До 50% комісій за старі купюри та відмови їх приймати: як здати не нову банкноту

НБУ закручує гайки: фінансисти продовжують порушувати

Обмінювати зношену купюру й раніше було складно. Проте, з початком війни проблема стала масовою. Банкіри називали одну причину, коли не хотіли приймати зношені банкноти, — логістичні проблеми з їх вивезенням за кордон через закриття неба України після 24 лютого 2022 року.

Читайте также: Інвестідея на місяць для власників до $10 тис: тримати у валюті або перевести у гривню

А старі банкноти стали небажаними через те, що їх неохоче приймали клієнти. Одні люди їх здають, інші не хочуть приймати від фінансистів, — фактично, ці гроші виходять з обігу і дармують у сховищах.

Однак, регулятор побачив у тому, що відбувається, не тільки об'єктивні причини. Минуло три тижні після того, як Нацбанк всерйоз взявся за вирішення проблеми з обміном старої/зношеної інвалюти. Відлік ведеться з моменту ухвалення регулятором постанови № 75 (набула чинності з 21 червня 2023 року), якою НБУ заборонив банкам та небанківським обмінникам відмовляти клієнтам у прийомі справжніх іноземних банкнот, незалежно від року їх випуску.

Причина для відмови може бути лише одна — людина принесла фальшивку. Але якщо детектори та лічильники в касі підтвердили справжність купюри, то у фінансистів, за постановою № 75, є два варіанти дій:

• обміняти банкноту за поточним курсом;
• прийняти її на інкасо (прийом старої, значно пошкодженої інвалюти) за поточною комісією для цієї послуги, розмір якої має вказуватися на касі, та повідомити терміни проведення операцій.

Відмовляти клієнтам у прийомі такої готівки фінустанови не мають права.

Читайте також: Якщо детектор підтвердив справжність купюри, відмовити в обміні не мають права

До порушників цих правил НБУ готовий застосовувати серйозні штрафи: від 400 тис. грн. для банків та до 5% власного капіталу для небанківських фінустанов.

Фінансистам заборонили стягувати зі споживачів комісії за прийом старої інвалюти чи відмовляти у її обміні. Насамперед, йдеться про так званий «білий» долар 1996 року випуску, який не хотіли обмінювати за тими самими правилами, що й новий — «синій» 2010 року. За валютообмін старих купюр із людей стягували до 5% комісії або встановлювали занижений курс.

Вимоги чіткі та санкції суворі, тож здавалося, що проблема з прийомом зношених або старих іноземних банкнот має бути вирішена. Але це не так.

У відповідь на офіційний запит «Мінфіну» Національний банк повідомив, що після 21 червня (після набрання чинності вищезгаданої постанови НБУ № 75) отримав ще 216 звернень зі скаргами на прийом готівкової інвалюти:

• 131 — на небанківські фінустанови;
• 72 — на банки.

Усі претензії надійшли від фізосіб, бізнес щодо цього питання не звертався.

Це дані за 11 робочих днів. А з початку року (до 5 липня) до Нацбанку щодо валютної проблеми надійшло 712 скарг громадян.

«Із 1 до 21 червня отримано 423 звернення. Піковим місяцем за кількістю звернень став червень. Загалом, якщо дивитися на динаміку опрацьованих дзвінків та письмових звернень, то можна простежити тенденцію до поступової нормалізації роботи банків та небанківських фінансових установ із питань валютообмінних операцій», — стверджують у НБУ.

Але ще раз повторимо: регулятор звів дані щодо офіційно поданих скарг, коли люди не полінувалися і знайшли час на складання претензії. Зрозуміло, що відмов у прийомі інвалюти було більше: багато хто просто махнув рукою на подачу звернення до НБУ.​

На що скаржаться люди

Нацбанк повідомив «Мінфіну» про такі сигнали з боку споживачів:

• Відмови фінустанов в обміні/внесенні на рахунки зношених та старих банкнот.
• Установка при валютообміні комісій чи різних курсів, залежно від дати емісії (випуску) іноземних купюр.
• Відмови у прийомі банкнот через їх номінал або відсутність готівки в касі.
• Видача старої інвалюти при отриманні клієнтом грошових переказів та коштів із рахунків.

