Середня пенсія в Україні наразі становить 5 350 грн, водночас, майже третина пенсіонерів отримують від 2 до 3 тис. грн, а «мінімалка» обмежується 2 093 грн, на які прожити нереально. Тому, вже тривалий час у владі готують варіанти пенсійної реформи. Як формують пенсійні системи інші країни та чи варто звертати увагу на їх досвід, розбирався «Мінфін».
Працювати після 70 і віддавати 50% пенсії на податки: як живуть пенсіонери в інших країнах
Пенсіонерам виставлять бали
Як повідомив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль, 1 березня наступного року планується провести індексацію пенсій, а також переформатувати розрахунки майбутніх виплат для майбутніх пенсіонерів.
У нарахуванні пенсій буде запроваджена бальна система. Вона вирівняє диспропорції між пенсіонерами, які давно вийшли на пенсію, і тими, хто вийшов нещодавно. Тобто виплати пенсіонерам, які виходили на пенсію раніше, підтягнуться до сучасного рівня.
Щомісячний внесок українців до Пенсійного фонду перераховуватиметься у бали, відповідно до співвідношення між зарплатою людини та середньою зарплатою в Україні на той момент. Якщо особа платить внески зі середньої зарплати — отримуєте 10 балів. Вище середньої — отримує, наприклад, 12 або більше, якщо менше середньої — менше й балів. Ці бали щороку перераховуватимуться у пенсію, відповідно до актуальної середньої заробітної плати.
За словами Дениса Шмигаля, такий підхід зробить солідарну пенсійну систему захищеною від інфляції та девальвації.
Яка зараз пенсійна система
Запропоновані Урядом новації не змінюють саму суть пенсійної системи України. Нинішня її архітектура була створена у 2004 році та передбачає трирівневу систему.
Перший рівень — це солідарні пенсії. Громадяни, що працюють, сплачують внески до Пенсійного фонду, і з цих коштів виплачуються пенсії нинішнім пенсіонерам.
Другий — система пенсійних накопичень. Відповідно до нього, людина, її роботодавець або обоє щомісячно сплачують певний відсоток до спеціального пенсійного фонду, який можна буде використовувати після виходу на пенсію.
Третій — добровільне недержавне пенсійне забезпечення. Особа чи роботодавець роблять пенсійні накопичення в недержавному пенсійному фонді.
Зараз в Україні функціонують перший і третій рівні. Однак, другого, який часто є основою пенсійної системи західних країн, немає.
Як впроваджуватимуть другий рівень
Фактично, відколи в законодавстві з'явилось положення про другий рівень пенсійної системи, просуваються ініціативи про його впровадження. Останній із таких проєктів був зареєстрований у Верховній Раді у квітні цього року. Його внесла група з декількох десятків нардепів.
Відповідно до проєкту, передбачається встановити обов’язкову участь у системі накопичувального пенсійного забезпечення всіх працюючих осіб до досягнення ними 55 років, та обов’язкову сплату пенсійних внесків роботодавцями на користь таких найманих працівників.
Роботодавці сплачуватимуть 1,5% — у 2024-му, 2% — у 2025 році від розміру заробітної плати працівників, а держава співфінансуватиме такі внески на паритетних засадах за рахунок коштів держбюджету. При цьому розмір єдиного соціального внеску, який сплачується роботодавцем, залишиться незмінним: накопичувальний внесок включається до складу єдиного соціального внеску.
За бажанням працівника, розмір його самостійних внесків може бути збільшено. Держава співфінансуватиме такі внески на паритетних засадах у межах 3% від розміру середньої заробітної плати.
Кошти накопичувальної системи, згідно з проєктом закону, є власністю учасників системи, у випадку смерті особи право власності на пенсійні заощадження переходить до спадкоємців.
Передбачається, що управління активами пенсійних фондів здійснюватиметься авторизованими компаніями з управління активами. З 2026 року учасники системи зможуть самостійно обирати недержавний пенсійний фонд, в якому вони акумулюватимуть свої накопичення.
Хоча проєкт закону був внесений до парламенту ще близько півроку тому, з того часу його ухвалення не просунулося. Немає навіть рішення профільного комітету. Тому очікувати на швидке запровадження другого рівня пенсійної системи найближчим часом — не варто. Тим паче, що в Україні цю систему часто критикують через недовіру до держави, управляючих компаній та відсутність інструментів (окрім ОВДП) для надійних інвестицій пенсійних коштів для захисту їх від інфляції.
