Тільки 1% українців інвестує свої заощадження

Про те, як ми поводимося з грошима, «Мінфіну» розповіла керівник досліджень у галузі фінансів та роздрібної торгівлі CBR Лідія Кулиба.

Як карантин змінив відношення українців до готівки? Чи стали частіше розраховуватися карткою?

Так, виросла активність платіжних карток. Якщо на кінець минулого року 74% українців користувалися картками, то станом на червень 2020 року вже можна було говорити про 81% користувачів.

Стрімкий ріст, в першу чергу, відбувся за рахунок аудиторії сіл та старшої вікової групи. Особливо зросла частка людей, яка користується пенсійними картками. Через карантин пенсіонери почали переводити свої кошти з Укрпошти на банки, оскільки там менші черги, менше контактуєш з людьми і т.д.

Ми задавали запитання українцям, який обсяг готівки ви знімаєте з картки, а скільки грошей витрачаєте безготівково. В середньому масова аудиторія з середнім доходом стала частіше використовувати банківські картки — на 10%.

Окрім того, спостерігається надзвичайний ріст у використанні інтернет-банкінгу. В кінці минулого року інтернет-банкінгом (і веб, і мобільним) користувалося 30% населення, зараз — вже 54%.

Цього року вперше частка використання мобільного додатку перевищила використання веб інтернет-банкінгу. Незважаючи на те, що люди сидять дома, мобільний екран стає основним.

фото: Сергій Владикін для «Мінфіну»

Чи змінилося відношення до грошей?

Люди, у яких раніше були заощадження, під час карантину їх не витрачали. Сильно впала готовність українців робити великі покупки, такі як авто, квартири, дорога побутова техніка тощо. Люди стали більше економити і з побоюванням витрачати гроші, оскільки робити бездумні покупки стало не на часі. Втім, зараз ця тенденція помалу зникає.

Частка тих, хто відкладає кошти на майбутнє, зросла. При тому в усіх каналах: і готівкою в нацвалюті, і готівкою в іноземній валюті, і на банківських картках. На депозитах не значно збільшилися заощадження, але все ж є тенденція до росту.

До кого звертаються українці, якщо не вистачає грошей, — родичі, банки тощо?

Загалом люди сподіваються на власні кошти, намагаються накопичити. Однак кожен другий українець (40−50% опитаних) повідомив, що його доходи скоротилися, в порівнянні з докарантинним періодом.

Якщо не вистачає грошей, найчастіше українці беруть позики у знайомих чи друзів безвідсотково. Потім — або використовують кредитну картку, або оформлюють кредит в банку. Далі за популярністю йде кредит у мікрофінансовій організації. Такий рейтинг характерний для масової аудиторії. Та серед окремих сегментів опитаних є такі, хто зовсім не розглядає кредит у банку і користується тільки послугами МФО, оскільки це швидко і зручно.

Читайте також: Як карантин змінив бізнес і споживчі звички

Чи змінилося відношення до кредитів після карантину? Як часто роблять покупки в кредит?

В розпал карантину більше використовували кредитні картки. Банки стали обережнішими до кредитування, однак, якщо людина вже мала кредитну картку, то саме в кризу стала нею користуватися.

Показник проникнення кредитів в посткарантинний період виріс з 9% (наприкінці минулого року) до 12%.

Ріст відбувся саме за рахунок нецільових кредитів — використання кредитних лімітів на банківських картках на щоденні потреби.

фото: Сергій Владикін для «Мінфіну»

Наскільки часто зараз користувачі прострочують платежі за кредитами? Які основні причини?

Ми проводили дослідження аудиторії, яка користувалася кредитами МФО або принаймні допускала таку можливість. На запитання, чи були у вас за останній рік випадки, коли порушували термін оплати, 50% опитаних відповіли ствердно. Цьому також посприяло те, що люди брали кредитні канікули, які потім по-різному трактували.

Клієнти банків, виявилося, більш відповідально погашали кредити на карантині. Тобто у меншої кількості опитаних були проблеми чи затримки з оплатою (близько 30−40%). На мою думку, в банках люди більше бояться прострочувати платежі, оскільки ті мають більше важелів впливу, ніж МФО.

Купуй ОВДП з високою дохідністю та отримай бонус від «Мінфіну»

Як відрізняється поведінка банківських клієнтів та клієнтів МФО?

В банках і мікрофінансових компаніях різні позичальники. В МФО переважно кредитується аудиторія, яка має неофіційні доходи. Також відрізняється відношення позичальників до фінустанов. МФО менш серйозно сприймаються людьми, ніж банки.