Також нацбанківці зауважили, що відмови у валютообміні надходили через небажання споживачів проходити ідентифікацію — подати документи, що підтверджують особу. Найімовірніше, йшлося про великі суми.

Регулятор пояснив, що не зобов'язаний проводити перевірки фінустанов за фактом кожної скарги, що подана до НБУ. Проте, їх враховуватиме при нагляді за структурами, на які надійшли сигнали. Чиновники пообіцяли застосовувати «належні заходи» щодо банків та небанківських фінустанов при виявленні порушень своїх нормативно-правових актів, до яких належить і вищезгадана постанова № 75 у тому числі.

«Банк чи небанківська фінансова установа зобов'язані у внутрішніх положеннях про організацію роботи зі здійснення касових операцій визначити, зокрема, тариф комісійної винагороди за операцію інкасо та умови його сплати клієнтом. А також терміни виплати клієнтам відшкодування за прийняті на інкасо банкноти іноземної валюти», — йдеться у відповіді Національного банку «Мінфіну».

У НБУ розповідають, що для вирішення банкнотної проблеми також спростили правила роботи з готівкою для небанківських фінустанов для того, щоб вони, як і банки, могли приймати стару валюту та передавати її для вивезення за кордон.

Однак, у фінансових компаніях повідомили про нові проблеми: для роботи з інкасо їм потрібно відкривати рахунки в банках-партнерах, але багато хто не може цього зробити через труднощі з фінансовим моніторингом. Виявилося, що ФК, які працюють із готівковою інвалютою, встигли отримати від Нацбанку штрафи та письмові попередження за порушення при валютообміні. Через це банки повинні кваліфікувати їх, як небажаних клієнтів, після проведення фінмоніторингу, і не можуть їм відкрити рахунки.

Читайте також: НБУ почав боротися із зарплатами «у конвертах»: як зміняться «сірі» виплати

Що кажуть у банківських касах

Щоб зрозуміти, як на практиці йдуть справи з валютообміном, «Мінфін» об'їхав відділення декількох великих роздрібних банків. Почали, звичайно ж, із державного Приватбанку. Касир там відразу заявила, що не приймає стару інвалюту — ні для валютообміну, ні для зарахування на рахунок. Послуга інкасо просто відсутня у списку наданих.

Однак, у Приваті поспішили запевнити, що працюють над цим сервісом, й інкасо незабаром з'явиться.

«Продукт перебуває на стадії розробки. Тариф буде визначено під час запуску», — підтвердив нам прессекретар Приватбанку Олег Серга.

Аналогічна ситуація й в іншій держструктурі — Ощадбанку, де також не приймають інвалюту на інкасо. Послугу згорнули після початку війни через проблеми з вивезенням старої банкноти за кордон, але обіцяють відновити. «Мінфіну» навіть повідомили розмір комісії, яка стягуватиметься за такі операції.

«Ми найближчими тижнями відновлюємо цю послугу. Комісія перебуватиме на рівні 20%», — повідомив заступник голови правління Ощадбанку, відповідальний за роздрібний бізнес, Антон Тютюн.

Хто вивозитиме старий долар/євро для клієнтів Ощадбанку — не повідомляється. Через складнощі з логістикою людині поки що не можуть точно сказати, скільки часу доведеться чекати, доки її банкноти пройдуть експертизу за кордоном і коли точно вона зможе отримати за них гривню чи нову інвалюту.

«Ми не можемо гарантувати терміни, бо є логістичні питання, які не залежать від банку. Це може бути від декількох тижнів до декількох місяців», — пояснив Антон Тютюн.

Відсутня послуга з інкасо для інвалюти й в Укрсиббанку.

«Приймаємо тільки не пошкоджені і не старі долари та євро. Інкасо немає, і поки що не передбачається поява цієї послуги», — сказала «Мінфіну» касир Укрсиббанку Катерина.

