90% складів знищено: чому порожніють полиці магазинів і що буде з цінами на їжу

На Київщині удари припадають здебільшого на розподільчі центри та склади ритейлерів. За даними міністра сільського господарства Тараса Висоцького, ворог знищив близько 90% сучасних складів у країні.

Зазначимо, що удари по складах торговельних мереж уже спровокували зменшення асортименту продуктів у деяких супермаркетах. Зокрема, є перебої з борошном, крупами, свіжими овочами та фруктами, молочною продукцією тощо.

А в мережі «АТБ» із 28 серпня запровадили обмеження на продаж окремих товарів — не більше 6 одиниць в одні руки.

Чи означає це, що Києву загрожує дефіцит їжі, і як «торгівельна криза» позначиться на цінниках, — розбирався «Мінфін».

Чому порожніють полиці магазинів

Із початку серпня ворог почав системно знищувати розподільчі центри та склади українських торговельних мереж. Першими постраждали логістичні хаби «Новуса» та «Фоззі», після чого у супермаркетах цих мереж почалися перебої із продуктами.

Згодом постраждали також склади «Рошен», Comfy, «Будинок іграшок», найбільші хаби 3PL-операторів Raben Group та Berger Cargo (вони забезпечують обслуговування торгівельних мереж — зокрема, зберігання та доставку товару), Metro, Varus, «Ашан», «Аврора» та інші.

За оцінками Української торгової гільдії, з початку серпня і до ударів по складах останніми днями місяця ритейл втратив 400 тисяч квадратних метрів приміщень для зберігання продукції, з яких до чверті — холодильники. Загальні втрати, з огляду на нещодавні пошкодження, поки що невідомі, але зрозуміло, що йдеться про додаткові тисячі квадратів складів. Тобто в результаті масштаби руйнувань колосальні.

В УТГ оцінили, що у Києві та області залишилося лише 2,5% вцілілих вакантних складів, що не дозволить мережам перекрити втрати за рахунок переїзду до нових приміщень.

Але горять не лише склади — знищується також товар.

Тому точковий брак продукції, який раніше був переважно в «Новусі», «Сільпо» та «Форі», тепер загрожує значно більшій кількості супермаркетів.

У списку найзатребуваніших та найдефіцитніших — борошно, крупи (зокрема, гречка), свіжі овочі та фрукти тощо, але від магазину до магазину ситуація може змінюватися. Наприклад, в одному супермаркеті може не опинитися муки, але при цьому є крупи в асортименті, а в іншому — бракує зелені та авокадо. Тобто, щоб купити все, що потрібно, людям тепер доводиться побігати магазинами.

Спорожнілі полиці вже спровокували ажіотаж — багато покупців намагаються запастися продуктами тривалого зберігання, доки вони є у наявності. Що, зі свого боку, додатково провокує нестачу товару. Тобто виходить замкнене коло.

На цьому тлі деякі мережі вже почали обмежувати продаж продуктів в одні руки.

Як уже писав «Мінфін», із 28 серпня мережа «АТБ» запровадила обмеження на продаж окремих «соціальних» продуктів (яйця, соняшникова олія, крупи тощо) — не більше 6 одиниць в одні руки. Відповідні «квоти» вже з'явилися і на онлайн-майданчику замовлення продуктів із «АТБ» — якщо вибрати понад 6 одиниць товару, система автоматично блокує замовлення та не дає відправити його до кошику.

Керівник управління корпоративних комунікацій «АТБ» Сергій Демченко пояснив «Мінфіну», що обмеження не пов'язані з дефіцитом, а пояснюються спробами деяких покупців придбати товар оптом із метою подальшого перепродажу. При цьому «квоти» на продукти діятимуть не лише у супермаркетах цієї мережі у Києві та області, а й у магазинах інших регіонів.

Як стало відомо «Мінфіну», над подібними обмеженнями думають і в інших мережах.

Тарас Висоцький заявив, що знищення складів ще не означає, що українці залишаться без продуктів харчування. «Загрози голоду немає», — сказав міністр.

Чи дійсно це так?

Продукти є, але «зламалася» логістика

Голова концерну «Ярослав» Олександр Барсук розповів «Мінфіну», що поки що дефіцит продуктів у магазинах пов'язаний здебільшого з проблемами логістики. Зруйнувався усталений ланцюг доставки, коли товар спочатку потрапляє на великі розподільчі центри, а вже звідти автотранспортом торговельних мереж доставляється до магазинів. Причому така доставка донедавна йшла декілька разів на день — великий супермаркет міг приймати по 2−5 фур із товаром за добу.

