Наш орієнтир — європейський рівень гарантій за вкладами 100 тис. євро

«Дистанція», яку нам треба подолати, аби досягти цієї мети, чимала. Тож йти до неї ми в Фонді гарантування вкладів почали, насправді, ще вчора: нині на своє фінальне голосування народними депутатами очікує комплексний законопроєкт № 5542−1.

Сподіваємося, що прийнято його буде уже найближчим часом. Це маленький крок для Верховної Ради, який водночас стане «гігантським стрибком» для банківської системи України.

Як буде змінюватися сума гарантування

Проголосований у першому читанні законопроєкт 5542−1, який уже схвалено профільним комітетом до другого читання, закладає фундамент для якісних перетворень системи гарантування вкладів.

По-перше, його прийняття нарешті дасть старт поетапному підвищенню гарантованої суми відшкодування за вкладами. Одразу після підписання закону президентом гарантована сума зросте удвічі — із нинішніх 200 тисяч гривень до 400 тисяч. А вже з 2023 року — становитиме 600 тисяч гривень.

Це необхідний і давно очікуваний крок як зі сторони вкладників (які зможуть тримати на рахунках в одному банку більшу суму), так і зі сторони банківської спільноти (для якої це — необхідний ресурс).

Востаннє сума гарантування за вкладами переглядалася ще 2012 року, відтоді багато-чого змінилося. Як мінімум, ми пережили відчутну девальвацію національної валюти: якщо 2012-го гарантовані 200 тис. грн в еквіваленті становили понад $20 тис., то зараз це — біля $7,6 тис. Заплановане поетапне зростання допоможе нам досягнути докризового рівня. А далі наш орієнтир — європейський рівень гарантій за вкладами, який зараз становить 100 тисяч євро.

Читайте також: Сума відшкодування за вкладами зросте: звідки візьмуть на це гроші

Звідки у Фонду взялися борги

Звичайно, будь-яке підвищення суми відшкодування — крок відповідальний. Беручи на себе зобов’язання гарантувати людям збереження їх заощаджень, ми повинні бути абсолютно впевнені у спроможності це виконати. Із прийняттям законопроекту 5542−1 вирішується ключове питання, яке гальмує розвиток банківської системи і не дає можливості перегорнути сторінку кризи 2014−2017 років. Йдеться про реструктуризацію боргів системи гарантування, що залишилися у спадок після останньої банківської кризи.

Тоді лише за три роки з ринку було виведено майже 90 банків — фактично половину банківської системи країни. Близько 1,5 мільйонам вкладників Фонд виплатив 90 млрд грн гарантованого відшкодування. Передбачити можливість настання кризи такого масштабу було неможливо.

Звичайно, впоратися самотужки з подібним «НП» не змогла б жодна система гарантування у світі. Але ми не могли собі дозволити не виконати свої зобов’язання перед вкладниками. Тим більше, враховуючи ситуацію, у якій опинилася наша країна у той час — початок військових дій на сході, втрата частини території…

Як результат — нам довелося звертатися за додатковим фінансуванням до держави. На ринкових умовах Фонд загалом отримав від Національного банку та Міністерства фінансів майже 80 млрд грн кредитів під 9,99−14%% річних.

Сьогодні 47,3 млрд грн ми вже повернули, із них 13,4 млрд грн — нараховані відсотки. І попри це за рахунок високих відсоткових ставок до 2031 року загальний розмір боргу Фонду перед Мінфіном сягне 108 млрд грн, із яких понад 62 млрд грн — нараховані відсотки.

Читайте також: Які вклади в банках держава не гарантує

Як вирішуватиметься проблема боргів Фонду

Очевидно, вирішення питання реструктуризації боргів було для нас завданням номер один. Без цього будь-які наші ініціативи, як-то підвищення суми відшкодування чи ж поширення гарантій Фонду на нових учасників, були б просто «порожніми лозунгами». Кілька років ми разом із провідними юристами та фінансистами розробляли таку програму реструктуризації боргів, яка б врахувала потреби усіх сторін. Після прийняття законопроєкту 5542−1 ми почнемо її реалізовувати.

У чому її суть? Перш за все, мова не йде про прощення чи ж списання боргу. Залишок заборгованості буде переведено в умовні зобов’язання. При цьому нараховані відсотки погашатимуться за рахунок коштів, стягнутих з колишніх власників та пов’язаних осіб банків, діяльність яких призвела до неплатоспроможності цих установ. На нашу думку, вкрай важливо, аби відповідальність за кризу несли не тільки держава і банківська система, а і пов’язані особи банків, що ліквідуються.

Тому зараз ми активізували свою роботу з пошуку та повернення виведених із банків, напередодні визнання їх неплатоспроможними, активів, у тому числі в іноземних юрисдикціях. Значні сподівання покладаються на Міжвідомчу робочу групу з питань повернення активів збанкрутілих банків, створену під головуванням прем'єр-міністра країни. Держава повинна виступити єдиним фронтом у питанні притягнення до відповідальності осіб, причетних до банківської кризи та виведення мільярдів гривень із банків.

Це стане найкращим превентивним антикризовим заходом на майбутнє. А з тим — і найміцнішим фундаментом для розвитку банківської системи та економіки країни в цілому.

Адже чому зараз країни ЄС гарантують по 100 тис. євро кожному вкладнику банку? — Тому що вони знають: якісний пруденційний нагляд та раннє реагування зводять фактично до нуля ймовірність ліквідації банків з подальшою виплатою коштів вкладникам. Тому наше завдання — гарантувати вкладникам кошти, та у той же час робити усе, щоб виплачувати їх не доводилося.

Читайте також: Фонд гарантування вкладів: кому і як відшкодовує депозити держава

Автор:

Директор-розпорядник Рекрут Світлана

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО)