Костянтин Вайсман: Минулого року вклався в акції PayРal. Це принесло мені понад 150%

Костянтин Вайсман знає про фінанси не з чуток. В його активі — понад 25 років роботи у банківській сфері, причому, роботи вдалої. Наприклад, саме під час його керівництва ПУМБом банк у 2011—2012 році отримав нагороди за найкраще банківське злиття і найкращу банківську групу в Україні за версією World Finance Magazine, а також «Найпрозоріший банк» за версією USAID.

За короткий термін, коли Вайсман обіймав посаду голови правління ПУМБу, банк посів 7-у позицію у внутрішньогалузевому банківському рейтингу «Топ-100 найкращих компаній України». Останні декілька років Вайсман зосередився на темі розвитку мобільних фінансових сервісів. Зараз керує фінтех-напрямом компанії Treeum.

На чому вдалося заробити у 2020 році

Минулого року я вклався в акції PayРal. І це принесло мені понад 150%. Наприклад, у 2017 році у мене були акції Tencent, які принесли мені 100% прибутку. Але все дуже відносно, тому що наступного року вони, навпаки, впали. Щоб об'єктивно оцінити результат будь-якого інвестора, потрібно брати тривалий період часу — як мінімум, 3−5 років.

У 2020 році на ринку акцій я заробив 70%. Це що стосується ризикових інвестицій. Загалом інвестиційний портфель приніс річний дохід близько 30%, оскільки його значна частка належала облігаціям, які менш дохідні.

Минулого року вистрілили фінтех-компанії, як PayPal і Square, зелена енергетика, зокрема, ETF PBW (ріст на 250%), і біржові фонди Кеті Вуд ARK Invest, зокрема, її флагманський фонд ARKK (ріст на 150%), які орієнтовані на інноваційні напрямки — генетику, фінтех, робототехніку, електромобілі та інше.

Я теж прокотився цією хвилею, на фонді Кеті Вуд заробив близько 70% річних, на фонді зеленої енергетики PBW — близько 100%. Крім того, флагмани технологічної галузі — згадана група FAANG показали хороше зростання і у мене в портфелі. Також у мене є напрям цифрової медицини, онлайн ігор і кіберспорту, робототехніки. Зараз замість FAANG я тримаю ширший ETF QQQ від Invesco на індекс технологічних компаній Nasdaq 100.

Читайте також: Інвестиції в український бізнес ризикованіші, ніж гра на фондовому ринку

Найбільша проблема для інвестора — відсутність терпіння

Я не є трейдером, але й пасивного інвестування теж не дотримуюся. Не виходить buy&hold, тому що на фондовому ринку все дуже швидко змінюється. Потрібно дуже швидко коригувати помилки, а головне знайти баланс між гнучкістю і зайвими рухами. Це дуже складно. Найбільше на результат інвестора впливають саме психологічні фактори. Якщо, наприклад, з'являється запаморочення від успіху, отже, ти вже на порозі втрат.

Але людина, яка вперше йде на ринок, повинна дати собі час на навчання і на втрати, тому що вони неминучі. Шлях будь-якого інвестора — це самонавчання. Доводиться вчитися на практиці та тільки з живими грошима. Заробітки і втрати допомагають придбати якийсь певний досвід і знайти свій стиль інвестування.

Найбільша проблема для інвестора — відсутність терпіння, щоб потримати папір хоча б рік або два без зайвих рухів.

Звичайно, буває так, що новачкам щастить. «Робінгудівці» якраз вдало пішли на ринок десь в березні. Купили акції технологічних компаній, коли все впало, заробили і вважали, що вони розумніші за професіоналів з Волл-стріт. Але треба розуміти, що багато в чому це випадковість. Дуже складно вгадати час входу і виходу з ринку. Тому що навіть технічний аналіз тут далеко не завжди працює.

Як говорив партнер Воррена Баффета Чарлі Мангер, якщо людина не готова до 50%-вого просідання свого портфеля, їй немає чого робити на фондовому ринку.

Теханаліз — для трейдерів: інвестуй в те, у чому розбираєшся

Технічний аналіз я ніколи не використовував, оскільки він більше допомагає трейдерам, ким я не є, адже відношу себе до інвесторів. Моя спеціальність, досвід роботи в банках і додаткова освіта — MBA від однієї з провідних світових бізнес-шкіл, зокрема, в галузі фінансів — Чиказької бізнес-школи, допомагають мені у практичному інвестуванні.

Я також багато читав на тему оцінки вартості компаній і використав це як у своїй роботі, так і в інвестуванні. Тому я вірю і використовую фундаментальний аналіз.

Щоб інвестор почав орієнтуватися в принципі на фондовому ринку, йому потрібно подивитися, що таке індекс S&P500. Розібратися, як він складається і які сектори має. Тому що так чи інакше — це квінтесенція фондового ринку.

Найоб'ємніший і ліквідний американський фондовий ринок, а з ним корелюють всі інші ринки, що розвиваються. Багато хто інвестує тільки в американський ринок, а на інші й зовсім не звертають уваги.

Моя філософія така: якщо у тебе є якась перевага, наприклад, ти бразилець і добре розбираєшся у бразильському ринку, тоді варто інвестувати в бразильський ринок, але якщо ти для нього іноземець, то не варто йти за хайповими темами, без розуміння і знань.

Читайте також: Не варто перевіряти вартість «своїх» акцій щохвилини і читати багато новин

Ми не баффети, щоб 30 або 50 років перегравати S&P500

Засновник інвестиційної компанії Vanguard і автор індексного інвестування Джек Богл все своє свідоме життя агітував приватного інвестора абстрагуватися від окремих компаній і купувати широкий ринок.

У Чиказькій бізнес-школі, де я навчався, придумали теорію ефективного ринку. Відповідно до неї, вся доступна інформація вже міститься в ціні, людина не в змозі вгадати час і в довгостроковій перспективі отримати наддохідність у відношенні до індексу, навіть використовуючи такі інструменти, як технічний і фундаментальний аналіз.

Є таке поняття як повернення до середньої дохідності: в якийсь момент ти переграєш ринок і за графіком піднімаєшся вгору, потім відбувається щось недобре — і ти опускаєшся нижче. У підсумку, в кращому випадку заробляється середня дохідність, але з набагато більшою волатильністю і, як наслідок, — витраченими нервами.

Але можна взяти широкий індекс S&P500 або інвестувати гроші в індекс технологічних компаній NASDAQ 100. Це було б менш ризиковано, ніж купувати окремо FAAMG. Крім того, в таких індексах є маленькі компанії, які можуть більше зрости.

Я б не відкидав просте заробляння середньої дохідності. Як показують дослідження, результати більшості пересічних інвесторів набагато нижче дохідності індексу.

Читайте також: 20% вкладень агресивного інвестора можуть бути провальними

Яку інвестстратегію обрати

Глобально є дві стратегії інвестування — growth і value. Останньої дотримувався Воррен Баффет і його вчитель Бенджамін Грем. Вона передбачає, що на чолі всього ставиться співвідношення потенційної та поточної вартості компанії.

Як правило, вибір падає на недооцінені компанії з гарною ринковою позицією і прибутком. Наприклад, внутрішня (справедлива) вартість акції компанії — $150, а ринкова — $100. Згодом відбувається рух до справедливої вартості — і інвестор на цьому заробляє.

Подібна ситуація була з авіалініями. Але тут Баффет якраз зробив помилку. Минулого року на момент кризи у нього були акції чотирьох авіакомпаній. Він порахував, що через пандемію справи компаній будуть поганими і вже не відновляться, і вирішив продати акції зі збитками. Однак, це була тимчасова ситуація — акції, які були в занепаді, повернули свою справедливу вартість. Дивно, але самий великий інвестор світу теж робить такі помилки.

Ціна паперу майже завжди повертається до фундаменталу. Якщо накреслити графік прибутку на акції та ціни, в ідеалі вони повинні один з одним корелювати.

Якщо вони відходять один від одного, наприклад, компанія за кілька років показала лише 50% зростання прибутку на акцію, а ціна акцій зросла на 100%, виходить досить небезпечна ситуація. За фундаменталом ціна компанії повинна впасти.

Друга стратегія — інвестиції в зростання, на яких побудована індустрія венчурних інвестицій. Тобто, у компанії немає прибутку, але вона з часом починає знаходити свою бізнес-модель і показувати зростання. Хоча в моменті співвідношення ціни акції і прибутку може бути «в мінусі».

Як це працює? Інвестори дивляться на декілька років вперед — який ринок буде в цій компанії. Наприклад, той же Facebook виходив на ринок з високим мультиплікатором p/e. Тобто, він тоді ще не заробив того прибутку, який виправдав би його оцінку, але у нього була дуже велика база користувачів і подальший потенціал зростання і монетизації. У підсумку, якщо б інвестор в 2013 році купив їх акції, то в 14 разів збільшив би свої вкладення до 2021 року (або в середньому заробив би 46% річних).

Оскільки я роблю приватні інвестиції в технологічні компанії і стартапи, то мені близька ця тема, тому я досить толерантний до ризику. Але я розумію, що далеко не всім підійде такий стиль інвестування. Хтось бажає мати постійний стабільний дохід і менше турбуватися, хтось хоче більше ризикнути, терпіти волатильність і заробити більше.

Читайте також: Те ж саме, що валюта під матрацом, тільки на фондовому ринку

Не потрібно прагнути набрати більше 15 позицій

Моя стратегія — це вибір перспективних напрямків, які будуть актуальними декілька років і покажуть зростання, навіть незважаючи на тимчасові просідання. Питання тільки в горизонті інвестування і толерантності до ризику.

Орієнтуюся на технологічні компанії. Якщо взяти навіть американський індекс S&P500, то за часткою кожного з його 11 секторів видно, що традиційні області починають поступатися технологічним. Частка в індексі таких галузей, як енергетика, традиційні фінанси, основні матеріали за останні 5 років впала на кілька відсотків.

Я прийшов до висновку, що краще концентруватися на якихось речах, які тобі ближче і в яких ти в змозі глибше розібратися. Звичайний інвестор може ефективно стежити лише за обмеженою кількістю компаній або якимись окремими темами. Ти не можеш сісти в інвестицію і нічого не робити. За класикою, потрібно відстежувати фундаментальні показники компаній. Тому, коли у тебе 30 позицій, дивитися, як йдуть справи у такого числа компаній, набагато складніше.

У той же час, за класичною теорією, потрібно диверсифікувати інвестиційний портфель, щоб мінімізувати ризики. Але, з мого особистого досвіду, не потрібно прагнути набрати більше 15 позицій (хоча важливо диверсифікувати їх за галузями). Подальше додавання імен не сильно зменшує ризик. Головне, якщо береш акції окремих компаній, бажано розібратися в області, де вони оперують, їх місці на цьому ринку і перспективах розвитку.

Читайте також: Топ-10 брокерів, за допомогою яких можна купити акції на іноземних фондових біржах

Головне — не піддаватися синдрому упущеної вигоди

Сьогодні проблема в тому, що фондовий ринок переповнений дешевими грошима і дуже високо оцінений. Всім відомі найбільші компанії Facebook, Apple, Amazon та інші, які домінують в індексі, також високо оцінені. Коли капіталізація компаній в районі трильйона доларів і більше, показувати істотне зростання особливих перспектив немає, а ризиків досить багато.

Зрозуміло, що ці компанії мають монопольне або олігопольне положення на ринку. Будь-яка компанія з цього списку має величезну клієнтську базу і сильні ринкові позиції, але якщо зростання доходу і прибутку у Google або Facebook ще пристойне (10−20%), то у Apple — зовсім невелике, і в основному збільшення її капіталізації відбувається за рахунок так званого multiple expansion — збільшення мультиплікатора p/e через перехід до моделі підписок і, як наслідок, стабільнішого доходу, що вище оцінюється ринком, ніж попередні моделі заробітку.

І навіть хороше зростання доходу не означає прибуток. Потрібно ще дивитися, чи не занадто високі мультиплікатори, які використовуються інвесторами для оцінки компаній і порівняння з аналогами. Один з найважливіших мультиплікаторів, який дивляться всі інвестори, — це співвідношення ціни акції з прибутком на акцію — Price-to-earnings ratio, P/E.

Зараз ринок дуже переповнений грошима, тому в якійсь мірі є неефективним і сильно завищує справедливі ціни. Важливо не піддаватися ефекту FOMO (fear of missing out) — синдрому упущеної вигоди. Тільки щось починає зростати — і всі швидше хочуть вскочити в цей вагон і взяти участь в цьому зростанні.

Інвестори керуються стадним почуттям — і це дуже небезпечно. Навпаки, коли йде криза, це час можливостей, але і страхів набагато більше, тому далеко не кожен готовий інвестувати в цей момент, оскільки є побоювання продовження падіння.

Я перебуваю в групі на фейсбуці First Kyiv Investment Club. У розпал кризи, в березні 2020 року, там постійно писали, що все обвалиться. Дуже мало було тих, хто вірив, що акції повернуть колишню вартість або навіть зростуть у відношенні до докризових цін.

Коли все зростає, всі думають, що буде зростати і далі, коли падає — думають, що падіння буде ще більшим. Але той, хто знайшов в собі сміливість купити індекс наприкінці березня минулого року, заробив на даний момент в районі 70%.

Читайте також: Хто і як заробляє в Україні понад 7% річних у валюті

Чому мене навчило останнє падіння акцій

Зараз я перейшов від інвестицій в індивідуальні папери до тематичних ETF. Якщо в якійсь темі відповідних немає, наприклад, мене не влаштовує набір компаній всередині фонду, тоді беру акції окремо.

Інвестування в ETF має свої мінуси, тому що всередині фонду лежать ті ж самі папери, у яких є певна ліквідність. Єдине, що ти діверсифікуєшся за кількістю. Але якщо всередині багато неліквідних швидкозростаючих компаній, коли відбувається масовий продаж їх акцій, інвестор може продати ETF за набагато меншою ціною, ніж купував.

Чому мене навчило останнє падіння акцій? Це ризиковано. Треба розуміти, що коли ти зловив хвилю, далі з неї потрібно або зістрибувати, або ж тримати довго, але бути готовим до волатильності. Однозначної відповіді немає, тому що ніхто не знає, скільки часу потрібно, щоб акції зросли в ціні, і чи не буде чергового падіння ринку.

Зараз ринок досить нездоровий. На ньому з'явилося дуже багато учасників-непрофесіоналів. І він перетворюється трохи в казино.

Дуже небезпечно інвестувати на гребені хвилі, коли вже ринок перегрітий. У 2020 році ринок був вкрай волатильним і диким. Таким його ніколи не бачили на Волл-стріт. Є індекс, що вимірює волатильність, і він досі вдвічі вищий за норму. Це як людина з підвищеною температурою, наприклад.

Ми можемо нескінченно говорити про правильність вибору і дохідності тієї чи іншої акції, але коли ринок не здоровий, то ніхто не застрахований від втрат, так як всі сектори на ринку в тій чи іншій мірі корелюються між собою.

За класикою ризик — це ступінь волатильності того чи іншого активу. Але в дійсності все трохи інакше. Для мене ризик — це ймовірність втрати капіталу загалом. І тоді постає питання вже в сфері психології — наскільки ти толерантний до волатильності і наскільки віриш в той напрямок, який обрав, чи здатний ти терпіти «осідання», які неминучі.

Завжди потрібно дивитися, чи є у тебе зараз запас міцності на випадок непередбачених обставин. Щоб мінімізувати ризик, залишається тільки трохи краще диверсифікуватися. Якщо людина захоплюється гонитвою за високою дохідністю, вона бере на себе ризик трохи вищий. Моя рекомендація будь-якому інвесторові — не прагнути переграти ринок, тому що це ілюзорна гонка.

Автор:

Журналіст Світлана Тартасюк

Пише на теми: Банки та банківські продукти, нерухомість, ринок праці, бізнес, фінанси, інвестиції

За участю:

Head of Fintech Вайсман Костянтин

Treeum