В Україні запустили податок на OLX: хто і скільки платитиме, та як його обходитимуть

Запровадження такого податку є одним із структурних маяків, прописаних у меморандумі з МВФ. На його прийнятті наполягав також ЄС, який надав Україні 90 млрд євро допомоги.

Законопроєкт про оподаткування заробітків на цифрових платформах спочатку включав низку досить скандальних норм, зокрема, відкриття продавцями спецрахунків у банках та фактичне скасування банківської таємниці. Але голосів за такий варіант закону у сесійній залі не знайшлося, а під час роботи над документом у Раді його текст суттєво переписали. До другого читання до проєкту внесли ще декілька нових поправок.

«Мінфін» розбирався, як працюватиме «податок на OLX», і до чого готуватися людям та бізнесу.

Від податку на старі туфлі — до «амністії» ПЕПів

Голова громадського об'єднання SAVEФОП Сергій Доротич вважає підсумковий варіант законопроєкту набагато кращим за попередні.

Першу версію законопроєкту на цю тему до Ради вносив Кабмін. Документ містив чимало скандальних норм. Зокрема, Ніна Южаніна, член Комітету ВР із питань фінансів, податкової та митної політики, заявляла, що, у разі ухвалення цього документа, податки доведеться сплачувати навіть з продажу через маркеплейси вживаних речей і назвала збори, що готуються, «податками на старі туфлі».

Серед найдискусійніших також була норма, яка зобов'язує продавців відкривати у банках спеціальні рахунки, а фінустанови — моніторити їх. Супротивники запровадження цієї новації вбачали у ній замах на банківську таємницю.

Але голосів за цей проєкт у Раді не знайшлося. Як компромісне рішення, депутати розробили альтернативний законопроєкт — № 15111-д (його автори — голова профільного податкового комітету Данило Гетманцев, депутати Андрій Мотовиловець, Олександр Сова та Ярослав Железняк).

З нового проєкту прибрали вимоги щодо податків із продажу вживаних речей і відкриття спецрахунків, тобто найскандальніші норми. У ньому також з'явився пункт про зняття «довічного» моніторингу з ПЕПів (що стало одним із способів зібрати більше голосів за цей проєкт).

«Автори проєкту орієнтувалися на європейську практику, згідно з якою публічно значущі особи підпадають під контроль держави протягом року після відставки. Я сам маю статус ПЕП (до 2010 року був заступником міністра регіонального розвитку — ред.), і жорсткий моніторинг суттєво ускладнював життя мені та моїй родині, аж до того, що важко було навіть переказати гроші на картку. Крім того, на мою думку, довічний контроль публічних осіб, які давно пішли у відставку, відволікає увагу перевіряючих від чинних посадовців, оскільки просто не дозволяє якісно перевіряти величезну кількість «кейсів», — пояснив Доротич.

У такій версії проєкт про податок на OLX був прийнятий у першому читанні, причому Ярослав Железняк пообіцяв до другого читання ще більше хороших правок.

У травні Рада ратифікувала договір із ЄС щодо надання України фінансової допомоги у розмірі 90 млрд євро. Однією з умов було прийняття того ж «податку на OLX». А після цього голосування у другому читанні проєкту № 15111-д несподівано перенесли, що породило хвилю чуток про підготовку нового законопроекту на цю тему «з нуля».

Але депутати все ж таки повернулися до проєкту № 15111-д, прийнявши його загалом 9 червня.

Uber, Bolt, Glovo, OLX стануть «податковими воротами»: що це означає для користувачів

Що написано у новому законі? Керуючий партнер адвокатського об'єднання «Юридична компанія «WINNER» Ігор Ясько пояснив «Мінфіну», що новий закон містить зміни до Податкового кодексу, які встановлюють спеціальні правила для таких маркетплейсів та цифрових ресурсів, як Uber, Bolt, Glovo, OLX, Airbnb тощо, за допомогою яких фізособи заробляють гроші.