Відмовилися прийняти інвалюту на інкасо й у відділенні Універсал Банку, який обслуговує і клієнтів monobank. На обмін та поповнення рахунку приймаються лише не пошкоджені та не затерті купюри.

«Якщо на ваших доларах лише одна невелика печатка, вони не затерті і не заношені, то можемо поміняти, як звичайну валюту за стандартним курсом. Старі ж банкноти не приймаємо», — сказали Мінфіну в Універсал Банку.

У двох системних банках «Мінфіну» з порога заявили, що послуга інкасо є. Це ПУМБ та Райффайзен Банк. На касі ПУМБу відразу можна було знайти список послуг з обробки готівки, і серед них інкасо з інвалюти, де комісія складає 12% від суми.

Однак, у банку відразу не повідомляють, скільки доведеться чекати на валютообмін після експертизи. Кажуть, що відповідь може бути різною, залежно від заношеності валютних банкнот, але, зазвичай, йдеться «про декілька тижнів».

Те саме щодо термінів інкасо відповідають і у відділенні Райффайзен Банку. Там послуга коштує 10% від суми.

«Нам вдалося налагодити нові наземні логістичні маршрути на заміну недоступним через війну авіаперевезенням. Декілька разів на місяць Райффайзен Банк вивозить із країни банкноти з ознаками значного зносу. Для фізичних осіб доступна послуга обміну даних банкнот у наших відділеннях із комісією 10% від суми у гривні за курсом НБУ», — підтвердив директор департаменту грошового обігу, інкасації коштів та перевезення валютних цінностей Райффайзен Банку Віктор Гаркуша.

Ніде ми не знайшли на касах інструкцій для клієнтів щодо старих банкнот. Навіть у банках із послугою з інкасо. Людині без прикладів (ілюстрацій) буде складно зрозуміти, чи потрапляють її долар чи євро до категорії зношених за нацбанківськими критеріями. Складно знайти всю інформацію і на сайтах банків.

Якщо щодо інкасо та старої інвалюти у банків різні позиції, то щодо «старого» долара (1996 року випуску) або, як його ще називають, «білого» — єдина. Його приймають усі банки, які обійшов «Мінфін», і приймають без комісій, як нещодавно вимагав Національний банк. При цьому у всіх відділеннях підтвердили, що курс обміну не змінюється. Він єдиний як для нового, не зношеного долара (2010 року), так і для старого. Очевидно, що фінустанови побоюються валютних порушень, за які НБУ нещодавно посилив свої штрафи.

Скільки зараз вивозять валюти

Банки почали потроху покращувати ситуацію з вивезенням із України старої інвалюти, що видно з останнього звіту Нацбанку. Якщо у січні-квітні 2023 року вивозили від $31 млн (лютий) до $57 млн (січень) непридатної інвалюти, то вже у травні — майже $93 млн. Це ще до гучних закликів НБУ вирішити проблему та посилення вимог регулятора.

Напевно, червнева статистика щодо вивезення буде ще вищою, адже на цей місяць припав пік скарг населення.

До війни ємність ринку інвалюти, що вивозилася, була вищою за поточні показники: наприклад, у червні 2021 року банківська система, за інформацією регулятора, вивезла $271,8 млн, а в червні 2020 року — $123,1 млн. Але після вторгнення росії, закриття неба і нових проблем із логістикою обсяг вивезення у червні 2022 року впав до $15,5 млн.

Дані: Нацбанк

Левову частку в інвалюті, що вивозиться, становлять долар та євро. Наприклад, у травні 2023 року на них припадає 80,3% ($74,6 млн) та 14,2% (еквівалент $13,2 млн) відповідно. Цього місяця банки вивозили ще дві грошові одиниці — це британські фунти стерлінгів та польські злоті. За обсягом вони сильно поступаються долару/євро: на них припадає 4,4% (еквівалент $4,1 млн) та 1,1% (еквівалент $959 тис.) відповідно.

