12 жовтня 2021, 15:10 Читать на русском

Що не так з українською економікою та банківською системою і як це змінити

Про найбільш актуальні ризики для вітчизняної економіки, шляхи підвищення ефективності роботи банківської системи та активізації кредитування в колонці для ЕП розповів голова Ради НБУ Богдан Данилишин. «Мінфін» вибрав головне.

Як розвивається економіка

Реальний ВВП України у 2 кварталі 2021 року знизився на 0,7%, порівнюючи з попереднім кварталом (з урахуванням сезонного фактору).

У річному вимірі ВВП України зріс на 5,7% (до відповідного кварталу минулого року), що є меншим від очікувань Нацбанку (7,5%).

Незважаючи на покращення Світовим банком прогнозу зростання ВВП України у 2022−2023 роках (до 3,5% та 3,7% відповідно), такі темпи економічного зростання є недостатніми для забезпечення сталого розвитку національної економіки та конвергенції з країнами Центральної та Східної Європи за рівнем доходу.

Валові інвестиції в основний та оборотний капітал України у І півріччі 2021 року склали лише 1,4% ВВП, тоді як в середньому по країнах, що розвиваються, у 2010−2019 рр. цей показник становить 32,2% ВВП (в регіоні Європи — 23% ВВП).

Частка кредитів банків серед джерел фінансування капітальних інвестицій залишається на рівні нижче 5%, що є історично найнижчим її значенням.

Низькі капітальні інвестиції підприємств України загрожують уповільненням темпів зростання у майбутньому та ще більшим відставанням від інших країн світу за рівнем розвитку.

Ціни продовжують зростати: хто має їх зупинити

При цьому, незважаючи на підвищення облікової ставки НБУ (з 6% на початку березня 2021 року до 8,5%), інфляція продовжує набирати темпи, прискорившись з 5% у грудні 2020 року до 10,2% у серпні 2021 року.

Це може призвести до подальшого підвищення облікової ставки НБУ та зростання вартості кредитних ресурсів в економіці.

Враховуючи те, що на нинішньому етапі визначальний вплив на динаміку інфляційних процесів здійснюють немонетарні чинники — подальше підвищення облікової ставки НБУ може бути неефективним у подоланні інфляційного тиску, проте може уповільнити темпи відновлення національної економіки.

Тут своє вагоме слово мають сказати Антимонопольний Комітет та Уряд України.
Платіжний баланс за результатами січня-серпня 2021 року продовжує залишатися від'ємним (-$826 млн, порівняно з +$5,3 млрд за 8 місяців 2020 року).

Дружимо зі Штатами і ЄС — торгуємо з Росією

Незважаючи на поліпшення балансу зовнішньої торгівлі товарами (до -$3,0 млрд за січень-серпень 2021 року, порівняно з -$3,7 млрд за відповідний період 2020 року) та збільшення надходжень з оплати праці (до $8,9 млрд за січень-серпень 2021 року, порівняно з $7,5 млрд у січні-серпні 2020 року), негативне сальдо поточного рахунку було обумовлене значним збільшенням виплат доходів від інвестицій на користь нерезидентів, які у січні-серпні 2021 року зросли понад як удвічі, порівняно з відповідним періодом минулого року (-$12,1 та -$4,6 млрд відповідно).

При цьому, значна частка таких виплат ($4,6 млрд) була сформована за рахунок збільшення реінвестованих доходів підприємств з іноземними інвестиціями на тлі покращення фінансових результатів їх діяльності.

Примітно, що незважаючи на стратегічне партнерство України зі Сполученими Штатами та провідними країнами-членами Європейського Союзу, зовнішній товарообіг між Україною та цими країнами поступається товарообігу з Російською Федерацією.

Більше того, у структурі експорту до РФ близько 1/3 становить експорт машин та устаткування (товари із високою доданою вартістю), а в імпорті понад 50% — мінеральна продукція (руди, нафта, газ), то у торгівлі із ЄС ситуація прямо протилежна: ¾ експорту становить продовольча сировина, мінеральна продукція та чорні метали.

