У світі працює майже 90 тис. кредитних спілок, членами яких є понад 390 млн осіб. В Україні ж вони наразі не надто популярні, а їхня загальна частка в активах фінансового сектору становить близько 0,1%. Чи можуть вони бути цікавими для інвесторів та скільки дозволяють заробляти, розбирався «Мінфін».
Скільки платять за депозитами кредитні спілки та чи вигідно відкривати у них рахунки
КС отримали нових клієнтів і нові можливості управління грошима
Від початку повномасштабної війни активи кредитних спілок суттєво скоротилися. Наразі вони становлять 1,5 млрд грн, а на початок 2022 року вони сягали близько 2,3 млрд.
Знизилася й кількість кредитних спілок. Якщо на початок лютого 2022 року їх було 275, то зараз лише 125 — тобто з ринку пішла понад половина КС. «Частина спілок вимушено призупинила або припинила свою діяльність у зв'язку з окупацією території, де вони працюють, падінням економічної активності населення та неготовності до роботи в умовах операційних ризиків», — пояснює аналітикиня «Вокс Україна» Вікторія Агапова.
Щоправда, переважно кредитні спілки закривалися саме в перший рік війни, а у 2023 році їх кількість скоротилася лише на 29, і це були здебільшого установи, які не залучали депозити. Так само зупинилося падіння й активів на ринку. Минулого року вони скоротилися на 2%, а в останньому кварталі навіть почали потроху зростати.
Про поступове покращення ситуації на ринку говорить той факт, що за останній квартал минулого року середня частка простроченої на понад 90 днів основної суми кредитів у КС знизилася на 2 в.п. — до 26%. А завдяки зниженню резервів під кредитні збитки сектор став прибутковим. Також впродовж минулого року вдвічі, до 21, знизилась кількість КС, які порушували нормативи.
Позитивним кроком для ринку експерти називають також ухвалений минулого року новий закон про кредитні спілки. Відповідно до нього, зокрема, посилено регуляторний нагляд та контроль за цими установами.
Крім цього, новий закон розширив перелік потенційних учасників КС, якими, окрім фізосіб, можуть стати ФОПи та деякі юрособи, зокрема, фермерські господарства, кооперативи, первинні або місцеві профспілки, релігійні організації, об'єднання співвласників багатоквартирних будинків, мікропідприємства.
Також закон збільшив можливості КС із управління коштами. Зокрема, вони можуть розміщувати їх у банках, купувати державні цінні папери та облігації міжнародних фінансових організацій, придбавати майно та передавати його в оренду тощо.
Хто може розмістити депозит у КС
Кредитні спілки часто сприймаються, як об'єднання певної групи громадян для задоволення власних фінансових потреб. Скажімо, мешканці села, працівники заводу чи члени релігійної громади об'єднуються в КС, і ті з них, хто має «зайві» гроші, роблять вклад у спілку, а хто потребує коштів — бере в ній кредит. Виходить своєрідний формат «каси взаємодопомоги».
Частково саме так і є. Членами KC можуть бути особи, які відповідають певним ознакам. Найпопулярніша з них — місце проживання. Наприклад, КС ЗаРаЗ приймає депозити від осіб, які проживають в м. Києві та Київській, Черкаській, Житомирській, Вінницькій, Чернігівській та Полтавській областях. Частина спілок приймають до себе лише мешканців однієї області.
Також вимогою вступу до КС може бути, наприклад, членство в певній громадській організації. Але процедура входження до неї є суто формальною, і єдиний обов'язок — сплатити символічний членський внесок, наприклад, 1 грн. Може бути вимога і внеску за членство у самій спілці, але, зазвичай, йдеться так само про символічні суми.
Ставки за вкладами у КС
Під час підготовки статті «Мінфін» зібрав дані про депозити у 10 кредитних спілках. Всі вони мають різноманітні форми вкладів на різні терміни з різними ставками. Також на відсотки впливає капіталізація, можливість достроково зняти вклад. Цим депозити в спілках фактично не відрізняються від банківських. Але особливість в тому, що вклади у КС можуть бути лише гривневими — відкриття валютних не передбачено законом.
Свою увагу ми акцентували на депозитах на 1 рік, або, якщо таких у конкретній КС немає, обирали максимально близький до цього термін. Також ми віддавали пріоритет вкладам, де виплата відсотків відбувається наприкінці терміну, адже за ними зазвичай вища дохідність. Інший варіант виплати відсотків обирали в тому випадку, якщо такий спілка не пропонувала.
Середня дохідність за такими депозитами у КС — 15% річних, а максимальна, яку нам вдалось відшукати, — 18%. Для порівняння: за даними «Мінфіну», середня дохідність за річними депозитами у банках — 12,45%, а максимальна — 16,2%.
Дохідність депозитів у кредитних спілках
Кредитна спілка | Ставка | Термін вкладу | Виплата відсотків |
Супер Кредит | 18,00% | Від 13 місяців | Наприкінці терміну |
Наші люди | 18,00% | 12 місяців | Щомісяця |
Кредит-Союз | 16,00% | 12 місяців | Наприкінці терміну |
Анісія | 15,50% | 12 місяців | Наприкінці терміну |
ЗаРаЗ | 15,00% | 13 місяців | Наприкінці терміну |
Оберіг | 14,00% | 12 місяців | Щомісяця |
Єднання через природний закон | 13,00% | 12 місяців | Щоквартально |
Злет | 13,00% | 12 місяців | Наприкінці терміну |
Вигода | 12,50% | 12 місяців | Наприкінці терміну |
Українська Об'єднана Кредитна cпілка | 10,00% | 12 місяців | Доступні різні варіанти |
«Зазвичай, ставки за вкладами в кредитних спілках більші, ніж у банках. Різниця з банками незначна — 1−3%, залежно від терміну та виду вкладу. Це викликано двома основними причинами. По-перше — спілки завжди хочуть бути цікавішими, ніж банки, та змушені давати більший дохід, щоб бути конкурентними. В зв’язку з цим спілки готові ділитися більшою частиною свого прибутку, щоб залучити клієнта і зацікавити його.
По-друге — в спілках нижчі витрати на адміністрування, рекламу, юридичний супровід і таке інше. Адже для обслуговування менших фінансових структур потрібно й менше ресурсів", — пояснили «Мінфіну» в КС ЗаРаЗ.
Щоправда, варто враховувати, що доходи, отримані від депозитів у КС, оподатковуються так само, як і відсотки за банківськими вкладами, — 18% ПДФО плюс 1,5% військового збору.
Щодо можливості достроково забрати депозит, то тут варто дивитися на умови кожної КС окремо. В деяких це в принципі неможливо, дехто дозволяє, але з втратою дохідності. Існують й цікавіші пропозиції. Наприклад, KC ЗаРаЗ дозволяє зняти до 30% депозиту без втрати вже нарахованих відсотків. Також у цій спілці передбачена можливість і повністю достроково забрати вклад. При цьому, якщо закон в такому випадку дає КС до 30 днів на повернення коштів, то насправді працівники ЗаРаЗ йдуть на зустріч клієнтам і віддають гроші за 1−2 дні.
«Насамперед, кредитна спілка відрізняється від банку гнучкістю умов і, за потреби, можливістю зробити виняток. Банк — це величезна багатомільярдна і неповоротка структура, яка має забюрократизовану та зарегульовану систему управління. Кредитна спілка — спеціалізована фінансова установа, яка займається лише декількома фінансовими послугами та має можливість швидко реагувати на будь-які зміни», — зазначають в ЗаРаз.
Читайте також: Невеликі банки переглянули дохідність депозитів: хто тепер платить більше за вкладами у ВКВ
Всі КС, які розглянув «Мінфін», мають досить зручні сайти, а у більшості є й депозитні калькулятори, які дозволяють відразу розрахувати очікуваний дохід. Також для відкриття вкладу обов'язково особисто відвідувати спілку. Як пояснили редакції у ЗаРаЗ, відкрити вклад можна онлайн, а кошти як принести готівкою, так і дистанційно переказати на рахунок.
Чи є гарантії за депозитами у КС
Основний недолік вкладів у КС — вищий ризик, порівнюючи з банківськими депозитами. Якщо у випадку з банками їх повернення у випадку банкрутства установи гарантує ФГВФО, то для спілок такого органу не існує. Законодавство передбачає, що з 2025 року кредитні спілки теж входитимуть до Фонду гарантування вкладів, але наразі ці зміни ще не почали діяти.
Єдиною гарантією коштів є надійність самої КС, а тому варто особливу увагу звертати на її досвід та особливості діяльності. Наприклад, спілка ЗаРаЗ працює з 2011 року та входить до п’ятірки найбільших спілок України. Всі її кредити надаються під заставу столичної нерухомості середньої цінової категорії, що дозволяє зберігати ліквідність та бути впевненим у збереженні вартості застави.
Читайте також: Дохідність гривневих ОВДП падає: чи варто вже замінити їх у своєму портфелі на доларові
В усьому світі кредитні спілки вважаються інструментом, який покликаний задовольнити потреби тих, хто не має доступу до банківських послуг. В Україні вони можуть бути цікаві також тим, хто шукає вищу, ніж у банків, дохідність. Водночас варто пам'ятати, що, як і в будь-яких інших інвестиційних напрямах, підвищені заробітки означають одночасне зростання ризиків.
Коментарі