5 лютого 2020, 7:29 Читать на русском

Чому інфляція знижується, а життя дорожчає. І що буде далі

Економісти прогнозують подальше уповільнення зростання цін найближчими місяцями. Здавалося б, громадяни можуть розслабитися – ціни в магазинах вже не будуть підносити неприємні сюрпризи. Але чи стане від цього життя легшим, і який реальний результат інфляційного перепочинку?

Минулий рік Україна завершила з найнижчою за останні шість років інфляцією – «плюс» 4,1%.

Минулий рік Україна завершила з найнижчою за останні шість років інфляцією – «плюс» 4,1%. Вряди-годи Нацбанк зміг похвалитися виконанням інфляційних таргетів: в «Основах грошово-кредитної політики на 2019 рік і середньострокову перспективу» зафіксований показник 5%±1 в.п. 

Інфляцію втихомирила сильна гривня

Минулорічний показник інфляції виявився майже в 2,5 рази меншим, ніж у 2018-му році, коли зростання цін становило 9,8%. Жорстка монетарна політика НБУ, безумовно, внесла свій вклад в це досягнення. Проте її внесок не був вирішальним.

Керівник підрозділу з корпоративного аналізу ICU Олександр Мартиненко називає декілька важливих факторів:

  • зміцнення курсу гривні, знизивши вартість імпортних товарів для України;
  • більш низькі світові ціни на нафту, які призвели до зниження ціни на паливні продукти на 10-12%, у порівнянні з груднем 2018 року;
  • зниження європейських цін на природний газ, яке дозволило на умовах ПСО знизити ціни на газ для населення на 13% у грудні, порівняно з листопадом;
  • рекордний урожай зернових.

Сильна гривня завжди була стримуючим фактором для інфляції. Це цілком зрозуміло. Згідно з останніми даними Держстату, серед непродовольчих товарів, що реалізуються на внутрішньому ринку, на частку імпорту припадає 68%, серед продовольчих – 18,6%. В цілому, за підсумками 2018, імпорт зайняв 46,8% внутрішнього ринку.

Читайте також: Що з курсом гривні: локальний «відкат» або падіння

Подібна інформація оновлюється Держстатом вкрай неоперативно. Але можна припустити, що минулого року частка завезеної продукції на внутрішньому ринку була навіть більшою. Адже ситуація на валютному ринку довгий час була сприятливою для імпортерів.

Чому їжа дорожчала швидше інфляції

Виникає логічне питання: чому ж рядовим споживачам здається, що життя продовжує дорожчати?

Справа в тому, що найбільше минулого року зростали ціни на товари щоденного користування, і, насамперед, їжа. Вони дорожчали швидше офіційної споживчої інфляції.

Наприклад, найбільше подорожчали фрукти — на 18,8%, хліб — на 9,7%, масло — на 7,8%, сир — на 7,7%, молоко — на 7,4%, алкогольні та тютюнові вироби — на 13%. Хоча, в попередні роки ціни росли ще швидше. Наприклад, за підрахунками аналітика агропродовольчих ринків ФАО Андрія Панкратова, м'ясний кошик для пересічного українця у 2019-му подорожчав всього на 6%, тоді як у 2017-му — на 37%, а в 2018 — на 7%.

Чому ж сільгоспвиробники активніше за інших підвищували ціни на свою продукцію, незважаючи на високий врожай? Відповідь проста – бажання зберегти норму прибутку. Минулого року середньорічне значення курсу долара до гривні склало 25,85 грн/$, тоді як у бюджет-2019 закладався курс 28,2 грн/$. На цей же курс орієнтувалися, в тому числі, і наші сільгоспвиробники. Однак з січня до грудня 2019 року офіційний курс НБУ знизився на 14,5%.

Читайте також: Гривня у 2019 році зміцнилася щодо всіх світових валют — НБУ

За даними аналітиків «Економічного дискусійного клубу», у 2019 році вітчизняні аграрії поставили на зовнішні ринки продукцію на $22,2 млрд. Якщо брати до уваги динаміку офіційного курсу, то курсові втрати склали $3,2 млрд. Щоб зберегти рівень прибутку, свої втрати вони перекладають на внутрішніх споживачів, банально збільшуючи вартість своєї продукції.