Тоді як Україна імпортує з ЄС переважно машини та устаткування, а також продукцію хімічної та пов’язаних із нею галузей промисловості (близько 2/3 від загального імпорту з ЄС).

Це свідчить про те, що Україна виступає переважно постачальником сировини для країн ЄС, маючи негативне сальдо торгівлі товарами, яке перевищує позитивне сальдо торгівлі товарами із рештою країн світу.

Читайте також: Що зупинить зростання цін

Заощадження — на мінімумах

В І півріччі 2021 року на приріст валових національних заощаджень було спрямовано лише 2,4% ВВП. Це рекордно низький показник.

В середньому по країнах з ринками, що формуються, частка ВВП, що спрямовується на валові заощадження економіки, становить 32% ВВП (в т.ч. в регіоні Європи — 24% ВВП) (дані за 2017−2019 рр.).


Ключова причина зниження норми заощаджень економіки — критична ситуація з заощадженнями населення, які в поточному році взагалі припинили приріст, скоротившись за 6 місяців поточного року на 120 млрд грн (по 60 млрд грн в кожному кварталі), або на 5,7% ВВП! Скорочення заощаджень відбулося виключно у сегменті готівкових заощаджень позабанківського обігу.

Хронічно низька норма заощаджень населення насамперед обумовлюється низьким рівнем доходів, порівнюючи із споживчими витратами.

В І півріччі поточного року на споживчі витрати населенням було спрямовано понад 95% грошових доходів (ще в 2020 р. ця цифра становила 88%). При цьому 70% споживчих витрат припадає на товари та послуги першої необхідності.

Читайте також: Податкова амністія: чому люди не хочуть нести гроші в банк

Кредитування продовжує скорочуватись

Банківська система змогла пройти кризу covid-19 без суттєвих ускладнень.
Станом на вересень 2021 року показники адекватності регулятивного та основного капіталу банків становлять 21,3% та 15,2% відповідно, що понад як удвічі перевищує мінімальний нормативний рівень (10% та 7% відповідно).

Ліквідність банківської системи становить близько 200 млрд грн, що понад як утричі перевищує норматив обов’язкового резервування коштів банків на коррахунках.

Однак, на фоні суттєвого збільшення банківських депозитів кредитування економіки продовжує скорочуватись. Рівень банківського кредитування економіки України за працюючими кредитами з 2019 року знаходиться нижче 15% ВВП, що понад як утричі нижче, ніж у країнах Східної Європи з власними національними валютами (~50% ВВП).

Суттєвий вплив на динаміку кредитування МСБ мали державні програми підтримки кредитування. В рамках державних програм компенсації відсотків станом на жовтень 2021 року було видано майже 65 млрд грн кредитів, що становить понад чверть від загального обсягу гривневого кредитування суб'єктів ММСП.

З цього можна зробити висновок, що розширення банківського кредитування усіх видів бізнесу переважним чином обумовлене непрямим субсидуванням з державного бюджету.

Разом з тим, довгострокові кредити рефінансування НБУ (на строк до 5 років), запроваджені у березні 2020 року, не допомогли розширити кредитування економіки.
Переважна частина отриманого ресурсу рефінансування була спрямована банками на купівлю державних цінних паперів.

Держборг зростає, але грошей все одне не вистачає

Зважаючи на більш високі ставки за ОВДП, вкладання надлишкової ліквідності у державні цінні папери дозволило банкам заробляти на безризикових фінансових інструментах, не збільшуючи кредитування. Це свідчить про необхідність корекції стимулів та пріоритетів роботи національної банківської системи.

Читайте також: Чому іноземці виходять з ОВДП і як це вплине на гривню

Водночас можливості уряду фінансувати дефіцит державного бюджету залишаються обмеженими: дефіцит загального фонду держбюджету за 9 місяців 2021 року становив лише 37,4 млрд грн, у тому числі загального фонду — 39,8 млрд грн, що у 3,5 рази менше від запланованого (141,1 млрд грн) та обумовлене невиконанням плану із державних запозичень, які за січень-вересень 2021 року були на 22,3% меншими від запланованих на цей період.

