Multi від Мінфін
(8,9K+)
Оформи кредит — виграй iPhone 16 Pro Max!
Встановити
2 вересня 2026, 9:10

90% складів знищено: чому порожніють полиці магазинів і що буде з цінами на їжу

«Мінфін» уже писав про посилення ворожих атак по торговельній інфраструктурі України. Основні удари зараз припадають на Київ та область, але є масштабні руйнування також у регіонах (зокрема, через удари по магазинах «Епіцентру» у Запоріжжі компанія оголосила, що працюватиме в цьому місті лише на доставку — без стаціонарних гіпермаркетів).

На Київщині удари припадають здебільшого на розподільчі центри та склади ритейлерів. За даними міністра сільського господарства Тараса Висоцького, ворог знищив близько 90% сучасних складів у країні.

Зазначимо, що удари по складах торговельних мереж уже спровокували зменшення асортименту продуктів у деяких супермаркетах. Зокрема, є перебої з борошном, крупами, свіжими овочами та фруктами, молочною продукцією тощо.

А в мережі «АТБ» із 28 серпня запровадили обмеження на продаж окремих товарів — не більше 6 одиниць в одні руки.

Чи означає це, що Києву загрожує дефіцит їжі, і як «торгівельна криза» позначиться на цінниках, — розбирався «Мінфін».

Чому порожніють полиці магазинів

Із початку серпня ворог почав системно знищувати розподільчі центри та склади українських торговельних мереж. Першими постраждали логістичні хаби «Новуса» та «Фоззі», після чого у супермаркетах цих мереж почалися перебої із продуктами.

Згодом постраждали також склади «Рошен», Comfy, «Будинок іграшок», найбільші хаби 3PL-операторів Raben Group та Berger Cargo (вони забезпечують обслуговування торгівельних мереж — зокрема, зберігання та доставку товару), Metro, Varus, «Ашан», «Аврора» та інші.

За оцінками Української торгової гільдії, з початку серпня і до ударів по складах останніми днями місяця ритейл втратив 400 тисяч квадратних метрів приміщень для зберігання продукції, з яких до чверті — холодильники. Загальні втрати, з огляду на нещодавні пошкодження, поки що невідомі, але зрозуміло, що йдеться про додаткові тисячі квадратів складів. Тобто в результаті масштаби руйнувань колосальні.

В УТГ оцінили, що у Києві та області залишилося лише 2,5% вцілілих вакантних складів, що не дозволить мережам перекрити втрати за рахунок переїзду до нових приміщень.

Але горять не лише склади — знищується також товар.

Тому точковий брак продукції, який раніше був переважно в «Новусі», «Сільпо» та «Форі», тепер загрожує значно більшій кількості супермаркетів.

У списку найзатребуваніших та найдефіцитніших — борошно, крупи (зокрема, гречка), свіжі овочі та фрукти тощо, але від магазину до магазину ситуація може змінюватися. Наприклад, в одному супермаркеті може не опинитися муки, але при цьому є крупи в асортименті, а в іншому — бракує зелені та авокадо. Тобто, щоб купити все, що потрібно, людям тепер доводиться побігати магазинами.

Спорожнілі полиці вже спровокували ажіотаж — багато покупців намагаються запастися продуктами тривалого зберігання, доки вони є у наявності. Що, зі свого боку, додатково провокує нестачу товару. Тобто виходить замкнене коло.

На цьому тлі деякі мережі вже почали обмежувати продаж продуктів в одні руки.

Як уже писав «Мінфін», із 28 серпня мережа «АТБ» запровадила обмеження на продаж окремих «соціальних» продуктів (яйця, соняшникова олія, крупи тощо) — не більше 6 одиниць в одні руки. Відповідні «квоти» вже з'явилися і на онлайн-майданчику замовлення продуктів із «АТБ» — якщо вибрати понад 6 одиниць товару, система автоматично блокує замовлення та не дає відправити його до кошику.

Керівник управління корпоративних комунікацій «АТБ» Сергій Демченко пояснив «Мінфіну», що обмеження не пов'язані з дефіцитом, а пояснюються спробами деяких покупців придбати товар оптом із метою подальшого перепродажу. При цьому «квоти» на продукти діятимуть не лише у супермаркетах цієї мережі у Києві та області, а й у магазинах інших регіонів.

Як стало відомо «Мінфіну», над подібними обмеженнями думають і в інших мережах.

Тарас Висоцький заявив, що знищення складів ще не означає, що українці залишаться без продуктів харчування. «Загрози голоду немає», — сказав міністр.

Чи дійсно це так?

Продукти є, але «зламалася» логістика

Голова концерну «Ярослав» Олександр Барсук розповів «Мінфіну», що поки що дефіцит продуктів у магазинах пов'язаний здебільшого з проблемами логістики. Зруйнувався усталений ланцюг доставки, коли товар спочатку потрапляє на великі розподільчі центри, а вже звідти автотранспортом торговельних мереж доставляється до магазинів. Причому така доставка донедавна йшла декілька разів на день — великий супермаркет міг приймати по 2−5 фур із товаром за добу.

Але тепер цей ланцюжок «порвався». Звідси — перебої з поставками до окремих магазинів, хоча на оптовому ринку багато дефіцитних у супермаркетах продуктів удосталь.

Це стосується, наприклад, борошна. Барсук каже, що на ринку її дуже багато. Через проблеми з експортом зерна збільшилися обсяги внутрішньої переробки, є навіть надлишок борошна, через що ціни у виробників упали щонайменше на 10%.

До великих супермаркетів борошно просто ще не встигло потрапити, а старі запаси або знищені на складах, або розкуплені.

У результаті зростають продажі борошна в невеликих магазинах. Барсук каже, що в їхній мережі обсяги реалізації «зросли кратно».

Із крупами ситуація інша, — каже президент Міжнародної асоціації гречки Сергій Громовий.

За його словами, за багатьма крупами, зокрема, гречаною, торішні запаси вже вичерпалися, а продукція, виготовлена з нового врожаю, ще не потрапила на полиці — гречиху тільки прибирають із полів.

Крім того, цього сезону аграрії посіяли не так багато гречки, тому протягом року можуть бути періоди її дефіциту, а ціни, найімовірніше, зростуть, — пояснив «Мінфіну» Громовий.

Дефіциту свіжих овочів та фруктів в Україні немає — ринок переповнений продукцією. Але до супермаркетів вона не завжди доходить, у тому числі й тому, що товар — швидкопсувний і, з огляду на брак складів, багато мереж беруть його в обмеженій кількості.

Барсук каже, що багато мереж зараз намагаються «переналаштувати» логістику. Зокрема, повертаються до прямих доставок, пропонуючи постачальникам самим розвозити товари безпосередньо до магазинів.

Як зазначив віцепрезидент Всеукраїнської асоціації пекарів Юрій Дученко, за таким принципом до супермаркетів завжди йшла доставка хліба — безпосередньо із хлібозаводів чи їхніх власних розподільчих центрів. Це дозволило уникнути проблем із хлібом після ударів по складах торговельних мереж.

Втім, чи вдасться ритейлу повністю повернутися до адресної доставки — питання відкрите. У багатьох виробників та оптовиків просто немає потрібної кількості автотранспорту. Крім того, така доставка може коштувати дорожче, ніж за попередньою моделлю — через розподільні центри мереж.

Тобто прямі відвантаження можуть допомогти швидко наповнити магазини, але незрозуміло, як вони позначаться на цінниках.

Що буде з цінами

Зазначимо, що з початку серпня, коли почалися масові удари по складах ритейлу, і до початку вересня цінники в роздробі на більшість товарів практично не змінилися. Незначне подорожчання (в середньому до 5%) є лише на побутову хімію.

Втім, є «приховане» подорожчання окремих продуктів. Скажімо, у торговельних мережах різко зменшилася кількість акцій та розпродажів, коли їжу можна було купити зі знижками в 10−20% і більше. Крім того, не спостерігається зниження цін на вітчизняні свіжі овочі та фрукти, хоча у серпні ця товарна група завжди дешевшала на 10−15%, оскільки йде масове надходження на ринок нового врожаю.

Тобто поки що ритейлери цінники масово не переписують, але намагаються заробити на найпопулярнішій продукції.

При цьому, як сказали «Мінфіну» в «Епіцентрі» (у цій мережі є також декілька продуктових супермаркетів), «штучно підвищувати ціни не плануємо. Але вартість товарів може змінюватись, залежно від багатьох інших чинників, які не залежать від компанії. У тому числі від змін цін на енергоносії, валютного курсу, ситуації на світових сировинних ринках тощо».

Можуть переглянути цінову політику і виробники продуктів харчування. Тим паче, що зараз деякі торговельні мережі пропонують їм «розділити збитки» — тобто або взагалі не хочуть платити за знищений товар, або готові платити частину (до 50%).

«Звичайно, хтось погодиться — переважно ті, у кого „зависли“ порівняно невеликі борги і немає інших каналів продажу», — вважає Барсук. Але, не виключено, що виробники закладуть отримані збитки до собівартості продукції, що в результаті спровокує зростання цін.

Автор:
Людмила Каплун
Кореспондент Людмила Каплун
Пише на теми: Компанії та ринки

Коментарі - 34

+
+14
kadaad1988
kadaad1988
2 вересня 2026, 9:59
#
В Форе в Киеве реально шаром покати, в АТБ никаких проблем да еще и скидки на многие товары.
+
0
yarg
yarg
2 вересня 2026, 10:09
#
Ну перейдемо на закупки в маленьких магазинах. це все не катастрофа. і вже писав що в часи СССР моя бабуся всю війну провела в землянці викопаній на городі. і магазинів не було зовсім. ото була біда. А жалоби киян на відсутність свіжого авокадо і смузі…
+
+59
Coreinside
Coreinside
2 вересня 2026, 12:10
#
А маленькі магазини не возять товар зі складів оптовиків,дистриб'юторів?Хліб і крупи будуть,а от з ікрою і всім,що з за кордону може бути нестача
+
+15
Skeptik777
Skeptik777
2 вересня 2026, 15:18
#
Не було ікри десятиліттями і голоду при цьому не було. Війна в країні.
+
+45
AP1
AP1
2 вересня 2026, 10:56
#
Та досить носитися з цією темою і наганяти страху. Асортимент дійсно трохи зменшився, в перший тиждень панікери розгребли крупи і т.п., але вже на цих вихідних бачив цілі палети з борошном і крупами в Сільпо, і жодного ажіотажу навколо них.
+
+15
Skeptik777
Skeptik777
2 вересня 2026, 15:19
#
Як раз з крупами і борошном навпаки, надлишок буде. Експорт притих…
+
0
Kanarej
Kanarej
3 вересня 2026, 2:38
#
В цьому буде надлишок. А в наступному, якщо зайдемо на ще один рік війни — і там буде вже дефіцит.
+
0
yarg
yarg
3 вересня 2026, 9:15
#
Ну який дефіцит… Україна збирає 70 мільйонів тон зерна. з яких 60 йде на експорт. прогодувати себе- вистачить полів в тернопільській області …
+
0
Kanarej
Kanarej
3 вересня 2026, 18:29
#
1) Після збитків цього року, на наступний рік не факт що буде багато посіяно.
2) Повиносять всі елеватори до наступного року, так само як склади зараз, будемо в себе в кладовках зберігати ці десятки мільйонів тон зерна…
+
0
yarg
yarg
3 вересня 2026, 21:01
#
Нам вистачить і десятої частини.
+
0
Kanarej
Kanarej
6 вересня 2026, 2:18
#
От цю десяту частину як раз і зможуть вивезти на продаж. Тому що для війни треба все більше грошей, а їх дають все менше, і експорт все більше глохне. А ми будемо смоктати лапу і платити по все більш диких цінах.
+
+83
P93
P93
2 вересня 2026, 12:12
#
Тобто 90% всіх складів України були на Київщині? Якісь нісенітниці
+
+83
Abramon
Abramon
2 вересня 2026, 14:12
#
Нашим захисникам важче в 100 разів, а це тичасові незручності.
Самі ж люди створюють ажіотаж, а потім ниють.
+
0
Sikorskyi
Sikorskyi
2 вересня 2026, 16:51
#
Все ще попереду… Будете штурмувати вантажівки з польськими товарами.
+
+30
yarg
yarg
2 вересня 2026, 17:20
#
Росіяшки все в казки вірять. .
+
+15
IrishRepublican
IrishRepublican
2 вересня 2026, 20:22
#
Пиримохи все рішучіше і рішучіше, головне вірити в потужність та незламність, і не ставити під сумнів Великого Кормчого!
+
+15
yarg
yarg
3 вересня 2026, 9:13
#
Паб'єдка уже близка. наши заняли Светогорск
+
0
gorobezus
gorobezus
3 вересня 2026, 9:50
#
Вот ничему людей жизнь не учит — теперь будут душится кашами ближайший год-два.
+
0
yarg
yarg
3 вересня 2026, 10:29
#
А если би задавили путлера маленьким- ели б икру со смузями сейчас…
+
+15
gorobezus
gorobezus
3 вересня 2026, 14:15
#
Как знать, вот США грохнуло старое руководство Ирана, и шо? Легче стало? Да? Если господин Путин околеет не факт что нам станет легче, вполне возможен вариант что до власти дорвутся «молодые и голодные» (как в Иране) и тогда Путина будут вспоминать с ностальгией.
+
0
yarg
yarg
3 вересня 2026, 15:42
#
Голодние займутся заработком. война с нами россии только в минус идет по всем статьям. на нее потратили все что скопили на нефти и газе за 20 лет. и тянется она только из- за личних амбиций потного.
+
0
gorobezus
gorobezus
3 вересня 2026, 16:27
#
Не факт
+
0
Kanarej
Kanarej
3 вересня 2026, 18:34
#
Голодна Росія збере армію в десять разів більше ніж зараз, і під керівництвом реальних фанатиків (а не клептократів як зараз) прийде туди, де є що їсти. Тобто в Україну. А українці до того часу половина розбіжаться по світу від тих що лишились, а решта пересpyться між собою, і добре якщо не проваляться у громадянську війну.

В нас часто такі фантазії про Росію, що дивуєшся. Вся історія показує, що чим гірше в Росії, тим гірше її сусідам в результаті. А в нас чогось фантазують, що от трішки гірше їм зробимо — вони і разваляться. Як діти.
+
0
yarg
yarg
3 вересня 2026, 20:59
#
Голодна росія перегризеться між собою і побіжить до америки випрошувати «ножки трампа». так було завжди.
+
0
Kanarej
Kanarej
3 вересня 2026, 23:21
#
Ну ок, подивимось. Поки що випрошуємо ми. З 91-го року майже без упину.
+
0
yarg
yarg
4 вересня 2026, 8:11
#
Ми в 30 разів бідніші росії. і не нападали на сусідів
+
0
Kanarej
Kanarej
4 вересня 2026, 19:13
#
Красти менше треба.
На 91-й рік Україна була багатшою ніж Польща (в якій взагалі була криза і бідося ще з середини 80-х), набагато більш розвиненою промислово, мала потужну армію, найбільшу у Європі та масу озброєнь. А тепер де Польща, і де Україна?
По даних Всесвітього банку, з 1991-го року по 2025 реальний ВВП (з поправкою на інфляцію):
— Україна — впав майже вдвічі, на 48,1%
— Росія — виріс на 31%
— Польща — виріс в 3.76 рази (на 276%)
— Молдова — впала на 14.4%
Всі решта колишніх республік СРСР крім України і Молдови показали плюс порівняно з 91-м роком. Найкращі - Арменія — виросла в 3.8 рази, Туркменістан — в 3.5 рази, Естонія — в 3.2 рази, Литва — в 3 рази, Казахстан — в 2.8 рази, Азербайджан — в 2.6 рази, Узбекістан — в 2.5 рази, Таджикістан — в 2.4 рази, і т.д. Україна — найгірша у списку.

Якщо скажете, що в нас війна і т.д., то аргумент не прокатить. Бо якщо взяти дані навіть до 2013 року, то Україна і Молдова і тоді були єдиними з республік СРСР в мінусі по росту реального ВВП, приблизно однаково -32%, тобто майже в півтора рази. Тільки з того часу Україна втратила ще більше, а Молдова помітно виросла за 12 років.
+
0
Kanarej
Kanarej
4 вересня 2026, 19:18
#
Додам, по стану на 1991 рік ВВП Росії був в 8.5 разів більший ніж в України. В 2013 — в 14.6 рази, В 2022 — в 15.7 разів.
Тобто різниця не в 30 разів, а в 15. Не треба прибіднятись :)
+
0
Kanarej
Kanarej
4 вересня 2026, 19:32
#
І до речі, Арменія з Азербайджаном так само неодноразово мали війни між собою після 91-го, і показали величезний ріст незважаючи на це. Грузія була в повній кризі та руїні аж до приходу Саакашвілі в 2000-х, пережила вторгнення і втрату значних територій, і тим не менше вона виросла в півтора рази.
Це все, що треба знати і розуміти про нашу державу.
+
0
yarg
yarg
4 вересня 2026, 21:17
#
Потому что молились на росию.а польша- вступила в ЕС. и получила 200 миллиардов евро дотаций.
+
0
Kanarej
Kanarej
6 вересня 2026, 2:11
#
Ні, просто багато чого лишилось від радянських часів. Стільки, що вистачило на десятки років. Відповідно економічний розвиток країни нікого не цікавив, а еліти за стільки часу встигли настільки деградували, що вже взагалі ні на що не здатні крім як пилити бабло.
+
0
yarg
yarg
6 вересня 2026, 10:18
#
А в польщі мало лишилося? не вигадуйте фіктивних причин. еліти створили з нуля сільське господарство у нас. від талонів на цукор і масло в 80-х до лідера в світі по експорту яєць, курятини, зерна… еліти створили будівельну галузь, торгівлю, фінанси. всього цього не існувало. але вмі чомусь страждають «а де наші айфони».
+
0
Kanarej
Kanarej
6 вересня 2026, 22:17
#
Створили сільське господарство? :) Перетворили село, в якому мали роботу і жили мільйони людей на депресивні території з півмертвими селами, з яких майже вся молодь виїхала, старші повимирали чи доживають, а всім заправляють і нормально себе почувають лише кілька десятків великих агрохолдингів? Лише прикордонне західне село більш-менш живе за рахунок контрабанди і сірого імпорту, і села, яким пощастило опинитись біля Буковелю і подібних локацій — але це не сільське господарство.
Для порівняння, станом на довоєнний 2021 рік польське сільське господарство згенерувало експорту на 38 млрд доларів, а Україна з усім своїм підходом, який не зважає на збереження природнього середовища і величезними площами — менше 28 млрд. При тому в Польщі збереглось село, яке себе добре почуває і процвітає, і мільйони дрібних фермерів заробляють на цьому, а не лише олігархи.
Торгівля, фінанси, будівельна галузь — все це існувало. Воно лише було трансформовано з радянської економіки на ринкову. Це все не створювалось з нуля. Була освіта, були кадри — це основа всього. А от скільки знищено — аерокосмічна, суднобудівна, машинобудівна, і ряд інших галузей, в першу чергу з високою доданою вартістю. Лишились переважно сировинні, до яких відноситься і переважна більшість нашого сільського господарства. Торгові центри — це вторинне, воно не створює доданої вартості. Банки? Які в нас банки? З приватних українських майже нічого не лишилось. Або позакривали, або націоналізували.
+
0
yarg
yarg
7 вересня 2026, 8:09
#
Ні аерокосмічна ні суднобудівна- не мали жодних шансів. перестаньте ностальгувати за магнітофонами маяк.
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися
 
сторінку переглядає 1 незареєстрований відвідувач.