Що чекає на банки та їх клієнтів у 2021 році

2020-й став одночасно одним із найуспішніших і найневдаліших років за останній час. Успішний — тому, що через коронакризу не розпочалося банкопаду, подібного до того, що Україна пережила шість років тому. А невдалий — через зниження прибутковості системи, зростання неповернень за кредитами і нові проблеми для розвитку в майбутньому.

Прибуток падає — витрати зростають

За 10 місяців 2020-го загальний прибуток 74 діючих банків скоротився на 23,4%, і склав 39,8 млрд грн. У НБУ впевнені, що так сталося, в основному, через збільшення резервів під кредитні збитки: з 8,3 млрд грн до 23,3 млрд грн. Позначилося і загальне зниження продажів банків. І бізнес, і населення стали менше користуватися фінансовими послугами.

Велика частина прибутку припала на держбанки, які отримують великі доходи від держоблігацій (ОВДП), що внесені Мінфіном в капітали: Приватбанк заробив 22,85 млрд грн (56,6% загального результату), а Ощадбанк — 4,8 млрд грн (12%). На решту банківської системи припало лише 12,15 млрд грн.

«За 10 місяців банківська система отримала 11 збиткових банків, але до кінця року їх стане ще більше», — спрогнозував «Мінфіну» голова правління Forward Bank Андрій Кисельов.

Читайте також: НБУ назвав найбільш збиткові банки за 3 квартал

Він виділив декілька причин зростання банківських збитків:

• Тотальне невиконання банками планів зі збільшенню кредитування через зниження попиту на кредити і через зростання кредитних ризиків. Не тільки в корпоративному сегменті, але і в роздробі, який раніше розвивався інтенсивно: в січні-листопаді 2020 року кредитний портфель фізосіб у гривні знизився на 0,3%, хоча в той же час 2019-го він збільшився відразу на 22%.
• Планомірне збільшення резервів під проблемні кредити.
• Зниження попиту на банківські послуги: від документарних операцій до грошових переказів.
• Зростання витрат на нові розробки, зокрема, на віддалені сервіси. Наприклад, на віддалену ідентифікацію клієнтів для їх повноцінного обслуговування поза відділенням банку.
• Неплатежі за раніше наданими кредитами. У міру посилення карантинних обмежень за covid-19, люди і бізнес все гірше платять навіть за реструктуризованими позиками.

«Прострочення за споживчими кредитами швидко зростає. Навіть заходи з реструктуризації боргу не завжди допомагають зберегти платіжну дисципліну. У деяких банках на піку кризи до 10% портфеля демонструвало прострочення понад 7 днів. Більш того, поточна невизначеність щодо тривалості карантину і діюча заборона кредиторам застосовувати санкції до боржників, ускладнюють оцінку справжніх збитків банків. При таких умовах банки повинні мати запас капіталу для покриття можливих збитків», — йдеться в офіційному коментарі прес-служби Національного банку для «Мінфіну».

У НБУ визнають, що не знають реальних масштабів проблем, які є у банківській системі: в останній раз регулятор тестував банки ще в другому кварталі і це було експрес-стрес-тестування. Воно показало, що станом на червень в зоні ризику знаходяться банки, на які сукупно припадає лише 5% ринку.

Глибинного стрес-тестування та інспектування у 2020 році не було через карантинні обмеження і відсутність виїзних перевірок центробанку. Все це збираються відновити у 2021-му.

Читайте також: Скільки банків закриється через коронакризу

«Повну картину проблем e банківській системі Національний банк отримає наступного року, коли проаналізує якість проведених реструктуризацій в рамках щорічної оцінки стійкості банків. На основі отриманих результатів можна буде зробити коректні висновки про можливу потребу окремих банків у додатковому капіталі», — заявили «Мінфіну» у Нацбанку.

Це означає, що банкам ще дали трохи часу, щоб «підтягти свої хвости»:

• По-перше, доки діє карантин, їм дозволено не формувати всі резерви під проблемні активи.
• По-друге, інспектори з НБУ не перевірили кваліфікацію за всією кредитною проблемкою. Але напевно це зроблять. Багато позик, які банки ще не вважають офіційно проблемними, точно такими виявляться.

«Питання прибутковості банківських установ наступного року буде залежати від результатів тестування банків. Від того, скільки знадобиться додаткових резервів після інвентаризації кредитних портфелів банківських установ», — визнав у розмові з «Мінфіном» фінансовий директор рейтингового агентства IBI-Rating Олександр Калашніков.