Неможливість повною мірою фінансувати державні видатки зменшує сукупний попит в економіці, який має стимулювати економічне зростання.

Характерно, що вартість державних запозичень для фінансування дефіциту продовжує зростати: середньозважена вартість державних запозичень в гривні у вересні (12,0%) була найвищою з листопада 2019 року.

Висока вартість державних запозичень збільшуватиме у майбутньому вартість обслуговування державного боргу.

Забезпечення стійких темпів економічного зростання та мінімізація ризиків подальшого погіршення стійкості економіки України до впливу шоків потребує посилення координації грошово-кредитної та бюджетно-податкової політики.

Читайте також: Частка непрацюючих кредитів у банківському секторі знизилася

Що потрібно змінити

Відновлення економіки обмежується низьким рівнем приросту національних заощаджень — низькі заощадження означають низькі інвестиції.

Низький рівень доходів населення зумовлює нееластичність споживчого попиту — населення не реагує на зміни процентної політики НБУ, схильність до заощаджень не змінюється, політика інфляційного таргетування стає неефективною в умовах невисокого рівня доходів більшості населення.

Процес витрачання заощаджень населення на цілі споживання потребує уваги з боку контролюючих органів — ймовірною є деяка активізація перетікання коштів з неофіційної тіньової економіки в офіційний її сегмент.

Мультиплікація заощаджень через банківську систему є неефективною. За колосального рівня капіталізації — рівень кредитування економіки не змінюється, залишаючись нижче 15% ВВП.

В результаті реальний сектор у своїй поточній та інвестиційній діяльності переважно покладається на власні кошти. Це гальмує процес мультиплікації заощаджень через монетарну трансмісію в нові кредити та інвестиції економіки.

Інструменти фіскальної та монетарної політики варто спрямувати на підтримку ефективного виробництва, що передбачає збільшення кількості робочих місць та підвищення ступеня переробки продукції.

Автор:
Данилишин Богдан
Голова Данилишин Богдан
Рада Національного банку України

Коментарі - 35

+
+43
Wless
Wless
12 жовтня 2021, 15:44
#
Спасибо товарищу за доклад. Одобрямс. Можно расходиться.
+
0
ITshnik99
ITshnik99
12 жовтня 2021, 17:35
#
Ну, тренд положителен, видно что Украина идет в правильном направлении…
+
+59
Maleficarum
Maleficarum
12 жовтня 2021, 17:36
#
«Хронически низкая норма сбережений населения, в первую очередь, обуславливается низким уровнем доходов, по сравнению с потребительскими расходами.
В первом полугодии текущего года на потребительские расходы населением было направлено более 95% денежных доходов (еще в 2020 г. эта цифра составляла 88%). При этом 70% потребительских расходов приходится на товары и услуги первой необходимости.» Ги-ги Как я и отписывал ранее говоря об этой теме… Все деньги украинцев идут на еду. А риелторы пишут что цены на жильё в росте ибо спрос велик. По их мнению каждый украинец желает свои накопления вбухать в квадратуру… А «пересичный» в итоге пытается вбухать свои «накопления» в картошку- хлеб и мясо. От и все «накопления»
+
0
Hottabich
Hottabich
13 жовтня 2021, 10:53
#
Я видел ситуации когда предприниматель покупает квартиру впрок для дочки которая еще и школу не закончила. При этом сдавать в аренду не хочет. Почему купил? решили что позже будет дороже. Есть примеры когда квартиру снимают с продажи, тоже наверно из таких же соображений. Если бы сейчас государство не субсидировало отопление то платежки точно прибавили минимум +40%. И таких желающих было бы меньше. Вопрос когда правительство устанет сдерживать тарифы? Спустя пару месяцев и недвижимость на вторичке начнет дешеветь.
+
0
yarg
yarg
14 жовтня 2021, 10:44
#
А толку с того подешевения? оно пройдет в ценовом сегменте «до 20 000 долларов», где стоимость отопления играет роль. Квартиры подешевеют — тольк оесли долги за отопление будут взыскиватся и квартиры отбиратся у неплательщиков. В противном случае — произойдет накопление долгов (повышенные тарифы никто оплачивать не будет) — и банкротства местных отопительнызх компаний. Толкь ои всего.
+
+30
ITshnik99
ITshnik99
12 жовтня 2021, 17:43
#
По графикам наглядно видно крайнюю успешность проведенных реформ (последние 2 года) президента-реформатора Володи Зе! Уверен реформы продолжатся в том же духе, и следующий лишь ускорит эти достижения…
+
0
ramarren
ramarren
13 жовтня 2021, 13:25
#
При всей нелюбви к указанному персонажу, на графиках скорее видно действие пандемии…
+
0
ITshnik99
ITshnik99
12 жовтня 2021, 17:43
#
ДелайТЕ вывода господа…
+
+14
vt313
vt313
12 жовтня 2021, 17:53
#
На депозитах банков находится 1.4 трлн. грн.
При этом банки выдали 1 трлн. кредитов.
А 70% на товары и услуги первой необходимости, — тихий бред.
Если у автора свои понятия «первой необходимости», то нужно их озвучить.
+
+15
yarg
yarg
14 жовтня 2021, 10:48
#
Мизерная цифра и кредитов и депозитов.
Но экономика больше депозиов не генерирует и больше кредитов не переварит.
Работающие бизнесы закредитованы «выше крыши»
+
+15
Maleficarum
Maleficarum
12 жовтня 2021, 17:59
#
«На депозитах банков находится 1.4 трлн. грн.
При этом банки выдали 1 трлн. кредитов.» Так а откуда мы знаем структуру тех мнимых депозитов? Или выданных кредитов? То скорей всего все связанные лица. Парадокс какой то по украински. Задолженности по ЗП растут- и планомерно растёт сумма на депозитах Кто ж кладёт на счёт деньги если работники оные не получают месяцами и годами? Растёт сумма по депо как раз по причине невыплат. Псевдоработодатели крутят деньги.
+
0
vt313
vt313
12 жовтня 2021, 21:02
#
А какая разница? Зайдите на сайт НБУ посмотрите структуру.
+
+15
bonv
bonv
12 жовтня 2021, 19:03
#
Можна нескінченно дивитися на три речі: як горить вогонь, як тече вода і як ростуть ціни при нелоху. Гірше ж точно не буде ©
+
+30
BEZE
BEZE
12 жовтня 2021, 20:46
#
Народ отримав те чого хотів найбільше А народ хотів шоу!;)))
+
0
ImA
ImA
17 жовтня 2021, 21:01
#
Комусь буде гірше, а комусь багатше.
+
0
bonv
bonv
17 жовтня 2021, 21:07
#
Слугам, типу народу, буде добре, а народу як завжди.
+
+30
bonv
bonv
12 жовтня 2021, 19:05
#
Порошенко залишив 78,23 млрд доларів боргу, а тепер при Зеленському він «скоротився» до 92,53 млрд.
У 2020 році держборг збільшився на 6,9%, з 84,4 млрд доларів до 90,3 млрд доларів.
За 2019 рік державний і гарантований державою борг збільшився на 6,05 млрд доларів, а в гривневому еквіваленті скоротився на 170 млрд гривень.
Сукупний державний (прямий і гарантований) борг України за підсумками 2018 року зріс на 2,6%, або на 2,02 млрд доларів, до 78,32 млрд доларів.
+
+131
Игорь Коляда
Игорь Коляда
12 жовтня 2021, 20:42
#
Восстановление экономики ограничивается низким уровнем прироста национальных сбережений — низкие сбережения означают низкие инвестиции.

