Україну завалять дешевим сиром: як торговельна війна «ЄС-Китай» змінить наш молочний ринок

Нові тарифні ставки набрали чинності з 13 лютого цього року і діятимуть п'ять років — до 2031 року. «Податки досить високі, і роблять європейську продукцію фактично неконкурентною на китайському ринку», — пояснив «Мінфіну» керівник компанії «Молочний альянс» Сергій Вовченко.

Зазначимо: європейські виробники молочної продукції останніми роками фактично «витіснили» з Китаю багатьох конкурентів із інших країн, у тому числі українських постачальників.

У результаті імпортери з ЄС стали одними з ключових постачальників на китайський ринок молочних вершків та твердих сирів, відвантажуючи 100 тисяч та близько 30 тисяч цієї продукції відповідно.

Підвищення мит Китаєм може кардинально змінити ситуацію. По-перше, до Піднебесної ввозитимуть набагато менше молочної продукції із ЄС. Це означає, що на «вільне місце» можуть претендувати постачальники з інших країн, зокрема, з України.

По-друге, утворюються величезні обсяги зайвої молочної продукції в самій Європі, яку місцеві виробники спробують реалізувати або в ЄС, або на інших ринках. І тут з'являється відразу декілька ризиків для українських компаній. Не виключено, що продавати свій товар їм стане складніше як на європейському, так і на вітчизняному ринку, які з потрійною силою почнуть обживати європейські молочники.

Вовченко не виключає, що до України може надходити ще більше сиру з Європи, і це навіть може «поставити хрест на українському сироваренні». Водночас пересічні українці матимуть можливість купувати сири зі знижками.

«Мінфін» розбирався, як війна виробників за китайський ринок змінить ситуацію в українському молочному сегменті, і що це означає для вітчизняного бізнесу споживачів.

Китай перекриває молочні ріки з ЄС

Хмари на китайському молочному ринку почали згущуватися вже давно. Через різке збільшення поставок до Піднебесної продукції з Європи (зокрема, вершків та сиру) у Китаї розпочали антидемпінгове розслідування. Спочатку великі постачальники з ЄС (зокрема, компанії Friesland Campina, Elvir та Sterilgarda) ризикували отримати взагалі надхмарні додаткові мита в 42,7%. Але в результаті переговорів між Європейською комісією та Пекіном ставки було знижено до 7,4% на вершки та 11,7% на сир. Одночасно залишилися і мита, що вже діяли до цього, — близько 8% на вершки і 15% на сир.

Як пояснила «Мінфіну» партнер юридичної фірми «Ілляшев та партнери» Олена Омельченко, запуск Китаєм додаткових мит на молочну продукцію з ЄС — це важливий, але не екстраординарний крок у міжнародній торговельній практиці.

«Формально йдеться про завершення антидемпінгового розслідування, а сам рівень додаткових ставок до 12% відносно помірний, як для антидемпінгових заходів. Для порівняння: у світовій практиці антидемпінгові мита нерідко перевищують 30−50%, а в окремих секторах можуть досягати 100% і більше.

Той же Китай у різні періоди застосовував і вищі ставки щодо сталі, хімічної продукції та аграрних товарів. ЄС та США також регулярно запускають антидемпінгові заходи із двозначними або навіть тризначними ставками. Тому нинішнє рішення Пекіна не виглядає як радикальна ескалація. Радше, йдеться про інструмент точкового регулювання ринку, який дозволить Китаю формально залишатися в межах правил СОТ, але водночас коригувати торговельний баланс у «чутливому» сегменті.

Водночас навіть такі помірні заходи можуть впливати на структуру торгівлі, оскільки змінюють цінову конкурентоспроможність і стимулюють перерозподіл поставок між країнами", — каже Олена Омельченко.

Як розповів «Мінфіну» Сергій Вовченко, останніми роками європейські молочники практично «витіснили» з китайського ринку українських виробників. «Так трапилося, що сировина у нас стала дорожчою, ніж у ЄС, а в собівартості продукції частка сировини сягає 65%. Тому за вартістю біржових молочних продуктів ми почали програвати європейцям до 30% у ціннику», — пояснив Вовченко.

У результаті постачальники з ЄС змогли різко збільшити відвантаження молочних продуктів до Піднебесної, що викликало невдоволення місцевих виробників та стало приводом для запуску антидемпінгового розслідування.

Це розслідування, втім, має й інші, менш очевидні причини. Наприклад, «закручування гайок» у Європі для китайського автопрому (зокрема, підвищення мит для китайських електрокарів).

Як би там не було, за словами Вовченка, нові ставки, які за тим же сиром вже близькі до 30%, суттєво обмежать простір для маневру для європейських молочників. Вони можуть різко знизити постачання своєї продукції до Китаю. Що це означає для українських виробників?

Шанс для української молочної продукції?

На перший погляд, «утиск» європейських молочників у Китаї на руку українським компаніям, оскільки дає їм шанс повернутися на ринок Піднебесної.

«Теоретично, це може статися. Додаткове мито знижує конкурентоспроможність європейської продукції в Китаї, що відкриває нові можливості для постачальників із інших країн, у тому числі з України», — каже Омельченко.

Але, за її словами, не факт, що українські виробники зможуть повною мірою ним скористатися.

«По-перше, доступ на китайський ринок визначається не лише митами, а й регуляторними бар'єрами: ветеринарними протоколами, переліком схвалених підприємств, квотами та складними процедурами сертифікації. По-друге, ключовими вигодонабувачами можуть стати країни з уже напрацьованими торговельними відносинами з КНР і великим масштабом молочного виробництва — наприклад, Нова Зеландія чи Австралія.

