Гетманцев: приріст вартості крипти під час володіння не оподатковуватиметься

Про регулювання криптовалют: якщо біткоїн значно зріс, це не означає, що з вас тут же вимагатимуть більше податків

В Україні досі не запрацювало повноцінне регулювання ринку криптовалют через відсутність закону, який в тому числі визначає систему оподаткування операцій з віртуальними активами. Коли буде завершено роботу над таким законопроєктом?

— Робота з підготовки законопроєкту вже підходить до завершення. Річ у тім, що Нацкомісія (із цінних паперів і фондового ринку — ред.), яка повинна була представити такий проєкт, не впоралася, тож депутатам довелося брати ініціативу в свої руки.

Проєкт, що був внесений народним депутатом Олександром Совою (голова підкомітету з питань митної справи Комітету ВР із питань фінансів, податкової та митної політики — ред.), розглядається на робочій групі, до 70% тексту вже узгоджено, тому в першому кварталі наступного року зможемо представити цей законопроєкт.

Робота над документом триває не перший рік. І від початку Україна декларувала своє бажання залучити криптоактивістів низькими податками. Але зараз ви говорите, що для таких операцій не буде пільгових ставок. Чому так змінилася позиція держави у цьому питанні?

— У нас є механізм для оподаткування прибутку від операцій з цінними паперами. Оподаткування криптовалют має здійснюватися за цією ж системою: тобто з прибутку і за загальною ставкою. Жодних пільг. Але оподатковуватиметься не дохід, а саме прибуток.

Тобто якщо біткоїн значно зріс, це не означає, що з вас тут же вимагатимуть більше податків. На обговоренні концепт, за яким ви, скажімо, купуєте за гроші крипту, й за гроші її продаєте. Різниця, якщо вона плюсова, оподатковується, збиток, — звичайно, ні.

Приріст вартості крипти під час володіння, повторюся, не оподатковуватиметься.

Хто зрештою буде головним контролером на цьому ринку, чи є консенсус щодо цього питання?

— Це цікаве питання. Більшість експертів погоджується, що Нацкомісія з цінних паперів не є оптимальним варіантом регулятора, зважаючи на її низьку інституційну спроможність. І робоча група пропонуватиме комітету, як регулятора, Національний банк. Це також відображено у меморандумі з МВФ.

Можливо, зможете відкрити ще якісь подробиці цього проєкту?

—Ні. Я не беру участі в засіданнях робочої групи, очікую від неї вже готовий варіант документу, тож поки що без додаткових деталей.

Про банки та НБУ: Державні Sense та Exim банк в майбутньому можуть потребувати докапіталізації

Коли Національний банк запроваджував обмеження щодо p2p-переказів на 150 тис. грн/місяць з декількома виключеннями, пояснюючи їх боротьбою з дропами, він ще анонсував внесення до Верховної Ради законопроєкту щодо запуску реєстру власників рахунку з цієї ж метою (для боротьби з дропами). Чи внесено вже цей законопроєкт?

— Нацбанк за p2p-переказами вже бачить результати. Можливо, НБУ варто серйозніше займатися ринком безготівкових платежів, але вони кажуть, що вже бачать ефект запровадження обмежень. Поки що жодних нових законопроєктів на цю тему немає.

Згідно останнього Меморандуму МВФ, Україна зобовʼязалась затвердити закон про підвищення вимог до мінімального статутного капіталу українських банків, який нині закріплено в гривні та становить 200 млн грн.

За умовою Меморандуму, планка має бути підвищена до 5 млн євро, і наразі, згідно офіційної звітності НБУ, цей параметр не виконують 10 банків за поточним курсом офіційним курсом гривня/євро. Чи вносив НБУ відповідний законопроєкт до Верховної Ради?

— Розвію цю зраду. Меморандум з МВФ, цитата: «Для приведення у відповідність з Директивою ЄС Національний банк підготує зміни до законодавства щодо збільшення мінімального розміру акціонерного капіталу банків до 5 млн євро в еквіваленті до кінця січня 2025 року з 6-місячним перехідним періодом для існуючих банків».

Я не бачу суттєвих ризиків за таким рішенням, якщо воно буде реалізоване. За поточним офіційним курсом 5 млн євро — це 220 млн гривень, що ненабагато більше за діючу вимогу до статутного капіталу в 200 млн. При цьому євро зараз слабшає щодо долара і тому це може бути інша цифра, але візьмемо 200 млн. На 1 жовтня статутний капітал менше 200 млн грн мали 9 невеликих банків — Мотор, Сіті-банк, Скай, Український капітал, Оксі, Фамільний банк тощо.

З них лише 3 банки, за підсумками 9 місяців 2024 року, були збитковими через те, що мали неефективні бізнес-моделі. Це невеликі банки з активами менше 0,1% у загальних чистих активах банківської системи. Вони точно не відіграють помітної ролі у фінансовій системі. Якщо їх власники відмовляться від докапіталізації, це жодним чином не справить шоку на фінансову систему.

Набагато більше значення для стабільності системи має виконання банками нормативу достатності капіталу. У серпні цього року банки були переведені на трьохрівневу структуру банківського капіталу, відповідно до Директиви ЄС. На 1 листопада банки значно перевищували норматив достатності капіталу — у понад удвічі.

Наприклад, реальний норматив достатності регулятивного капіталу складає 17,5%. А сам норматив — 8,5%. Капітал першого рівня — 17,8%, а мав бути не менше 7,5%. Основний капітал першого рівня — 16,9%, а має бути 5,625%. Таким чином, є великий запас достатності капіталу.

