12 кроків до економічного дива: що ми знаємо про плани Зе-команди в економіці та фінансах

Це досить амбітний план. Адже за останні 3 роки українська економіка зросла сумарно всього на 8,4%. «Мінфін» розібрався, які економічні та фінансові реформи планує провести нова влада, щоб зробити економічне диво.

Земельне питання

Найбільш обговорювана ініціатива Зе-команди — відкриття ринку землі. Президент доручив внести у Верховну Раду законопроект про ринок землі і зняття мораторію на продаж сільськогосподарських ділянок вже до 1 жовтня. Очікується, що парламент прийме його до кінця року.

Олексій Гончарук розраховує, що ринок буде запущений влітку наступного року. Правда, як саме він буде регулюватися ще невідомо. Прем'єр-міністр говорить про те, що зараз розглядаються 25 сценаріїв проведення земельної реформи. І хоча деталі поки що не відомі, швидше за все, купувати ділянки дозволять українським юридичним і фізичним особам. Іноземцям, бажаючим придбати землю, потрібно буде зареєструвати юридичну особу в Україні.

Щоб земля була доступною для фермерів, прем'єр-міністр обіцяє компенсувати їм відсоткову ставку за кредитами.

Читайте також: Земельна реформа: які виникнуть ризики для власників, покупців і держави

За підрахунками Світового банку, відкриття ринку землі має забезпечити додаткові 2% зростання ВВП протягом наступних років. Правда, крім самого продажу ділянок, для цього потрібно забезпечити адресність субсидій та прозорість роботи агросектору, — нагадують у Світовому банку.

Читайте также: Приватбанк или Борисполь: что государство должно продать в первую очередь

Великий розпродаж

До 1 грудня уряд має почати підготовку великих державних компаній до приватизації і залучення інвестиційних радників. Перший конкурс має пройти не пізніше квітня наступного року.

Також Кабмін зобов'язався ще цього року передати Фонду держмайна не менше 500 об'єктів малої приватизації.

За словами голови ФДМУ Віталія Трубарова, якщо уряд визначиться з інвестиційними радниками у вересні, перші об'єкти великої приватизації можуть бути продані вже цього року.

Читайте також: Приватбанк або Бориспіль: що держава повинна продати в першу чергу

Ще до вступу на посаду прем'єр-міністра, Олексій Гончарук заявляв, що в першу чергу повинні бути продані держбанки. Але жодних кроків до розпродажу держбанків нова влада поки що не робила.

Дешеві кредити

Однією з перших і найбільш гучних заяв нової влади про реформи у фінансовому секторі, стала ідея істотно знизити кредитні ставки. Іпотека (кредитування) під 12-13% у гривні вже в наступному році? Неможливо? Я так не думаю! Готуйте бізнес-плани, шановні підприємці», — заявив Олексій Гончарук на початку серпня.

Про необхідність таких змін говорить і президент, який доручив уряду і Нацбанку до 1 жовтня підготувати відповідні рішення.

Депозити з вигідними ставками і бонусом від «Мінфіну»

Можливо, це змусить НБУ поквапитися зі зниженням облікової ставки. Однак навряд чи цих дій центробанку буде достатньо. Як пояснив «Мінфіну» директор з роздрібного бізнесу Банку Кредит Дніпро Олег Пахомов, вартість кредитів залежить від цілого ряду факторів. Серед них — ціна і доступність ресурсів, якість кредитних портфелів банків і правова захищеність кредиторів. На його думку, тільки комплексне вирішення цих проблем дозволить знизити ставки за кредитами.

Реформа на небанківському ринку

До 1 жовтня Президент зобов'язав Верховну Раду прийняти закон про «спліт», який дозволить Нацбанку регулювати небанківський фінансовий ринок. Під його опіку перейдуть страхові та фінансові компанії, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії.

Зараз у парламенті зареєстровано вже два подібних законопроекти. Фінансовий комітет готує до другого читання проект, внесений ще Петром Порошенком, а група депутатів від «Слуги народу» підготувала власний проект документа. Але вони мало чим відрізняються один від одного.

Всіх переведуть на «спрощенку»

Податкова реформа – одна з ініціатив, з якою влада вирішила не поспішати і відсунула її реалізацію на 2020 рік. Але її план у загальних рисах вже відомий.

«Мені зараз складно говорити, як буде виглядати модель, яку ми запропонуємо, але ми будемо виходити з того, що «спрощенцями» повинна бути вся країна. Тобто, оподаткування має бути настільки простим, щоб воно не було обтяжливим ні для кого», — ділиться планами Гончарук.

Більш конкретно про плани розповів голова комітету ВР з питань фінансів Данило Гетманцев. Зокрема, він заявив про намір протягом 3 років зменшити навантаження на фонд оплати праці, оголосити кампанію з боротьби з фіктивними ФОПами, і, звичайно ж, провести податкову амністію. Остання ініціатива мусується вже, як мінімум, півтора десятка років. Але кожна нова влада вносить у неї свої корективи.

«Ми припускаємо, що амністія буде платною. Загальна ставка — 5%, знижена — 2,5% при інвестуванні в облігації держпозики. Підвищена ставка буде стягуватися з декларування негрошових активів. Щоб активи були амністовані, їх треба повернути в Україну в грошовій формі й розмістити на рахунках українських банків», — пояснив Гетманцев.

Цього року нова влада має намір сконцентруватися на спрощенні адміністрування податків.

Один замість трьох

Ще одна із запланованих змін – реанімація багатостраждального плану про створення Бюро фінансових розслідувань. Відповідний законопроект зареєстрований в парламенті. Той факт, що його подав голова фінансового комітету, суттєво збільшує шанси на підтримку документа в сесійній залі.

БФР має замінити собою податкову міліцію, яка ліквідується, а також бере на себе функції Міністерства внутрішніх справ і СБУ з розслідування злочинів у сфері публічних фінансів. Нове відомство буде створене при Міністерстві фінансів.

У пояснювальній записці до проекту вказується, що порушення податкового законодавства — лише частина економічної злочинності. Отримання монопольних надприбутків, порушення правил конкуренції, шахрайство, порушення споживчих норм і стандартів важко віднести як до традиційної компетенції МВС, так і Мінфіну або ж іншої урядової структури. Тож, у парламенті пропонують передати ці порушення до компетенції БФР.

Реєстр проти загарбників

Розраховує Володимир Зеленський і на прийняття найближчим часом закону про протидію рейдерству. Проект повинен бути внесений у парламент протягом місяця.

За словами Олексія Гончарука, за минулі шість років відбулося більше 3 тис. рейдерських захоплень. Зазвичай, пояснив прем'єр-міністр, це зміна власника за допомогою підробки документів, реєстраторів, яких не існує, або «дірок» в реєстрі.

Серед планів з боротьби з рейдерством — внесення змін в програмне забезпечення держреєстрів. Зокрема, з'явиться автоматичний моніторинг ризикових транзакцій з подальшим підтвердженням (зупинкою) реєстраційних дій.

«За найближчий місяць історія з рейдерством, з махінаціями в реєстрах повинна піти в минуле», — обіцяє Гончарук.

Митниця дає добро

Очікується, що ще до грудня повинна бути запущена Державна митна служба, а до цього прийнятий закон про уповноважених економічних операторів.

«Ми дуже сподіваємося, що вже цього року нам вдасться зробити велику роботу, щоб системна контрабанда пішла в минуле. В ідеалі наступного року ми повинні забути, що таке контрабанда», — каже Гончарук.

За словами голови Державної митної служби Максима Нефьодова, орієнтовно через рік повинна почати роботу електронна митниця. Крім того, вже відомо, якою буде структура нового головного апарату митниці.

І пливти, і їхати

«У нас є 24 тисячі основних доріг, які ми повинні зробити за 5 років. Це не означає, що вони повинні бути побудовані заново. Вони повинні бути приведені в гарний та задовільний стан», — заявив Олексій Гончарук. Для реалізації цієї ідеї парламент повинен до 1 листопада прийняти закони, спрямовані на фінансування і будівництво доріг.

Протягом цього місяця Верховна Рада повинна прийняти закон про концесії, а до початку наступного року провести пілотні конкурси з передачі в концесію двох морських портів — Ольвія та Херсон. Також у найближчих планах закон про внутрішній водний транспорт.

До кінця року повинен бути готовий план реструктуризації Укрзалізниці. За словами голови УЗ Євгена Кравцова, зараз спільно з Мінтрансом визначається сценарій реструктуризації. В залежності від того, який варіант буде обрано, реструктуризація може тривати від 3 до 5 років.

З надр – до бюджету

До кінця року мають бути підготовлені лоти для проведення конкурсів на видобуток нафти і природного газу. Таке розпорядження дав президент.

Крім того, Володимир Зеленський розпорядився у вересні внести до парламенту законопроект про видобуток бурштину. Яким чином влада запропонує регулювати цю сферу поки що невідомо. Поки ж що президент розпорядився звільнити начальників райвідділів поліції там, де традиційно процвітає видобуток бурштину.

Читайте також: Українська економіка: як перейти від сировини до технологій

Серед термінових завдань нового уряду — підготовка до переговорів з Росією про транзит газу через Україну. Хоча тут все буде залежати не тільки від української влади, але і від того, наскільки ефективно США зможуть протидіяти будівництву нової гілки Північного потоку.

Повернутися в гру

До кінця цього року президент очікує прийняття закону про легалізацію грального бізнесу. Яким влада бачить цей ринок в перспективі, можна судити зі вже зроблених заяв.

Так, Володимир Зеленський повідомив, що казино можна буде відкривати у п'ятизіркових готелях. Про масовий сегмент теж не забудуть.

«Масові ігри повинні бути обмежені за кількістю операторів. Ці оператори повинні працювати під жорстким контролем держави в системі електронного обліку кількості ставок», — прокоментував можливі нововведення Данило Гетманцев. Скільки буде операторів він не уточнив, мовляв це «політичне питання». Швидше за все, кількість учасників ринку залишиться колишнім або зменшиться.

Інтернет-еволюція

Ще в липні Володимир Зеленський підписав указ про поліпшення доступу до мобільного інтернету. Ним передбачено план дій для розширення мережі 3G і 4G в селах, невеликих містах та на дорогах.

У серпні найбільші мобільні оператори країни Київстар, Vodafone Україна і Lifecell домовилися перерозподілити радіочастотні ресурси в діапазоні 900 МГц. Очікується, що це дозволить більш ефективно використовувати частоти кожним з них.

В результаті майже 100% населення країни має отримати доступ до швидкісного мобільного інтернету.

Олексій Писарєв