20 липня 2021, 7:30 Читать на русском

Новий спосіб сховатися від фінрозвідки та інші новації закону про платіжні послуги

В Україні запускають відкритий банкінг і скасовують банківську монополію на платежі. Здійснювати грошові перекази, випускати картки та електронні гроші зможуть мобільні оператори, поштові підприємства і практично будь-які юридичні особи. Ці новації містяться в законопроєкті про платіжні послуги (№ 4364), який вже відправлений на підпис президенту.

«Мінфін» разом із експертами провів перший аналіз документа і з'ясував, що він змінює для споживачів.

Мобільні оператори стануть банкірами

Мобільні оператори з мережами відділень у всій країні дуже скоро стануть конкурентами банків і помічниками абонентів. За новими правилами, люди зможуть отримувати платіжні послуги не тільки в банках, але й в небанківських фінустановах, у поштових та мобільних операторів.

Читайте також: Скільки необанків потрібно Україні

«Банки втрачають ексклюзивне право на послуги з випуску електронних грошей та еквайринг. Це дає можливість мобільному оператору разом зі своєю фінансовою компанією стати практично повноцінним роздрібним банком. А покриття всієї країни відкриває йому всі перспективи зайняти вагому частку в цьому фінансовому сегменті», — заявив «Мінфіну» директор ТОВ «Пейселл» (оператор lifecell) Вадим Кармаліта.

Людині не знадобиться класичний банківський рахунок, у нього є номер мобільного телефону. Цей номер і стане його рахунком: гроші на нього можуть потрапляти різними способами — і безготівково з картки, і готівкою через платіжні термінали або через касу у відділенні мобільного оператора/супермаркету (в магазинах давно можна вносити готівку на телефон).

«Це послуги, які дозволяють абонентам використовувати гроші, авансовані на рахунок мобільного телефону. Переважно це безризикові платежі, такі як комуналка, проїзд, благодійність, держпослуги і штрафи», — розповів «Мінфіну» керівник напрямку Фінансові сервіси Vodafone Україна Дмитро Коваль.

Мобільні оператори запустили частину платіжних сервісів ще до появи нового закону. Однак змушені були створювати під них власні фінансові компанії, отримувати ліцензії, підписувати договори з підрядниками.

«У абонентів і зараз є можливість отримати багато платіжних послуг, але тільки від партнерів операторів — різних фінансових інститутів (фінкомпанії, платіжні системи, банки), що, звичайно ж, відбивається на кінцевій вартості послуги та її якості не в кращу сторону», — пояснив Коваль.

За новим законом, для проведення платежів необов'язково бути членом платіжної системи або фінустановою з ліцензією. Тому непотрібних посередників почнуть виключати зі схеми. Відповідно, послуги можуть стати дешевшими, а їх перелік — розширеним.

«Важливий момент для абонентів — це поява зручного способу платежу для невеликих сум там, де це було гостро необхідно, в першу чергу, при покупці цифрового контенту (музики, фільмів, ігор, книг, онлайн курсів), який споживається прямо зі смартфона. Якщо раніше абоненту доводилося використовувати для цього банківську картку, то зараз він зможе оплачувати це прямо з балансу телефону», — пояснив Коваль.

Великі суми так переказати не вийде. У новому законі є обмеження: за раз можна перерахувати не більше 20% мінімальної зарплати, тобто не більше 1,2 тис. гривень, а за місяць — одну мінімалку (зараз — 6 тис. грн). Максимальна сума переказів буде збільшуватися в міру зростання зарплатної мінімалки. Наприклад, з 1 грудня вона зросте до 6,5 тис. грн. Основна маса банківських переказів зараз відбувається в рамках 5−6 тис. грн.

Новації відкриють додаткову можливість сховатися від фінрозвідки. Згідно із законом про фінансовий моніторинг (№ 361-IX), оплата від 5 тис. грн має проводитися з наданням паспорта/водійських прав і повністю ідентифікуватися. А маючи пачку передплачених sim-карток, можна буде необмежену кількість разів відправити 1,2 тис. грн, причому без документів. Так простіше і не потрібно давати жодних пояснень.