Справді, є декілька банків, це державні Sense та Exim банк, які в майбутньому можуть потребувати докапіталізації. Але вони мають індивідуальні програми, погоджені з Нацбанком, і НБУ повинен до кінця наступного року провести стрес-тестування і дооцінку активів цих банків.

Наразі банківська система працює з прибутком і забезпечує сплату підвищеного податку на прибуток (50% торік і нині поки 25%). Однак за новими вимогами статутного капіталу, особливо за умови застосування підвищеного курсу євро (за умови девальвації гривні), може збільшитися кількість банків, які підуть з ринку (навіть за власної ініціативи). Наскільки, на вашу думку, це може бути болісно для фінансового ринку?

— Банківський сектор залишається сектором із високою операційною дохідністю та прибутковістю. Чистий прибуток після оподаткування склав 125,6 млрд грн за 10 місяців цього року.

Чистий фінансовий результат збільшився, попри підвищення ставки оподаткування з 18 до 25%, рентабельність банківського капіталу становить 43,3%. Це значно більше, ніж в усіх країнах Європи. Запровадження 50% податку призведе до зниження рівня рентабельності банківського капіталу до 30%, що є співставним із довоєнним рівнем.

Така рентабельність і прибутковість банківської системи виникли не на порожньому місці.

Банки продовжують отримувати більшу частку доходів — понад 50% — від ОВДП та депозитних сертифікатів Нацбанку. Крім цього, структурний профіцит ліквідності обумовлений значним дефіцитом бюджету через війну й надходженням міжнародної допомоги на його фінансування. Це зумовлює постійний приплив грошей у банківську систему і збереження високої відсоткової маржі.

Є випадки, коли у війну якийсь бізнес заробляє більше, ніж у мирний час. І така «аномалія» якраз і відбувається у банківському секторі. Цим, до речі, і викликане підвищення для них податків до 50%.

І повторюся: навіть якщо декілька маленьких банків підуть з ринку, на фінансову систему це ніяк не вплине.

Що може зробити влада (законодавча в тому числі) для максимального захисту не тільки фінансового ринку та вкладників, а й для підтримки Фонду гарантування вкладів фізосіб за умови закриття значної кількості банків? Адже він муситиме виплачувати людям компенсації в розмірі 100% вкладів фізосіб, як це передбачено під час воєнного стану.

— Банківська система на сьогодні є стійкою, належно капіталізованою та ліквідною. Ми маємо професійного банківського регулятора, який ефективно реагує на всі виклики. За час війни з ринку було виведено 9 банків, в тому числі два — з російським капіталом, і два — Конкорд та iBox, які порушували правила фінансового моніторингу.

Решта 5 банків мали незначну частку на ринку і навантаження на Фонд гарантування. Станом на сьогодні Фонд гарантування відшкодував 95% вкладів у банках, що пішли на ліквідацію. А ті вклади, які були у 2014−2017 роках, погашені Фондом гарантування повністю.

Фонд закрив свої зобовʼязання перед НБУ, а перед урядом реструктуризував до 2032 року. На сьогодні ніяких ризиків для Фонду гарантування немає. Тим паче, що влітку цього року адміністративна рада Фонду ухвалила рішення щодо встановлення цільового показника Фонду на рівні 3,5% із терміном досягнення до 1 січня 2028 року.

Зараз цей показник — 2,5%. Це говорить про те, що обсяг сум гарантування вкладів, яким оперує Фонд, поступово збільшуватиметься, а це зменшуватиме ризики для Фонду.

В згаданому Меморандумі МВФ також передбачено розповсюдження гарантій й на кредитні союзи (небанківські установи), тож згодом Фонд гарантування вкладів потребуватиме ще більшої капіталізації. Можливо, вже є законодавчі ініціативи, як до неї прийти та забезпечити стабільність?

— Цитата з Меморандуму: «НБУ та Фонд гарантування планують ініціювати розробку системи гарантування вкладів для кредитних спілок та систему гарантування виплат для компаній зі страхування життя після скасування воєнного стану та після цього, які підзаконні акти, необхідні для забезпечення виконання будуть повністю імплементовані».

Тобто це відсилка на післявоєнний період. Крім того, це не структурний маяк. Це мʼяке зобовʼязання за Меморандумом, від нього не залежить безпосередньо наше фінансування.

Крім того, обсяги депозитів, залучених кредитними спілками і банками, взагалі неспівставні. На кінець першого півріччя 2024 року депозити кредитних спілок становили 0,55 млрд гривень, а депозити фізосіб у банках — 1,174 трлн гривень.

Також у нас зменшується кількість кредитних спілок, йде оздоровлення цього ринку. Число кредитних спілок скоротилося майже втричі — до 120 із 300. Тому, на мою думку, тут компроміс точно буде знайдений.

Про перевірки НБУ під час війни: перевірки регулярно здійснюються

Чи проводила Рахункова палата після початку повномасштабного вторгнення перевірки Нацбанку (щодо виконання кошторису адміністративних витрат і зобов’язань з перерахування коштів до держбюджету), чи інші перевірки? Які ключові питання/проблеми за підсумками були виявлені?

— Перевірка кошторису витрат Нацбанку проводилася уже під час війни. Відповідний звіт Рахункова палата затвердила рік тому — восени 2023 року. Але цей звіт є ДСК, і ми точно не можемо обговорювати його зміст.

Можете сказати хоча б без подробиць — взагалі були виявлені якісь порушення?

— Напевно так, не може бути акт без порушень, зауважень чи рекомендацій. Але коментувати зараз не готовий.

Чи будуть наступні перевірки Нацбанку Рахунковою палатою?

— Перевірки регулярно здійснюються, щодо конкретних планів — треба питати у Рахункової палати.

Автор:

Кореспондент Людмила Каплун

Пише на теми: Компанії та ринки