Восстановление экономики ограничивается низким уровнем знания экономики менеджерами государства, которые всякие-разные финансовые спекуляции называют … инвестициями.
В который раз акцентирую внимание, что инвестируют — в АКТИВЫ субъектов экономики, а не в ПАССИВЫ субъектов экономики — всякие виды долговых обязательств .
Низкий уровень национальных сбережений говорите? — Так пусть государство даст пример склонности к сбережениям своим гражданам и начнёт формировать ПРОфицитный бюджет вместо ДЕфицитного и не демонстрирует склонность к расточительству.
Пусть НБУ прекратит финансирование комбанков и их ПСЕВДО-инвестирование в это расточительство, а инструменты монетарной политики направит … «на поддержку эффективного производства, что предусматривает увеличение количества рабочих мест и повышение степени переработки продукции.»©.
+
+86
preyvanamor
preyvanamor
12 жовтня 2021, 21:27
#
Україна за 25 років втратила 25% населення!!! Про яку економіку тут взагалі можна говорити?
+
0
yarg
yarg
14 жовтня 2021, 10:49
#
Так это же прекрасно. Нам (оставшимся) достается больше ресурсов.
Или вы хотите как в Бангладеше — друг у друга на головах?
+
0
ImA
ImA
17 жовтня 2021, 21:08
#
Беда в том, что утрата населения произошла за счет самых умных, cамых здоровых, молодых, энергичных… Это раз. А, во-вторых, всяко место пусто место не бывает. И поток эмигрантов из Азии и Африки только будет увеличиваться. К чему это приведет? Одному богу известно. Но страна и народ уже не будут такими какими они были 30 лет назад и какими мы есть сейчас.
+
0
yarg
yarg
18 жовтня 2021, 13:11
#
Мир вообще не будет таким как 30 лет назад. Он и уже не такой.
мы в этом мире — и так как заповедник. Найдите в москве русского… их там давно нет.
И у нас то же самое будет.
+
0
brigadirius
brigadirius
13 жовтня 2021, 12:41
#
Аназиз от Данилишина интересный. Но что-то после анализа никаких позитивных действий НБУ и правительства не видно.
+
0
R S
R S
13 жовтня 2021, 13:59
#
Зе-команда римские цифры не понимает… А теперь и читать разучилась…
+
0
vt313
vt313
13 жовтня 2021, 14:20
#
И что тут интересного? Мало связанный набор стандартных фраз. А какие могут быть действия?
+
0
brigadirius
brigadirius
13 жовтня 2021, 16:23
#
Надо воспринимать не фразы, а цифры.
+
0
vt313
vt313
13 жовтня 2021, 16:39
#
Какие цифры? Цифры одни и те же. А выводы разные.
Я говорю, что депозиты населения (740 млрд. грн.) на исторических максимумах, а автор говорит, что на исторических минимумах.
+
0
yarg
yarg
14 жовтня 2021, 10:51
#
Данилишин — и есть НБУ. Он верховный руководитель.
А анализ у него хреновенький. Он примитивный начетчик, видящий цифры, но не понимающий процессы, стоящие за этими цифрами.
+
0
ramarren
ramarren
15 жовтня 2021, 13:19
#
А шо там понимать??? «Взять все — и поделить!» © =) =) =)
+
0
kolya88
kolya88
15 жовтня 2021, 11:43
#
Есть бедные люди и есть богатые. Есть бедные страны и есть богатые. Как это изменить? Вопрос конечно риторический. Никак. Можно конечно попробовать забрать все у богатых и отдать все бедным как завещал великий вождь мирового пролетариата… но тоже не получилось. Теперь остаётся только брать кредиты и надеяться что заграница нам поможет. На этом все. Моя пламенная речь окончена. Ура!
+
0
yarg
yarg
15 жовтня 2021, 11:52
#
Тада… швеция и швейцария лет 100 назад были беднейшими странами Европы.
Аргентина 100 лет назад была намного богаче Швейцарии…
Все течет, все меняется.
+
0
kolya88
kolya88
15 жовтня 2021, 12:44
#
Да, да, а чтобы стать миллионером нужно просто откладывать по 10 тыс грн каждый год))
+
0
ramarren
ramarren
15 жовтня 2021, 13:20
#
А можно запустить гиперинфляцию. Способов на самом деле очень много.
+
+15
yarg
yarg
15 жовтня 2021, 13:32
#
Нет. нужны мозги. и меньше смотреть 95 квартал.
+
0
vt313
vt313
15 жовтня 2021, 14:42
#
Да ладно. Куча вариантов.
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися