Днями ухвалили у першому читанні та прийняли за основу законопроєкт про запровадження так званого податку на OLХ (№ 15111-д). Це вже друга спроба провести його через парламент. Після того, як ВР провалила урядовий варіант, депутати підготували свій — альтернативний, і саме його підтримали в сесійній залі. На відміну від проєкту авторства Кабміну, він не містить найскандальніших норм, наприклад, про реєстрацію спецрахунків та розкриття банківської таємниці. Але головне нововведення — стягування податку з продажу через цифрові платформи — залишилося. «Мінфін» розбирався, як українці його платитимуть.
15 квітня 2026, 7:10
Податок на OLX: скільки доведеться платити за продаж речей та здачу в оренду квартир
Нагадаємо, раніше Рада провалила аналогічний законопроєкт, після чого Кабмін зареєстрував у парламенті новий варіант документа. Він йшов у пакеті з проєктами, які українська влада зобов'язалася прийняти в оновленому меморандумі з МВФ — про військовий збір після скасування військового стану та про оподаткування закордонних посилок вартістю до 150 євро (законопроєкт про військовий збір у розмірі 5% протягом трьох років після війни вже прийнятий і підписаний Президентом, проєкт щодо посилок поки що перебуває на розгляді профільного комітету).
Правила пом'якшили: як платитимемо податок на OLX
В урядовому законопроєкті про податок на продаж із цифрових платформ передбачалося чимало норм, які жорстко критикували й депутати, й експерти.
Зокрема, був пункт про те, що приватні особи, навіть якщо вони проводили через цифрові платформи менше 30 угод на рік на суму до 2 тисяч євро (це неоподатковуваний поріг), мали включати отримані доходи до щорічних податкових декларацій та сплачувати 18% ПДФО. Крім того, неоподатковувані продажі до 2 тисяч євро на рік стосувалися тільки товарів і не поширювалися на послуги. Отже, якби проєкт прийняли в такому вигляді, здавання через цифрові майданчики в оренду нерухомості, ремонти, клінінг тощо оподатковувалися б із першої гривні.
Продавці, які реалізують товари на понад 2 тисячі євро на рік, за задумом Кабміну, мали відкривати спеціальні банківські рахунки та сплачувати податки за пільговою ставкою в 5%. Але до цих рахунків отримувала б доступ податкова служба. У профільній спільноті відразу заявили, що готується, по суті, скасування банківської таємниці.
Законопроєкт від Кабміну експерти вважали непрохідним — за попередніми оцінками, голосів «за» під час його голосування навряд чи вистачило б.
Одночасно до профільного комітету почали надходити альтернативні проєкти. Один із них — № 15111-д (його подали Данило Гетьманцев, Ярослав Железняк, Олександр Сова та Андрій Мотовиловець) — у результаті було схвалено комітетом і включено до порядку денного.
«Це доопрацьований текст, який ми значно змінили. Зараз він не стосується вживаних речей, немає спецрахунків та доступу до банківської таємниці. Це гарна ініціатива, і я із задоволенням її підтримав. А до другого читання ще доопрацюємо», — написав у своєму Телеграм Ярослав Железняк, перший заступник голови Комітету ВР із питань фінансів , податкової та митної політики, і один із авторів законопроєкту.
Ось основні положення законопроєкту, який ВР ухвалила у першому читанні:
можливість сплачувати пільгову ставку 5% отримали самозайняті громадяни та фізособи-підприємці (якщо продажі через цифрові платформи відрізняються від офіційно зареєстрованого виду діяльності). «Тобто мова йде про продаж підприємцем особистих речей. Це хороша ініціатива, якої у проєкті від Кабміну не було», — пояснив «Мінфіну» голова громадської організації SAVEФОП Сергій Доротич.
Встановлюється норма про «неоподатковуваний поріг» — 30 операцій на рік на суму до 2 тисяч євро на рік. За таких параметрів продажів оператори цифрових платформ не передаватимуть дані про продавців до податкових органів.
Загалом не враховуватимуть уживані речі, тільки нові. Тобто реалізація вживаних товарів не є предметом законодавчого регулювання.
Фізособам, які реалізують через цифрові платформи товарів та послуг на суму менше 834 розмірів мінімальної зарплати (близько 7,2 млн гривень), не потрібно буде подавати декларацію про доходи. Натомість, фіскальна служба сама визначатиме податкові зобов'язання, якщо знайде підстави для цього. Податкове повідомлення подаватиметься до липня наступного року (за аналогією до виставлення податків на нерухомість або землю). Платити треба буде за пільговою ставкою — 5% плюс військовий збір.
«Ми чули, що у підсумковій версії закону можуть ще й знизити для продажу через цифрові платформи розмір військового збору — до 1%, замість стандартних 5%. Якщо це реалізують, нові умови оподаткування будуть набагато кращими за поточні. Адже у чинному варіанті Податкового кодексу прописано, що будь-які доходи українців оподатковуються за ставкою 18% плюс військовий збір (всього — 23%); інша річ, що під час продажу через цифрові платформи ці податки зараз фактично не стягуються через складне адміністрування», — каже Доротич.
Продавцям не потрібно буде відкривати спеціальні рахунки у банках. Немає також норми про обов'язок фінустанов надавати дані про рахунки на запит податкових органів.
Оператори цифрових платформ визначені як податкові агенти. Вони повинні будуть стати на облік у податкових органах, ідентифікувати продавців та подавати щорічні звіти до фіскальної служби.
Новий закон набуде чинності з 1 січня 2027 року. Але, з огляду на те, що податкова виставлятиме рахунки за підсумками звітного року, платити податки українцям доведеться лише з 2028 року.
Однакові правила для OLX та Airbnb, але є нюанси
Ухвалений у першому читанні законопроєкт значно м'якший, ніж скандальний урядовий варіант «податку на OLX», — вважає Ігор Ясько, керуючий партнер адвокатського об'єднання «Юридична компанія WINNER».
«Ідея не в тому, щоб „обкласти податком бабусю, яка раз на рік продає пальто“, а в тому, щоб легалізувати тих, хто давно веде бізнес через маркетплейси, таксі та кур'єрські сервіси, але при цьому формально залишається простою фізособою», — пояснив Ясько.
За його словами, Україна імплементує європейські правила DAC7: платформи, на кшталт OLX, Bolt, Uklon, Uber, Glovo, Airbnb, повинні збирати та передавати до податкової інформацію про доходи своїх користувачів, і ці дані використовуватимуться під час міжнародного обміну інформацією. «Для фізосіб, які заробляють через цифрові платформи, запроваджується пільгова ставка ПДФО — 5%, замість 18%. Але тільки після перевищення певного річного доходу (орієнтир — 2 тисячі євро), щоб убезпечити дрібний епізодичний продаж побутових речей», — зазначив Ігор Ясько.
Він уточнив «Мінфіну»: для звичайних користувачів ключове — разовий, некомерційний продаж особистих речей у межах невеликих сум не стає об'єктом нового податкового навантаження.
У той же час, якщо людина системно здає житло через той же Airbnb, або щодня їздить як кур'єр, торгує новими товарами через маркетплейси, то з ухваленням нового закону приховати такий дохід буде складніше. Платформа або сама утримуватиме податки, або її звітність стане для фіскальної служби приводом вимагати сплати 5%, або «звичайних» 18%, якщо зареєстровані ФОП/юрособа.
Щодо фізосіб-підприємців та компаній, то для них правила оподаткування загалом не змінюються — єдиний податок, ПДВ та податок на прибуток залишаються такими самими. «Принципова новація для бізнесу інша: обороти, які проходять через цифрові платформи, стануть прозорими, і „продаж повз касу“ або дроблення бізнесу на велику кількість фізосіб в онлайн буде значно складніше пояснити податковій службі», — каже Ігор Ясько.
Зазначимо, що формально, зарахувавши цифрові платформи до податкових агентів, Рада не робить розмежування на юрисдикцію маркетплейсів. Тобто ці правила мають поширюватись і на вітчизняний OLX, і на іноземний Airbnb.
Але Головне науково-експертне управління ВР у своїх зауваженнях до проєкту зазначає, що він не містить підсумкового механізму регулювання — не передбачено інструментів впливу на операторів-нерезидентів платформ, якщо вони не виконуватимуть нових правил. Зокрема, йдеться про платформи тих країн, із якими Україна не має договорів про взаємну адміністративну допомогу у податкових справах. Тобто на практиці іноземні платформи можуть і не передавати дані щодо українських продавців нашій податковій службі.
У Головному науково-експертному управлінні ВР також звертають увагу на те, що міжнародний обмін інформацією включатиме і персональні дані українців, на що парламент має надати окремий дозвіл. «На нашу думку, ВР України мала б надаватися згода на обов'язковість такого міжнародного договору для України», — йдеться у коментарі експертів.
Щодо самих цифрових платформ, то вони поки що особливих проблем для своєї роботи через нові податкові ініціативи не бачать.
Як пояснили «Мінфіну» у пресофісі OLX, для них найважливіше, що у згаданому законопроєкті передбачено норму про те, що дохід від продажів до 2 тисяч євро не оподатковується, немає вимоги щодо обов'язкового відкриття спеціальних рахунків та норми про розкриття банківської таємниці.
Проєкт передбачає для таких платформ, як OLX, функцію податкового агента. Що це означає на практиці? — Платформа розраховуватиме, утримуватиме та перераховуватиме податки за користувачів, їм не потрібно буде робити це самостійно.
«Ми розуміємо, що це новий процес, який вплине на роботу платформи. Тому нам важливо мати достатньо часу на підготовку, а також чітке розуміння вимог до реалізації цієї функції. Найголовніше — суттєвих змін тут і зараз не буде. Закон набуде чинності не раніше 2027 року, а нові правила стосуватимуться лише тих, хто проводить понад 30 продажів на рік або продає товарів на суму понад 2 тисячі євро», — сказали «Мінфіну» в пресофісі OLX.
Ігор Ясько додав, що проєкт поки що пройшов лише перше читання і до другого його текст ще можуть відкоригувати, зокрема, уточнити поріг неоподатковуваного доходу, остаточні правила для вживаних речей, механізм податкового агентування платформ. Ярослав Железняк дав зрозуміти, що погіршувати умови для українців не планується. Навпаки, можуть бути нові послаблення, щоправда, які саме, нардеп не уточнив.
«Але вектор зрозумілий вже зараз — держава переходить від „сліпої зони“ онлайн-економіки до моделі, де цифрові платформи стають „очима“ та „руками“ податкової, а компроміс у вигляді пільгової ставки податку 5% має стимулювати самозайнятих громадян вийти з тіні», — каже Ясько.
Що буде з цінниками
Скільки доведеться платити, якщо, наприклад, ви здаєте через цифрову платформу квартиру за 15 тисяч гривень на місяць? За рік ваш дохід становитиме 180 тисяч гривень, тобто більше «неоподатковуваних 2 тисяч євро». Податок 5% із цієї суми — 9 тисяч гривень. Не виключено, що продавці можуть спробувати закласти додаткові витрати до цінника для орендарів, — кажуть рієлтори. На тій же квартирі за 15 тисяч це становитиме приблизно плюс 750 гривень на місяць. Але реалізувати такі плани власники житла зможуть лише, якщо дозволятиме ринкова ситуація, тобто на житло буде достатній попит.
Те саме стосується практично всіх товарів та послуг, що реалізуються через цифрові платформи, — продавці можуть спробувати закласти нові податки до цінника, але не факт, що це пройде.
Існує також ймовірність, що частина продавців підуть у тінь. Наприклад, намагатимуться здавати ті ж квартири не через оголошення на цифрових майданчиках, а за допомогою «сарафанного радіо». Втім, як вважають опитані «Мінфіном» експерти, така тенденція навряд чи стане масовою.
Автор:
Джерело:
Мінфін
Коментарі - 55