Як працюють пенсійні системи інших країн
Нідерланди
Відповідно до Глобального пенсійного індексу Mercer CFA Institute, Нідерланди посідають перше місце у світі серед кращих пенсійних систем. Цього року ця держава випередила попереднього переможця — Ісландію.
Топ-10 країн за Mercer CFA Institute
Середня пенсія в країні, яку отримують самотні пенсіонери, становить 3 015 євро. Ті ж, хто живе у парі, в середньому отримують 2 696 євро на місяць. Щоправда, це суми до сплати податків. Розмір податків змінюється, залежно від декількох факторів, але основний з них — це розмір виплат. Якщо розмір пенсії менше 38,7 тис. євро на рік (сюди потрапляє і середня пенсія), то ставка буде 19,3%. Максимальна ставка з пенсії сягає 49,5%, але це вже за умови, якщо виплати перевищують 73 тис. євро на рік.
Загалом, пенсія в країні складається з 3 частин:
Перша — це базовий дохід для осіб, які досягли державного пенсійного віку. Наразі він становить 66 років і 10 місяців, але поволі підвищуватиметься. Вже з наступного року він буде 67 років, а з 2028 — ще на 3 місяці вищий.
Наразі ця частина пенсії складає менше половини у середніх пенсійних доходах. Однак, очікується її підвищення до 1,5 тис. євро (після сплати податків), що вважається необхідним мінімумом для життя в Нідерландах.
Друга частина — це нарахування пенсії через роботодавця. Вона фінансується приблизно на 2/3 роботодавцем і на 1/3 працівником, але можуть бути і корективи, залежно від трудового договору. Управляє цими грошима пенсійний фонд, страхова компанія чи установа преміального пенсійного забезпечення.
В середньому, ця частина займає близько половини пенсії, або трохи більше.
Третя частина — приватні накопичення, наприклад, страхування життя, інвестиції тощо. Ця складова є найменш значною у Нідерландах. В середньому, за нею пенсіонери отримують від декількох десятків до декількох сотень євро на місяць.
Читайте також: Середня пенсія в Україні різниться за регіонами. Де найбільші та найменші виплати
Попри те, що пенсійна система країни вважається найкращою в світі, цього року було запущено її реформу, яка почне діяти з 2028 року. Передбачається, що зміниться система відрахувань на другу частину пенсійного забезпечення, зробивши її простішою для тих, хто неодноразово змінював роботу чи відкривав бізнес. Крім цього, розмір пенсій зростатиме під час економічного зростання, але і знижуваметься у випадку спаду. Хоча проти останнього влада обіцяє створити захисні механізми.
Польща
У вже згаданому індексі Mercer CFA Institute Польща посідає 29 сходинку. Однак, нам може бути цікавий її досвід, оскільки це найближчий західний сусід України.
Середній розмір пенсії в країні становить 3 482 злотих на місяць, але після сплати податків ця сума знижується до 2 910 злотих. За офіційним курсом, це трохи менше 25,4 тис. грн. Мінімальна пенсія «чистими» в країні — 1 445 злотих, а це близько 12,6 тис. грн.
Чоловіки в країні можуть вийти на пенсію в 65 років, а жінки — в 60. Польща одна з небагатьох країн світу, які знижували пенсійний вік. У 2013 році почалось його поетапне збільшення до 67 років, але у 2017 році пенсійний вік знизили до нинішнього рівня.
Нинішня архітектура пенсійної системи країни була запроваджена у 1999 році. Відповідно до неї, особам, які народилися до 1949 року, пенсія призначається за попередніми «радянськими» правилами. Також ці правила поширювались на певні категорії, народжених до 1969 року, а народжені після цієї дати можуть отримувати пенсію лише за умовами реформи.
Працюючі поляки можуть робити 3 види пенсійних нарахувань. Перші два з них обов'язкові, а третій — добровільний.
Перший рівень — це обов'язкові внески, з яких виплачуються кошти нинішнім пенсіонерам, тобто солідарна система.
Другий — внески робітників і працедавців на індивідуальні пенсійні рахунки, на яких кошти накопичуються для конкретної особи.
Третій — добровільні пенсійні накопичення в пенсійних фондах.
