Курс вдарив по бюджету

Розпорядження Кабміну про зупинення платежів на проекти розвитку, багато з яких сплачуються наприкінці року, розчарувало обласні влади. Громадськість же заспокоїли тим, що зупинення бюджетних платежів не повинно позначитися на виплаті пенсій, допомог і зарплат держсектору.

Чиновники запевняють, що на людей у них грошей вистачить, хоча показники не дуже хороші. Спочатку була інформація про невиконання держбюджету на 52 млрд грн, а після з'явилися чутки вже про більш значну суму — 80 млрд грн.

Читайте також: Обсяг недонадходжень до держбюджету може перевищити 50 мільярдів

«Фактичне виконання бюджету за листопад і 18 днів грудня не тільки гірше плану, але і менше факту за аналогічний період минулого року», — підкреслив в коментарі «Мінфіну» начальник відділу з роботи з інвесторами Банку Кредит Дніпро Андрій Приходько.

Звідки діра

Експерти запевняють, що проблеми з бюджетом під кінець року — не новина. Вони часто виникають у грудні, причому при найрізноманітніших урядах.

«Проблеми з проведенням платежів в кінці року бували і раніше, але вони не виходили в публічну площину. Як правило, на кінець року муніципалітети та держсектор підтягують платежі контрагентам, а Держказначейство активно чинить опір реєстрації платіжок після 20 грудня. Цього разу про пріоритетність заявили публічно», — розповів «Мінфіну» директор департаменту ринкових досліджень рейтингового агентства IBI-Rating Віктор Шулик.

Що не зрозуміло, так це чому за ініціативою Мінфіну переглянуто держбюджет. «Це потрібно було зробити ще у другому півріччі, маючи оперативну статистику від Держказначейства щодо наповнення бюджету, а також спостерігаючи зміцнення гривні. Можливо, позначився політичний фактор (до останнього не хотіли «різати» програми) або не налагодили належну співпрацю з Нацбанком», — припустив Шулик.

Про те, що проблема не виникла раптово в листопаді-грудні, говорять й інші експерти.

«Бюджет виконувався весь рік не на 100%, поступово накопичувався дисбаланс. На це, крім зміцнення гривні, впливало кілька факторів. Серед них і уповільнення імпорту, і призупинення/скорочення виробництва тютюновими компаніями (зокрема, у Прилуках), що не могло не вплинути на збір податків. Також у перший тиждень грудня активно відшкодовувався ПДВ, тоді як минулого року, схоже, що частину відшкодування було відкладено на січень», — зазначив «Мінфіну» старший фінансовий аналітик ICU Тарас Котович.

Читайте також: Гривня стала світовим лідером за темпами зміцнення — Bloomberg

Міністр фінансів Оксана Маркарова підтвердила ключові причини, через які не зібрали потрібну суму до держбюджету:

1. Скоротилися збори за податком на додану вартість з товарів, завезених в Україну.
2. Сильніше, ніж планувалося, зміцнився курс гривні. Це позначилося на зборі всіх податків і зборів.
3. Менше заробили на розмитненні газу через його здешевлення.
4. Серйозно скоротилися збори за ренту на видобуток вуглеводнів. Не добрали 11 млрд грн.
5. Менше зібрали на акцизах за тютюновою продукцією.

«Найбільша стаття недовиконання — це ПДВ на імпортні товари, за якої держава недоотримала майже 37 млрд грн за 10 місяців 2019 року. В основному, це недовиконання обумовлено зміцненням гривні. При цьому економія на обслуговуванні державного боргу становила лише 15 млрд грн. Таким чином, від зміцнення гривні держбюджет більше втрачає, ніж отримує», — констатує Андрій Приходько.

А як же держпідприємства

Була надія врятувати бюджет за рахунок держпідприємств: для них постановою Кабміну №1015 у грудні підвищили суму відрахувань з прибутку з 50% до 90%. Перерахування, звичайно, збільшилися, проте не сильно врятували скарбницю.

Вони стануть допоміжним, а не основним інструментом підтримки держбюджету.

«Ми вже спостерігаємо заяви керівників НАК «Нафтогаз» про можливе зменшення прибутку. Думаю, скоро і Нацбанк анонсує збиток за рік. За іншими великими платниками з держсектора поки що незрозуміло – можливо вони з технічних причин не встигнуть сформувати витрати», — визнав Віктор Шулик.

Де взяти гроші

Єдина можливість врятувати ситуацію за шість робочих днів, що залишилися до кінця 2019 року — це оперативне розміщення облігацій внутрішньої держпозики. Іншого просто немає. МВФ транш точно не виділить через невиконання двох ключових вимог:

• затягування прийняття закону про земельну реформу;
• відсутність закону, який захистить право держави на Приватбанк і не дозволить повернутися на ринок сотні раніше закритих банків (унеможливить повернення їм банківських ліцензій).

Навряд чи наша країна встигне отримати новий транш макрофінансової допомоги від Євросоюзу на €500 млн і точно не встигне розмістити єврооблігації.

Тому ОВДП — єдиний шанс на оперативні гроші. Про це хором сказали всі експерти після появи новини про плани збільшити до кінця грудня-2019 розмір держборгу на додаткові 10 млрд грн.

Інвестиції в ОВДП: гарантії держави + дохід до 14% річних

«В даний момент Мінфін може спробувати залучити кошти вже тільки через ОВДП, так як іноземні кредитори готуються до сезону свят і навряд чи будуть вести переговори про фінансування. Тим не менш, зібрати бажаючих на такий обсяг може бути цілком реально, якщо запропонувати інструменти, привабливі для різних груп інвесторів», — підтвердив Тарас Котович.

За скільки доведеться позичати

Минулого тижня Мінфін показав найкращий за свою історію результат розміщення гривневих облігацій: за чотирирічними паперами ставка опустилася до 10,9% річних. Якщо згадати, що ще рік тому уряд платив за внутрішніми облігаціями до 19% річних, то можна повірити, що це безсумнівний успіх.

Читайте також: НБУ: «Фінансові піраміди» з ОВДП — це міф

Втім, експерти не впевнені, що владі вдасться його повторити за тиждень до нового року. Вони втратили дорогоцінний час. Додаткове розміщення варто було влаштовувати на тиждень раніше. Зараз ставки можуть зрости через невеликий попит.

Наступного тижня католики відзначатимуть Різдво, і багато західних інвестфондів встигли піти на канікули. А, як відомо, чим менша конкуренція — тим вище ціни.

«Ще на ринку може позначитися перекупленість, що накопичилася за останні 2-3 місяці. Вона може призвести до певної корекції. Найімовірніше, до кінця 2019-го року річні ОВДП можуть опинитися в діапазоні 14,80-15,30%, дворічні папери — в рамках 14,45-14,95%, а трирічні — 13,88-14,40%», — вирахував для «Мінфіну» аналітик ГК «Фінам» Олексій Коренев.

Але відразу обмовився, що подорожчання буде тимчасовим. За ним повинен послідувати відкат.

«При сприятливих факторах у 2020 році дохідність паперів може в середньому опуститися до рівнів 10,0 – 12,0%. А от у випадку реалізації негативних сценаріїв, досить ймовірна корекція в діапазон 17,0 – 19,0%», — запевнив Коренєв.

Іноземців не чекають на найближчих аукціонах Мінфіну: допускаються лише поодинокі випадки покупок. Очікується, що головними покупцями нових грудневих ОВДП стануть українські інвестфонди і банки. В першу чергу, державні фінустанови.

Що це означає для курсу

Якщо нове розміщення ОВДП розкуплять держбанки — це не сильно позначиться на міжбанку і на курсі гривні, оскільки їм не потрібно конвертувати долар під папери. Інша справа, якщо на ринок вийде хоч трохи іноземців.

«Всі залучення Мінфіном гривні від нерезидентів провокують надмірну пропозицію валюти на міжбанківському ринку, що ринок не в змозі переварити. Тому однозначно це впливає на зниження курсу. Нацбанк тримає його, як може, за допомогою викупу збільшених обсягів, знижуючи курс поступово», — говорить начальник департаменту з роботи на міжнародних ринках і грошового обігу Радабанк Сергій Гнєздилов.

Якщо станеться неможливе, і іноземці все ж таки з'являться на розміщенні нової порції ОВДП, то безготівковий курс гривні, за різними оцінками, може зміститися до 23,0-23,20 грн/$. Гривня знову зміцниться. Додаткове збільшення держборгу, направлення на закриття бюджетних дірок через міцну гривню, зіграє на це саме зміцнення. А воно знову спровокує зменшення зборів до держбюджету за новосплаченими податками і зборами.

Ірина Тимофєєва