Мита Трампа: як вони вплинуть на українську економіку та ціни

На запровадження Трампом мит ринки реагують обвалом, а економісти лякають світ новою рецесією. На «тарифну агресію» вже відреагував Китай, оголосивши про запровадження дзеркальних мит на американський імпорт. Не виключено, що за ним підуть й інші країни, зокрема, ті, що входять до ЄС.

«Мінфін» вже писав про мито Трампа. Окремо ми розглянули, що це означає для валютного ринку. Питання в тому, якими будуть наслідки безпосередньо для України. Адже, на перший погляд, наш експорт до Штатів не такий великий — близько 870 млн доларів. При цьому на більшу частину імпорту — металопродукцію — діють підвищені мита у розмірі 25%. Тобто нові 10% зачеплять незначні обсяги постачання. Загалом трохи більше 300 млн доларів.

Крім того, деякі експерти прогнозують, що для України торговельна війна США з провідними торговими партнерами може бути навіть вигідною. Чи дійсно це так?

Удар по трубах

Україна постачає порівняно невеликі обсяги товарів до США. За даними минулого року, йдеться про експорт на 874 млн доларів, із яких 60% припадає на продукцію металургії. Решта — переважно аграрна та харчова продукція.

Раніше США вже обклали українську металургію антидемпінговим 25%-им митом. Вона діяла до війни, але у 2022 році адміністрація Байдена зняла всі обмеження. Після повернення 25% мита голова Мінекономіки Юлія Свириденко визнала, що це негативно позначиться на українському експорті сталі та обсягах торгівлі.

Тепер питання — чи застосують до вже чинного 25%-ого мита ще плюс 10%? Економіст Олексій Кущ каже, що нове мито може торкнутися насамперед української трубної продукції. Але не виключено, що перелік товарів «під подвійне мито» буде ширшим.

У загальному експорті українських труб для нафто- та газопроводів частка США становить 37%, труб для буріння свердловин — 38%. Штати займають у нашому трубному експорті значно більші позиції, ніж, наприклад, ЄС. Постачання українських труб для газопроводів до Євросоюзу займає 21%, для буріння свердловин — 6%.

Заступник директора Європейської Бізнес Асоціації Світлана Михайловська вважає, що у разі якщо, окрім антидемпінгового мита, застосують ще плюс 10% нового мита, це може виявитися досить болючим для українських металургів.

Деякі компанії можуть навіть піти з ринку США, а переорієнтація на інші напрямки буде болісною через посилення конкуренції. У Європейській Бізнес Асоціації розраховують, що вдасться домовитися про продовження преференцій для наших металургів у Євросоюзі, що трохи згладить негативний вплив нових американських мит.

Пастка для меду, фора для зерна

Другий за обсягами товар, який постачається Україною до США, — аграрна продукція. Що для неї означають нові мита?

Аналітики Barva Invest у своєму телеграм-каналі пишуть, що для українських аграріїв США не стільки покупець сільськогосподарської продукції, скільки конкурент на світовому ринку зернових та олійних.

Вплив на наш агроекспорт матимуть не так мита США, як реакція на них із боку інших країн.

«ЄС, Австралія та Китай найімовірніше це робитимуть (Китай уже запровадив дзеркальні мита на американський імпорт — ред.), що відкриває для України стратегічні можливості там, де ми безпосередньо конкуруємо зі США. Насамперед це ринок кукурудзи, сої та пшениці, опосередкованыше — ріпаку, олії та ячменю. Для українських аграріїв критично важливо використовувати цей період для закріплення позицій на ключових ринках Європи та Середземномор'я, що дозволить компенсувати ризики, пов'язані з глобальною економічною турбулентністю», — вважають у Barva Invest.

Нардеп Ярослав Железняк зазначив, що аграрна та харчова продукція складають третину українського експорту до США. Але наші експортери вже були готові запровадити обмеження. Крім того, Желєзняк також говорить про «вікно можливостей», що відкривається перед українськими аграріями у світлі глобальних торговельних воєн. На його думку, наші експортери можуть зміцнити позиції на ринках Китаю, Індії та ЄС, які отримали від США набагато вищі мита і можуть відповісти дзеркально.

Водночас голова Української асоціації аграрного експорту Дмитро Крошка каже, що певні категорії українського агроекспорту в США постраждають від мит Трампа. Йдеться про заморожені продукти, мед і кондитерку, постачальники яких нещодавно тільки почали освоювати американський ринок.

«Маржинальність і так була невисокою, тому додати 10% до ціни може бути проблематично, оскільки ми не формуємо достатніх запасів і поставляємо фактично з коліс, мінімальними обсягами для швидкого продажу», — пояснив Крошка.

Водночас товари конкурентів, скажімо, мед ыз Китаю, заходитимуть до Штатів із ще вищими митами, що дає нашим експортерам свого роду цінову фору. Але для того, щоб нею скористатися, знадобиться час — щонайменше до розпродажу вже завезеного до США товару країн-конкурентів.