«Закон орієнтується на європейську модель DAC7/OECD — держава отримує повну картину щодо доходів громадян у цифровій економіці, а користувачам пропонують спрощений податковий режим, замість традиційної для України спроби «загнати всіх на ФОП», — уточнив Ясько.

За його словами, нововведення торкнуться як самих платформ, так і фізосіб, які за допомогою них заробляють.

Ясько назвав основні групи цифрових платформ та їхніх клієнтів, для яких зміниться правила роботи. Серед платформ експерт виділив такі:

• таксі та доставки (Uber, Bolt, Uklon, Glovo тощо);
• ресурси з оренди житла та нерухомості (Airbnb тощо);
• маркетплейси та «дошки оголошень» (OLX, Prom, Rozetka та інші онлайн-майданчики з продажу товарів та послуг);
• платформи для контент-креаторів та блогерів (YouTube, стрімінги, сервіси донатів, платні підписки тощо).

«Ключовий критерій — через платформу фізична особа отримує дохід, а не просто купує послугу чи підписку. Тому звичайні підписки, скажімо, на Netflix, або покупки на Temu цим законом безпосередньо не регулюються, адже там людина не заробляє, а платить», — каже Ясько.

З ухваленням нового закону цифрові платформи фактично переходять у статус повноцінних учасників податкової системи і припиняють бути «нейтральними технічними посередниками». На них покладається низка зобов'язань:

• ідентифікація користувачів, які одержують дохід через платформу (перевірка статусу, базові KYC-процедури);
• збирання та зберігання інформації про доходи таких користувачів;
• регулярна звітність податковим органам про нараховані та сплачені доходи;
• у низці випадків — функції податкового агента з утримання та перерахування податків із виплат фізособам.

«Фактично Uber, Bolt, Glovo, Airbnb, маркетплейси та інші сервіси стають „податковими воротами“ у відносинах між своїми користувачами та державою. Для платформ це означає, що доведеться додатково витратитись на IT-інтеграцію з податковими органами, оновлення внутрішньої політики, комплаєнс-процедури та роботи з користувачами, які несподівано виявлять, що їхні доходи стали „прозорими“ для фіскальних органів», — каже Ігор Ясько.

На його думку, для легальних та платформ із якісною структурою нові вимоги стають конкурентною перевагою: ринок поступово очиститься від «сірих» гравців, які зараз працюють без реєстрації та обліку.

Водночас Доротич вважає, що послуги платформ для користувачів можуть подорожчати, оскільки оператори закладатимуть до своїх комісій витрати на апгрейд технологій та ризики. Адже у новому законі прописані досить жорсткі штрафні санкції для цифрових платформ.

Скажімо, неподання оператором звіту про доходи продавців чи подання недостовірних даних передбачає штраф у розмірі 20 мінімальних зарплат (близько 160 тисяч гривень). Спроби внести поправки, наприклад, визначити перехідний період для платформ або «скасувати» штрафи, якщо порушення було викликано, наприклад, технічним збоєм, ні до чого не призвели — депутати їх відхилили.

Втім, у компанії OLX «Мінфіну» заявили, що не планують змінювати тарифи через законодавчі нововведення.

«У випадках, коли це буде необхідно (при перевищенні річного ліміту 2 000 євро для приватних осіб), ми сплачуватимемо податок за продавця у розмірі 10% (5% сам податок та 5% військовий збір — ред.) на користь держави. Для таких користувачів ми хочемо зробити перехід на нові правила максимально комфортним за рахунок чіткої комунікації та зручних процесів», — сказали «Мінфіну» в OLX.

Кому доведеться віддавати державі 10% із доходу

Серед користувачів цифрових платформ до нововведень потрібно готуватись таким категоріям:

• водії таксі та кур'єри, які працюють через програми Uber/Bolt/Uklon/Glovo;
• продавці на маркетплейсах та «дошках оголошень», якщо йдеться про регулярні та системні продажі, а не одноразовий «розпродаж шафи»;
• орендарі, які здають житло через Airbnb та інші онлайн-платформи;
• блогери, стрімери, автори контенту, які отримують дохід від монетизації платних підписок, донатів тощо.

