18 лютого 2021, 14:06 Читать на русском

Для чого в Україні пачками відкривають нові МФО

«Мінфін» з'ясовував плани НБУ щодо нововведень на ринку МФО і перспективи подальшого розвитку ринку.

Скільки новачків

Згідно з даними НБУ, у 2019 році регулятор видав 144 нові ліцензії на надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту (крім профдіяльності на ринку цінних паперів). У 2020 році — вже 163 нові ліцензії.

З урахуванням новоприбулих та тих, що пішли, на ринку працювало:

  • у 2019 році — 650 фінкомпаній;
  • у 2020 році — 775.

В НБУ кажуть, що нові фінкомпанії продовжать виходити на кредитний ринок.

«У 2021 році до Нацбанку вже звернулося 10 юридичних осіб, які мають намір надавати фінансові послуги з видачі коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту», — повідомили у прес службі Нацбанку у відповідь на запит «Мінфіну».

І це при наявності серйозних «АЛЕ», які стопорять розвиток ринку. В їх числі:

  • досить висока насиченість ринку небанківських кредитних установ;
  • низький попит на кредити з боку населення;
  • накопичені за час карантину неповернення за кредитами;
  • безперервна коронакриза в економіці;
  • вимоги регулятора, які постійно посилюються, — ринок перейшов від Нацкомфінпослуг до Нацбанку;
  • туманні перспективи розвитку роздрібного кредитування.

Читайте також: Кому належать і скільки заробляють МФО

Для чого відкриваються

У Нацбанку підвищений попит на ліцензії фінансових компаній пояснили великим інтересом до кредитування фізосіб. «Попит населення на споживчі кредити тривалий час був дуже високим. Цей напрямок кредитування активно розвивали як банки, так і небанківські фінансові установи», — відповіли «Мінфіну» у прес службі регулятора. Це перший, ключовий фактор.

В НБУ уточнили, що частка небанківських фінустанов в кредитуванні населення загалом була менше 10%. Тут продовжують домінувати банки, а МФО сподіваються відкусити у них побільше ринку.

Другий фактор, що простимулював появу нових фінкомпаній — це зміна регулятора у небанківських фінустанов.

«Збільшення кількості фінансових компаній у 2020 році пов'язане з активними реєстраційними і ліцензійними діями Нацкомфінпослуг перед передачею повноважень Національному банку. Очікування зміни регулятора і невизначеність з майбутніми підходами до ліцензування призвели до ажіотажу серед заявників», — розповіла «Мінфіну» президент Всеукраїнської асоціації фінансових компаній (ВАФК) Алла Сав'юк.

Вважалося, що отримати ліцензію у Нацкомфінпослуг було простіше, ніж у Національному банку. Тому намагалися встигнути все зробити в першій половині минулого року.

Нагадаємо: з 1 липня 2020 року набрав чинності закон про так званий спліт. Він розширив повноваження Нацбанку. Тепер він контролює не тільки банки, а й страхові, лізингові, фінансові компанії, а також кредитні спілки, ломбарди і бюро кредитних історій. Їх колишнього регулятора — Нацкомфінпослуг — ліквідували.

До зміни регулятора фінкомпанію намагалися зареєструвати навіть ті, хто не збирався займатися цим видом діяльності. Це робили про всяк випадок або для перепродажу в майбутньому. На цьому збиралися робити бізнес.

Як повідомили «Мінфіну» джерела на ринку, ціни на поличну фінансову компанію — з порожнім балансом, що не займалася жодною діяльністю — за останні півроку зросли з $10−15 тис. до $28−35 тис. Багато хто не хоче звертатися до НБУ за ліцензіями і стикатися з його процедурами, тому готові купувати вже готові «чисті» мікрокредитні організації, які ще не вели жодної діяльності.

Мало не всі новачки спеціалізуються на кредитуванні населення.

«Інші продукти — кредитування МСБ, ФОПів, іпотека, автокредити — не популярні через сукупність специфічних для небанківських фінансових установ факторів: обмеженість джерел фінансування діяльності, відсутність реальних механізмів захисту прав кредиторів, заборона на укладення кредитних договорів в еквіваленті іноземної валюти. А також через загальноекономічні моменти — валютні ризики, економічна ситуація тощо», — пояснила Сав'юк.

Але далеко не всі фінансові компанії залишилися задоволені виходом на ринок і окупили витрати на новий бізнес.

«На тлі новин про пандемію очікувалося зростання ринку кредитування. Але різкого сплеску не відбулося. Переважна більшість наших клієнтів користуються послугами усвідомлено, тому попит на позики під час пандемії знизився», — розповів «Мінфіну» СEO MyCredit Владислав Бєлан.

За даними Нацбанку, кількість кредитів, виданих фізособам, за 9 місяців 2020 року зросла лише на 4% (до 8,7 млн штук), а їх обсяг — на 18,2% (до 33,8 млрд грн).

Показник

9 міс. 2019

9 міс. 2020

Кількість укладених договорів з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, шт.,

8 857 801

9 077 707

в тому числі фізичні особи

8 303 484

8 669 967

Суми укладених договорів з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, млн. грн.,

51 149,40

60 524,0

в тому числі фізичні особи

28 554,10

33 751,4

Заборгованість за виданими кредитами, на кінець звітного періоду, млн. грн.,

57 932

75 137,3

в тому числі фізичні особи

11 640

13 21,6

Для порівняння: роздрібний портфель банків, за попереднім звітом НБУ, скоротився у 2020 році на 3,2% (до 199,6 млрд грн). Тому 18,2% приросту у мікрофінансових організацій можуть здатися великим досягненням. Особливо з урахуванням того, що вони припадають на невелику кількість структур. 60% небанківського ринку належить 10 найбільшим фінансовим компаніям з 775 існуючих, а ¾ ринку — 25 структурам.

Читайте також: Яким МФО належить 60% ринку мікрокредитів України

Чому йдуть компанії

На ринок не тільки виходять новачки. Одночасно пачками закриваються старі компанії. Як уточнили «Мінфіну» у Нацбанку, у 2020 році було анульовано ліцензії на господарську діяльність 38 МФО. 30 з них в подальшому були виключені з держреєстру фінустанов. За даними регулятора, більшість розлучилися з ліцензіями добровільно.

У ВАФК кажуть, що масові закриття почалися після переходу нагляду до Нацбанку.

«Ліцензії на кредитування, як правило, здавали компанії, які не подавали/несвоєчасно подавали звітність, зазнавали труднощів з підтримкою навіть мінімального рівня капіталу, усвідомлювали непрозорість своїх структур власності і не мали можливість привести їх у відповідність», — пояснила Алла Сав'юк.

Проблем додало посилення вимог до мікрокредитних організацій і правил кредитування після прийняття закону № 1109. А також складності з виконанням закону № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення» .

Читайте також: Катерина Рожкова: «Тільки не здумайте повально зупиняти платежі понад 5 тисяч гривень»

«Дуже важливим фактором було те, що обмежили нараховувані відсотки і скасували штрафи і пені на період карантину. Це стало дуже сильним стоп-фактором для відкриття бізнесу. У другій половині 2020-го року ми побачили також, як почали закриватися непрацюючі компанії — ті, які „створені про всяк випадок“. І я думаю, що цього року кількість таких МФО ще зменшиться», — сказав «Мінфіну» директор фінансового сервісу «ШвидкоГроші» Олександр Холод.

У той же час, за словами Алли Сав'юк, реальні гравці з істотною часткою ринку свою діяльність не згортали.

Хоча відбувся перерозподіл ринку за технологічним принципом — між традиційним бізнесом у відділеннях, тобто в офлайні, і більш технологічними кредиторами, які працюють в онлайні і надають швидкі кредити. Бізнес онлайн-кредиторів постійно розростався, і тепер вони домінують.

«У 2018 їх частка на фінансовому ринку становила 50%, у 2019 — вже 60%, а у 2020 досягла 80%. Компанії, які працювали виключно в офлайні, були змушені змінити формат або зникнути», — зазначив Владислав Бєлан.

