Інвестував у станції для зарядки електромобілів і втратив $16 тисяч

Чим зацікавила Electro.ua

У жовтні 2019 року побачив бігборд Electro.ua із зображенням їхньої зарядної станції та електромобіля поруч. Компанія пропонувала високий дохід — 24% річних з фіксацією у доларі.

Мені дуже імпонує тема екології та екологічного транспорту зокрема. Я давно цікавлюся електромобілями, тому ідея розвивати для них інфраструктуру в місті мені дуже сподобалася. Захотів поєднати два напрямки — додатковий заробіток та інвестиції у корисні речі.

На той момент я активно перевіряв інформацію про компанію. Станції для зарядки електромобілів дійсно були. Я завантажив додаток, де можна було переглядати не лише кількість станцій Electro.ua, а й те, коли їх використовують.

Потім знайшов компанію у Google Maps. Тоді там ще не було негативних відгуків. Був лише один відгук на зразок «це, мабуть, піраміда», але його автор не мав ніяких доказів. До того ж, компанія мала досить гарний рейтинг — 4,5 зірочок.

Я також знайшов інформацію в інтернеті, що декілька років тому в Electro.ua пропонували навіть 33% річних. Як виявилося зараз, на той момент проблем з компанією ніхто не мав, всім інвесторам платили відсотки.

Читайте також: Інвестиції в український бізнес ризикованіші, ніж гра на фондовому ринку

Нова фінансова піраміда

Я заключив свій перший договір з Electro.ua у жовтні 2019 року. Придбав одну зарядну станцію за $4 тис. Цього ж дня компанія взяла це обладнання в оренду з обов’язковим викупом через рік.

Поріг входу у Electro.ua тоді був від $2 тис. Вони пропонували декілька варіантів зарядних пристроїв вартістю $2−5 тис. «Швидкісні» станції коштували навіть до $100 тис. Однак реальна їхня собівартість була ледь не в десять разів нижче. Це була звичайна спекуляція компанії.

Протягом перших п’яти місяців я стабільно отримував близько 1700 грн кожного місяця. Щоправда відсотки на картку мені відправляли завжди різні люди та з різних куточків України.

У лютому 2020 року я заключив другий договір. А потім ще два — у березні та на початку квітня минулого року. Там була різна дохідність — 1,5%, 1,8% та 2% щомісяця. Або від 18% до 24% річних.

Плюс був у тому, що я придбав реальне майно, яке давало якусь гарантію, що мені повернуть кошти, адже воно їм потрібне більше, ніж мені. Мінус був у тому, що я не порахував реальну ціну майна, а просто оцінив обладнання візуально.

У березні 2020 року я не отримав першу виплату. Зателефонував своєму менеджеру. Вона послалася на карантин, який начебто блокує роботу служб електротаксі, і запевнила, що наступного місяця гроші будуть. Відсотки правда нарахували, але вже у квітні.

Я подумав, що компанія буде здійснювати виплати хоча б раз на два місяці. Однак остання виплата мені прийшла 17 липня 2020 року. А наприкінці літа повністю припинили нараховувати відсотки вже усім інвесторам.

Причому Electro.ua продовжувала залучати нових вкладників, навіть обіцяючи 50% річних під капіталізацію на 5 років. У той момент, коли компанія пропонувала вищі відсотки, у неї вже були невиплати перед іншими інвесторами, у яких договори закінчилися ще на початку 2020 року.

Коли ситуація набула розголосу, Electro.ua вже не було сенсу приховувати щось і маскуватися за періодичними виплатами. Мій менеджер не відповідала на дзвінки. Я двічі писав, що хочу скористатися можливістю дострокового розірвання договору, але на мої заяви не реагували.

Читайте також: Костянтин Вайсман: Минулого року вклався в акції PayРal. Це принесло мені понад 150%

Врешті-решт, я залишив чесний і розгорнутий відгук про компанію у Google. Після того мені зателефонували з Electro.ua і пояснили, що у них немає грошей, але вони мають три варіанти вирішення мого питання. Перший — я забираю собі зарядну станцію, яка насправді коштує у чотири рази менше моїх інвестицій.

Другий варіант — я пролонгую свій договір з капіталізацією відсотків ще на один рік і просто чекаю, коли почнуться виплати. Це була звичайна пастка для тих інвесторів, хто боїться втратити свої гроші. Адже коли інвестор підписує новий договір, він підтверджує, що не має ніяких претензій до компанії щодо інших договорів.

Третій варіант — співпраця за схемою: 80% дохідності інвестору, а 20% — компанії. І деякі інвестори реально перезаключили ці договори, проте нічого не отримували.

Помилка перша — не оцінив ринок і дохідність

Голова Української асоціації учасників ринку електромобілів Вадим Ігнатов пояснив, що нормальна дохідність для такого бізнесу — максимум 18% річних.

У мене були різні договори: під капіталізацію та щомісячні виплати — 18% та 24% річних відповідно. Проте був період, коли «швидкісні» станції стали продавати вже не за $100 тис., а за $120 тис., щоразу піднімаючи відсотки інвесторам — вище 24% річних.

Я не оцінив реально ринок та дохідність даного бізнесу.

В Україні було зареєстровано близько 25 тис. електромобілів. По-перше, це не так і багато. По-друге, лише в додатку Electro.ua позначено десь 1,5 тис. станцій, проте компанія не єдина на ринку. Існує ще з десяток подібних компаній — як Autoenterprise, Ionity, EcoFactor, ТОКА тощо.

Така дохідність неможлива ще з однієї причини — люди переважно купують електромобілі, щоб зекономити. Водії, які мають квартиру і паркують своє авто під домом, просто купують собі подовжувач і заряджають електромобіль від звичайної розетки. Тому потенційних користувачів зарядних станцій ще менше. З цих 25 тис. власників електромобілів треба вирахувати, як мінімум, 10−30%.

Пізніше я почав розбиратися, як багато зарядних станцій працює у місті та скільки компаній допомагає встановлювати таке обладнання, і зрозумів, що проблем з дефіцитом зарядних пристроїв у великих містах немає. Навпаки, багато станцій простоюють.

Реальна дохідність даного бізнесу також залежить від місця розташування точок і маркетингу. Більше шансів в обладнання, яке розташоване в популярних районах міста, де пересувається більше водіїв та таксі.

Читайте також: Як заробити на нерухомості до 32% річних

Помилка друга — неуважність до деталей договору

Коли заключав договір, допустився різних помилок як недосвідчений інвестор. Просто прийшов в офіс компанії, де мене зустріла їхній менеджер. Мене попросили підписати дві копії договору. Менеджер, в свою чергу, підписала їх у директора. Жодних документів, які б підтверджували особу менеджера, директора чи бухгалтера, я не бачив.

Гроші передавав у замкненій кімнаті просто з рук у руки. Потім вже зрозумів, що обов’язково має бути чек. Однак, наскільки мені відомо, з 300 постраждалих інвесторів майже всі передавали гроші готівкою, лише кілька з них здійснили SWIFT-переказ через банк.

У договорі було прописано, що я купую зарядну станцію мережі Electro.ua, компанія відразу орендує її в мене на один рік і залишається першою на черзі, хто має викупити обладнання рік по тому. Комусь іншому я міг продати майно тільки з дозволу компанії. Тобто я став не інвестором, а орендодавцем.

У документі був вказаний номер та тип станції, а також її адреса. Компанія Electro.ua брала на себе всі витрати щодо обслуговування зарядних пристроїв під час їх експлуатації, окрім форс-мажорних обставин — як ураган, вибух, війна і т.д.

Також в договорі був суттєвий нюанс: якщо покупець цієї станції хоче достроково повернути кошти, то він має право отримати або гроші, або обладнання. Я поцікавився, хто вирішує щодо цього «або». Виявилося, що суд.

Мені пощастило, що компанія, у яку я інвестував гроші, поки що існує. Дехто з інвесторів заключав договір з компанією Електролізинг, яка вже наприкінці 2020 року була «пустишкою» і просто перестала існувати. А цих інвесторів якось перекинули на Electro.ua.

Проте, з юридичної точки зору, я не інвестор, а орендодавець. Тому тепер, коли я хочу отримати гроші за зарядні станції, мені відповідають «забирайте обладнання, у нас немає грошей».

Читайте також: 20% вкладень агресивного інвестора можуть бути провальними

Також у договорі зазначалося, що станції мають бути новими та належати лише одному інвесторові. Однак згодом я дізнався, що власників у зарядних станцій було кілька.

У мене, наприклад, є зарядна станція поблизу «Даринку» на вул. Біломорська, 1, яка належить ще 5−6 різним інвесторам. Причому більшість із них заключали договір раніше, ніж я. Всі інвестори заплатили за цю станцію різні суми: хтось $3 тис., інші — $4 тис.

Electro.ua порушили дуже багато пунктів договору. Наприклад, у випадку форс-мажорних обставин, як карантин, вони протягом трьох днів повинні були проінформувати клієнтів, що не мають можливості виплачувати відсотки. Але вони зробили розсилку про це аж у середині літа.

Чи є шанс повернути гроші

З жовтня минулого року по сьогоднішній день у групі потерпілих інвесторів Electro.ua кількість учасників зросла від 150 до 450. І з’являються нові інвестори, які нещодавно вкладали гроші.

Мої зарядні станції Electro.ua працюють. Три з них точно знаю, де стоять, лише четверту чомусь не знайшов навіть на мапі додатку. Одна електрична зарядка на дуже гарному місці — поряд зі ст. м. Либідська біля заправки Glusco. Активно працює по кілька разів на день і безумовно приносить дохід.

Мені кілька разів приходили провокативні повідомлення на зразок: «Ваша станція демонтована і чекає, поки ви її заберете». А насправді я щодня повз неї проїжджаю і бачу, що станція працює.

Я вирішив перепродати обладнання. За оцінкою компанії EcoFactor, яка виробляє станції для зарядки електромобілів в Україні та за кордоном, собівартість моїх станцій в три-чотири рази нижча тієї суми, яку я заплатив за кожну з них. Як виявилося, обладнання для зарядки електромобіля реально коштує десь $1200.

Читайте також: Не варто перевіряти вартість «своїх» акцій щохвилини і читати забагато новин

Спочатку я подзвонив у одну з найбільших компаній — Autoenterprise. Там заявили, що є можливість взяти зарядну станцію в управління. Компанія була готова перезаключити договір з локацією і самостійно обслуговувати обладнання. За це я виплачував би Autoenterprise 150 грн/міс. з отриманого доходу від цієї станції.

Мені такий варіант сподобався. Та врешті-решт вони просто затихли.

Влітку 2020 року я побачив, що з’явилася подібна до Electro.ua компанія — Ionity, яка пропонує інвесторам 18% річних у гривні з мінімальним порогом входу 150 тис. грн. Там заявили, що їм не подобається ситуація на ринку електромобілів, яка склалася через Electro.ua, оскільки це все набуває розголосу. Тому виявили бажання все владнати.

Ionity запропонувала викупити мою зарядну станцію за $900, оскільки вона вже була у використанні. Експерт компанії пояснив, що великої різниці у ціні між звичайними та «швидкісними» станціями немає. Всі пристрої йдуть з різницею біля $1 тис.

У компанії повідомили, що на даний момент бракує грошей, щоб повністю викупити обладнання, і запропонували заключити договір про лізинг: Ionity забирає цю станцію на рік, виплачує щомісяця 18% і викуповує обладнання в інвестора рік по тому. Було десь 10−30 інвесторів, які зголосилися на це, втративши при цьому 75% своїх початкових інвестицій.

Я звертався до Ionity з власною пропозицією: передати їм обладнання в управління та ділити дохід, наприклад 50 на 50. Я б не продавав цю станцію, і можливо за кілька років вона б окупилася або навіть принесла б якийсь дохід. Проте компанія на це не погодилася.

Трапився лише один альтернативний вихід для інвестора Electro.ua. Один хлопець, який зайшов у інвестицію з мінімальною сумою $2 тис., домовився, щоб компанія виплачувала йому відсотки на спеціальну картку. Нею можна оплачувати зарядку електромобіля на станціях Electro.ua. Можливо через 3−4 роки він поверне інвестовані гроші у вигляді зарядів свого авто.

Інші пішли шляхом суду: хтось цивільним судочинством, хтось — кримінальним.

Тим часом, деякі філіали Electro.ua почали зачинятися, на деяких станціях реально почали змінювати номери, деяке обладнання вже розмістили на сайті для здачі в оренду.

Читайте також: Те ж саме, що валюта під матрацом, тільки на фондовому ринку

* Історія відображає особисту думку інвестора. Даний матеріал покликаний розповісти про практичний досвід героя і не гарантує всебічного висвітлення теми. Точка зору «Мінфіну» може відрізнятися від точки зору автора.

Автор:

Журналіст Світлана Тартасюк

Пише на теми: Банки та банківські продукти, нерухомість, ринок праці, бізнес, фінанси, інвестиції