Але тепер цей ланцюжок «порвався». Звідси — перебої з поставками до окремих магазинів, хоча на оптовому ринку багато дефіцитних у супермаркетах продуктів удосталь.

Це стосується, наприклад, борошна. Барсук каже, що на ринку її дуже багато. Через проблеми з експортом зерна збільшилися обсяги внутрішньої переробки, є навіть надлишок борошна, через що ціни у виробників упали щонайменше на 10%.

До великих супермаркетів борошно просто ще не встигло потрапити, а старі запаси або знищені на складах, або розкуплені.

У результаті зростають продажі борошна в невеликих магазинах. Барсук каже, що в їхній мережі обсяги реалізації «зросли кратно».

Із крупами ситуація інша, — каже президент Міжнародної асоціації гречки Сергій Громовий.

За його словами, за багатьма крупами, зокрема, гречаною, торішні запаси вже вичерпалися, а продукція, виготовлена з нового врожаю, ще не потрапила на полиці — гречиху тільки прибирають із полів.

Крім того, цього сезону аграрії посіяли не так багато гречки, тому протягом року можуть бути періоди її дефіциту, а ціни, найімовірніше, зростуть, — пояснив «Мінфіну» Громовий.

Дефіциту свіжих овочів та фруктів в Україні немає — ринок переповнений продукцією. Але до супермаркетів вона не завжди доходить, у тому числі й тому, що товар — швидкопсувний і, з огляду на брак складів, багато мереж беруть його в обмеженій кількості.

Барсук каже, що багато мереж зараз намагаються «переналаштувати» логістику. Зокрема, повертаються до прямих доставок, пропонуючи постачальникам самим розвозити товари безпосередньо до магазинів.

Як зазначив віцепрезидент Всеукраїнської асоціації пекарів Юрій Дученко, за таким принципом до супермаркетів завжди йшла доставка хліба — безпосередньо із хлібозаводів чи їхніх власних розподільчих центрів. Це дозволило уникнути проблем із хлібом після ударів по складах торговельних мереж.

Втім, чи вдасться ритейлу повністю повернутися до адресної доставки — питання відкрите. У багатьох виробників та оптовиків просто немає потрібної кількості автотранспорту. Крім того, така доставка може коштувати дорожче, ніж за попередньою моделлю — через розподільні центри мереж.

Тобто прямі відвантаження можуть допомогти швидко наповнити магазини, але незрозуміло, як вони позначаться на цінниках.

Що буде з цінами

Зазначимо, що з початку серпня, коли почалися масові удари по складах ритейлу, і до початку вересня цінники в роздробі на більшість товарів практично не змінилися. Незначне подорожчання (в середньому до 5%) є лише на побутову хімію.

Втім, є «приховане» подорожчання окремих продуктів. Скажімо, у торговельних мережах різко зменшилася кількість акцій та розпродажів, коли їжу можна було купити зі знижками в 10−20% і більше. Крім того, не спостерігається зниження цін на вітчизняні свіжі овочі та фрукти, хоча у серпні ця товарна група завжди дешевшала на 10−15%, оскільки йде масове надходження на ринок нового врожаю.

Тобто поки що ритейлери цінники масово не переписують, але намагаються заробити на найпопулярнішій продукції.

При цьому, як сказали «Мінфіну» в «Епіцентрі» (у цій мережі є також декілька продуктових супермаркетів), «штучно підвищувати ціни не плануємо. Але вартість товарів може змінюватись, залежно від багатьох інших чинників, які не залежать від компанії. У тому числі від змін цін на енергоносії, валютного курсу, ситуації на світових сировинних ринках тощо».

Можуть переглянути цінову політику і виробники продуктів харчування. Тим паче, що зараз деякі торговельні мережі пропонують їм «розділити збитки» — тобто або взагалі не хочуть платити за знищений товар, або готові платити частину (до 50%).

«Звичайно, хтось погодиться — переважно ті, у кого „зависли“ порівняно невеликі борги і немає інших каналів продажу», — вважає Барсук. Але, не виключено, що виробники закладуть отримані збитки до собівартості продукції, що в результаті спровокує зростання цін.

Автор:

Кореспондент Людмила Каплун

Пише на теми: Компанії та ринки