По-третє, експорт української молочної продукції до Китаю зараз обмежений як за обсягами, так і за номенклатурою. Тому без системної експортної стратегії швидке нарощування постачання є малоймовірним", — вважає Омельченко.

Сергій Вовченко налаштований ще песимістичніше. «Наші молочники зараз навряд чи зможуть повернутися на китайський ринок. Логістика складна, ціни досить високі. На нещодавній виставці в Дубаї наша продукція зацікавила багатьох потенційних покупців, але лише до того моменту, поки їм не озвучували ціну.

Щоб вільно проходити за ціною на світовому ринку, нам потрібен доступ до сировини щонайбільше за 12 гривень за літр, а молоко в Україні зараз коштує 14 гривень. Тому ж Китаю простіше завозити молочну продукцію з Океанії, ніж приймати нашу", — пояснює експерт свою позицію.

Європейці зроблять молочну продукцію в Україні дешевшою

Українських переробників зараз не так цікавить перспектива збільшити постачання до Китаю, скільки лякають ризики на європейському та вітчизняному ринках. Вовченко каже, що європейські виробники активніше шукатимуть інші ринки збуту, і, найімовірніше, збільшать тиск на наш ринок, який для них є повністю безмитним.

«Дешеві сири з Європи надходитимуть до нас у ще більших обсягах, ніж зараз (наразі тверді сири з ЄС уже займають до 60% українського ринку — ред). Українське сироваріння може взагалі зникнути.

Крім того, на європейському ринку може виникнути надлишок пропозиції, що може призвести до зниження цін у самій Європі, причому не тільки на сир, а й на іншу молочну продукцію, у тому числі вершкове масло і сухе молоко, які до ЄС активно відвантажують наші експортери", — каже Вовченко.

Такий розклад, із одного боку, — мінус для українських виробників, оскільки автоматично знижує їхні потенційні заробітки в Європі. Але, з іншого боку, може подешевшати молочна сировина в Україні, адже цінники розгойдують, головним чином, ті ж самі експортери сухого молока та вершкового масла.

«Були періоди, коли вони збирали молоко з ринку навіть за 20 гривень за літр», — згадує Вовченко. Він каже, що якщо цінники на сире молоко хоч якийсь час протримаються хоча б на нинішній позначці у 14 гривень за літр, то українські сировари зможуть протриматися до кінця 2026 року, попри збільшення конкуренції з європейськими постачальниками.

Доступна сировина, зі свого боку, сприятиме й зниженню цін на цілий список молочної продукції — від молока, кефіру та йогуртів до масла та сиру, а це на руку українським покупцям.

Чому молочний експорт до ЄС може стати нецікавим нашим компаніям

Можуть розпочатися перестановки і на європейському ринку молока. Як каже Олена Омельченко, якщо частина європейського експорту втратить позиції в Китаї, виробники ЄС активніше переорієнтуватимуться на інші ринки, у тому числі внутрішній.

Чи означає це, що українських молочників почнуть тіснити в Європі, як це вже було, скажімо, з постачальниками зерна, яєць та цукру, коли під тиском місцевих фермерів країни ЄС запроваджували обмеження для нашого експорту?

Олена Омельченко каже, що правові умови доступу України на ринок ЄС не можуть бути змінені «вільно» — вони визначені Угодою про Асоціацію та відповідними тарифними режимами. Наразі для українського молочного експорту до Європи діють квоти, які востаннє переглядали у 2025 році.

Тоді обсяги були помітно збільшені, скажімо, щодо сухого молока — втричі (до 20 тисяч тонн на рік), вершкового масла — у понад удвічі (до 10 тисяч тонн), згущеного молока — на 150% тощо. Але, попри це, обсяги квоти все ще залишаються досить невеликими. Наприклад, минулого року річну квоту за сухим молоком вибрали на початок серпня.

Але, за словами Омельченка, може змінитись цінова ситуація на європейському ринку через збільшення внутрішньої пропозиції, і через це впаде маржинальність поставок для українських виробників. Тобто, навіть з огляду на квоти, постачати продукцію до Європи нашим молочникам на якомусь етапі може стати невигідно.

«Окремо варто врахувати внутрішні чинники, які впливають на собівартість української продукції. Війна суттєво підвищила виробничі та логістичні витрати, нестабільність енергопостачання та використання резервної генерації, зростання витрат на логістику через зміну маршрутів та страхування вантажів, дефіцит робочої сили через мобілізацію, подорожчання кормів, палива та фінансування — з усім цим стикаються вітчизняні компанії.

Тому ключовим чинником є не тарифи та квоти, а готовність наших виробників працювати в умовах воєнного часу, диверсифікувати ринки збуту та забезпечувати стабільну якість продукції за конкурентної собівартості", — підсумувала Омельченко.

За даними Асоціації виробників молока, у січні на тлі перебоїв із електроенергією українські товарно-молочні ферми та домогосподарства знизили заготівлю молока на 11,8%, порівнюючи з попереднім місяцем. Особливо різко впала заготівля у приватних подвір'ях — майже на 27%, порівнюючи з груднем 2025 року. Селяни просто пускають стада під ніж, оскільки не тягнуть вартість кормів та резервного енергоживлення (яке потрібно забезпечувати, щоб зберігати молоко).

Водночас у другій половині 2025 року різко зросли надої молока у фермерських господарствах США, Океанії, Південної Америки та Європи, що спровокувало надлишок сировини на світовому ринку. Як наслідок — з'явилася і «зайва» продукція — вершкове масло, сухе молоко тощо, що тисне на ціни. У результаті в закупівлі й сировина, й продукція на світовому ринку дешевшають, а в Україні — навпаки, зростають, у тому числі через додаткові витрати на резервне енергопостачання.

Автор:

Кореспондент Людмила Каплун

Пише на теми: Компанії та ринки