У вівторок, 9 червня, Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт № 15111-д про оподаткування цифрових платформ, який назвали «податком на OLX». Він стосується як українських, так і міжнародних цифрових сервісів, зокрема Bolt, Uklon, Airbnb, Glovo, Uber та інших. Про це стало відомо із засідання Верховної ради.
9 червня 2026, 14:11
Рада ухвалила закон про «податок на OLX»
► Читайте сторінку «Мінфіну» у фейсбуці: головні фінансові новини
«За» проголосував 241 народний депутат, проти — 4, утримались — 37.
Ухвалення даного законопроєкту було одним із структурних маяків у програмі співпраці України з Міжнародним валютним фондом.
У першій редакції законопроєкт № 15111 пропонував оподатковувати доходи фізосіб, отримані через цифрові платформи від оренди, перевезень, надання послуг та торгівлі. Це стосувалося сум у межах 834 мінімальних зарплат (близько 7,2 млн грн у 2026 році), а фінансовий ліміт для обов'язкового моніторингу мав стартувати від 2 тисяч євро на рік.
Обов’язки з нарахування та сплати податків хотіли покласти на самі онлайн-платформи. При цьому замість стандартних 18% ПДФО та військового збору (від 1,5% до 5%) запроваджувалася пільгова ставка ПДФО у розмірі 5%.
Проте доопрацьована комітетом фінальна версія (№ 15111-д) зазнала суттєвих змін. Зокрема, депутати відмовилися від скандальних норм про розкриття банківської таємниці та примусове відкриття спецрахунків для торговців.
Також змінився механізм адміністрування: якщо річний виторг перевищить ліміт у 834 «мінімалки» або суму неоподатковуваного доходу від продажу товарів, податкова служба самостійно розраховуватиме зобов’язання, звільняючи громадян від обов’язкового подання декларацій. Окремим пунктом документ гарантує, що співпраця між онлайн-майданчиком та продавцем не буде трактуватися як трудові відносини.
Крім того, під час підготовки до другого читання з-під фінансового нагляду вивели операції Кабінету Міністрів, держустанов та компаній, чиї акції торгуються на біржах. Податковий контроль тепер не поширюватиметься на «цифрові речі», оскільки їх вилучили з визначення «товар».
Для іноземних операторів платформ прописали окремі правила: вони звітуватимуть раз на рік через спеціальний портал, а податки сплачуватимуть щомісяця в іноземній валюті.
За словами першого заступника голови Податкового комітету Ради Ярослава Железняка, фінальний текст документа виявився збалансованим і знайшов відгук у всіх бізнес-асоціацій, залучених до дискусії.
«В залі правда провалилось ряд правок, але не критично», — зазначив він.
Коли закон запрацює
Офіційно документ передбачає, що нові правила оподаткування та моніторингу набудуть чинності не раніше січня 2027 року.
Проте реальні строки запуску системи можуть зміститися. Як зазначає Железняк, повноцінний старт роботи механізму відбудеться ближче до 2028 року. Це пов’язано з тривалими бюрократичними процесами: країнам та операторам платформ знадобиться чимало часу для підписання всіх необхідних меморандумів та технічного налаштування системи обміну даними.
Нагадаємо
«Мінфін» писав, що 8 квітня Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт № 15111-д про оподаткування цифрових платформ.
Автор:
Джерело:
Мінфін
Коментарі - 19