Чому інфляція знижується, а життя дорожчає. І що буде далі

Минулий рік Україна завершила з найнижчою за останні шість років інфляцією – «плюс» 4,1%. Вряди-годи Нацбанк зміг похвалитися виконанням інфляційних таргетів: в «Основах грошово-кредитної політики на 2019 рік і середньострокову перспективу» зафіксований показник 5%±1 в.п. 

Інфляцію втихомирила сильна гривня

Минулорічний показник інфляції виявився майже в 2,5 рази меншим, ніж у 2018-му році, коли зростання цін становило 9,8%. Жорстка монетарна політика НБУ, безумовно, внесла свій вклад в це досягнення. Проте її внесок не був вирішальним.

Керівник підрозділу з корпоративного аналізу ICU Олександр Мартиненко називає декілька важливих факторів:

• зміцнення курсу гривні, знизивши вартість імпортних товарів для України;
• більш низькі світові ціни на нафту, які призвели до зниження ціни на паливні продукти на 10-12%, у порівнянні з груднем 2018 року;
• зниження європейських цін на природний газ, яке дозволило на умовах ПСО знизити ціни на газ для населення на 13% у грудні, порівняно з листопадом;
• рекордний урожай зернових.

Сильна гривня завжди була стримуючим фактором для інфляції. Це цілком зрозуміло. Згідно з останніми даними Держстату, серед непродовольчих товарів, що реалізуються на внутрішньому ринку, на частку імпорту припадає 68%, серед продовольчих – 18,6%. В цілому, за підсумками 2018, імпорт зайняв 46,8% внутрішнього ринку.

Читайте також: Що з курсом гривні: локальний «відкат» або падіння

Подібна інформація оновлюється Держстатом вкрай неоперативно. Але можна припустити, що минулого року частка завезеної продукції на внутрішньому ринку була навіть більшою. Адже ситуація на валютному ринку довгий час була сприятливою для імпортерів.

Чому їжа дорожчала швидше інфляції

Виникає логічне питання: чому ж рядовим споживачам здається, що життя продовжує дорожчати?

Справа в тому, що найбільше минулого року зростали ціни на товари щоденного користування, і, насамперед, їжа. Вони дорожчали швидше офіційної споживчої інфляції.

Наприклад, найбільше подорожчали фрукти — на 18,8%, хліб — на 9,7%, масло — на 7,8%, сир — на 7,7%, молоко — на 7,4%, алкогольні та тютюнові вироби — на 13%. Хоча, в попередні роки ціни росли ще швидше. Наприклад, за підрахунками аналітика агропродовольчих ринків ФАО Андрія Панкратова, м'ясний кошик для пересічного українця у 2019-му подорожчав всього на 6%, тоді як у 2017-му — на 37%, а в 2018 — на 7%.

Чому ж сільгоспвиробники активніше за інших підвищували ціни на свою продукцію, незважаючи на високий врожай? Відповідь проста – бажання зберегти норму прибутку. Минулого року середньорічне значення курсу долара до гривні склало 25,85 грн/$, тоді як у бюджет-2019 закладався курс 28,2 грн/$. На цей же курс орієнтувалися, в тому числі, і наші сільгоспвиробники. Однак з січня до грудня 2019 року офіційний курс НБУ знизився на 14,5%.

Читайте також: Гривня у 2019 році зміцнилася щодо всіх світових валют — НБУ

За даними аналітиків «Економічного дискусійного клубу», у 2019 році вітчизняні аграрії поставили на зовнішні ринки продукцію на $22,2 млрд. Якщо брати до уваги динаміку офіційного курсу, то курсові втрати склали $3,2 млрд. Щоб зберегти рівень прибутку, свої втрати вони перекладають на внутрішніх споживачів, банально збільшуючи вартість своєї продукції.

Ціни підвищують не тільки експортери. Прив'язують свій прибуток до курсових орієнтирів і ті, хто працює виключно на внутрішній ринок. Адже, враховуючи попередній досвід, всі чудово розуміють, що таке сильне зміцнення нацвалюти – явище тимчасове. До того ж, таким чином ті, хто працює на внутрішній ринок, підтягують ціни на свій товар до актуальних показників.

Бюджет і промисловість не винесли нових реалій

Повністю відіграти курсові втрати на внутрішніх споживачах наші виробники не можуть. В іншому випадку їх товар остаточно програє конкуренцію імпорту. Відповідно, ревальвація гривні погіршує фінансове становище наших компаній що, перш за все, працюють на експорт. І негативний результат вже очевидний.

«Промислове виробництво в 3 кварталі 2019 року забезпечило близько 16% обсягу номінального ВВП, але його сукупний внесок в реальне зростання економіки України був близьким до нуля. Падіння промислового виробництва в деякій мірі обумовлено стрімкою ревальвацією гривні та зростанням виробничих витрат на оплату праці», — вказується в свіжому макроекономічному огляді Райффайзен Банку Аваль.

За 11 місяців минулого року (поки що офіційна статистика не оприлюднила річний результат) спад промвиробництва до аналогічного періоду 2018-го склав 1,2%.

Зміцнення нацвалюти і, як результат, слабка інфляція – не єдиний фактор, що загнав наших промисловців в депресію.

«Зниження індексу промвиробництва багато в чому обумовлено несприятливою кон'юнктурою на ринках сталі. Вона негативно позначилася як на цінах на експортовану сталь, так і на обсягах виробництва», — пояснив Олександр Мартиненко з ICU. Згортання виробництва вже позначилося на ринку праці. У листопаді минулого року безробіття, у відношенні до попереднього місяця, зросло на 11,4%, у грудні – ще на 17%.

Держбюджету низька інфляція і зміцнення гривні явно не на користь. Зміцнення гривні, у відношенні до долара, знизило надходження від митних платежів, які розраховуються, виходячи з офіційного курсу НБУ. Уповільнення інфляції звузило (у відношенні до прогнозних показників) бази нарахування для «внутрішніх» податків. За даними Держказначейства, держбюджет за 2019 рік недоотримав 35 млрд грн доходів і виконаний тільки на 96,6%. Нагадаємо, в бюджет-2019 закладалося зростання цін на 7,4%.

Читайте також: Курс вдарив по бюджету

Що це означає? Належного фінансування не отримують вже не тільки незахищені статті бюджету (наприклад, державні інвестиції), але і «соціалка». Свіжий приклад: за даними Держстату, заборгованість по зарплатах в освіті за рік зросла в 10 разів — до 250 млн. грн. У грудні 2019 року середня зарплата у сфері освіти склала 9695 грн. Тобто, за грубими підрахунками, держава заборгувала місячну зарплату чверті мільйонів учителів, вихователів і викладачів внз.

Ціни зростатимуть повільно

Експерти говорять, що найближчими місяцями інфляційні тенденції не зміняться. «Наш прогноз на найближчий квартал – 2% інфляції. Інфляційний тиск буде обмеженим завдяки міцній гривні, відсутності планових підвищень регульованих тарифів та очікуваній стабільності цін на енергоносії», — вважає керівник відділу аналітики ГК Forex Club Андрій Шевчишин.

За словами Віктора Пастернака, заступника директора фінансового департаменту Укргазбанку, інфляція дуже сильно залежить від курсу національної валюти, власне, як і бюджетні надходження. Тому в першому кварталі основним фактором буде саме волатильність гривні.

У прогнозі МЕРТ, який закладено в державний бюджет на 2020 рік, очікується інфляція на рівні 5,5%. Проте в НБУ вже кажуть, що реальний показник буде нижчим. «Уповільнення інфляції, за нашими оцінками, продовжиться. Починаючи з січня та впродовж більшої частини року, вона буде нижче цільового діапазону 5 ± 1 в.п., але в 4 кварталі вона прискориться і складе 4,8% за підсумками поточного року», — повідомив голова Нацбанку Яків Смолій.

Читайте також: Інфляційний таргет: чому саме 5%

Уповільнення інфляції буде стимулювати подальше зростання споживання. Люди будуть витрачати більше грошей, і це позитивно позначиться на економічному зростанні. Однак навряд чи це перекриє негативні наслідки занадто повільного зростання цін – недонадходження до бюджету, подальше погіршення становища наших експортерів, що посилить перекоси в торговому балансі країни.

Тому в Мінекономіки вже назвали підвищення темпів інфляції одним з ключових завдань. Втім, реальних інструментів для вирішення цієї проблеми у міністерства немає.

Єдина надія на Нацбанк.

«В арсеналі Нацбанку найбільш ефективний інструмент регулювання інфляції – облікова ставка. Регулятор намагатиметься утримувати інфляцію в цільовому діапазоні. У поточних умовах, коли індекс споживчих цін прагне до нижньої межі цільового коридору, Нацбанк буде сприяти прискоренню інфляції за рахунок пом'якшення своєї монетарної політики», — говорить директор департаменту стратегічного управління банку «Південний» Дмитро Чичкаленко.

Читайте також: Консенсус-прогноз — 2020: курс гривні, інфляція, ВВП

З 31 січня Нацбанк знову різко знизив облікову ставку на 2,5 в.п. — до 11% річних. До кінця року регулятор обіцяє довести цей показник до 7% річних. Однак, при нинішньому рівні інфляції, такий рівень облікової ставки залишається неприпустимо високим. До того ж, рішення НБУ не дасть негайного ефекту. «Навіть зменшення рівня облікової ставки в січні істотно не вплине на пом'якшення монетарних умов у першій половині року», — писав на своїй сторінці у ФБ голова Ради НБУ Богдан Данилишин.

Це означає, що найближчим часом можна очікувати подальшого падіння промвиробництва, зростання безробіття і накопичення зарплатного боргу.

Олена Дьоміна