Цікаво, що до війни, коли українці активно подорожували та поверталися на батьківщину, здавали вдома безліч різних валют. За даними НБУ, наприклад, два роки тому українські банки вивезли за кордон 13 видів інвалюти. На першому місці був не долар, а євро, а до п'ятірки, що найактивніше вивозилася, входив російський рубль. НБУ перерахував усе у долар, і за обсягами вийшов такий рейтинг за підсумками 2021 року:​

1. євро — $1,4 млрд;
2. долар США — $691 млн;
3. фунт стерлінгів — $202,1 млн;
4. російський рубль — $92,4 млн;
5. польський злотий — $33,6 млн;
6. швейцарський франк — $30,6 млн;
7. канадський долар — $2,6 млн;
8. чеська крона — $1,3 млн;
9. данська крона — $499 тис.;
10. норвезька крона — $422 тис.;
11. австралійський долар — $186 тис.;
12. угорський форинт — $85 тис.;
13. японська єна — $80 тис.

Напевно, за кордон вивозили не лише старі банкноти, а й екзотичну готівкову валюту, яка не користується значним попитом в Україні.

До 50% від операції: скільки беруть за інкасо

У Національному банку, пославшись на свою постанову № 3 від 2 січня 2019 року, запевнили «Мінфін», що банки не зобов'язані отримувати спеціальну ліцензію на вивезення готівкової банкноти. Транспортування можна проводити на підставі базової банківської ліцензії, яку в нашій країні мають 65 банків, а також за наявності договору з контрагентами на постачання.

У НБУ повідомили, що у січні-травні 2023 року фактичним вивезенням готівкової інвалюти з України займалися 5 банків, але не уточнили їхніх назв.

Регулятор також пояснив, що право на роботу з готівкою в нашій країні є у всіх 65 діючих банків. Проте, при цьому Нацбанк порадив звернутися за послугою інкасо лише до 7 банків.

На запит «Мінфіну», НБУ дав список 7-ми банків із інкасо, а ми зателефонували до їх контакт-центрів та дізналися розміри комісій:

• Райффайзен Банк — 10% суми;

• ПУМБ — 12% суми;

• Акордбанк — 15% суми;

• Кредобанк — 15% суми (щонайменше 350 грн);

• Перший інвестиційний банк — 15% суми;

• Укрексімбанк — 20% суми;

• МТБ Банк — 50% суми.

Цікаво, що при цьому деякі банки (Кредобанк) висувають додаткові умови — відкриття рахунку, оскільки послуга інкасо входить у пакет. А в державному Укрексімбанку менеджер під час консультації повідомив, що декілька днів тому його структура тимчасово призупинила прийом старої інвалюти, і цінник у 20% діяв до призупинення. Проте, запевнив, що держбанк відновить роботу з інкасо протягом декількох днів.

Як видно з цінового рейтингу, найменша вартість інкасо виявилася у Райффайзен Банку (10%), а максимальна — у одеського МТБ Банку (50%). Середня — 12−15%.

У Нацбанку підтвердили плани державних Приватбанку та Ощадбанку незабаром запровадити послугу щодо прийому інвалюти на інкасо.

Експерти повідомили, що у фінансових компаній середня комісія з інкасо перебуває на рівні 20−30%, а максимальна — досягає 50%.

У Нацбанку повідомили, що на 10 липня валютні ліцензії в Україні мали 42 небанківські фінустанови, і 32 із них — на торгівлю готівковими валютними цінностями.

«Небанківська фінансова установа приймає на інкасо банкноти іноземної валюти за умови, що така небанківська фінансова установа здійснює діяльність з торгівлі іноземною валютою у готівковій формі на підставі ліцензії на здійснення валютних операцій та має договірні відносини з банками України, які мають договори з банками-кореспондентами», — пояснили «Мінфіну» в НБУ.

Проте, як писалося вище, фінансові компанії зараз мають проблеми з відкриттям рахунків у банках через штрафи регулятора — не проходження фінансового моніторингу.

Автор:

Фінансовий журналіст Лисенко Олена