11 жовтня 2021, 17:23 Читать на русском

Що зупинить зростання цін

Уже другий місяць поспіль інфляція в Україні перевищує 10%. До 5-відсоткового річного зростання вона повернеться тільки за рік. Як це впливає на економіку і людей, розповів ЕП член Ради НБУ, доктор економічних наук, професор Олександр Петрик.

Інфляція, економіка, Нацбанк, гроші, ціни на товари
фото: nacion.com

Нині ціни зростають удвічі швидше, ніж передбачає монетарна політика Національного банку. НБУ пояснює чинники такого відхилення та робить гривню більш дорогою, підвищуючи ставку, а також дає прогноз щодо повернення інфляції у цільовий коридор у другій половині 2022 року.

Водночас у 2021 році макроекономічні показники зростання покращилися, порівнюючи з 2020 роком, коли інфляція була низькою. ВВП у другому кварталі зріс на 5,7%, а промисловість за січень-серпень — на 1,7%, порівнюючи з падінням на 11,2% та 6,5% відповідно у 2020 році.

Чому небезпечно недооцінювати прискорення інфляції

В економіці є термін ceteris paribus — «за інших рівних умов». Тому оцінки експертів, у тому числі урядових, що зростання інфляції не має негативного впливу на економіку, а економіка після кризи зростає, незважаючи на двозначну інфляцію, виглядають поверхневими, а найімовірніше — хибними.

Ці оцінки не враховують основних чинників відновлення зростання економіки після кризи та довгострокових наслідків впливу інфляції на сектори економіки.

Читайте також: Як політика ФРС США впливає на гривню та ОВДП

По-перше, треба розділити короткостроковий та довгостроковий ефекти впливу інфляції на зростання та інші макроекономічні показники.

При підвищенні інфляції структура витрат і заощаджень змінюється у бік зростання частки споживання (заощадження зменшуються), і це дійсно може давати короткостроковий поштовх для економіки завдяки споживанню. Не треба забувати і про ефект «низької бази» 2020 року.

Проте в перспективі, за прискорення інфляції, низка факторів діє у бік гальмування зростання. Через зменшення заощаджень банки мають менший ресурс для кредитування економіки, зростання інфляції та її волатильність роблять більш невизначеними та менш привабливими інвестиційні проєкти.

Через вищу інфляцію, ніж у країнах-торговельних партнерах, зміцнюється реальний курс і зменшується цінова конкурентоспроможність економіки. З початку року реальний ефективний обмінний курс зміцнився майже на 10%.

Індекс реального ефективного обмінного курсу (РЕОК) та офіційний обмінний курс гривні

Джерело: інфляційний звіт НБУ, станом на липень 2021 року

Також уповільнюється приплив коштів у банківську систему.

З одного боку, від'ємні ставки за депозитами роблять їх менш привабливими для домогосподарств. Упродовж травня-серпня 2021 року реальні ставки за депозитами перебували в межах від -0,5% до -2%.

З іншого боку, суттєвий профіцит ліквідності в банківській системі дозволяє банкам не поспішати з підвищенням ставок. Як наслідок, приплив коштів у систему суттєво уповільнився. Це зменшує ресурс банків для кредитування.

Динаміка коштів фізичних осіб, % рік до року

Джерело: НБУ

Читайте також: На що живуть безробітні українці

Монетарна політика НБУ

По-друге, треба виокремити суто юридичну складову поточної монетарної політики центрального банку країни. НБУ діє винятково в межах Конституції та закону. Згідно зі статтею 99 Конституції України, «забезпечення стабільності грошової одиниці є основною функцією НБУ».

Відповідно до статті 6 Закону про Нацбанк, на виконання цієї функції НБУ має виходити з пріоритетності досягнення та підтримки цінової стабільності, яка визначена кількісним параметром 5% плюс-мінус один відсотковий пункт.

Поточну інфляцію (вище 10%) важко трактувати як цінову стабільність, тому намагання будь-кого закликати до пом'якшення політики НБУ в ситуації, коли інфляція зростає, можна трактувати як заклик до порушення закону Нацбанком.

Звичайно, таке неможливе, і НБУ використовує підвищення відсоткової ставки або інші інструменти для зниження інфляції на прогнозному горизонті до цільового рівня. Хоча, враховуючи гнучкість підходу інфляційного таргетування, період до повернення в цільові параметри може бути продовжений.

Малозабезпечені верстви населення

По-третє, найважливішим є негативний соціальний аспект високої інфляції. Як відомо, інфляція є додатковим «податком з бідних». Найуразливішими є малозабезпечені верстви населення, які, на жаль, становлять переважну більшість населення України. Саме по них інфляція б'є найболючіше.

Індивідуальна інфляція середньої малозабезпеченої сім'ї або пенсіонерів набагато вища, ніж офіційна інфляція по країні. Саме через те, що найшвидше зростають тарифи на комунальні послуги та ціни на продукти харчування. Саме вони становлять левову частку споживчого кошика для цієї групи населення.

Інфляція нівелює зусилля уряду щодо підвищення зарплат і пенсій. Так, якщо приріст номінальних зарплат (рік до року) у серпні становив 22,3%, то в реальному вимірі — лише 10,9%. Приріст номінальних пенсій (рік до року) у червні становив 9,5% і лише 2,5% — у реальному вимірі.

Прискорення інфляції генерує погіршення інфляційних очікувань домогосподарств, що лише «підкидає хмиз» у розкручування інфляції.

Інфляція та інфляційні очікування домогосподарств, %

*Пунктирна лінія вказує на зміну методу опитування на телефонне інтерв'ю через карантинні обмеження

Джерело: інфляційний звіт НБУ, станом на липень 2021 року

Читайте також: У яких країнах найдешевші овочі

Цінова стабільність залишається досі паперовим зобов'язанням

Розгортання інфляції не є лінійним процесом: часто тимчасові шоки пропозиції переходять у досить стійкі шоки попиту, а відсутність реакції центрального банку на розгортання інфляції, вочевидь, підриватиме довіру до послідовності його політики та спроможності приборкати інфляцію у майбутньому.

Відпустити інфляцію можна за місяці або навіть за тижні, але для її зниження до прийнятних рівнів можуть знадобитися роки разом зі значними втратами для економічного зростання.

Підвищенню довіри до влади також не сприяють різноспрямовані комунікації уряду та центрального банку як щодо оптимального рівня інфляції, так і стосовно наслідків її впливу на економіку.

У наступний зимовий період високі тарифи для промислового сектору ляжуть додатковими витратами на собівартість продукції. Разом зі зростанням цін на пальне це може ще більше прискорити споживчу інфляцію.

Тому взаємодія уряду та НБУ щодо забезпечення цінової стабільності, яка зафіксована в меморандумі про співробітництво між Україною та МВФ, має реалізовуватися, а не бути тільки паперовим зобов'язанням.

Коментарі - 22

+
+15
ITshnik99
ITshnik99
11 жовтня 2021, 20:15
#
Ничто… это не возможно.
+
+103
irakez
irakez
11 жовтня 2021, 20:54
#
Это какой-то миф, что инфляция больше всего бьет по бедным. Больше всего она бьет по среднему классу, именно поэтому он стремительно уменьшается по всему миру, при увеличении количества богатых и бедных.

Есть три класса:
Богатые — у них есть активы
Средние — у них нет активов, но есть сбережения
Бедные — у них нет активов и сбережний, у них есть кое-какие рабочие места

Инфляция повышает стоимость активов, то есть помогает богатым. Но также инфляция сохраняет кое-какие рабочие места бедным, которых без печатного станка у них вообще бы не было. А вот средний класс в самой ж, кормит одновременно богатых и бедных, и вынужден наблюдать, как обесцениваются его сбережения. Либо проедает их.
+
0
ITshnik99
ITshnik99
11 жовтня 2021, 21:06
#
Вот и делайте выводы.
+
+15
bonv
bonv
11 жовтня 2021, 22:25
#
Середній клас може вкладати успішно свої активи, а не тримати те, що через інфляцію не зберігається.
+
+15
irakez
irakez
12 жовтня 2021, 1:58
#
Средний класс с активами — это уже не средний класс, а богатые. Нужен определенный уровень сбережений, чтобы иметь возможность вкладывать в активы. Либо из-за уровня риска, поэтому нужно вкладывать только небольшую часть сбережений, которую готов потерять, либо из-за высокого порога входа в случае низкорисковых активов (недвижимость, антиквариат и т. д.)
+
0
vt313
vt313
12 жовтня 2021, 8:12
#
Надо дать более точное определение.
Например, земля, — это актив.
На Украине 9 млн. человек имеют такой актив. Это класс богатых?
Квартира, — актив. Еще 15 млн. человек.
+
+15
vikache
vikache
12 жовтня 2021, 8:33
#
В Україні* Земля актив тільки якщо ви інвестуєте в неї свої сили, а прибуток отримуєте картоплею. Квартира це взагалі не актив, а пасив (комунальні, податки, ремонти).
+
0
Юрий Новокрещенов
Юрий Новокрещенов
13 жовтня 2021, 10:50
#
Более точное определение.
Актив — то, что приносит деньги.
Пассив — то, что их убавляет.

