Українські корпоративні облігації: хто випускає, де придбати та чи вигідніші вони за ОВДП

Після початку повномасштабного вторгнення в Україні відбувся бум інвестицій в державні облігації. Якщо на початок лютого на руках у фізосіб було ОВДП приблизно на 26 млрд грн, то зараз ця сума перевищує 61 млрд — тобто зросла у понад удвічі.

Причин декілька. По-перше, на початку повномасштабного вторгнення військові ОВДП позиціонувались не просто як інвестиційний інструмент, а як спосіб підтримати країну. Крім цього, купувати облігації стало простіше — вони з'явилися в «Дії», декількох банківських та фінансових застосунках. До того ж ОВДП пропонують кращу дохідність, ніж депозити.

Водночас при побіжному погляді може здатись, що на ринку корпоративних облігацій затишшя. Їх, наприклад, не можна знайти в застосунку ICU чи Бонд.ЮА, де представлені ОВДП, так само, на відміну від державних облігацій, їх не пропонують у своїх додатках банки. «Мінфін» вирішив розібратись, що відбувається з корпоративними облігаціями та які можна купити папери.

Реструктуризація замість дефолтів

Корпоративні облігації — це досить ризикований інструмент. Виплати за ними гарантуються лише емітентом — тобто компанією, яка їх випускає. Якщо вона оголошує дефолт і не може виконувати зобов'язання, інвестор фактично залишається ні з чим. Структури, на кшталт ФГВФО, яка повертає депозити збанкрутілих банків, тут просто не існує.

Український ринок корпоративних облігацій сильно постраждав під час світової фінансової кризи 2008−2009 років, коли ним прокотилася хвиля дефолтів. Інакше кажучи, компанії відмовились повертати кошти.

Можна було б очікувати, що і зараз, коли українська економіка страждає від війни, історія повториться. Але цього разу ситуація виявилась значно кращою.

«З моменту повномасштабного вторгнення росії в Україну мені про якісь гучні випадки дефолтів чи відмови компанії виконувати свої зобов'язання щодо сплати відсотків за облігаціями невідомо», — розповів «Мінфіну» керівник розвитку інвестиційних продуктів БТС Брокер Сергій Гончаренко.

Як розповідають в інвестиційній групі Універ, перші півроку війни фондовий ринок завмер, адже НКЦПФР зупинила обіг усіх паперів до 8 серпня 2022 року. В цей час відбувався обіг нових військових ОВДП, операції з іншими цінними паперам проводилися лише за спеціальним дозволом комісії.

Відразу після відновлення ринку, наприкінці літа, дохідність за державними паперами суттєво зросла (відповідно, ціна впала). На вторинному ринку вона доходила до 27% річних та вище, що вказувало на велику кількість бажаючих «скинути» ці папери, навіть зі збитками.

«Ринку вторинних корпоративних облігацій фактично не було, але водночас не було і гучних дефолтів за корпоративними облігаціями. Були окремі реструктуризації, тобто емітенти домовлялися з інвесторами про розтермінування чи інші послаблення, але це все відбувалось переважно непублічно», — зазначають в Універ.

Як розповідає член НКЦПФР Максим Лібанов, весною і влітку 2022 р. були технічні дефолти, але значно мірою саме тому, що тимчасово не функціонувала депозитарна система, адже були емітенти в яких мали відбутись виплати. Під кінець року емітенти вже встигали вийти на певну домовленість до завершення формальних термінів виплат і уникали технічних дефолтів через реструктуризацію заборгованості.

Реструктуризація означає можливість для емітента, який не може просто зараз повернути гроші, зробити це згодом. У цьому випадку компанія, що випустила облігації, спільно з інвесторами складає план такої реструктуризації.

Часто ж реструктуризація відбувалася навіть без підвищення ставки. «Вона залишалась в тому ж діапазоні 20%, якою була і до повномасштабного вторгнення. Головне, що інвестори розуміли, що або вони погодяться на продовження тих самих умов, або можуть взагалі нічого не отримати. Тож в цілому розмір відсоткової ставки не збільшувався. Були і такі емітенти, що вимушено підвищували ставку, але це не масова історія», — зазначив Максим Лібанов.

Як пояснює керівник відділу випуску боргових цінних паперів групи ICU Руслан Кільмухаметов, реструктуризація заборгованості стала можливою завдяки Закону «Про ринки капіталу», який набрав чинності перед війною, у 2021 році. Він запровадив новий механізм взаємодії емітента з інвесторами, а саме збори власників облігацій.

Закон передбачає, що для змін до основних умов випуску цих паперів (зокрема, щодо відсоткової ставки, терміну погашення тощо) інвесторам достатньо кворуму 75% від загальної номінальної суми випуску та 75% голосів, які мають бути присутні на зборах. До того ж збори дозволили проводити онлайн — інакше в умовах війни зібрати інвесторів не вдалося б.

Також у цей період провела пролонгацію своїх облігацій Манівео, що підтримали під час зборів усі інвестори. В результаті було продовжено термін обігу облігацій серії В на один рік, але при цьому номінальну ставку було підвищено з 18% до 26% річних. Інвестори, які не хотіли тримати папери, отримали можливість продати їх Манівео, а в лютому цього року емісія облігацій серії В була погашена повністю.

Які облігації зараз можна купити

У застосунках та на сайтах низки брокерських компаній, які активні на ринку ОВДП, немає даних про можливість придбання корпоративних облігацій. Зокрема, це стосується ICU та БТС Брокер (включно із його партнерським застосунком Бонд.юа).

Як пояснив «Мінфіну» керівник брокерського підрозділу ICU Андрій Величко, вони продають фізособам лише ОВДП, щоб убезпечити їх від надмірних ризиків.

Натомість у БТС така можливість насправді є. «Наразі дійсно котирувань корпоративних облігацій у застосунку та на сайті немає. Це повязано з тим, що ми робимо апгрейд модуля саме інвестицій в корпоративні облігації. Але уточнити ціни та наявні цінні папери завжди можна, зв'язавшись з нами у будь-який зручний для клієнта спосіб», — пояснив Сергій Гончаренко. Також такі папери пропонують своїм клієнтам, зокрема, Універ та Кінто.

«Мінфін» зібрав інформацію про облігації, які наразі активно просуваються емітентами або ж представлені на різноманітних брокерських сервісах. Для того, щоб розуміти, чи конкурентна їхня дохідність, відразу вкажемо, що на момент написання статті військові ОВДП в «Дії» з погашенням у червні наступного року продавались з дохідністю до 16,35% річних. А з погашенням у січні 2026 року — до 16,85%.

Також варто враховувати, що прибутки від ОВДП не оподатковуються, а з корпоративних облігацій стягується 18% ПДФО та 1,5% військового збору — так само, як і з доходів за банківськими депозитами.

Найвищу дохідність серед облігацій, які вдалося знайти «Мінфіну», пропонує CreditService — 24−28% річних у гривні (залежно від серії випуску) та 12−14% у доларах. Придбання валютних паперів відбувається у гривні, але з прив'язкою до курсу. Тобто, якщо долар подорожчає, інвестор отримує додаткові виплати, щоб покрити різницю.

Значну активність із продажем своїх облігацій фізособам проявляє компанія NovaPay, яка входить до групи компаній Nova (донедавна Нова Пошта). Ці облігації можна придбати у її власному застосунку. Дохідність у гривні становить від 14% до 17%, залежно від терміну інвестицій.

Валютні облігації пропонує !FEST Coffee Mission, яка входить до холдингу !FEST (відомий насамперед своєю мережею ресторанів у Львові). Кошти від облігацій компанія використовує для закупівлі зерен кави, які потім постачає своїм партнерам. Компанія розміщує валютні цінні папери з дохідністю 8% річних (подібно до CreditService вони купуються і погашаються за гривню, але з прив'язкою до курсу долара).

Облігації Руш (власник магазинів EVA) пропонує Кінто з дохідністю в 17,5% річних. Ці папери, будуть погашені на початку 2027 року, але за ними є можливість щорічного викупу емітентом. Руш продовжує залучати кошти інвесторів та вже анонсував нове розміщення паперів.

Читайте також: Монети, злитки та «паперове» золото: три варіанти вкласти кошти в благородний метал в Україні

Є серед облігацій і ті, які випускаються як соціальна ініціатива. «Асоціація підприємців-ветеранів АТО» та фінансова компанія «К2000» розмістили Приватні ветеранські облігації. У них досить скромна дохідність — 6% річних у гривні, але кошти від них спрямовуються на підтримку ветеранського бізнесу. Придбати ці папери онлайн можна, зокрема, на сайті Універ.

Зараз готується випуск облігацій мережі супермаркетів Novus. За попередньою інформацією, вони можуть передбачати заставу у вигляді нерухомості, що стане гарантією для інвесторів у разі неплатоспроможності емітента.

Чи варто інвестувати

Як пояснили «Мінфіну» в Універ, інвесторів можна розділити на два типи: інституційні та ритейл-інвестори. Перші, наприклад, НПФ чи страхові компанії, завжди мають апетит до корпоративних облігацій, тому що вони управляють портфелями активів, які мають бути проінвестовані в різні інструменти. До того ж законодавство обмежує можливість їх інвестиції в один інструмент, тому зібрати портфель з самих лише ОВДП вони не можуть.

«Якщо ж говорити про широке коло ритейл-інвесторів, то тут попит на корпоративні облігації значно менший в загальному обсязі, хоча й більший за кількістю інвесторів. Таких інвесторів десятки тисяч, вони інвестують в облігації невеликі суми (зазвичай від 1000 до 100 тис. грн) і вони вже самі визначають, які папери їм цікаві, з погляду співвідношення дохідність/ризик. Переважно дрібні інвестори шукають найвищу дохідність на ринку, а великі — надійніших емітентів» — кажуть в Універ.

За словами Андрія Величка, корпоративні облігації надійних позичальників зараз не пропонують значну премію до ОВДП. «Водночас ми бачимо тенденцію зниження ставок за держоблігаціями, що може позитивно впливати на попит на корпоративні папери. Тому, можна сказати, що корпоративні облігації будуть бажаним інструментом, по-перше, при належному рівні захищеності інвестора і, по-друге, за вищих ставок, ніж за ОВДП», — зазначає він.

Читайте також: Депозит на день: чи варто вкладатись у короткі депозити, та кому є сенс це робити

Наразі інвестиції в корпоративні облігації — це насамперед питання готовності до ризику. За умов високої дохідності вони можуть стати інструментом диверсифікації, але вкладати в них левову частину своїх заощаджень за нинішніх обставин було б надто необачно.

Автор:

Журналіст Олексій Писарєв

Пише на теми: Інвестиції, фондовий ринок, forex, макроекономіка