Фінмоніторинг. Які операції контролюватиме держава

Як норми реалізовуватимуться на практиці, чи вплинуть вони на роботу фінустанов та громадян, «Мінфіну» розповіла керівник юридичної компанії Групи HLP Віта Шкарапута.

Порогова сума контролю

Проект визначає, у яких випадках суб’єкти первинного фінансового моніторингу — банки, страховики, кредитні спілки тощо — мають повідомляти Дежфінмоніторинг про операції клієнтів. Ініціатива встановлює, що порогова сума, про яку слід інформувати збільшиться з нинішніх 150 тис грн. до 400 тис грн. 

Таке нововведення позитивне для суб’єктів первинного фінансового моніторингу (СПФМ), які проводять численні фінансові операції. Адже фінустанови витрачатимуть менше зусиль та часу на «незначні» суми, а більше уваги приділятимуть операціям зі значними сумами. Власне, це і є метою проекту – «взяти під нагляд» фіноперації великого бізнесу.

Закріплення бенефіціарів

Одним із нововведень є удосконалення процедури розкриття суб’єктами господарювання своїх кінцевих бенефіціарних власників та посилення вимог до виявлення СПФМ таких власників своїх клієнтів.

У Кодексі законів про адміністративні правопорушення встановлюється, що юридичні особи будуть нести відповідальність за неподання державному реєстратору у визначені строки інформації про кінцевого власника.

Також відповідно до закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» юридичні особи зобов’язані підтримувати інформацію про кінцевих бенефіціарів та структуру власності в актуальному стані, оновлювати її та повідомляти державного реєстратора про зміни протягом 30 робочих днів з дня їх виникнення та подавати державному реєстратору документи, що підтверджують ці зміни.

Розібралися із термінами

Також проект запроваджує загальноприйняту термінологію, яка призведена у відповідність до міжнародних норм.

Так, Дежфінмоніторинг звертав увагу, що клієнтами українських банків все частіше стають нерезиденти, організаційно-правова форма яких не визначена українським законодавством (наприклад, трасти). Це призводить до труднощів встановлення їх бенефіціарів.

Трасти створюються з метою збереження та примноження активів їх власників, а анонімність дозволяє зберегти таємницю походження коштів. Очевидно, такі структури можуть бути залученими до схем відмивання коштів. Тому законодавець розширює термінологію, надаючи визначення трасту. Це дасть змогу СПФМ більш глибоко перевіряти свого клієнта.

Чинна редакція закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» містить багато прогалин, що призводять до неправильної чи неточної інтерпретації термінів. Тому проект прописує такі визначення як «банк-оболонка» та «істотна участь».

Завдяки цьому СПФМ матимуть зручну настільну книгу з єдиним консолідованим переліком термінів.

Читайте також: НБУ виявив незаконні операції клієнтів банків на 17 мільярдів

Важливим положенням проекту є впровадження ризик-орієнтованого підходу. Він полягає у проведенні ідентифікації не тільки з формальної точки зору, а й виходячи з реальної необхідності виявлення, оцінки та розуміння ризиків відмивання доходів. Такий підхід має бути пропорційний характеру та масштабу діяльності СПФМ.