Невизначеності дуже багато. Фінансисти поняття не мають, скільки їх клієнтів зможуть повернутися до роботи і до кредитних платежів після завершення локдауна, який Кабмін затвердив з 8 до 24 січня 2021 року.

«Не всі клієнти зможуть відновити діяльність і почати обслуговувати свої борги. Та й взагалі, як тільки закінчиться карантин, банки повинні будуть сформувати резерви за міжнародними стандартами фінансової звітності. Ця проблема частково переноситься на 2021 рік, і ми побачимо формування резервів за портфелями, які зараз знаходяться в реструктуризації», — визнав Андрій Кисельов.

У Нацбанку впевнені, що банківська система залишиться прибутковою за підсумками 2020 року. Хоча всі розуміють, що це буде заслугою держбанків, на які знову припаде велика частина заробітку. Точніше — заслугою їх акціонера Мінфіну, який продовжить справно нараховувати відсотки за ОВДП.

Читайте також: Скільки можна заробити на проблемах країни

Кого можуть продати у 2021 році

У 2020 році визнали неплатоспроможними і ввели тимчасові адміністрації лише в два українських банки: «Аркада» і Місто Банк. Великого сюрпризу в цьому ніхто не побачив: про їхні проблеми знали на ринку, хоча у когось жевріла надія, що їх врятують.

Читайте також: Крах Місто Банку: чи повернуть гроші вкладникам

Угодою цього року стала покупка бізнесменом Олександром Ярославським, який володіє групою DCH, київського Банку Кредит Дніпро, контрольованого Віктором Пінчуком (власником холдингу «Інтерпайп»). Її передчували більше року, але офіційно заявили і почали оформляти навесні-2020. Нацбанк повністю закрив операцію 30 липня.

Багато пліткували про можливий продаж Правекс-Банку, яким володіє італійська група (Турин) Intesa Sanpaolo. Структура не один рік веде збиткову діяльність і не може вибратися «з мінусу», незважаючи на зміну керівництва. Було багато розмов про те, що європейці хочуть продати «дочку» і навіть говорили про можливих претендентів, проте інформація так і не підтвердилася.

Як уточнили «Мінфіну» в Нацбанку, протягом 2020 року регулятор надав дозволи про придбання істотної участі 4-ьом банкам. Найчастіше це не призводило до появи нових співвласників (крім випадку з Банком Кредит Дніпро), а лише до внутрішньої перереєстрації пакетів акцій між акціонерами. Ось усі угоди:

• АТ «Банк Кредит Дніпро»: Олександр Ярославський став офіційним власником 100% акцій.
• Кредитвест Банк: компанія Creditwest Faktoring AS отримала прямий вплив у розмірі 42%. Була зменшена частка єдиного акціонера Altinbas Holding Anonim Sirketi (Туреччина);
• АТ «А-Банк»: «Івекс Капітал», контрольований братами Суркісами, отримав 32,2% акцій;
• АБ «Кліринговий дім»: компанія Serada Enterprises Limited (Кіпр), якою керує Юлія Льовочкіна (колишній акціонер), отримала 60,3% акцій.

На початку року очікувалась продаж БТА Банку новому власнику з Білорусі, Але Національний банк не надав дозволу на цю угоду.

Є ймовірність продажу Сбербанку («дочки» однойменної структури з РФ), за якою в березні наступного року закінчується термін санкцій.

Більше злиттів і поглинань може намітитися після того, як Нацбанк проведе нові стрес-тести і виставить перед акціонерами нові плани щодо збільшення капіталів банків.​

На чому зароблятимуть банки

У 2021-му банки будуть намагатися нарощувати комісійні доходи. Платною стане (якщо вже не стала) майже кожна довідка для клієнта і кожна послуга в мобільному додатку або системі інтернет-банкінгу, які тривалий час були безкоштовними. Плюс активізуються продажі продуктів партнерів — страховок тощо.

Каталог кращих інтернет-банкінгів від «Мінфіну»

Але головним джерелом заробітку залишаться відсоткові доходи. Це означає, розвиток кредитування і більш активні покупки боргових цінних паперів. Не тільки облігацій внутрішньої держпозики Мінфіну, які завжди користувалися попитом у фінансистів, а й муніципальних облігацій. Київ уже заявив про розміщення своїх боргових паперів, очікуються також випуски Харкова та Запоріжжя.

Ще фінансисти розраховують розгойдати велике корпоративне кредитування.

«У 2021 році ситуація буде кращою, в основному, завдяки хорошим новинам в частині вакцинації. Це спричинить більше інвестиційних проектів для підприємців, які вимагатимуть більш тривалого фінансування. Такі проекти пов'язані, в основному, з виробництвом і переробкою, тож експорт покращиться, з точки зору якості і кількості», — розповів «Мінфіну» country manager, голова наглядової ради Піреус Банку в Україні Янніс Кіріакопулос.

Великі надії фінансисти покладають на легалізацію грального бізнесу і відкриття ринку землі, а також на більш активне кредитування агросектора в другій половині 2021-го. За найскромнішими оцінками, його обсяги мають зрости на 20−25%.

У роздробі банкіри обіцяють приділяти більше уваги іпотеці.

«Останнім часом банки стали активніше видавати іпотечні кредити, однак цей ринок залишається дуже концентрованим: 85% нових угод у 2020 році припадало на 5 банків», — пояснив Олександр Калашніков.

Читайте також: Скільки реально коштує «дешева іпотека під 10%»

Акцент буде робитися на кредитуванні покупок вторинного житла. Новобудови вважають більш ризиковими через прогнозовані фінансові проблеми у забудовників.

«Також пожвавиться автокредитування населення. Хоча бланкові карткові позики залишаться лідером рейтингу роздрібного кредитування, але конкуренція на цьому ринку настільки висока, що частина фінустанов почне активно розширювати продуктову лінійку», — спрогнозував «Мінфіну» голова правління Кредитвест банку Ігор Тихонов.

Щоправда, видача кеш-кредитів і карткових позик стане більш складним заходом, ніж раніше. Оскільки Нацбанк зажадає від банків, які працюють на цьому ринку, знизити свої ризики — або зменшити темпи кредитування, або збільшити свої капітали.

У Нацбанку уточнили, що нові вимоги запрацюють з середини 2021 року. Там переконані, що навіть після цього дрібнороздрібне кредитування залишиться привабливим для банків і не сильно подорожчає для простих позичальників.

Банкіри говорять, що в нових умовах вони почнуть активніше впроваджувати нову політику. Зокрема, будуть встановлювати велику різницю в цінах між «хорошими» і «сумнівними» позичальниками. Першим кредити будуть давати набагато дешевше, ніж другим.

«Кредитна політика банку буде вибудовуватися від „якості“ позичальника. Для менш „ризикового“ клієнта будуть найлояльніші пропозиції. А для клієнтів з сумнівною репутацією або без кредитної історії — дорожчий продукт, для покриття можливого ризику неповернення кредиту позичальником», — підтвердив Андрій Кисельов з Forward Bank.

Нові/покращені продукти

Дрібні кредити для населення

Нові нормативи Нацбанку не означають, що дорогих дрібнороздрібних кредитів стане менше. Навпаки. Вони можуть стати масовим продуктом, хоча і більш дорогим: деякі банки запропонують торговцям пачки готових карток з невеликим кредитним лімітом — таким, якого буде вистачати на середню покупку в їхньому магазині. Це будуть миттєві кредитки: людина відразу на місці отримає частину коштів на покупку (з грейс-періодом), а торговець — перерахування від банку коштів протягом 3-днів.

Нові картки будуть чимось нагадувати передплачені скретч-картки мобільних операторів на касах українських супермаркетів. Але вони не будуть одноразовими, ними можна буде користуватися і надалі. При цьому не доведеться повторно проходити процес оформлення позики.

Кредитування невеликого бізнесу

У банках запевняють, що серйозно перебудували і уніфікували свої кредитні програми для малого та середнього бізнесу після появи державної кредитної програми «5−7−9%». Невеликий бізнес намагався максимально перейти на більш дешеві позики, конкуренція зростала. Власні програми банків залишилися дорожчими (13−18% річних), тому вони намагалися брати якістю сервісу. А в 2021 році збираються підкорювати підприємців комплексними пакетами.