Не виключено, що Держфінмоніторинг ініціюватиме зміну правил продажу «сімок» — тільки за паспортами. Але навряд чи це станеться швидко. До цього моменту споживачі, швидше за все, активно користуватимуться новими платіжними можливостями через мобільних операторів. Адже фінансовий моніторинг — хвора тема для банків і їх клієнтів.

Але є й зворотна сторона медалі.

«Велика кількість людей є фінансово невключеними — вони позбавлені благ фінансової системи: у них немає ані банківського рахунку, ані можливості здійснювати грошові перекази. Мобільні оператори в цьому ключі стануть новим драйвером на шляху до cashless-економіки і вирішення проблеми доступу до фінансової системи абсолютно всіх жителів країни», — запевнив «Мінфін» Вадим Кармаліта. За підрахунками Нацбанку, зараз 37% громадян не мають банківського рахунку.

Нові послуги для приватників і бізнесу

Для запуску грошових переказів більше не потрібно бути членом платіжної системи або отримувати спеціальну ліцензію. Достатньо бути включеним до реєстру платіжних організацій Нацбанку. І відповідну процедуру максимально спростили. Тому на ринку має збільшитися кількість платіжних структур.

«Для небанківських установ новий закон відкриває можливості для якісної трансформації продуктів. Оскільки вони матимуть права випускати картки, вести рахунки клієнтів, здійснювати емісію електронних грошей. Раніше таке право мали тільки банки.

Також скасована обов'язкова участь небанків у платіжних системах для здійснення переказу і спростилися умови для заходу на ринок нових гравців", — пояснила «Мінфіну» президент Всеукраїнської асоціації фінансових компаній (ВАФК) Алла Сав'юк.

Споживачі, як приватні особи, так і компанії, зможуть отримувати поза банками різні послуги:

  • грошові перекази іншим фізособам і компаніям-постачальникам (оплата комунальних послуг, проїзду, штрафів тощо);
  • еквайринг для торгових підприємств — прийняття платіжних інструментів у покупців і перерахування коштів одержувачу (торговцю);
  • відкриття рахунків, випуск платіжних карток;
  • випуск електронних грошей тощо.

Керівники небанківських структур виділили декілька пріоритетних послуг, які насамперед поставлять на потік для населення.

«Це карткові продукти, прості перекази з картки на картку, в дуже далекій перспективі — електронні гроші, різноманітні «картки розстрочок», — розповів «Мінфіну» СЕО MyCredit Владислав Белан.

Алла Сав'юк прогнозує появу цікавих рішень у сфері платежів, мобільних гаманців, віддаленої ідентифікації, кредитування та страхування.

Але є один неприємний нюанс. Поштові оператори, небанківські установи або установи з випуску електронних грошей зможуть проводити платежі, однак на них не поширюватимуться банківські гарантії. Тобто всі ці структури не будуть членами Фонду гарантування вкладів фізосіб. Тому в разі їх закриття з будь-якої причини людина не зможе отримати компенсацію в розмірі 200 тис. грн.

Тому на платіжних рахунках небанківських установ буде заборонено накопичувати кошти, як на депозитах. Їх відкриватимуть тільки для платежів.

«Можна провести таку аналогію: в невеликому сільському магазині продавець може віддати товари без оплати, «під запис», а коли гроші з'являться, тоді покупець і розрахується. Тепер рітейлери зможуть працювати так само, тільки в безготівковій формі.

Покупець дає дозвіл списати зі свого рахунку обумовлену суму, і магазин зможе сам списати її з рахунку покупця. Банківські картки для цього будуть не потрібні. Подібний сценарій можна буде застосувати до будь-якої сфери. Наприклад, клієнт зможе доручити своєму банку списувати із зарплатного рахунку в іншому банку платежі для погашення кредиту", — пояснив «Мінфіну» заступник голови правління Forward Bank Андрій Прусов.

Звичайно, нові послуги не з'являться відразу і це не буде одномоментно. На розробку і впровадження потрібен рік-другий.

Конкуренція опустить ціни на проведення платежів

Чим більше структур з'являтиметься на платіжному ринку, тим швидше знижуватимуться комісії за перерахування грошей.

Читайте також: Rozetka планує створити власну платіжну систему

«Закон призведе як до появи нових гравців (фінансові та платіжні компанії, компанії з випуску електронних грошей), так і до розширення спектра послуг у поточних (наприклад, еквайринг). Як результат — посилення конкуренції на ринку, від якої виграють споживачі, як з точки зору поліпшення сервісу, так і з точки зору вартості послуг», — переконаний Вадим Кармаліта з ТОВ «Пейселл» (оператор lifecell).

Новий закон набуватиме чинності поетапно. Тому, як вважає Дмитро Коваль з Vodafone Україна реальних змін варто чекати вже через рік, максимум півтора.

На поточний момент середня ціна банківського платежу коливається в рамках 0,5−1% суми. При цьому деякі банки ставлять на окремі види перерахувань поштучні тарифи на рівні 3 гривень за переказ або здійснюють їх безкоштовно. А деякі доходять до того, що беруть з людей по 5 гривень за перекази між їхніми власними рахунками.

Читайте також: Ключовими змінами на платіжному ринку будуть зростання конкуренції, якості послуг і захист прав користувачів — НБУ

Багато тарифи можуть бути згодом переглянуті, якщо люди скоротять обсяги перерахувань в банківській системі, і знайдуть дешевшу альтернативу. Банкам знову доведеться завойовувати серця клієнтів новими пропозиціями.

Бонус для активних користувачів: рахунки, страховки, кредити в одному додатку

Справжньою революцією для банків та їх клієнтів може стати впровадження відкритого API або «відкритого банкінгу» (Open Banking). Україна хоче перейняти досвід Великобританії, де заговорили про новий інструмент ще у 2016 році, а почали впроваджувати у 2018-му.

Там це стало відповіддю на монополізацію банківського ринку: невеликі структури не могли розвиватися через великі фінансові монополії. Тоді влада зобов'язала банкірів ділитися даними про клієнтів — розкривати банківську інформацію фінтехпроєктам під контролем британського регулятора FCA (Financial Conduct Authority, Управління з фінансового регулювання і нагляду) і незалежної організації OBIE (Open Banking Implementation Entity, Організація з впровадження відкритого банкінгу).

«Законом про платіжні послуги впроваджується концепція відкритого банкінгу, що дозволить іншим учасникам ринку підключатися до інтерфейсів банків з метою обміну інформацією. Очікується, що цей підхід запрацює не раніше 2023 року», — розповів «Мінфіну» керівник відділу по роботі з фізичними особами головного управління роздрібного бізнесу Правекс Банку Олег Заяц.

На практиці це означає, що банки бачитимуть дані своїх клієнтів в інших фінустановах. Тобто Приватбанк, наприклад, дізнається, що у його клієнта є рахунки, скажімо, ще в Монобанку і Укрсиббанку, а також що людина застрахувала свою машину в «Альфа-Страхування», і отримала кредит у фінкомпанії «Кредит Маркет».

Приватбанк знатиме всі суми (де/скільки грошей клієнта вкладено/позичено/витрачено) і операції в інших структурах, а всі ці структури «побачать» рахунок у Приватбанку.

Це робиться, щоб агрегувати всю інформацію в одному програмному продукті або в мобільному додатку.

«Реалізація процедур і стандартів, описаних у законі, дозволить нинішнім клієнтам банків ініціювати операції зі своїх рахунків, використовуючи сервіси компаній, що надають платіжні послуги. Для споживачів можна очікувати створення додатків, в яких міститиметься інформація про всі рахунки в різних фінансових установах, так само як і можливість ініціювання платежів з цих рахунків», — спрогнозував «Мінфіну» директор департаменту цифрового банкінгу Укрексімбанку Олег Тищенко.

Насамперед це стане гарною підмогою для людей, які активно користуються послугами банків і фінустанов, і не хочуть качати мобільні додатки, наприклад, 4−5 банків, страхових і фінансових компаній.

Для них розроблять один додаток, в якому можна буде побачити всі свої рахунки/страховки/кредити, і переказувати між ними гроші.

У теорії, єдине керування всіма рахунками з однієї платформи і виписані в законі норми повинні максимально спростити ще й зміну банку, переглянути банківські скоринги, які використовуються для видачі кредитів населенню, і опустити кредитні ставки.

«Доступ до інформації про рахунки дозволить багаторазово поліпшити скорингові моделі. Це означає, що ставки за кредитами знизяться, посилиться конкуренція між кредиторами. Можуть з'явитися нові кредитні маркетплейси, які в декілька кліків дозволять обрати кращу пропозицію на ринку і оформити позику», — спрогнозував голова правління Юнекс банку Іван Світек.

Є ще одна перешкода для повноцінного запуску відкритого банкінгу — самі клієнти. Закон вимагає обов'язкової особистої згоди кожного клієнта на обробку його даних. Але далеко не всім сподобається той факт, що особисті дані будуть передані від однієї фінустанови до іншої, а потім ще й фінтехрозробнику.

Втім, всі ці плюси існують поки що лише в теорії.

Читайте також: Голова Union Pay в Україні: «Світ скоро відмовиться від платіжних карток»

«Зараз багато клієнтів хотіли б відмовитися від свого банку, але це вимагає дуже великих зусиль. У майбутньому, теоретично, це можна буде зробити в кілька натискань на екрані смартфона. Але поки що все це теорія.

Щоб досягти такого результату, одного закону мало. Дуже багато залежить від стандартизації технологічних і процедурних моментів. Важливо, щоб обмін даними здійснювався за єдиним стандартним протоколом для всіх учасників ринку. Домогтися цього можна тільки в тому випадку, якщо реалізацію візьме на себе Національний банк", — пояснює Іван Світек.

Є ще одна перешкода для повноцінного запуску відкритого банкінгу — самі клієнти. Закон вимагає обов'язкової особистої згоди кожного клієнта на обробку його даних. Але далеко не всім сподобається той факт, що особисті дані будуть передані від однієї фінустанови до іншої, а потім ще фінтехрозробнику.

Перекази літатимуть

У новому законі виписаний чіткий принцип проведення платежів: як тільки фінустанова отримала платіжне доручення, вона повинна у той же день відправити його одержувачу. Відразу далі по ланцюжку — день в день. Притримати кошти і користуватися ними для себе не вийде.

Поки що така можливість існує, адже середній термін платежу за чинним законодавством — 3 дні.

«А за деякими випадками максимальний термін проведення платежу можна затягувати і до 10 банківських днів. Не чув, щоб цим користувалися за фактом, але законодавчо така можливість є. Однак у новому документі все виписано так, щоб гроші ходили день в день», — пояснив фінансовий аналітик Василь Невмержицький.

Посилюються і вимоги до безпеки переказів. При цьому чітко розписуються зони відповідальності в спірних ситуаціях після злому карткових рахунків.

«Якщо банк не зможе довести, що в розкраданні коштів винен користувач, що людина, наприклад, розголошувала конфіденційну інформацію шахраям або передавала картку третім особам, то відповідальність за несанкціоновані операції лягає на фінустанову, і вона зобов'язана відшкодувати клієнтові шкоду. Повернути вкрадені кошти на рахунок», — пояснив «Мінфіну» директор Української міжбанківської Асоціації членів платіжних систем ЕМА Олександр Карпов.

Окремо виписуються вимоги до тих, хто помилково отримав гроші: їм відводиться 3 дні, щоб зрозуміти, що до них випадково/не за адресою надійшла та чи інша сума, і повідомити про це фінустанову. Вона проведе перевірку і з'ясує, чому виникла помилка, після чого кошти повернуть відправнику.

Якщо неналежний отримувач не заявить про помилковий платіж та захоче привласнити гроші, його оштрафують: 0,1% пені за кожний день після закінчення 3 діб, відведених людині на заяву про помилкову транзакцію. Максимальна сума штрафу — не більше 10% суми, що надійшла. Саму помилкову суму банк, звичайно, теж забере.

Автор:
Олена Лисенко
Фінансовий журналіст Олена Лисенко
Пише на теми: Банки, небанківські фінансові ринки, макроекономіка, фондовий ринок

Коментарі - 9

+
+30
bonv
bonv
20 липня 2021, 12:58
#
За перерахунок готівки можна потрапити під банківський моніторинг — НБУ.
10 тис. грн готівкою за допомогою термінала анонімно відправити не вдасться.
«Якщо громадянин має ці кошти на своєму рахунку, то краще здійснити безготівковий платіж на рахунок знайомого або родича. Такі платежі здійснюються, як і раніше, без обмежень щодо суми», — йдеться в роз’яснення НБУ.
Власники банківських рахунків уже ідентифіковані та перевірені банками. Готівку можна переказати у відділенні банку з паспортом або через пристрої з функцією прийому готівки — термінали самообслуговування, банкомати, які технологічно зможуть забезпечити верифікацію платника.
Без перевірки переказувати можна суму до 5 тис. грн. Згідно з правилами фінансового моніторингу, банки зобов’язані проводити верифікацію на суму від 400 тис. грн, але можуть робити це і з незначними, але підозрілими сумами. Під особливо пильною увагою — платежі готівкою.
За оплату товарів і послуг на банківську картку можуть оштрафувати на 85 тис. грн.
Приймати оплату послуг на особисту картку заборонено законом. Усі українці, які ведуть підприємницьку діяльність, мають оформитися як фізособи-підприємці. Залежно від грошових обігів, відрізняється ставка єдиного податку. За новими правилами перевіряти перекази можуть безпосередньо банки в межах фінансового моніторингу. Підозрілі операції можуть блокувати.
+
+30
Spiridonn
Spiridonn
20 липня 2021, 18:44
#
Так разлокируйте уже наконец Вэбмани!
+
0
mary27
mary27
20 липня 2021, 22:45
#
Только WMU не работает.
+
0
ballistic
ballistic
21 липня 2021, 9:11
#
ЗачЭм?
+
+15
Baruh888
Baruh888
21 липня 2021, 6:02
#
Удобненько, потом можно будет в одном месте взыскивать с людей деньги, за штрафы, алименты, долги, какие умницы
+
+15
antgmbox
antgmbox
21 липня 2021, 9:55
#
Это что ж получается, положит вам банк «по ошибке» деньги, вы ни сном, ни духом об этом можете 3 дня и не знать, а потом свое он в любой момент сможет забрать, а с вас будет пеню списывать? И всё для того, чтобы вы хранили свои слезы в сберегательной кассе и проверяли состояние счета хотя бы через каждый день, даже если не ждете так часто поступлений.
+
0
Mary077
Mary077
21 липня 2021, 13:43
#
«Если банк не сможет доказать, что в хищении средств виноват пользователь, что человек, например, разглашал конфиденциальную информацию мошенникам или передавал карту третьим лицам, то ответственность за несанкционированные операции ложится на финучреждение, и оно обязано возместить клиенту ущерб. Вернуть украденные средства на счет», — пояснил «Минфину» директор Украинской межбанковской Ассоциации членов платежных систем ЕМА Александр Карпов.
=========
Приватбанк уже в курсе? Верните мне мои украденные $2 тыс. https://minfin.com.ua/company/privatbank/review/234587/
+
+15
mary27
mary27
21 липня 2021, 14:15
#
Гос. банку какать на законы его же страны)
Впрочем, им есть с кого брать пример.
+
0
Mary077
Mary077
21 липня 2021, 14:19
#
Рыба гниет с головы.
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися