У Мінфіні пояснили, як штрафуватимуть суб’єктів фінмоніторингу

Що відомо про штрафи

• Раніше максимальний розмір штрафу для них (крім банків) складав 34 тис. грн. Тепер законом встановлені розміри штрафу за конкретні види порушення.

Максимальний штраф складає 204 тис. грн.

За що штрафуватимуть

• Його призначають, наприклад, за порушення вимог щодо здійснення належної перевірки, вимог щодо виявлення належності клієнтів до політично значущих осіб або за порушення порядку створення та зберігання документів.

Верховна Рада в грудні 2019 року прийняла закон, згідно з яким збільшився поріг суми, яка підлягає перевірці (зі 150 тис. грн до 400 тис. грн), стало менше підстав для перевірки операцій, але власне перевіряючих (суб’єктів первинного фінансового моніторингу) стало більше – тепер серед них і приватні бухгалтери. 

• Але це максимальний розмір штрафу за конкретне порушення, який буде визначатися регулятором з обов’язковим врахуванням обставин, характеру та тривалості вчиненого порушення, фінансового стану суб’єкта, збитків третіх осіб, ступені відповідальності, співпраці суб’єкта первинного фінансового моніторингу з державними органами.

Читайте також: Фінмоніторинг. Які операції контролюватиме держава

Штрафи для банків та небанківських установ

• Для банківських установ максимальні штрафи збільшуються до €5 млн

• Для небанківських суб’єктів штраф може бути у розмірі подвійної суми вигоди, отриманої внаслідок порушення.

Читайте також: Зеленський підписав закон про фінмоніторинг

Але при цьому законом передбачені можливості укладення угоди із суб’єктом первинного фінансового моніторингу, за якою він замість штрафу зобов’язується усунути та в подальшому не допускати порушення. Також він може оскаржити рішення про накладення штрафів.

Несвоєчасне надання інформації до Держфінмоніторингу не може бути рівноцінним свідомому сприянню виведенню коштів.

Читайте також: Фінмоніторинг: Нацбанк оштрафував чотири банка

Раніше повідомлялося

• Закон «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» було подано до Верховної Ради 25 вересня цього року.

• 1 листопада проект було підтримано у першому читанні.

• Законопроект адаптує в національне законодавство Рекомендації FATF та 4-ту і частково 5-ту Директиви Європейського Союзу проти відмивання коштів та фінансування тероризму, які вже впроваджені в усіх країнах-членах ЄС та є обов’язковими для країн, що мають намір на членство.