«У 2020 році запускалися скорингові системи для кредитування МСБ, прискорювалися процедури. Ставку робили на онлайн-обслуговування. А у 2021-му продукти для малого та середнього бізнесу отримають новий поштовх. Мова не тільки про кредити, а й про розрахунково-касове обслуговування. Галузевим стандартом може стати оперативне (за лічені дні) рішення про кредит для МСБ. Особливо, якщо проекту з розкриття фінансової інформації підприємств, який ініціювали у Мінціфри, буде дано зелене світло», — розповів Ігор Тихонов.

Валютний ринок

На український валютний ринок повертаються нерезиденти, які знову почали скуповувати наші ОВДП. Курс гривні на валютному ринку стає волатильнішим. Завдяки цьому активізуються банки-спекулянти. В результаті буде активніше розвиватися те, що скарбники називають арбітражними операціями. А, отже, зросте волатильність, і бізнесу буде потрібна велика курсова передбачуваність. Буде зростати попит на валютні форварди, ф'ючерси та інші деривативи.

Читайте також: Як отримати вигідний курс долара і заробити на цьому

«Продукти хеджування валютних і відсоткових ризиків вже користуються більшою популярністю у корпоративних клієнтів. Такі як форвард, своп валютний і відсотковий. З урахуванням того, що цього року банківська система зробила ще один значний крок у напрямку діджіталізації, незабаром ці інструменти зможуть бути доступні будь-якому бізнесу», — спрогнозував «Мінфіну» голова правління Банку Кредит Дніпро Сергій Панов.

Діджіталізація всього

Ключовим пріоритетом банків стане масове впровадження віддаленої ідентифікації клієнтів, яку на поточний момент почали впроваджувати/впровадили до 5 банків. Щоб клієнт міг в режимі відеоконференції і за допомогою держпорталу Дія відкривати банківський рахунок з нуля і проходити верифікацію без відвідування відділення.

«Банки будуть фокусуватися на „цифровому“ клієнті, який живе в інтернеті. Багато заробити на ньому не вийде. Але якщо банк не буде конкурентний в продуктовій або сервісній складовій, цей клієнт, за допомогою віддаленої ідентифікації, зможе дуже швидко змінювати банк (за 5−10 хв). Банки, які будуть фокусуватися на офлайн-клієнті — будуть втрачати частку ринку», — переконаний Андрій Кисельов.

Депозитна революція та нові ставки

Нова перебудова чекає на депозитний ринок. Нацбанк збирається активніше боротися з явищем, коли депозити залучаються на 3−6 місяців, а кредити за їх рахунок видають на 1−3 роки. Такий часовий розрив створює серйозні ризики, які виливаються для банків при будь-якій дестабілізації в справжні кризи.

«Виник новий виклик — коротка терміновість коштів населення і бізнесу, що підвищує ризик ліквідності. Понад 55% сукупних зобов'язань банків у гривні є коштами до запитання. Потрібно стимулювати банки тримати більшу частину активів у високоліквідних складових, а також подовжувати структуру фондування, наприклад, залучати депозити на тривалий термін», — відзначили у прес-службі Нацбанку.

Читайте також: Депозити до запитання і скарбнички замість строкових вкладів

З цією метою з грудня 2018 року було введено норматив LCR, який, якщо вірити НБУ, поки що виконується банками. Але з 2021-го регулятор запустить ще один норматив — NSFR (Net Stable Funding Ratio), це коефіцієнт чистого стабільного фінансування. У Нацбанку відзначили, що він «буде покликаний поліпшити збалансованість активів і зобов'язань». Банки примусово змусять зблизити терміни залучення та розміщення ресурсу. Це швидко позначиться на відсоткових ставках для вкладників.

«Банки, які пропонували високі ставки за короткостроковими депозитами, переглянуть свою політику і будуть пропонувати відсотки, пропорційні терміну розміщення. Чим довше термін розміщення — тим вище розмір ставки», — пояснив Андрій Кисельов.

Читайте також: Власники депозитів можуть обвалити гривню: що з цим робити

Ставки за вкладами на 1−3 місяці сильно опустять, майже всі будуть платити 0% річних за вкладами до запитання. Можуть ще трохи знизиться дохідності 12-місячних вкладів.

«Хоча, думаю, середня дохідність річних не повинна опуститися нижче 8% річних», — все ж вважає Ігор Тихонов.

При цьому банкіри допускають невелике підвищення облікової ставки Нацбанку на початку 2021 року: з нинішніх 6% до 6,5% річних.

Олена Лисенко для «Мінфіну»