Рейтинг кращих кредитів у МФО від «Мінфіну»

Завищені комісії і судові спори

Багато мікрокредитних організацій перебудували свою роботу і запевняють, що стали більш клієнтоорієнтованими і технологічними. Однак, питань до них все ще вистачає.

«Нечисті на руку небанківські фінустанови досить часто вдаються до різного роду юридичних хитрощів при складанні договорів мікрокредитування. Так вони намагаються збільшити свою дохідність від кредитування. Позичальникам це загрожує збільшенням суми кредиту, яку необхідно повернути фінустанові. Нерідко вона значно перевищує ту, на яку розраховував споживач, навіть при відсутності прострочень з боку позичальника», — розповіла «Мінфіну» партнер юридичної агенції «Абсолют», адвокат Ірина Земляна.

Вона перерахувала основні прийоми і хитрості, які трапляються у непрозорих договорах:

  • Надмірно складна формула розрахунку відсотків за користування кредитом. Вона не дає можливості оцінити реальну річну ставку.

  • Приховані платежі: комісії, плата за видачу кредитних коштів, за касове обслуговування. Необхідність купівлі додаткових послуг за завищеною ціною — страхування, нотаріальних послуг, послуг оцінювача, аудитора тощо.

  • Право кредитора в односторонньому порядку змінювати істотні умови договору: наприклад, право на збільшення відсоткової ставки в односторонньому порядку.

  • Збільшені терміни позовної давності, у порівнянні з тими, які передбачені законодавством. Щоб залишити у кредитора право через десятки років переслідувати позичальника, перераховуючи суму заборгованості.

  • Дуже широкі права на вилучення майна боржника, який допустив прострочення.

Досі позичальникам доводилося ходити по судах, щоб довести необгрунтованість і зависокий рівень пені/ штрафів і опротестувати незаконні пункти в договорах. Але з 1 січня 2021 року багато стало легшим, завдяки законодавчим змінам, що набрали чинності. Вони обмежують розмір штрафних санкцій, що застосовуються до боржника, який прострочив, подвійним розміром кредиту.

Читайте також: Захист прав клієнтів банків та МФО: що змінилося

«На сьогоднішній день судова перспектива у спорах з мікрофінансовими організаціями на боці боржників. Верховний Суд неодноразово заявляв про незаконність нарахування відсотків і штрафних санкцій після закінчення терміну кредитування. А також про незаконність будь-якої комісії за кредитом і неприпустимість нарахування відсотків без чіткого порядку їх розрахунку в кредитному договорі», — розповів «Мінфіну» адвокат юркомпанії Riyako and Partners Микола Максимов.

Те, що все це реальні факти, а не порожні причіпки, підтверджує Нацбанк. Він повідомив «Мінфіну», що з 1 липня до 31 грудня 2020 року прийняв 5,5 тис. скарг на діяльність мікрофінансових організацій. Більш ніж у 55% випадків регулятор виявив ознаки порушень. В основному вони стосувалися кредитних правовідносин і дій колекторів.

В НБУ «Мінфіну» виділили найбільш характерні правопорушення.

Нові вимоги Нацбанку

У Нацбанку запевняють, що серйозно візьмуться за діяльність фінансових компаній.

«Ключовий ризик, який несе кредитування населення небанківськими фінансовими установами — це ризик порушення прав споживачів. Можливо недостовірне інформування клієнтів про реальну вартість позик і умови їх обслуговування, як наслідок — надмірне боргове навантаження на окремих позичальників. Саме на зниження цього ризику Національний банк спрямовує свої основні зусилля», — запевнили у прес службі регулятора.

Тепер МФО, як і банки, будуть зобов'язані розкривати дані про реальну вартість позик. З усіма комісіями і додатковими платежами.

Ці вимоги закладені в законі № 891, який був прийнятий у вересні минулого року і набрав чинності з 1 січня 2021-го: «Про внесення змін до деяких законів України щодо споживчого кредитування і формування, і обігу кредитних історій».

Фінустанови зобов'язані розкривати повну вартість кредитів на термін до 1 місяця і обсягом менше однієї мінімальної зарплати, тобто менше 6 тис. грн. А ще повинні вказувати реальну річну відсоткову ставку за мікрокредитами, яка включає всі без винятку витрати клієнта. У тому числі і в рекламі. Заборонено вказувати відсоткові ставки на рівні 0% або 0,01%, які можуть діяти протягом короткого пільгового періоду. Кредиторам заборонено змінювати умови фінансування в односторонньому порядку і застосовувати до боржників необмежені санкції.

Читайте також: НБУ вводить нові правила в споживчому кредитуванні для небанківських установ

Щоб деталізувати всі правила і вимоги, регулятор готує ряд постанов. У своїй відповіді «Мінфіну» Нацбанк перерахував свої плани:

  • Встановити вимоги до розрахунку ставки за кредитами небанківських фінустанов.
  • Дати рекомендації щодо захисту персональних даних для небанківських фінустанов.
  • Встановити вимоги до розкриття інформації на сайтах і в рекламі мікрофінансових компаній.
  • Оприлюднити положення про нагляд із захисту прав споживачів послуг небанківських фінустанов.
  • Встановити вимоги до договорів мікрофінансових установ, що укладаються онлайн.

У той же час фінансові компанії планують лобіювати прийняття нового закону «Про фінансові послуги та фінансові компанії». Його проект зараз обговорюється в Комітеті Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики. Його ключові зміни стосуються можливості залучення компаніями фінансування від кваліфікованих інвесторів і в будь-якій формі від учасників (акціонерів) компанії.

На поточний момент фінкомпанії обмежені за цією частиною.

«Компанії існують за рахунок власного або субординованого капіталу — грошей акціонерів або компаній, які займаються інвестиціями і входять в капітал. Інші форми інвестування/фінансування недоступні для небанківського ринку. Дуже сподіваємося, що в новому законі, який зараз в розробці, з'являться й інші інструменти, які дадуть можливість залучати або кредитні кошти, або кошти від кваліфікованого інвестора — фізичної особи, яка на свій страх і ризик робить інвестицію в компанію», — розповів Олександр Холод.

Ще у 2021 році можуть бути затверджені нові ліцензійні умови від Нацбанку. А також законопроект № 4241, що регулює захист боржників при стягненні проблемних боргів, який поки що прийнятий лише в першому читанні.

avatar
Фінансовий журналіст Олена Лисенко
Пише на теми: Банки, небанківські фінансові ринки, макроекономіка, фондовий ринок

Коментарі - 6

+
+44
bonv
bonv
18 лютого 2021, 14:13
#
Боржник раб позичальника. Тримайтесь подалі від цих відсоткових шахраїв.
+
0
Andrey M
Andrey M
20 лютого 2021, 8:19
#
Боржник і є позичальником. На фінансовому ресурсі варто відрізняти позичальника та позикодавця
+
+9
bonv
bonv
18 лютого 2021, 14:13
#
Реклама банка.
Быстрое оформление кредита за 1 час и 2 документа:
1. Паспорт.
2. Завещание.
+
+81
yarg
yarg
18 лютого 2021, 15:04
#
Поздно. этот рынок уже умер.
за каждым потенциальным заемщиком бегает десяток кредиторов. предлагая условия наперебой.
+
0
Chu123
Chu123
19 лютого 2021, 8:26
#
Зачем брать кредит под 1000% годовых если можно взять в любом банке под 0 на два месяца. Вообще похоже что они отмывают чьи то деньги. Никто ж не проверяет кого там эти мфо кредитуют. Зарегистрируй 100 бомжей на кредит под 10000 м возвратом 100тыс. И они типа отдают каждый месяц по 10. В конце года считай отмытые 100 тыс с человека. Зачем ещё бы их столько регистрировать
+
0
yarg
yarg
19 лютого 2021, 10:11
#
Столько хлопот — и что на выходе? «отмытые» 10 миллионов гривен? отмывание которых обошлось еще в пару миллионов?
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися