Скільки потрібно грошей, щоб комфортно почуватись на пенсії, та де їх узяти

Проблема не лише України

В одному з нещодавніх матеріалів «Мінфін» розповідав про пенсійні системи світу. Відповідно до розрахунків експертів, найкраще пенсійне забезпечення, що недивно, в країнах із найпотужнішою економікою. Однак, навіть там основна ставка робиться не на державні виплати, а на індивідуальні пенсійні накопичення громадян.

Наприклад, у Нідерландах, пенсійна система яких вважається зразковою, на індивідуальні накопичення припадає близько половини виплат.

В Україні другого рівня пенсійної системи, який передбачає запровадження індивідуальних пенсійних рахунків, немає: всі працюючі сплачують внески у спільний котел і фінансують пенсії нинішніх пенсіонерів, а не накопичують на свою власну.

Водночас, навіть ті країни, де розвинена накопичувальна пенсійна система, не можуть забезпечити той рівень виплат, який хотіли б отримувати люди.

Відповідно до опитувань, щоб комфортно вийти на пенсію, американці в середньому хотіли б мати $1,8 млн накопичень. В реальності, на їх пенсійних рахунках зберігається в середньому $113 тис.

За цих умов як мешканцям багатих країн, так і українцям доводиться брати майбутнє пенсійне забезпечення у власні руки.

Яка сума потрібна для пенсії

Існує декілька способів визначити суму, з якою комфортно виходити на заслужений відпочинок. Всі вони досить умовні, оскільки ми не знаємо, що буде з фінансовою системою в майбутньому. Наприклад, чи все ще використовуватиметься гривня, чи Україна перейде на євро, або на якусь іншу глобальнішу фіатну чи криптовалюту. Також невідомо, що буде в наступні десятиліття з інфляцією, яка буде дохідність інвестиційних інструментів тощо.

Оскільки це все невідомо, ми припускаємо, що основні риси фінансової системи будуть орієнтовно такими ж, як зараз. Тепер визначаємо, яка сума на місяць нам потрібна на додачу до державної пенсії.

За оцінками уряду, середня зарплата в Україні наразі становить близько 18 тис. грн. Тому вважатимемо, що такий дохід із своїх накопичень ми й хотіли б мати. Таким чином, на рік потрібно отримувати 216 тис. грн.

Пенсійні накопичення, зазвичай, лежать у інструментах із фіксованою дохідністю та мінімальним ризиком. Для України найочевидніший такий інструмент — депозити. Середня дохідність за банківськими вкладами зараз 14,5%. Після сплати податків лишиться близько 11,7%.

Тож, якби ми сьогодні виходили на пенсію, то повинні були б мати 1,85 млн грн, щоб із дохідністю в 11,7% річних щомісяця отримувати близько 18 тис. грн.

Однак, і тут є проблема. За умов високої інфляції вже за 5−10 років ця сума матиме суттєво нижчу купівельну спроможність. А отже, нам потрібно продовжувати накопичувати, і принаймні частину отриманого доходу реінвестувати, щоб згодом збільшити щомісячні виплати із заощаджень.

Відповідно до прогнозу Кабміну на наступний рік, інфляція очікується в межах 9,7%. Всі ми сподіваємося, що далі її вдасться приборкати, тому будемо виходити із оптимістичніших цифр у межах 4−5%.

Якщо заощадження становитимуть 3 млн грн, то при середній ставці за депозитом на рік отримуватимемо 351 тис. грн. Із них 216 тис. — на поточні витрати, і ще залишиться 135 тис. грн. Це становить 4,5% від 3 млн, тобто поповнення заощаджень на цю суму покриватиме інфляцію.

Таким чином, за нинішніх цін і ставок за депозитами для комфорного виходу на пенсію знадобиться близько 3 млн грн.

Існує інший підрахунок суми, необхідної для пенсії, поширеніший у західних країнах. Як пояснює співзасновниця SMART Аліна Шух, це так зване правило «чотирьох відсотків»: якщо щороку з капіталу забирати 4%, то, з огляду інфляцію і «роботу» решти грошей, цих коштів має вистачати на пенсію.

Скільки потрібно грошей за такого підходу? Припустимо, ви на місяць хочете витрачати $500. Отже, на рік вам потрібно $6 тис. Таким чином, якщо у вас є $150 тис., які лежать у облігаціях і акціях, ви можете забирати з них потрібну суму, а заощадження залишатимуться на достатньому рівні.

Водночас, говорить Аліна Шух, в цьому прикладі вам потрібна сума не в $150 тис., а її аналог за купівельною спроможністю в майбутньому. Якою буде інфляція в майбутньому, ми не знаємо, але можемо припустити, що приблизно така ж, як і попередні періоди. Припустимо, щороку вона становитиме 3%.

Тепер скористаймося формулою, як змінюватиметься купівельна спроможність:

Сума у майбутньому = Сума сьогодні х (1+відсоток інфляції) в ступені кількості років.

Наприклад, ми хочемо розрахувати аналог $150 тис. через 10 років. Тому формула наступна: $150 000*(1+3%)^10 =$201 587. Тобто за 10 років нам потрібно мати близько $201,6 тис., і це буде те ж саме, що $150 тис. сьогодні.

Так само ми можемо скоригувати суму і для гривневих заощаджень. Якщо ми вважатимемо, що середня інфляція в Україні становитиме 4,5%, то за 10 років аналог 3 млн — це 4,66 млн грн.

Коли починати відкладати

Існує два протилежних підходи щодо того, коли починати відкладати на пенсію.

Група вчених Національного бюро економічних досліджень США висунула теорію, що у молодому віці не варто починати заощаджувати на віддалене майбутнє. Ідея базується на простому припущенні, що в молодості більшість людей мають суттєво нижчі доходи, ніж у зрілому віці.

Інакше кажучи, 20-річному спеціалісту, аби щомісяця відкладати $500, потрібно віддавати майже весь свій дохід, а, скажімо, в 40 років ця ж людина зможе без проблем заощаджувати $1 000 на місяць, і в неї залишатимуться кошти на поточні витрати.

Відповідно до цього підходу, замість того, щоб просто накопичувати кошти в молодості, їх можна інвестувати у власний розвиток та професійні навички, що згодом забезпечить вищий дохід.

Інший підхід передбачає, що починати відкладати потрібно якомога раніше. Основний козир такого методу — складний відсоток. Тобто заощадження, зроблені, скажімо, в 20 років, ще примножуватимуться впродовж десятиліть до пенсії.

Зокрема, відповідно до доповіді Інституту Мілкена, оптимальний вік, щоб почати накопичувати на пенсію, — 25 років або менше.

Наприклад, 25-річний хлопець, який відкладає $100 на тиждень і отримує 7% річних від цих інвестицій, вийде на пенсію з $1,1 млн у віці 65 років. Якщо ж ця людина почне робити такі самі заощадження з 35 років, то до 65-річчя зуміє назбирати лише $300 тис. Різниця є досить відчутною через довший період дії складного відсотку у першому варіанті.

За словами дослідників, все більше молодих американців починають відкладати на пенсію у більш ранньому віці. Наприклад, покоління бебі-бумерів (народжені між 1946−1964 роками), зазвичай, заощаджували на пенсію з 35 років. Міленіали (народились у 1981—1996 рр.) почали це робити з 25 років, а покоління Z (2000−2012) в середньому відкладають з 19 років.

Читайте також: Середня пенсія в Україні різниться за регіонами. Де найбільші та найменші виплати

Всі українські експерти, з якими поспілкувався «Мінфін», одностайно підтримують необхідність починати збирати кошти у молодому віці.

«Ідеальний час для початку накопичення пенсійних заощаджень — це момент, коли ви починаєте заробляти стабільний дохід. Зазвичай, це відбувається у віці 20−25 років», — вважає лектор «Біржового університету» Микита Гуппал.

«Починати відкладати на пенсію потрібно якомога раніше. Якщо почати інвестувати з 25 років, можна отримати кращий результат навіть від меншої суми інвестицій, ніж у 40», — розповів «Мінфіну» також директор із управління локальними активами групи ICU Григорій Овчаренко.

Скільки відкладати щомісяця

Сума, яку варто відкладати на пенсію, залежить, значною мірою, від цілей та часу, який залишається до припинення роботи.

Спершу варто зрозуміти, яку суму плануєте мати в момент виходу на пенсію і в якій валюті. Скажімо, ви вважаєте достатніми заощадження, аналогічні нинішнім $150 тис.

Наступне запитання: коли плануєте вийти на пенсію і скільки ще часу до цієї дати. Припустимо, починати користуватись грошима ви вирішили в 65, а зараз вам 30. В запасі ще 35 років.

І на завершення — на яку дохідність ви очікуєте. Для прикладу, візьмемо 4%.

Для початку розрахуємо, яку суму вам потрібно зібрати, щоб вона була аналогічною до $150 тис. через 35 років. За формулою, яку ми вказували вище, це $422 тис.

Тепер скористаємось калькулятором складних відсотків. Такі калькулятори часто можна знайти на сайтах недержавних пенсійних фондів, інвесткомпаній, або просто в пошуковій системі. Наприклад, він є навіть на сайті, присвяченому вивченню математики.

Читайте також: Працювати після 70 і віддавати 50% пенсії на податки: як живуть пенсіонери в інших країнах

Якщо щомісяця відкладати $500 під зазначену дохідність, то за 35 років матимете майже $450 тис. Тому саме на таку суму щомісячних заощаджень і варто орієнтуватись.

Куди інвестувати

В яких активах тримати свої заощадження, щоб вони, з одного боку, приносили максимальний дохід, а з іншого — не згоріли, значною мірою, залежить від терміну, який залишається до виходу на пенсію.

«Наприклад, людина в 30 років, із метою вийти на повноцінний пенсійний відпочинок у 60, може собі дозволити формувати агресивніший портфель, в якому левову частку займають акції. А ось людині в 45 вже, бажано, формувати портфель консервативніший, який буде хоч і менш дохідним, але й менш волатильний», — пояснює співзасновник телеграм-каналу «INVEST-KAVA» Сергій Гончаренко.

Аліна Шух переконана, що активи, в які варто вкладати пенсійні накопичення, мають відповідати наступним критеріям:

• в довгостроковій перспективі актив не зникне, на зламається, а інвестора не надурять;
• зростає в ціні і дозволяє реінвестиції;
• достатньо простий, зрозумілий та доступний;
• низький поріг входу;
• ліквідний.

В західних країнах для пенсійних накопичень громадяни використовують переважно різне поєднання державних облігацій та акцій надійних компаній.

В Україні, де фондовий ринок не настільки розвинений, можна диверсифікувати активи завдяки депозитам та ОВДП (поєднання гривневих та валютних), золоту, нерухомості та акціям іноземних компаній або індексу фондового ринку. Співвідношення цих активів залежить від особливостей портфелю та переконань інвестора.

Читайте також: Не слухати прогнози ФРС і купувати акції на все життя: 4 золотих правила Баффета

Також, як варіант заощаджень, можна розглядати недержавні пенсійні фонди. Фактично, вони беруть на себе управління коштами, а по досягненню інвестором визначеного віку — виплачують йому щомісячну пенсію. Перевага такого підходу в тому, що коштами управляють професіонали. Недолік — невелика кількість інструментів, які вони можуть використовувати, — здебільшого, це депозити та ОВДП. Крім цього, перед інвестиціями варто визначитись, чи довіряєте ви конкретному НПФ.

Загалом, інвестори мають досить широкий перелік інструментів, і, головне, — це почати заощаджувати на пенсію.

Автор:

Журналіст Олексій Писарєв

Пише на теми: Інвестиції, фондовий ринок, forex, макроекономіка