Цілі, на які люди використовують кредити мікрофінансових компаній і банків теж різні. В МФО в основному позичають гроші, щоб дожити до зарплати чи покрити непердбачувані витрати, наприклад, на лікування. Часто це термінові кредити.

Натомість на отримання позики в банку потрібен пакет документів і значно більше часу. Клієнти банків використовують кредитні ліміти на картках, як правило, на щоденні витрати (це є схоже), а також покупки споживчих товарів, як одяг, взуття, техніка тощо, якщо дозволяє кредитний ліміт на картці. Довготермінові кредити беруть на великі покупки, як квартира, авто тощо.

До ломбардів звертаються в останню чергу, оскільки не зовсім розуміють, як це працює, і є побоювання, що це не зовсім чесно і т. д.

фото: Сергій Владикін для «Мінфіну»

Як обирають, де взяти кредит? І чи великі суми позичають?

Критерії вибору ломбардів, МФО і банків теж досить відрізняються. Коли шукають банк для оформлення кредиту, зазвичай звертаються у фінустанову, де вже мають картку, або обирають «свій банк» або банк, який представлений в торговій мережі, в якій купують товар в кредит.

Коли запитуємо респондентів, за яким критерієм обирають банк для співпраці, всі говорять про надійність. Але, як розбираємося, що таке «надійний банк», то насправді це грунтується на власному суб'єктивному сприйнятті, відгуках знайомих, родичів та тому, що пишуть в пресі.

При виборі МФО важливу роль відіграє реклама та видача сайту компанії під час пошуку в інтернеті.

Сума позики залежить від цілі. За нашими дослідженнями, середня сума споживчих кредитів в банках складає 10 тис. грн. В МФО ця сума трохи нижча — в середньому 3−5 тис. грн.

Цікаво, що серед аудиторії, яка кредитувалася в МФО, лише 7% клієнтів не брали кредити в інших установах. Решта — це перетин з іншими каналами кредитування.

А от користування іпотекою серед населення зараз на рівні менше, ніж 1%. Середньостатистичний українець не може собі дозволити іпотеку, оскільки не в силах покрити щомісячний платіж.

Читайте також: Депозити та валютний кеш. Як зберігають заощадження українці — опитування CBR

Як карантин змінив відношення українців до заощаджень?

На даний момент від 40% до 60% населення, за опитуваннями, мають певні заощадження. Правда, кожен заощадження розуміє по-різному: для когось це навіть 1 тис. грн і менше.

Недавно в дослідженні ми запитували, чи робите ви регулярно заощадження і скільки відкладаєте грошей. Ситуація така, що лише 10% респондентів сказали, що вони заощаджують регулярно. Оці 10% в середньому щомісяця відкладають біля 17% від доходу.

Близько чверті опитаних (27%) сказали, що роблять заощадження ситуативно, коли отримають неочікуваний дохід, премію тощо. Або відкладають кошти на певну покупку.

фото: Сергій Владикін для «Мінфіну»

Як довго зможуть жити українці на відкладені кошти?

Українці, які заощаджують, в середньому зможуть прожити на ці кошти 2−3 місяці.

Як багато людей взагалі не має заощаджень?

Від 40% до 60%.

У який спосіб українці зберігають заощадження?

Основний спосіб — готівка у національній валюті. На другому місці — банківські картки, а потім — готівка в іноземній валюті. Якщо говорити про середньовікову та високодохідну аудиторію, то рівень заощаджень на депозитах або мінімум на карткових рахунках значно вищий.

За останніми даними, з урахуванням сіл та старшої вікової групи, депозити в банку мають лише 5% українців. Щоправда, з ростом доходу цей показник значно збільшується.

Читайте також: За розміщення валюти в банках клієнтам вже доводиться доплачувати

Які найпопулярніші інвестиції серед населення? Чи змінилося за карантин відношення до ризикових інвестицій?

В нашому опитуванні є альтернативні інвестиції: нерухомість, недержавні пенсійні фонди, накопичувальне страхування. Але насправді вкладає кошти за кожним таким напрямком навіть менше 1% населення.

А як щодо молоді?

Щодо вікових цінностей є цікава тенденція: найбільш молода аудиторія (покоління z) менш прив’язана до масштабних інвестицій, менш схильна купувати житло та авто, віддає перевагу подорожам. Однак через пандемію з’явилися нові цінності, наприклад, значимість власного житла виросла.

Спілкувалася Світлана Тартасюк

Автор:

Журналіст Світлана Тартасюк

Пише на теми: Банки та банківські продукти, нерухомість, ринок праці, бізнес, фінанси, інвестиції