«Окремий нюанс — дрібні побутові операції. Разові продажі старих речей на невеликі суми, які не перетворюються на системний бізнес, закон намагається „відсіяти“, прописавши пороги та винятки. Так, не оподатковуватимуться продажі до 2 тисяч євро на рік (не більше 30 продажів на рік). Ідея в тому, щоб не чіпати людину, яка щорічно продасть старий телефон, але охопити тих, хто фактично веде бізнес за допомогою маркеплейсів». — зазначив Ясько.

Для фізосіб, які заробляють за допомогою цифрових платформ, запускається спеціальний режим оподаткування. Замість прописаних зараз у Податковому кодексі 18% ПДФО та 5% військового збору, які громадяни зобов'язані платити з усіх своїх доходів, українці сплачуватимуть податкову ставку 5%, плюс 5% військового збору, тобто 10%, замість 23%. Щоправда, зараз податкова не може відстежити всі подібні заробітки українців, а громадяни «забувають» про них повідомляти самостійно.

За новими правилами доходи, отримані через цифрові платформи, не потрібно буде включати до річної податкової декларації, подавати за ними звіти (це зроблять оператори платформ).

«Користувачам не потрібно буде ставати фізособами-підприємцями або самостійно подавати декларації щодо „цифрових“ доходів. Податковим агентом виступає оператор платформи, який утримуватиме податок при виплаті або звітуватиме про дохід користувача, а далі він розраховується з податковою у спрощеному режимі», — пояснив Ігор Ясько.

Чи з'являться в Україні «тіньові маркеплейси»

Зазначимо, що у підсумковій версії закону опинилися декілька цікавих поправок, які внесли вже в останній момент.

Наприклад, з'явилася норма про експортне мито на 10 років на необроблений граніт — 0,3 євро за кілограм. Як кажуть експерти, маємо суто лобістський прийом, коли в непрофільний закон «зашивають» потрібні певним компаніям нововведення, не готуючи окремі законодавчі акти на цю тему.

Обмеження на вивезення за кордон граніту вигідно виробникам, зокрема, гранітних плит та монументів, оскільки дозволить обмежити експорт та перешкоджатиме зростанню цін на гранітну сировину на внутрішньому ринку.

Ще одна поправка — про те, що постачальники електронних комунікацій зобов'язані обмежувати доступ до платформ, які не зареєстровані належним чином, або проводять незаконний продаж підакцизних товарів (алкоголь та тютюн).

Такі платформи зможуть працювати лише за умови наявності ліцензії на торгівлю підакцизною продукцією та внесення до спеціально створеного державного реєстру електронних адрес своїх онлайн-майданчиків, доменних імен, назв мобільних додатків. Також такі майданчики зобов'язані перед продажем проводити ідентифікацію клієнтів (виконуючи обмеження про заборону реалізації алкоголю і тютюну до досягнення певного віку). Для цього передбачено використання е-паспорту, «Дії», технології розпізнавання осіб.

Таке нововведення, наймовірніше, призведе до масового «бану» численних онлайн-майданчиків, які торгують алкоголем та тютюновими виробами (нерідко на продукції немає акцизних марок, тобто вона є незаконною на території України). Для громадян, які купують алкоголь або цигарки на онлайн-майданчиках, наближаються останні дні дешевих цін на цю продукцію.

Втім, не виключено, що бізнес спробує обійти нововведення. Доротич не виключає, що з'являтимуться нові майданчики в мережі darknet, які не виконуватимуть законодавчих вимог ані щодо перерахування податків із продавців, ані щодо звітності, ані щодо ідентифікації покупців алкоголю та тютюну.

У OLX прогнозують можливий відтік деяких користувачів, які побоюються, що їхні дані передаватимуться до податкової. Тобто цільова аудиторія для тіньових майданчиків фактично вже формується.

Чи зможе держава перекрити такий канал «альтернативного продажу» — покаже час.

Автор:

Кореспондент Людмила Каплун

Пише на теми: Компанії та ринки