Загальний розмір обов'язкового пенсійного внеску становить 19,52% від заробітної плати. З цієї суми 12,22% йде на перший рівень, а решта — на другий. При цьому відрахуваннями для другого рівня можна розпоряджатись по-різному:
- всю суму залишати на рахунку установи соціального страхування (ZUS),
- частину спрямувати ZUS, а частину — на інвестиційний рахунок для придбання акцій, облігацій та інших інструментів за рішенням управителя фонду.
Всі без виключення пенсіонери країни отримують 13-ту пенсію, а більшість ще й 14-ту, або її частину, залежно від своїх доходів. Ці пенсійні нарахування запроваджені нинішньою партією влади «Право і справедливість», і довгий час критикувались опозицією. Хоча, зрештою, лідери опозиції заявили, що не скасовуватимуть ці пенсії.
Читайте також: Єдинороги, злотий чи кавалєрка: як заробити на Польщі
Пенсійна система Польщі часто критикується всередині країни. Основні проблеми:
- низька частка пенсійних активів щодо ВВП,
- низький рівень участі в недержавних пенсійних програмах,
- недостатній рівень заощаджень населення, накопичених за період праці,
- низька професійна активність на ринку праці осіб після 55 років.
Крім цього, через те, що жінки на 5 років раніше виходять на пенсію, а значна частина від виплат є накопичувальною, — вони отримують в середньому приблизно на 1 тис. злотих (8 720 грн) менше, ніж чоловіки.
В умовах старіння нації Польща не зможе тривалий час підтримувати пенсії на нинішньому рівні. Ті, хто вийдуть на пенсію через 30−40 років, зможуть розраховувати на пенсію в розмірі лише 30% від середньої заробітної плати. Хоча зараз цей показник близько 50%.
Японія
Пенсійна система Японії в рейтинзі Mercer CFA Institute на 30 сходинці, тобто нижче Польщі, але цікава переважно тим, що країна має найбільшу частку громадян старше 65 років серед всіх держав світу з населення понад 1 млн осіб.
Інакше кажучи, їй доводиться виплачувати пенсії в умовах, коли країна стрімко старіє. За прогнозами, до 2050 року частка пенсіонерів там сягне 36% населення.
Середній розмір базової пенсії за віком, яку отримують громадяни Японії, становить близько 60 тис. єн (14,4 тис. грн), а середня загальна сума виплат — близько 150 тис. єн (36 тис. грн).
Почати отримувати пенсію за віком можна з 65 років, маючи хоча б 10 років трудового стажу. Однак, вийти на пенсію можна і в 60 років, щоправда, в такому разі виплати будуть менші приблизно на чверть. Якщо ж вийти на пенсію в 70, виплати зростуть на чверть.
Пенсійна система в країні базується на 2 стовпах:
- виплати до Національної пенсійної системи, з якої сплачується базова пенсія;
- пенсійне страхування, яке становить 14,6% від доходів і рівно розподіляється між роботодавцем і працівником. Це забезпечує доплати до базової пенсії.
Через велику кількість пенсіонерів і зниження кількості працюючих японців, пенсіонери країни отримують невеликі кошти і змушені довше працювати.
Так, за даними на 2021 рік, близько 50% осіб віком від 65 до 69 років продовжують ходити на роботу. А серед тих, хто перебуває у віковій групі від 70 до 74 років, працює кожен третій. Для прикладу: водіями таксі в країні працювали 50 тис. осіб у віці від 70 до 74 років, і ще 20 тис. — старші за 75 років.
Навіть за таких умов в країні тривають дискусії щодо підвищення пенсійного віку.
Читайте також: Чому інвестиції в Японію приваблюють Баффета та чи варто повторювати його стратегію
Загалом, як показує досвід, більший успіх у пенсійному забезпеченні мають ті країни, які роблять ставку на накопичувальну частину та здатні утримувати баланс між соціальними виплатами та необхідністю тверезо розуміти свої можливості.
Коментарі - 73
Обо всем остальном лучше, чтобы человек беспокоился самостоятельно. Вот те же самые акции американских компаний покупал, или ОВГЗ, или квартиры под сдачу, или детям учебу оплачивал в хорошем ВУЗе в расчете на их помощь в будущем. Но главное, чтобы человеку дали право решать самому. А общественный консенсус почему-то кренит в сторону принудительного загона людей во всякие фонды, менеджмент которых заинтересован только в получении своих комиссий.
2) Самостійно 95% не будуть інвестувати нікуди — все проїдатимуть. Багато німців інвестує? Чи італійців? Чи французів?
Людей заганяють, бо люди безпорадні та недалекі в основній масі, живуть сьогоднішнім днем. А потім ми отримуємо електорат 65+ який голосуватиме за соціалочку замість розвитку економіки.
2) Это будет их осознанный выбор.
Как будто от электората что-то зависит. Электорат голосовал за «АТО должно длиться часы» и «буду с чёртом договариваться, чтобы войну закончить». И что в итоге?
Так и с пенс. фондами будет (и в развитых странах в т. ч., поинтересуйтесь масштабом последствий кризиса 2008-го для тех же американских пенсионеров): всех загонят, вытряхнут, и скажут: «ну, простите».
2) Звісно усвідомлений вибір, але поки пенсіонери мають голос на виборах — їх будуть кормити за рахунок інших. А для того щоб не кормити за рахунок інших і потрібно робити щось з пенсійною системою, а не віддавати на самостіне забезпечення (якого не буде у більшості).
В Украине всегда модно было жалеть бедных-несчастных пенсионеров. Тех самых, которые в 1991-м сами отказались от социализма в пользу вот этого вот всего.
SkeptikUA,
1) Не соглашусь по поводу «была». А где останется — решат украинцы. Пока что решают в пользу вашего прогноза, но тут уж ничего не поделать. Свободный выбор свободных людей.
2) Кормить за счет других будут всегда. Уже не раз эту тему обсуждали здесь на Минфине. Нет в мире стран, где было бы хорошее пенс. обеспечение, и в нем не было бы значимой части от солидарного вклада.
Но, да. Жалеть бедненьких пенсов/инвалидов/недоедающих деток/раковых больных — общественно одобряемая тема. Много плюсов в карму добавляет. Продолжайте без остановок.
у рядовой украинской пенсионерки снимать семидесятиквадратную двушку в хорошем районе города миллионника
Це лише невеликий % пенсіонерів. А як на рахунок тих хто живе у селах чи невеличких містах? Або тих, хто має лише одну стару квартиру, у якій і живе? Хто мав кілька квартир той роздав усе дітям.
Тот, кто способен копить сейчас, скопит больше и при дополнительной накопительной пенсии. Тот, кто пробухивает сейчас, тот пробухает и дополнительные пенсионные накопления. В чем разница?
SkeptikUA,
Ниже по комментариям я уже писал, что во-первых, в сёлах и маленьких городах живет не больше 30% населения, а во-вторых, в такой местности собственная недвижимость используется не для сдачи в аренду, а для ведения хозяйства, что также является подспорьем.
Ещё раз напомню, что среднему пенсионеру сегодня 68 лет, а не 80+.
То Ви пропонуєте «забити» на 30% пенсіонерів чи нехай в 68+ років «валять» садити картоплю і торгувати на базарі нею щоб прожити? Бо з Ваших слів не дуже зрозуміло.
Процитирую себя же, и больше мне, к сожалению, добавить нечего:
Более-менее развитая экономика способна обеспечивать равный минимум (оплата мед. страховки, коммунальных услуг в жилье ~25 кв. м. на человека, базового продуктового набора, минимума одежды) на солидарных условиях.
В Украине коэффициент домовладения один из самых высоких в Европе и мире >93% (https://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2018/zb/07/zb_sdhdu2018pdf.pdf). Это больше, чем в тех же Норвегии (80%), Германии (50%) и Швейцарии (40%).
При количестве пенсионеров в 25−30% от населения несложно прикинуть, что большинство пенсионеров владеет жильем, сдача которого в аренду является хорошим дополнительным доходом на пенсии.
😂😂😂😂😂
Или в Винницкую область тоже власть Вам запрещает переехать?
¯\_(ツ)_/¯
Раз в жить в селе это так легко, прекрасно, полезно и доход дополнительный имеется, то поедьте туда и живите, благо возможность такая более чем имеется.
Бо Вас как почитать, то складывается впечатление что неудача и Вы синонимы, у Вас везде хорошо, кроме там где Вы.
В начале треда был вопрос «Как прожить на 2−3к грн?» Я ответил, что пенсионеры помимо этих денег обычно имеют доход от сдачи в аренду недвиги. На что мне возразили, что это только в городах. На что я, в свою очередь, заметил, что в городах в любом случае большинство людей и проживают, а те, кто живут в селе несут меньшие расходы, т.к. ведут на земле свое хозяйство.
Где вам тут померещился призыв уезжать в село, и уж тем более, с чего вы решили, что там, где я, плохо, я не знаю.
¯\_(ツ)_/¯
«Авраам родил Исаака; Исаак родил Иакова; Иаков родил Иуду и братьев его», притесненный Вы наш, 34 год прикованным сидит и рассказывает как его все притесняют, а за 30 лет насобирать и сдать бутылок на 50 грн чтоб купить билет до Белгорода ума не хватило.
¯\_(ツ)_/¯
которые тоже иногда приносят доход, если не в денежном,
то в натуральном исполнении…
Добровольно — так добровольно…
Например, все ФОПы сейчас обязаловкой платят
минимальный ЕСВ, а значит могут претендовать
только на минимальную пенсию…
Я не видел ещё ни одного ФОПа, который
бы платил за себя ЕСВ выше минимального.
Зато при выходе на пенсию многие уже истерят,
что платили огромные налоги в бюджет — 5% с дохода,
хотя этот налог не имеет никакого отношения
к пенсионному обеспечению…
Действительно, когда принудительно заставляют платить НДФЛ — однозначно заботятся не о вас, а об учителях, врачах и прочих гражданах страны, получающих зарплату из местного или государственного бюджета…
Когда вам плохо — набираете номер 103, а если есть проблемы,
то иногда и номер 102, а ведь эти службы получают зарплату именно с ваших принудителньо удержанных налогов, и кстати, эти службы как раз и заботятся о вас за ваши же деньги…
минимальный ЕСВ, а значит могут претендовать
только на минимальную пенсию…
Я не видел ещё ни одного ФОПа, который
бы платил за себя ЕСВ выше минимального.
ЕСВ — это солидарная часть пенсии. Зачем её платить выше минимального уровня? Уровень пенсии, которую этот ФОП будет получать в будущем определяется не тем, сколько ЕСВ он платит сейчас, а тем, сколько ЕСВ будут платить другие в будущем.
Зато при выходе на пенсию многие уже истерят
Многие, но не только лишь все. Недовольные будут всегда.
Бред полный, величина пенсии прямпропорциональна уплаченному ЕСВ (или бывшей з/п для периодов времен СССР), именно по этому у всех людей разные пенсии. Только судьи получают по особому, все остальные пропорционально ЕСВ.
Если бы не существовало экономического роста и инфляции, то так, наверное, и было бы. Но из-за того, что зарплаты и цены растут, пенсии регулярно индексируются. И вот то, насколько они будут проиндексированы, определяется средней зарплатой работающих.
Т. е. абсолютное значение пенсии у вас может быть кратно большим минимального (но не больше десяти прожиточных минимумов), а вот покупательная способность этой пенсии будет зависеть от ЕСВ, собранного в будущем, а не уплачиваемого вами сейчас.
Речь шла о зависимости пенсии от ЕСВ, и я Вам писал что это прямая зависимость. Если Вы платите ЕСВ с минималки, Вы всегда будите получать минималку, если платили не с минималки, при выходе на пенсию Вам её посчитают по уплаченному ЕСВ и она будет скажем 6000. Ежегодно её индексируют по определенному единому коефициенту k, который 1 для всех, т. е. Вашу текущую 6000*k, соседскую 4000 тоже * на такой же k, т.е. зависимость абсолютно прямая.
Вы либо очень тонко троллите, либо очень толсто не понимаете.
Минимальная пенсия в 2013-м году — 900 грн. Средняя — 1400. Сегодня минималка 2100, средняя — 5300. На минимальную пенсию в 2013-м можно было купить 80 л. бензина, на среднюю — 130 л. Сейчас — 38 и 95 соответственно. Вопрос, минимальная и средняя пенсии за 10 лет выросли или упали?
Какая разница, сколько гривень у вас пенсия, мистер Андерсон, если стоимость булки хлеба всё равно её превышает?
Вы идиот или прикидываетесь.
В Украине в этом году всем проиндексировали пенсии с коефициентом 1,14 в прошлом с коефициентом 1,11.
Базовая (первая) пенсия тем больше чем больше уплачено ЕСВ, соответственно размер пенсии прямо пропорционален уплаченному ЕСВ. Даже если Вы будите считать в булках всё равно это так, кто платил с минималки получит через 10 лет на 1 булку, кто с 2 минималок на 2 булки.
При этом тот, кто платит сейчас с минималки, оплачивает нынешним пенсионерам 10 булок, а тот, кто с двух — 20. А то, сколько они на своей пенсии получат булок, решать не им, а поколению, которое будет работать через 10 лет. Именно об этом я и говорю.
¯\_(ツ)_/¯
Вы издеваетесь ?
Я писал что Вы не правы утверждая что размер пенсии не зависит от ЕСВ.
Сколько б булок или их крошек не получал пенсионер в будущем, тот кто платил больше ЕСВ будет их получать больше, даже если дойдет до того что мин.пенсия будет равна 1 булке, кто платил ЕСВ з 2 минималок, будет получать 2 булки.
Всё.
Я писал не про размер, а про уровень. Размер вашей пенсии может быть миллион или два миллиона. Только какой уровень у этих миллионов, если речь про карбованцы 1995-го года.
Уровень пенсии, которую этот ФОП будет получать в будущем определяется не тем, сколько ЕСВ он платит сейчас
А вот я Вам 10 раз говорю, что тем, тот кто платил ЕСВ с 4 минималок будет получать в 2 раза больше чем тот кто с 2, и не важно сколоко это будет тогда булка или телевизор, важно что в 2 раза больше, т.е.ЗАВИСИТ.
Посмотрите на полную цитату:
ЕСВ — это солидарная часть пенсии. Зачем её платить выше минимального уровня? Уровень пенсии, которую этот ФОП будет получать в будущем определяется не тем, сколько ЕСВ он платит сейчас, а тем, сколько ЕСВ будут платить другие в будущем.
Зачем платить ЕСВ выше минималки сейчас, если то, сколько я смогу себе позволить на пенсии, будет определяться на основании выплат другими людьми ЕСВ в будущем?
Сейчас я точно могу посчитать, скольких лишних товаров и услуг я себя лишил, заплатив ЕСВ выше минималки. Но мне никто не сможет сказать, на сколько из-за этого больше товаров и услуг я смогу купить на свою пенсию в будущем.
Никого ваши предположения, не соответствующие
реальной действительности — не интересуют…
Зайдите на сайт ПФУ и не поленитесь ознакомиться
с действующими правилами начисления пенсии.
Там даже формула приведена…
И про ежегодную индексацию тоже есть информация.
Главное — не лениться читать, чтобы меньше
сочинять отсебятины…
«Уровень пенсии, которую этот ФОП будет получать в будущем определяется не тем, сколько ЕСВ он платит сейчас«
чушь, которая абсолютно не соответствует действительности, т.к. размер пенсии прямопропорционален уплаченному ЕСВ.
Хватит тут философствовать, «зачем» и надо ли оно Вам это сугубо Ваши проблемы, и обсуждать я их не собираюсь.
Если б Вы написали: «зачем мне пенсия», я бы на это не отвечал, т.к. это сугубо Ваше мнение, но Вы написали откровенное вранье.
Никого ваши предположения, не соответствующие
реальной действительности — не интересуют…
Я вижу, что как минимум вас и матроскина интересуют. Иначе зачем бы вы мне отвечали? :-D
matroskin,
Вы же видите цитату, которую приводите? Вы же видите, что в ней нет слова «размер»? Вы же понимаете, что опровергаете утверждение, которого я не делал?
Я не говорил, что «размер пенсии человека не зависит от суммы уплаченного им ЕСВ». Я сказал, что «уровень пенсии человека зависит от того, какой ЕСВ будет выплачиваться в будущем». Вы понимаете разницу или нет? Размер зарплаты в эквиваленте тысячи долларов в Польше и Швейцарии одинаков. Но уровень этой зарплаты разный. Ферштейн?
«Я сказал, что „уровень пенсии человека зависит от того,
какой ЕСВ будет выплачиваться в будущем“.»
ЕСВ не выплачивают из бюджета,
наоборот, его туда платят…
Когда пару лет назад дефицит ПФУ был 50%,
то ПФУ не снижал пенсионные выплаты в два раза,
как если бы он следовал вашим текстам…
Сейчас дефицит ПФУ достигает немногим более 30%,
но ведь это не повод уменьшать пкенсионные выплаты
на те же 30%.
Так что ваш текст в любой интерпретации является
не соответствующим реальной действительности.
«Я вижу, что как минимум вас и матроскина интересуют.»
Лично меня всегда интересует чужое вранье,
и главное, зачем это враньё публикуется — от
незнания предмета обсуждения либо в качестве
фейкового вброса…
ЕСВ не выплачивают из бюджета, наоборот, его туда платят…
Лично меня всегда интересует чужое вранье
Если уж вы решили докопаться до лексики, то давайте тогда заканчивать с обвинениями во «вранье». Вранье — это когда кто-то знает правду, но намеренно озвучивает ложь.
Если бы я знал, сколько литров бензина смогу позволить себе купить через 20 лет на пенсию, равную двойной минималке, но говорил бы, что получу в два раза меньше, то я бы, действительно, врал. Но я не знаю. И вы не знаете. И никто не знает. Всё, что вы можете гарантировать, это что уплата ЕСВ по базе двойной минималки обеспечит двойную минималку на пенсии. Но сколько за эту двойную минималку можно будет купить, решать будут те, кто будет уплачивать ЕСВ через 20 лет.
И дефицит бюджета тут ни при чем. Индексация пенсий осуществляется исходя из совокупного уплаченного ЕСВ, таков закон. Будет П Ф дефицитным — напечатают и сожгут индексацию инфляцией. А вы будете сидеть с двойной минималкой нищий, но гордый.
Дефицит Пенсионного фонда как раз и причём.
50% дефицит говорит о том, что в ПФУ от уплаты ЕСВ
и других поступлений пришло в два раза меньше средств,
чем необходимо выплатить пенсионерам.
«Если бы я знал...»
Если не знаете, зачем пишите о том, что незнаете…
Кстати, через 20 лет во всех странах Евросоюза будет запрещена регистрация новых авто с ДВС,
так что с покупкой бензина у вас действительно
могут быть большие проблемы либо заоблачные цен.
Я пишу о том, что знаю. Знаю то, что уровень пенсии в будущем будет в будущем и определяться. А вы мне пытаетесь впарить обратное зачем-то.
Кстати, через 20 лет во всех странах Евросоюза будет запрещена регистрация новых авто с ДВС
Ахахахахаха
«Я пишу о том, что знаю.»
«Какая разница, сколько гривень у вас пенсия, мистер Андерсон,
если стоимость булки хлеба всё равно её превышает?»
Глубина ваших познаний о будущей стоимости
булок хлеба поражает воображение…
«Ахахахахаха»
В Европарламенте приняли решение
не выпускать с 2035 года автомобили с ДВС.
Это окончательно утвердило договоренности между
парламентом ЕС и странами Евросоюза, достигнутые
в октябре 2022 года.
Ну, а вы продолжайте и дальше хихикать,
ведь за обширными знаниями о будущих ценах
на булки вы больше толком ничего и не знаете
об окружающей действительности…
Заодно и стоимость булки хлеба оценим (мин. пенсия за 10 лет выросла в 2.33 раза, а булка хлеба в 6−7, но вы продолжайте смеятья и надеяться на то, что с вашей личной пенсией всё будет иначе).
«Один тут уже грезил»
Нашли базу для сравнения:
— хотелки форумного блогера Минфина с решением
Европарламента, вступившего в законную силу…
P.S. Для проверки решения Европарламента
в 2035 году лучше воспользуйтесь
европейскими сайтами.
А цену булки хлеба лучше зафиксируйте сейчас.
Вы ещё про отказ от использования угля в энергетике стран Европы вспомните.
Удивительно, с каким раболепством украинцы продолжают верить в верховенство европейских законов.
«Вы ещё про отказ от использования угля
в энергетике стран Европы вспомните.»
С таким же успехом вы можете вспомнить
подрыв веток газопровода СП-1 + СП-2,
собственно после которых у европейцев
было два варианта действий:
— замёрзнуть, но соблюсти закон;
— приостановить мораторий на использование угля
и сохранить жизни людей и работающую экономику;
P. S. Не стоит тратить свои силы на беспредметную дискуссию.
Доживём до 2035 года и всё увидим своими глазами…
Так зачем же вы тратите?
Европейские законы ничем не отличаются от любых других — они как дышло, куда повернёшь, туда и вышло.