Дешева нафта: вікно можливостей чи втрата валюти

Чи відчує загалом українська економіка вплив нових американських мит? Железняк вважає, що вони вдарять «не сильно», оскільки наш експорт до Штатів не дотягує навіть до 2% від загальних обсягів.

«Складно, але не критично», — так прокоментувала нові мита голова Мінекономіки Юлія Свириденко.

«Скільки ми експортуємо до США у 2024 році? 874 млн доларів, із яких 363 млн припадає на чавун, і ще 112 млн — труби. Водночас ми купили у США товарів на суму 3,4 млрд доларів. Наше мито на американські товари досить низьке — на автомобілі ставка 10%, на вугілля та нафту — 0%. Тому зараз ми маємо шанс домовитися про інші умови — американська заява чітко говорить про таку можливість. Якщо все залишиться, як є, то американське універсальне мито вдарить переважно по невеликих виробниках. Тому ми вже працюємо над тим, щоб для України були найкращі умови», — написала Юлія Свириденко на своїй сторінці у Фейсбуці.

Але наслідки мит Трампа для української економіки можуть виявитися відстроченими у часі.

«Глобальні торгові війни, що починаються, вдарять по всій світовій економіці, і Україна — тут не виняток. Під тиском нових обмежень може зменшити темпи зростання китайська економіка, а вона формує найбільший попит на сировинні товари, зокрема, метал та зерно, що є критично важливим експортом для нашої країни. Якщо Китай купуватиме менше сировини, світові ціни на нього підуть донизу, і це безпосередньо позначиться на валютному виторгу українських експортерів», — пояснив Кущ.

«Певним бонусом для нас може бути здешевлення енергоресурсів, яке вже почалося — падають ціни на нафту та газ. Але все одно цей чинник компенсує недонадходження експортного виторгу лише частково», — додав Кущ.

Нардеп Ярослав Железняк на своєму YouTube-каналі «Залізний нардеп» каже, що Україна отримала нижчий тариф, ніж багато інших країн. Це може бути для нас вигідним. Наприклад, буде вигідніше щось виробляти в Україні та постачати до США, ніж виробляти це в Європі для експорту до Штатів, — зазначив Железняк. У перспективі це може залучити до нашої країни інвесторів і стати поштовхом для відкриття нових виробництв (зрозуміло, що якщо це й станеться, то, найімовірніше, після війни).

Ще один шанс, на думку Железняка, — розширити присутність української продукції на ринках тих країн, які запровадять дзеркальне мито щодо США і де поменшає американських товарів. Це, наприклад, ринки Китаю, Індії, Європи, — зазначає Железняк. Чи зможуть скористатися наші експортери можливостями, що відкриваються, і що в результаті переважить — плюси або мінуси мит Трампа для української економіки, — покаже час.

Читайте також: Тарифи Трампа спрямували ціни на золото до нових рекордів: що буде далі

Що буде з цінами

Нові мита вже найближчим часом позначаться на цінниках на багато товарів, попереджають економісти. Наприклад, як пише Reuters, ціни на iPhone можуть зрости на 43%, модель iPhone 16 коштуватиме 1 142 долари.

Але цей цінник — для американського ринку, нас він не стосується, — каже «Мінфіну» голова економічного дискусійного клубу Олег Пендзін. На його думку, навіть американці можуть налагодити «яблучні тури» — їздити за дешевшими iPhone до Канади.

Якщо попит на ті ж смартфони (iPhone, нагадаємо, виробляють у Китаї) впаде, виробник може навіть знизити ціни для інших ринків, принаймні, до розпродажу складських запасів.

Тобто не виключено, що в Україні і на телефони, і на іншу електроніку можуть бути знижки.

Така сама ситуація з автомобілями. Якщо виробники побачать, що не зможуть продати заплановані обсяги в США через підвищення цін (воно прогнозується на рівні до 25%), то можуть спробувати перекинути їх на інші ринки, зокрема, до України.

У цьому разі, у наших водіїв буде шанс купити машину навіть зі знижкою, вважає голова компанії Autoconsulting Олег Омельницький. Але у віддаленішій перспективі, за його словами, українці можуть стикнутися з дефіцитом іномарок, звуженням модельного ряду та подорожчанням щонайменше на 5−7%, адже на світовий автопром чекають нелегкі часи.

На наш ринок у рамках «глобального розпродажу» можуть потрапити також одяг та взуття з Китаю. Споживачам це вигідно, тим паче, якщо цінники будуть знижені. Але загалом, за словами Куща, наслідки для окремих секторів вітчизняної економіки можуть виявитися тяжкими.

«Потік дешевого китайського імпорту просто доб'є наш легпром, якому й так важко. Плюс — збільшиться мінус торговельного балансу, який і так перевищує 30 млрд доларів», — зазначив Кущ.

Автор:

Кореспондент Людмила Каплун

Пише на теми: Компанії та ринки