вот во всех коммерческих банках А категории в ЕС, есть гарантии по вкладам. Вы просто не интересовались.
+
+12
mary27
mary27
11 грудня 2019, 18:37
#
Человек не знает, что в большинстве стран мира государство страхует физлиц вклады в банках?)
Вы давно из тайги вышли?
+
0
виктория шевченко
виктория шевченко
10 грудня 2019, 21:00
#
Все вкладчики ждут не дождутся, когда же фонд поднимет гарантированную сумму до 600 тыс. гривень!
+
+27
yarg
yarg
10 грудня 2019, 21:46
#
«НБУ снизил учетную ставку до 15,5%, а банки привлекают депозиты под 18,5%»

Не совсем понятна логика. А что - НБУ кому-то дает деньги по своей ставке ? Нет ? ну так какие вопросы ?
+
0
Romm Stein
Romm Stein
10 грудня 2019, 22:21
#
Гарантию всей суммы вклада в Ощаде  отменят с 01.07.2020 г.
+
+45
zaNOza :)
zaNOza :)
11 грудня 2019, 10:52
#
Фонд банкрот. О каком повышении может идти речь? Только если они в сговоре с банками по выманивания денег у населения
+
0
987
987
11 грудня 2019, 15:28
#
Та да, Фонд с Минфином и НБУ по старым векселям еще не рассчитался и рассчитается только если ему поможет обесценение гривны. Но кого это волнует.
+
0
yarg
yarg
11 грудня 2019, 15:44
#
Фонд - это государственный орган. Если у него закончатся деньги - их просто допечатают.
+
+15
zaNOza :)
zaNOza :)
11 грудня 2019, 16:02
#
Что за бредни?
+
+15
yarg
yarg
11 грудня 2019, 17:20
#
Какие бредни ?
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4452-17

Стаття 19. Джерела формування коштів Фонду

9) кошти з Державного бюджету України (у тому числі облігації внутрішньої державної позики);
+
+15
zaNOza :)
zaNOza :)
12 грудня 2019, 18:43
#
Напечатать деньги может только монетный двор, который в ходит в структуру нбу, ввести в оборот только нбу!!!
+
+15
yarg
yarg
12 грудня 2019, 18:51
#
И что? как это опровергает приведенную мной статью закона?
+
+15
zaNOza :)
zaNOza :)
12 грудня 2019, 18:56
#
Каша у вас в постах и, вероятно, в голове. Всего хорошего
+
+15
yarg
yarg
12 грудня 2019, 19:03
#
Да, это аргумент посильнее закона ??? Вам кто- то сказал что такие аргументы работают? вас обманули.
+
+15
zaNOza :)
zaNOza :)
12 грудня 2019, 19:12
#
Вы путаете деньги с ценными бумагами; у вас любой гос орган — может взять их из бюджета, если ему нужно. Даже перечислять не хочется ваши глупости
+
0
yarg
yarg
12 грудня 2019, 19:22
#
Вы это все за меня выдумали? а зачем?
+
+15
zaNOza :)
zaNOza :)
13 грудня 2019, 9:59
#
Никто ничего за вас не додумывал, просто читайте то, что пишете
+
0
yarg
yarg
17 грудня 2019, 14:56
#
Я написал ,  что если Фонду Гарантирования понадобятся деньги - их может дать бюджет. И подкрепил этот тезис выдержкой из закона.
И не понимаю почему это вызвало такую истерику.
+
+15
zaNOza :)
zaNOza :)
12 грудня 2019, 18:50
#
СПЛАТА ЗБОРІВ ДО ФОНДУ
Початковий збір
Порядок розрахунку, нарахування і сплати початкового збору до Фонду визначено Розділом II Положення про порядок розрахунку, нарахування і сплати зборів до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 02.07.2012 N 1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.07.2012 за N 1273/21585 (далі — Положення).
Дальше прочтёте сами по ссылке
Джерело: http://www.fg.gov.ua/dlia-bankiv/splata-zboriv-do-fondu
+
0
987
987
11 грудня 2019, 16:02
#
Так отож.
+
0
07366983
07366983
11 грудня 2019, 17:15
#
Нада как минимум до 100000 поднять. и не чуть шо ми же говорили. а потом хотят что народ нес деньги в банки.
+
+15
Буква Ґ
Буква Ґ
11 грудня 2019, 19:43
#
Алеша, они и так исчезнут. Только платить будет государство. С какого диива держава должна покрывать убытки торгашей и воров?
+
0
dimadamage
dimadamage
11 грудня 2019, 20:41
#
Хорошая идея, мне нравится,в США в 2008 хорошо сработала ФРС.
+
+19
mary27
mary27
11 грудня 2019, 23:38
#
Ага, сначала не спасли ''Леман Браззерс'', а потом спасали все подряд)
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися
 
Реклама