Соответственно, как пример, квартира может быть и активом и пассивом — и это полностью в зависимости от того, что Вы с ней делаете. Сами живете или в аренду сдаете?
+
0
vt313
vt313
13 жовтня 2021, 11:10
#
Предприятие может прибыльным, а может быть и убыточным.
Может лучше не придумывать определение, а взять уже существующее?
+
0
Юрий Новокрещенов
Юрий Новокрещенов
13 жовтня 2021, 12:12
#
vt313
Ну, так дайте. Кто мешает?
А то из Вашего «например, земля, — это актив.» ничего не следует.
+
0
vt313
vt313
13 жовтня 2021, 12:50
#
Да никто не спрашивал.
Это ресурсы, которые могут принести экономические выгоды.

Землю можно обработать, сдать в аренду, продать, и получить от этого выгоду.
Можно этого и не делать. Все равно это актив.
+
0
Hottabich
Hottabich
12 жовтня 2021, 13:20
#
Квартиру актив если ее сдавать, а если сам живешь то другое
+
0
vt313
vt313
12 жовтня 2021, 17:14
#
Есть актив. А как им пользоваться, — Ваше дело.
+
0
irakez
irakez
12 жовтня 2021, 17:36
#
У активов и пассивов уже есть точное определение. Если ты используешь что-то для заработка — это актив. Если квартира или земля не приносит прибыли — это пассив, а не актив.
+
+15
bonv
bonv
12 жовтня 2021, 20:29
#
Збереження можна використовувати як актив, а не просто витрачати.
+
0
vt313
vt313
12 жовтня 2021, 21:04
#
Если может приносить доход.
+
+15
bonv
bonv
12 жовтня 2021, 18:55
#
Збереження це теж актив, тільки з головою потрібно їх вкладати для приумноження. імхо.
+
+15
BEZE
BEZE
12 жовтня 2021, 20:43
#
Логічно;)
+
+15
bonv
bonv
11 жовтня 2021, 22:24
#
Вже перевищує 11% А неофіційно ще більше…
+
+30
Maleficarum
Maleficarum
12 жовтня 2021, 11:27
#
«Что остановит рост цен» Ничего не остановит… Как видно по реалу- все меры правительства в купе с НБУ- тщетны Рост цен остановить невозможно. Автор статьи выступающий за ревал гривона (судя по статье) сам и описывает всю некомпетентность властей в сим вопросе… Ревал гривона на 10% нов- при росте инфляции (официалом в 11%-нов Не официалом выше 16%ти) Как видим по факту- ревал гривона никак не способствуют даже приостановке роста цен в Украине на всё и вся… Тогда ж почему сей ревал власти продолжают проводить? Боятся гипера при девале? Неа не в этом дело. При девале рынок насыщен деньгами и запускает потребление- Да есть издержки в сей модели- рост цен Но и при ревале ведь сейчас есть тот же эффект роста цен? Что з власти выигрывают? Ревал это прежде всего «гривнемор» Нет средств ни у предприятий ни у частного бизнеса Платить З П работникам нечем Растёт задолженность по ЗП. Так вот в этом и причина по которой власть держится за ревал. При девале рост цен на всё и вся возложит население именно на власть… При ревале же «виноватыми» окажутся предприятия или частный сектор которые создают рабочие места-но не имеют возможности выплачивать ЗП при дорогой гривне и постоянном «гривнеморе» Власть «шмыгальская» типа не у дел .Вот и причина ревала «Тоже мне Бином Ньютона»
+
+15
yarriik
yarriik
12 жовтня 2021, 19:35
#
А как, еще же есть ОВГЗшники, тоже хорошо зарабатывают на качелях, наверное у них есть своя невидимая рука рынка, которая при покупке гривневых ОВГЗ роняеют нац. валюту, а при продаже — зміцнення гривні.
+
0
Vtar56
Vtar56
14 жовтня 2021, 18:12
#
Это миф.
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися
 
сторінку переглядають 2 незареєстрованих відвідувача.