Ціни підвищують не тільки експортери. Прив'язують свій прибуток до курсових орієнтирів і ті, хто працює виключно на внутрішній ринок. Адже, враховуючи попередній досвід, всі чудово розуміють, що таке сильне зміцнення нацвалюти – явище тимчасове. До того ж, таким чином ті, хто працює на внутрішній ринок, підтягують ціни на свій товар до актуальних показників.

Бюджет і промисловість не винесли нових реалій

Повністю відіграти курсові втрати на внутрішніх споживачах наші виробники не можуть. В іншому випадку їх товар остаточно програє конкуренцію імпорту. Відповідно, ревальвація гривні погіршує фінансове становище наших компаній що, перш за все, працюють на експорт. І негативний результат вже очевидний.

«Промислове виробництво в 3 кварталі 2019 року забезпечило близько 16% обсягу номінального ВВП, але його сукупний внесок в реальне зростання економіки України був близьким до нуля. Падіння промислового виробництва в деякій мірі обумовлено стрімкою ревальвацією гривні та зростанням виробничих витрат на оплату праці», — вказується в свіжому макроекономічному огляді Райффайзен Банку Аваль.

За 11 місяців минулого року (поки що офіційна статистика не оприлюднила річний результат) спад промвиробництва до аналогічного періоду 2018-го склав 1,2%.

Зміцнення нацвалюти і, як результат, слабка інфляція – не єдиний фактор, що загнав наших промисловців в депресію.

«Зниження індексу промвиробництва багато в чому обумовлено несприятливою кон'юнктурою на ринках сталі. Вона негативно позначилася як на цінах на експортовану сталь, так і на обсягах виробництва», — пояснив Олександр Мартиненко з ICU. Згортання виробництва вже позначилося на ринку праці. У листопаді минулого року безробіття, у відношенні до попереднього місяця, зросло на 11,4%, у грудні – ще на 17%.

Держбюджету низька інфляція і зміцнення гривні явно не на користь. Зміцнення гривні, у відношенні до долара, знизило надходження від митних платежів, які розраховуються, виходячи з офіційного курсу НБУ. Уповільнення інфляції звузило (у відношенні до прогнозних показників) бази нарахування для «внутрішніх» податків. За даними Держказначейства, держбюджет за 2019 рік недоотримав 35 млрд грн доходів і виконаний тільки на 96,6%. Нагадаємо, в бюджет-2019 закладалося зростання цін на 7,4%.

Читайте також: Курс вдарив по бюджету

Що це означає? Належного фінансування не отримують вже не тільки незахищені статті бюджету (наприклад, державні інвестиції), але і «соціалка». Свіжий приклад: за даними Держстату, заборгованість по зарплатах в освіті за рік зросла в 10 разів — до 250 млн. грн. У грудні 2019 року середня зарплата у сфері освіти склала 9695 грн. Тобто, за грубими підрахунками, держава заборгувала місячну зарплату чверті мільйонів учителів, вихователів і викладачів внз.

Ціни зростатимуть повільно

Експерти говорять, що найближчими місяцями інфляційні тенденції не зміняться. «Наш прогноз на найближчий квартал – 2% інфляції. Інфляційний тиск буде обмеженим завдяки міцній гривні, відсутності планових підвищень регульованих тарифів та очікуваній стабільності цін на енергоносії», — вважає керівник відділу аналітики ГК Forex Club Андрій Шевчишин.

За словами Віктора Пастернака, заступника директора фінансового департаменту Укргазбанку, інфляція дуже сильно залежить від курсу національної валюти, власне, як і бюджетні надходження. Тому в першому кварталі основним фактором буде саме волатильність гривні.

У прогнозі МЕРТ, який закладено в державний бюджет на 2020 рік, очікується інфляція на рівні 5,5%. Проте в НБУ вже кажуть, що реальний показник буде нижчим. «Уповільнення інфляції, за нашими оцінками, продовжиться. Починаючи з січня та впродовж більшої частини року, вона буде нижче цільового діапазону 5 ± 1 в.п., але в 4 кварталі вона прискориться і складе 4,8% за підсумками поточного року», — повідомив голова Нацбанку Яків Смолій.

Читайте також: Інфляційний таргет: чому саме 5%

Уповільнення інфляції буде стимулювати подальше зростання споживання. Люди будуть витрачати більше грошей, і це позитивно позначиться на економічному зростанні. Однак навряд чи це перекриє негативні наслідки занадто повільного зростання цін – недонадходження до бюджету, подальше погіршення становища наших експортерів, що посилить перекоси в торговому балансі країни.

Тому в Мінекономіки вже назвали підвищення темпів інфляції одним з ключових завдань. Втім, реальних інструментів для вирішення цієї проблеми у міністерства немає.

Єдина надія на Нацбанк.

«В арсеналі Нацбанку найбільш ефективний інструмент регулювання інфляції – облікова ставка. Регулятор намагатиметься утримувати інфляцію в цільовому діапазоні. У поточних умовах, коли індекс споживчих цін прагне до нижньої межі цільового коридору, Нацбанк буде сприяти прискоренню інфляції за рахунок пом'якшення своєї монетарної політики», — говорить директор департаменту стратегічного управління банку «Південний» Дмитро Чичкаленко.

Читайте такожКонсенсус-прогноз — 2020: курс гривні, інфляція, ВВП

З 31 січня Нацбанк знову різко знизив облікову ставку на 2,5 в.п. — до 11% річних. До кінця року регулятор обіцяє довести цей показник до 7% річних. Однак, при нинішньому рівні інфляції, такий рівень облікової ставки залишається неприпустимо високим. До того ж, рішення НБУ не дасть негайного ефекту. «Навіть зменшення рівня облікової ставки в січні істотно не вплине на пом'якшення монетарних умов у першій половині року», — писав на своїй сторінці у ФБ голова Ради НБУ Богдан Данилишин.

Це означає, що найближчим часом можна очікувати подальшого падіння промвиробництва, зростання безробіття і накопичення зарплатного боргу.

Олена Дьоміна

Коментарі - 55

+
+90
GrugoriyHoland
GrugoriyHoland
5 лютого 2020, 8:28
#
Я вот чего то не понимаю, гривна укрепляется, инфляция снижается а цены на продукты растут (постоянно езжу на «Столичный» рынок Киев ) о тарифах и акцизных товарах  как то уже все говорили.  Топливо, как то стало дешевле, только не понятно на сколько - как то и нефть подешевела и гривна укрепилась, только как стоил бензин 1.05 - 1.15 уе так и стоит. Может я не в «той» стране живу?
+
+139
Vladimir T
Vladimir T
5 лютого 2020, 11:17
#
Та не снижается инфляция... Она растет... Это результат ее вычисления у чинуш уменьшается.... Потому что от ее значения зависят дохрена параметров в том числе и пиар... Вот и занижают ее значение на порядок....
+
+15
SAndreyS
SAndreyS
5 лютого 2020, 20:51
#
А посчитать? Соотношение стоимости нефти-курса валюты и цены на бензин.
Меня просто прикалывают фразы «А я не чувствую». У вас что чувствительность на уровне органа статистики?
Я вот вообще, кроме как на подакцизные товары не чувствую последние 2-3 года рост цен, а он есть.
+
0
Viktor Andriyenko
Viktor Andriyenko
5 лютого 2020, 21:19
#
Ціни на продукти ростуть, ціни на лексуси, діаманти, на телевізори падають. В середньому «по палаті» і виходить інфляція всього 4%. Більшість людей бачать і споживають лише першу частину товарів. 

По ціні на бензин, то останнім часом ціни трохи зменшили, десь відповідно до зміни курсу долара. А от відносно падіння цін на нафту, то Ви явно загнули - протягом майже року ціни на нафту практично стабільні, на рівні 60+-5$.

+
0
Григорий П
Григорий П
10 лютого 2020, 20:29
#
Посмотрите биржу, - только за полтора последних года на 15 долл нефть просела, а бенз на сколько вырос?! Просто олигархи несут потери от междусобойчика, поэтому мы вынуждены им компенсировать ввиде цен.
+
+54
Игорь Коляда
Игорь Коляда
5 лютого 2020, 9:38
#
С чего все берут, что гривна -укрепляется?
Укрепление национальной валюты значит увеличение покупательной способности,но кто-то это ощущает? Разве стало можно купить больше товаров за то же количество денег?
Нет, у нас цены при этом растут.
Это НЕ укрепление гривны, а — ДОЛЛАРИЗАЦИЯ экономики, когда обращение национальной валюты — уменьшается, а доллара — увеличивается.
https://pidruchniki.com/18060203/finansi/groshoviy_obig
Грошовий обіг — це відносно незалежний рух грошей у процесах виробництва, розподілу, обміну і споживання національного продукту, це сукупність усіх грошових платежів і розрахунків, що відбуваються в народному господарстві.
То есть при ДОЛЛАРИЗАЦИИ ЭКОНОМИКИ в этом множестве платежей и расчётов изменяется количество операций в пользу иностранной валюты и в ущерб национальной.
В контуре денежного обращения происходит ЗАМЕЩЕНИЕ(вытеснение) национальной валюты — иностранными.
Это действие обыкновенного закона спроса и предложения, у нас на внутреннем рынке повысилось предложение долларов — вот они и упали в цене.
Ау, главные банкиры Украины,вы не ту ликвидность зажимаете!!!
+
+30
SAndreyS
SAndreyS
5 лютого 2020, 20:55
#
Спам из учебника. Открою секрет, все безналичные операции в Украине производятся в гривнах. А в безнале проводятся все весомые для экономики операции.
+
0
Игорь Коляда
Игорь Коляда
5 лютого 2020, 21:44
#
Спам из учебника. Открою секрет, все безналичные операции в Украине производятся в гривнах. А в безнале проводятся все весомые для экономики операции.

Спам, не спам, но вы и вам подобные менеджеры по таким учебникам дипломы получали.
Я тоже открою секрет — денежное обращение это не только безналичные расчёты, но это ведь спам — поэтому и не знаеете.
+
+15
SAndreyS
SAndreyS
5 лютого 2020, 21:55
#
Кроме учебников и теории, есть еще и практика, во все времена во всех профессиях ценились не теоретики, а практики.
Практика — это способность реализовать теорию, и применять в ситуациях, которые не описаны или предельно поверхностно описаны в теории.
Кому интересны наличные расчеты, если закупка сырья, импорт, перепродажи внутри страны, в конце концов идут в гривне (под в конце концов имеется ввиду. что импортер закупает валюту за гривну через курс гривна/валюта, а экспортер в конце концов за вычетом импортных закупок и погашения валютных кредитов продает валютную выручку на межбанке в гривну). Чисто долларовые операции — это взятки, иногда контрабас, покупки недвижимости.
Но все эти операции, которые влияют на реальное производство и реализацию товаров, т.е. влияют на цены проводятся исключительно в гривне.
+
+30
SkrudjMacduck
SkrudjMacduck
6 лютого 2020, 9:24
#
Ви самі собі заперечуєте. Якщо гривня потрібна лиш для транзакції, а все, включаючи вартість товару, кредит, прибутки, дивіденди виводяться в доларах, то гривня є проміжною ланкою, яка багатьом лиш заважає. Але Коляда сказав правду, долар то товар в Україні, підвищилася пропозиція - упала ціна. А щодо теоретиків і практиків, то тут ви взагалі дурню зморозили. Не водій авто придумав, а інженер-теоретик, потім її виробив інженер практик, якого навчив інженер-теоретик, і лиш потім на ній ганяє водій-практик, але і його навчив теоретик, принаймні правила.
+
+15
SAndreyS
SAndreyS
6 лютого 2020, 9:59
#
Мы говорим об обороте внутри страны, он осуществляется в гривне - это важно. Вот если бы заводы чемоданы долларов тягали, то да можно было говорить о именно вытеснении гривны из оборота.
Кроме того, прибыль выводится в гривне, а не в валюте, стоимость товара в долларе считается исключительно для импортных товаров, но опять же в долларе, через курс. Это важно.
Долларизация - это не привязка стоимости части товаров к валюте, а именно замена иностранной валютой национальной в расчетах. А этого нет. Та часть расчетов, что осуществляется конкретно в валюте - это мизер.
+
+15
SkrudjMacduck
SkrudjMacduck
6 лютого 2020, 14:41
#
Заводи продають на експорт за долари, імпортери купуть за долари. Гривня їм заважає, по суті. Лиш люди змушені і отримувати дохід і оплачувати покупки в гривні, за виключенням айтішників і заробітчан. Але й інші з радістю перейшли б на долар.
+
0
SAndreyS
SAndreyS
6 лютого 2020, 14:47
#
Совершенная неправда. Простой пример зарплаты. Как думаете, понравилось бы Ахметову платить зарплаты в долларе, например в 2009 или 2014 году. У вас выручка в долларе падает, а з/п снизить в долларе нельзя.
А вообще, конечно если например 90% с/с в валюте, то иметь расчет в валюте выгоднее, чем в гривне, вот только так по всему миру. 
Только это не говорит о долларизации экономики. Долларизация - это явление, обычно в странах с очень сильно волатильно или очень слабой экономикой, когда использование внутренней валюты сильно невыгодно. Это не про Украину, даже с ее девальвациями.
+
0
Игорь Коляда
Игорь Коляда
8 лютого 2020, 9:27
#
Но все эти операции, которые влияют на реальное производство и реализацию товаров, т.е. влияют на цены проводятся исключительно в гривне.


Вы далеки и от теории ,и от практики.
«Чисто долларовые операции» это экспорт и импорт ,где никто у вас за гривны ничего не купит.
Речь идёт о ДЕНЕЖНОМ ОБРАЩЕНИИ,но ведь для вас это - спам,не заслуживающий внимания.
А там чёрным по белому написано - сукупність усіх грошових платежів і розрахунків, що відбуваються в народному господарстві.
Вы сам пишите - (под в конце концов имеется ввиду. что импортер закупает валюту за гривну через курс гривна/валюта, а экспортер в конце концов за вычетом импортных закупок и погашения валютных кредитов продает валютную выручку на межбанке в гривну

Какая-то ЧАСТЬ,то есть НЕ ВСЯ  совокупность платежей и расчётов происходит в иностранной валюте,а не в гривне.
Валютная либерализация в конце концов для чего сделана и на что указывает?

+
0
SAndreyS
SAndreyS
8 лютого 2020, 12:38
#
Вы же сами написали, что идет вытеснение гривны валютой из расчетов ВНУТРИ страны, а теперь приплетаете экспорт и импорт, которые естественно идут в валюте. 
Тут нужно понимать, что по-вашему было бы, если бы валютой полученной от экспорта можно было внутри страны рассчитаться. А этого нельзя.
+
0
Игорь Коляда
Игорь Коляда
8 лютого 2020, 17:24
#
Вы же сами написали, что идет вытеснение гривны валютой из расчетов ВНУТРИ страны

То есть,когда национальные фирма-импортёр покупает или экспортёр продаёт валюту местному комбанку  ,то это НЕ ВНУТРИ страны?

+
0
yarg
yarg
8 лютого 2020, 18:21
#
Это внутри. но это не расчеты
+
0
SAndreyS
SAndreyS
8 лютого 2020, 19:53
#
Да не продает фирма банку, она использует банк исключительно как посредника без которого валюту не продать и не купить на межбанке. Ну нельзя без банков это сделать. Это не расчет вообще, это просто условия продажи валюты в Украине.
+
0
Игорь Коляда
Игорь Коляда
9 лютого 2020, 8:54
#
но это не расчеты

А что это,платёж?
+
0
Игорь Коляда
Игорь Коляда
9 лютого 2020, 9:01
#
Это не «просто условия продажи валюты»,а ПЛАТЁЖ или РАСЧЁТ между двумя субъектами национальной экономики ,из которых во множестве и состоит - денежное обращение.
+
0
yarg
yarg
9 лютого 2020, 10:23
#
Да. не любой платеж является расчетом. 
клиент банка перебрасывает средства на депозит. - это платеж , но не расчет. Так и в покупкой -продажей валюты.
+
0
Игорь Коляда
Игорь Коляда
9 лютого 2020, 12:00
#
Да. не любой платеж является расчетом. 
клиент банка перебрасывает средства на депозит. - это платеж , но не расчет. Так и в покупкой -продажей валюты.


Что это меняет,если в определении денежного обращения написано - це сукупність усіх грошових платежів і розрахунків, що відбуваються в народному господарстві.?
+
0
yarg
yarg
9 лютого 2020, 12:40
#
Обьясняю что меняет  :
по вашей теории , если в экономике есть субьект  , имеющий  1 миллиард долларов , и он вдруг начнет каждый день размещать свой миллиард на ночной депозит - то резко выростет долларизация экономики. Ведь за год будет 365 платежей по миллиарду  - размещений депозита и 365 возвратов.
А на мой взгляд - как был 1 субьект с 1 миллиардом - так и остался. долларизация экономики (т.е. процент использования долларов в расчетах внутри страны) - не изменится ваабще.
+
0
Игорь Коляда
Игорь Коляда
9 лютого 2020, 13:05
#
по вашей теории ,имеющий  1 миллиард долларов , и он вдруг начнет каждый день размещать свой миллиард на ночной депозит - то резко выростет долларизация экономики. Ведь за год будет 365 платежей по миллиарду  - размещений депозита и 365 возвратов.

Это по вашей,а не по моей.

А на мой взгляд - как был 1 субьект с 1 миллиардом - так и остался. долларизация экономики (т.е. процент использования долларов в расчетах внутри страны) - не изменится ваабще.

А где видели экономику с 1 субъектом?
Если остальные субъекты начнут взаимодействовать с  ВНЕШНЕМ рынком,то как это отразится на денежном обращении?

+
0
SAndreyS
SAndreyS
9 лютого 2020, 16:02
#
Игорь Коляда, в реальности клиент даже не продает валюту банку, банк от лица клиента продает на межбанке, так что вообще нет продажи банку.
Еще раз, вы книгу прочитали, но не поняли. Валютные расчеты внутри, это расчеты между компаниями внутри страны, за товары, услуги. Этого нет. Валюта вообще во внутреннее денежное обращение по падает минимально.
+
0
Игорь Коляда
Игорь Коляда
9 лютого 2020, 16:44
#
Еще раз, вы книгу прочитали, но не поняли. Валютные расчеты внутри, это расчеты между компаниями внутри страны, за товары, услуги.

Да это вы ничего не понимаете,покупка и продажа валюты ВНУТРИ страны и составляют ЧАСТЬ денежного обращения.
+
0
SAndreyS
SAndreyS
9 лютого 2020, 19:02
#
Как то, что я куплю доллары или продам доллары, если один завод купил доллары на межбанке или их продал влияет на цену товаров и услуг в стране? 
Ответ простой - никак.
Валютообменные операции не влияют на денежное обращение внутри страны и не влияют на цены.
Вы явно не поняли, что прочитали, но вы не правы, но с упорством достойным явно лучшего применения отстаиваете бред.
+
0
Игорь Коляда
Игорь Коляда
9 лютого 2020, 19:41
#
Как то, что я куплю доллары или продам доллары, если один завод купил доллары на межбанке или их продал влияет на цену товаров и услуг в стране?
Ответ простой — никак.
Валютообменные операции не влияют на денежное обращение внутри страны и не влияют на цены.


Честно говоря, после такого бреда я начинаю сомневаться в вашем «экономическом» образовании.
Вы не понимаете что такое ДЕНЕЖНОЕ ОБРАЩЕНИЕ, но хоть о ПЛАТЁЖНОМ БАЛАНСЕ что-то слышали?
НБУ и прочие менагеры уже «устали» утверждать, что укрепление гривны идёт благодаря УВЕЛИЧЕНИЮ объёма валютообменных операций и на цены, а у него — не влияют!!!
Цирк.
+
0
SAndreyS
SAndreyS
9 лютого 2020, 20:17
#
Причем тут платежный баланс, Вы же утверждаете, что плевать на рост курса гривны, плевать на снижение инфляции. У Вас доллар магическим образом вытесняет гривну из денежного обращения, потому цены растут.
+
0
Игорь Коляда
Игорь Коляда
9 лютого 2020, 21:17
#
Платёжный баланс при том, что это и есть макро-модель денежного обращения.
Где я утверждал «что плевать на рост курса гривны, плевать на снижение инфляции»?
Он не «магическим образом» вытесняет, а вследствие ВАЛЮТНОЙ ЛИБЕРАЛИЗАЦИИ.
+
0
SAndreyS
SAndreyS
9 лютого 2020, 21:30
#
То что Вы пишете, отличается от реальности, в реальности люди продают уже пару лет как валюты больше чем покупают!
+
0
Игорь Коляда
Игорь Коляда
9 лютого 2020, 21:56
#
в реальности люди продают уже пару лет как валюты больше чем покупают

Это и есть ДОЛЛАРИЗАЦИЯ экономики, результатвалютной либерализации.
Ну так естественно, уже пару лет как заробитчане привозят/присылают более 10 млрд.дол в год.
+
0
yarg
yarg
10 лютого 2020, 0:05
#
А причем заробитчане к либерализации ? 
заробитчане существуют лет 20 и либерализация к ним не имеет никакого отношения. вообще.
+
0
Игорь Коляда
Игорь Коляда
10 лютого 2020, 9:08
#
Заробитчане причём к долларизации,а она - результат либерализации.
+
0
yarg
yarg
10 лютого 2020, 9:48
#
В 2003 году , когда 5 миллионов человек сидели в россии и присылали переводы сюда , сравнимые со всей экспортной выручкой (а она тогда была мизерной)  , при этом в долларе проводилась куча расчетов внутри страны - долларизация была больше или меньше чем сейчас ?
+
0
SAndreyS
SAndreyS
10 лютого 2020, 9:49
#
Так в том, то и дело, что все как раз наоборот. Долларизация - это использование доллара во внутренних расчетах, а наблюдается совершенно другое, люди продают доллар и уже гривной рассчитываются.
100 долл., 10 000, 10 000 000 и 10 млрд. долл. завезенных в страну не делают экономику более/менее долларизованной, если люди потом их продают и рассчитываются гривной.
+
0
Игорь Коляда
Игорь Коляда
10 лютого 2020, 10:29
#
долларизация была больше или меньше чем сейчас?

Не знаю,я не считал.
+
0
Игорь Коляда
Игорь Коляда
10 лютого 2020, 10:42
#
Так в том, то и дело, что все как раз наоборот. Долларизация - это использование доллара во внутренних расчетах,

Что наоборот,у нас ВОЗРОСЛО количество транзакций с участием иностранных валют между субъектами национальной экономики,а это и есть ДОЛЛАРИЗАЦИЯ экономики.
Вы ведь в банковском секторе работаете и не знаете уровень ДОЛЛАРИЗАЦИИ ДЕПОЗИТОВ банковского сектора и не можете это связать с ДОЛЛАРИЗАЦИЕЙ национальной экономики?
Вы разочаровываете.
+
+15
oleksandr2020
oleksandr2020
5 лютого 2020, 10:10
#
Что авторы недалёкие, что люди в этой стране глупые. *** не происходит вообще, это все химера хумера. Во втором полугодии когда придется отдавать долги посмотрим кто на что способен. А пока потриндели и разошлись.
+
+40
AleksandrBank
AleksandrBank
5 лютого 2020, 10:19
#
«К примеру, сильнее всего подорожали фрукты — на 18,8%, хлеб — на 9,7%, масло — на 7,8%, сыр — на 7,7%, молоко — на 7,4%, алкогольные и табачные изделия — на 13%.» - как раз на это люди и обращают внимание в магазинах.

С пятой попытки хоть бензин цены опустили, но люди в основном смотря на полки магазинов и там за 1 год они увидели рост не на 5%, а на 15-25%. Импортные товары не в счет, там понятна привязка к валюте хоть.
+
+22
GrugoriyHoland
GrugoriyHoland
5 лютого 2020, 10:27
#
Пора отвыкать от привязки цены импортных продуктов к валюте - все намного проще -  согласно части 1 ст 57 ТКУ можно творить что хочешь, все равно заплатит покупатель!
+
+10
Vladimir T
Vladimir T
5 лютого 2020, 11:15
#
Та не инфляция снижается. А результат ее расчета у чиновников-козлов..... Потому что от нее потом пляшут выплаты и просто пиар... Так что нам просто брешут....
+
+64
monyabank
monyabank
5 лютого 2020, 11:23
#
Вы пишите: Замедление инфляции будет стимулировать дальнейший рост потребления. Люди станут тратить больше денег, и это позитивно скажется на экономическом росте. Тогда как по науке: Увеличение инфляции оказывает стимулирующее влияние на товарооборот не только за счёт номинального увеличения цен, но и ожидание роста цен в будущем побуждает потребителей приобретать товары сегодня. Это 2 взаимосключающих утверждения. Кто же прав?
+
0
SkrudjMacduck
SkrudjMacduck
6 лютого 2020, 9:28
#
Я також на це звернув увагу. Економічна теорія каже, що для ринків, які розвиваються, інфляція потрібна, як повітря. Вже потім, коли економіка виросте, можна її знижувати.
+
+16
kriviyrih
kriviyrih
5 лютого 2020, 12:43
#
Явно статья написана на заказ Нацбанка.
+
0
seaman
seaman
5 лютого 2020, 17:04
#
Потому что зарплаты выросли (с) Милованов. Верю в минэкономразвития
+
+4
ROMA KOMA
ROMA KOMA
5 лютого 2020, 20:29
#
Це все через «липову» статистику, яка «малює» цифри на замовлення. Це можливо в Україні, де все купується і продається.
+
+15
StNiko
StNiko
5 лютого 2020, 21:03
#

вот для меня главная фраза- «Ответ прост – желание сохранить норму прибыли»

 

+
0
yarg
yarg
5 лютого 2020, 22:59
#
Я об этом годами говорю...
+
0
SkrudjMacduck
SkrudjMacduck
6 лютого 2020, 9:32
#
А ви хотіли, щоб виробники в мінус працювали? Їх на курсі прокатали, вимили 3,5 лярди баксів. То чому вони мають за свої то все покривати? Дякуйте Нелоху, за газові перемоги, які з 2021 року даватимуть 1,2 млрд транзитних надходжень, Непрофану за безконтрольні аукціони щедрості під 30% в доларах з врахуванням ревалу і Недибілу за придумування гарної казочки.
+
+15
bublik
bublik
6 лютого 2020, 7:00
#
Радуемся что производители продуктов еще не додумались перейти на систему цена в Нидерландах плюс доставка, как с газом ))
+
0
SAndreyS
SAndreyS
6 лютого 2020, 9:54
#
Кто сказал, что они не перешли. В цену хлеба заложена цена на муку, которая зависит от цены на пшеницу, при этом цена на пшеницу зависит от мировых цен, например на Чикагской бирже и курса гривна/доллар.
Кроме того, в цену на хлеб входит цена на топливо (газ, бензин), которые тоже зависят от мировых цен и курса.
Так что в хлебе, который вы покупаете процентов 60% - это мировые цены, назовите их Чикаго+.
Нюанс только в том, что газ - простой продукт, там один рынок, а в хлебе больше ингредиентов.
+
+15
Консультант портала "Минфин"
Консультант портала "Минфин"
6 лютого 2020, 12:16
#
Учетная ставка, кредиты 5-7-9 и курс на неделю:

https://www.youtube.com/watch?v=H-cnliQoiL4&feature=youtu.be

Подписывайтесь на youtube-канал Минфина и оставляйте комментарии с вопросами под видео.
+
0
Григорий П
Григорий П
10 лютого 2020, 20:38
#
«почему же рядовым потребителям кажется, что жизнь продолжает дорожать?» - автор застрелись... нам не кажется, а так оно и есть. .. Мясо в Польше дешевле, овощи-фрукты в несезон тоже, так как поляки научились хранить, а нашим олигархам это не надо - им надо забарыжить быстрее «купи-продай» пока власть не поменялась и не отобрали его конторку.
И, да, «забарыжить» к Порошенко ни как не относится, он вкладывал много денег в развитие производства и не только... В социальную ответственность-фонтаны, зоопарки, благотворительность...
+
0
Григорий П
Григорий П
10 лютого 2020, 20:42
#
Тут спор разгорелся нешуточный относительно гривни: нужна-не нужна, прокладка-не прокладка... Лучший выход из всего этого - перейти на ЕВРО, все равно рано или поздно это произойдет.
Но вот обслуживать эту ден массу не надо, таргетировать тоже, народ точно почувствует уверенность и большая часть перейдет с доллара - на евро.
Поэтому нашему правительству и надо работать в этом направлении: выполнять условия, становится ассоциированным членом и вводить ЕВРО!
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися
 
Реклама