Україні запропонують унікальний підхід відбудови: як не проґавити свій шанс

Попередня конференція відбулася 4−5 липня 2022 року в Лугано (Швейцарія). На ній український уряд презентував державний план відновлення вартістю $750 млрд. Проблема цього плану полягала в тому, що він пропонував лише підходи та принципи відновлення, і виглядав, як декларація намірів. Міжнародні стейкхолдери не отримали відповіді щодо інституцій, які будуть створені для цього процесу, і головне, що буде зроблено, аби покращити умови ведення бізнесу.

Повоєнне відновлення: чому використання заморожених активів рф — не варіант

Завдання відбудови зруйнованої війною інфраструктури та економіки України є монументальним. Оцінки вартості реконструкції відрізняються — наприклад, Світовий банк прогнозує $411 мільярдів витрат на відновлення. Україна вже отримує кошти в рамках програми Fast recovery, які використовуються для відновлення найпріоритетніших об'єктів. Однак, держави-донори чи міжнародні фінансові інституції самі по собі не матимуть достатньо коштів для задоволення таких величезних інвестицій.

В Лугано Україна запропонувала використати для відбудови, насамперед, конфісковані активи рф та російських олігархів. Втім, процес конфіскації майна та його передачі нашій державі, зокрема, активів Центробанку рф, є юридично складним та тривалим процесом, і може затягнутися на роки. Остання новина, що Роман Абрамович відмовляється передавати кошти від продажу футбольного клубу «Челсі» на допомогу постраждалим українцям, — яскравий приклад того, як росія гальмуватиме ці процеси.

Бельгія запропонувала схему, яка передбачає використання прибутків, отриманих від заморожених російських активів, на відновлення, і вже перерахувала 92 мільйони євро. Але це крапля у морі. Тобто у короткостроковій перспективі розраховувати на конфісковані активи рф нам, вочевидь, не варто.

Читайте також: Британія хоче передати заморожені $2,8 мільярда Абрамовича Україні

Який варінант пропонують Україні

На конференції у Лондоні Велика Британія хоче запропонувати унікальний підхід — основну роль у відбудові української економіки відіграватиме приватний сектор. На конференції будуть розглянуті різні фінансові механізми, спрямовані на інтеграцію міжнародного бізнесу в процес реконструкції. Ці механізми включають надання позик під низькі відсотки підприємствам, які інвестують в Україну, створення фондів прямих інвестицій, орієнтованих на реконструкцію, впровадження комплексних програм страхування воєнних ризиків та надання інвестиційних стимулів великим міжнародним корпораціям, які здійснюють значні інвестиції в Україну.

До моменту, доки Україна не стане членом НАТО, саме страхування військових ризиків для інвесторів виглядає єдиним реальним механізмом залучення капіталу у відбудову нашої держави.

Однак, проблеми відновлення, з якими стикається Україна, виходять за межі залучення фінансування. Залишаються проблеми корупції, недостатнього захисту прав власності та інтелектуальних прав, а також надмірної зарегульованості умов ведення бізнесу.

Читайте також: Естонія знайшла рішення для передачі Україні заморожених активів Росії

Які проблеми існують, окрім грошей

Давайте будемо відвертими — якщо іноземні інвестори вважатимуть, що їм доведеться боротися з недобросовісними чиновниками, які шукатимуть ренти, або зіткнуться з недосконалою судовою системою, аби захистити свої права, вони навряд чи вкладатимуться у багатомільярдні проєкти.

Інше питання, куди саме будуть спрямовані ці інвестиції? Для швидкого відновлення Україні необхідний розвиток конкурентоспроможної, орієнтованої на експорт промисловості та новітніх технологій загалом, що матиме вирішальне значення для сталого економічного зростання. Для цих галузей потрібна кваліфікована робоча сила. Але депопуляція, міграція, мобілізація, відтік робочої сили за всі роки української незалежності, а також неефективна система освіти призвели до браку кваліфікованих працівників. Очікувати на повернення біженців або залучення мігрантів не варто, доки залишатимуться високі військові ризики.

Тому не можна виключати, що на початковому етапі основний напрямок інвестицій буде спрямовано в аграрний сектор, видобування природніх ресурсів та виробництво продукції з низьким технологічним переділом. Щоб протистояти цій тенденції, варто акцентувати увагу на інвестиціях у модернізацію та будівництво виробничих потужностей.

Читайте також: Влада хоче після війни збільшити виробництво струму в 4,6 разів: що не так із планом

Що покажемо у Лондоні

Схоже, що в Лондоні уряд знову планує представити амбітні плани із захмарними бюджетами. Зокрема, плани відновлення енергетики, які будуть презентовані українським урядом в Лондоні, передбачають залучення інвестицій до 2050 року на рівні 400 млрд доларів (зростання генерації електроенергії має збільшитися в 7 разів). Для такого зростання генерації необхідний відповідний план розбудови промисловості з чіткими цілями та відповідною оцінкою відповідності, зокрема, робочої сили.

І наостанок, про архітектуру системи відновлення — те, що хотіли бачити стейкхолдери на конференції в Лугано. Фактично, ми отримали інструмент на базі «Укравтодору» — Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України. Наскільки воно буде ефективним, покаже час. Але концентрація процесу відновлення в руках держави потребує контролю з боку громадськості та міжнародних донорів. Для підвищення прозорості процесу відбудови в Лондоні Україна представить свою цифрову екосистему відновлення для підзвітного управління (DREAM) — єдиний цифровий канал для всіх проєктів відбудови на національному, регіональному та місцевому рівнях.

Успішне економічне відновлення в Україні потребує не лише фінансової допомоги, а й відданості демократичним цінностям, прозорості та верховенству права. Міжнародні фінансові інституції та інвестори можуть допомогти у створенні умов, які просувають ці принципи, запобігаючи поверненню олігархічного контролю, одночасно захищаючи від надмірної концентрації влади в руках держави. З надією чекаємо на результати Конференції, але одночасно усвідомлюємо, що ми лише на початку важкого процесу відбудови України.

Автор:

віцепрезидент ICC Ukraine Олексієнко Дмитро