Дорогі картки: скільки та за що платять власники пластику 20 найбільших банків

Як змінилися комісії під час війни

Банки регулярно переглядають свою тарифну політику за платіжними картками. Але не завжди повідомляють про це клієнтів в інформаційних розсилках/дзвінках. Багато хто посилається на договір відкритої оферти та пропонує людям самостійно стежити за своїми комісіями на сайті. Проте, часто знайти тарифні розділи та всі ціни на сайтах складно.

Це особисто перевірила редакція «Мінфіну» — ми змогли знайти не всі тарифи, і довелося опитувати операторів контакт-центрів та експертів.

Війна та енергетична криза наприкінці 2022 року підштовхнули низку банків до зниження деяких карткових тарифів. Однак, лояльність фінансистів була недовгочасною і без підвищення тарифів після цього не обійшлося.

У 2022 році банки заявили про підвищення/запровадження таких карткових комісій:

• Райффайзен Банк: запроваджено комісію за зняття готівки у банкоматах інших банків при знятті 10−20 тис. грн (залежно від виду картки). На 3 грн підвищено комісію за обслуговування карткового рахунку, збільшено комісію за смс-інформування клієнтів.
• ПУМБ: до 1% підвищено комісію для всеКАРТА за зняття готівкової інвалюти у касі — долар, євро, фунт стерлінгів та злотий. Виняток зробили лише тим, хто протягом місяця зберігає на рахунку не менше 500 доларів/євро/фунтів/злотих — 2 безкоштовні зняття/міс. при отриманні менше ніж 500 тис. грн. Запроваджено плату за відкриття другої та наступних карток у пакеті всеКАРТА.
• Кредобанк: із 10% (мінімум 25 грн) до 15% (мінімум 350 грн) підвищено тариф за прийняття на інкасо іноземних банкнот із негайною виплатою. З 0,2% (мін. 20 грн) до 0,5% (мін. 20 грн) у всіх валютах підвищено комісію за надходження готівки на рахунок в інвалюті. Запроваджено комісію за переказ коштів в онлайн-банкінгу: було повністю безкоштовно, але в результаті безкоштовно залишилося лише до 10 тис. грн, а понад — 0,2% від суми (мін. 20 грн, макс. 500 грн).

Що подорожчало у 2023 році

«У 2023 році Ощадбанк продовжує підвищувати тарифи, оскільки збільшилися його платежі на користь платіжних систем, підвищилася вартість додаткових послуг, що надаються в рамках пакетів послуг за картками, при цьому знижено рівень міжбанківських комісій interchange», — розповів «Мінфіну» директор департаменту електронної комерції та платіжних коштів Ощадбанку Володимир Москаленко.

Деякі банки наважувалися на зниження комісій при безготівковій купівлі валюти на міжбанку, щоб популяризувати послугу, — з 0,6% до 0,3% від суми, як це, наприклад, зробили в Кредобанку. А інші тарифи підвищувалися.

«У 2023 році було трохи збільшено тарифи на обслуговування платіжних карток фізосіб для пакетів, які вже знято з продажу, зокрема — за переказ у відділенні, за зняття понад ліміт безкоштовного зняття, скасували безкоштовні картки, скасували безкоштовні рахунки. Ми також обмежили з 10 до 5 шт кількість цифрових карток, які можна відкрити в онлайн-банкінгу. Ще підвищили тариф за оформлення довіреності на розпорядження чи виконання угод за рахунком із 50 грн до 200 грн. Це пов'язано з витратами часу відповідальних працівників банку на здійснення операції», — пояснив «Мінфіну» директор департаменту роздрібних клієнтів АТ «Кредобанк» Олександр Супрунович.

Найпоширеніші карткові комісії

Для зручності читачів «Мінфін» сформував ключові карткові тарифи основних банків у таблицю. За інформацією НБУ, на 1 квітня 2023 року ця 20-ка обслуговувала 64,5 млн фізосіб, які тримали на рахунках 1 трлн грн. Це 98% ринку.

Із узагальнених даних видно, що безкоштовних карткових послуг залишилося зовсім мало. Хоча коли українців лише привчали користуватись пластиком, значна частина операцій не тарифікувалася чи банки ставили 0 грн за послугу. Проте, за останні роки цінники встигли розставити майже на все, і банки неодноразово їх підвищували рік у рік.

*фізична картка без інд. дизайну та інших додаткових замовлень
**якщо немає видаткових операцій протягом місяця

Найпоширеніша безкоштовна опція, що залишилася у банків, — випуск пластикової картки. Хоча є й фінустанови, які стягують за іменну картку (не віртуальну) від 50 до 500 грн.

Дуже поширеним явищем, навіть модою, стала комісія за неактивний рахунок, яку клієнти часто сприймають, як штраф. Якщо людина не користується карткою, з неї списують від 20 до 200 грн. Хтось так карає людей щомісяця (коли людина протягом місяця не проводить видаткові операції), а хтось — раз на 3−6 місяців. При цьому багато банків карають лише людей з грошима на рахунку, якщо там нуль, то «в мінус» рахунок не заганяють.

Найпопулярніша у людей послуга — зняття готівки у банкоматах/касах в Україні - коштує в середньому 1−1,5% суми. Хоча деякі структури виставляють тариф трохи нижчий, щоб обійти конкурентів (0,9% від суми), а інші — надають людям безкоштовні опції. По 1−2 безкоштовних лімітованих зняття на місяць — до 2−50 тис. грн. Середня вартість зняття кешу з українських карток за кордоном — 2% суми, хоча може бути й більше, при стягненні додаткових комісій іноземними фінустановами.

Все частіше банки стягують з людей комісії за внесення грошей на карткові рахунки через термінали самообслуговування чи свої каси у відділеннях. До цього звикли ще не всі, хоча той же Приватбанк уже досить давно запровадив свій тариф — 0,2−0,5% від суми. Дорожче поповнювати рахунок без картки, тому варто носити її з собою, і рідше реагувати на маркетингові хитрощі фінансистів, які рекламують опцію поповнення без картки.

Найпоширенішою практикою стає платний переказ грошей усередині банку, що можуть зрозуміти далеко не всі власники карток. Адже все відбувається в рамках одного банку, і за це можуть стягнути від 0,5% до 1% суми, навіть при тому, що переказ відбувається через онлайн-банкінг та додаткові витрати банку не є очевидними. Впадає в око лише прагнення заробити на послугах, які, схоже, мають великий попит у людей.

Десь стільки ж у середньому коштує зовнішній P2P-переказ — 0,5−1% від суми. Коли фізособа в одному банку перераховує кошти фізособі в іншому. Хоча іноді за це можуть стягнути навіть 1,5−2% від суми. Щоправда, деякі фінустанови залишають людям і безкоштовні можливості, дозволяючи до 10−20 тис. грн перераховувати безкоштовно через віддалені сервіси.

По-різному банки оцінюють вартість своїх послуг із оплати комунальних платежів чи мобільного зв'язку. Ще декілька років тому за них взагалі не стягували платню. Фінансисти підписали договори з більшістю комунальників/операторів мобільного зв'язку та допомагали їм збирати платежі з клієнтів. Наразі нульовий тариф залишився у небагатьох великих банків. У кращому разі за це стягнуть 1−3 гривні, у гіршому — до 1−1,5% суми.

За IBAN-платежами (платежами за реквізитами) стягують у середньому 0,5−1% суми, хоча ще є банки, які роблять такі проведення безкоштовно через свої системи інтернет-банкінгу.

Це всі найпопулярніші послуги. Але, час від часу, банкіри стягують кошти з карткових клієнтів і за зовсім несподівані послуги.

«Наприклад, банк може стягнути з особи комісію за несвоєчасний фінансовий моніторинг — коли власник рахунку пройшов чергову верифікацію із запізненням без поважної причини (військова служба, перебування у лікарні тощо). Також додаткову плату можуть стягнути з особи, якщо комплаєнс-підрозділу доведеться збирати щодо неї/її операцій більше звичайної інформації для компетентних органів (на їхню вимогу) — за додаткові трудовитрати.

Крім того, комісії бувають за замовлені, але не вибрані послуги. Наприклад, ви замовили суму долара/євро для видачі на певну дату в касі, але не з'явилися. За це можуть нарахувати додаткову комісію", — навів для «Мінфіну» приклади Василь Невмержицький.

Як і чому українці змінюють банки

Найменше безкоштовних послуг залишилося у великих роздрібних банків із найбільшою кількістю клієнтів, наприклад, у Приватбанку, який обслуговує 23,9 млн фізосіб. Більше безкоштовних опцій у менших банків, які ще намагаються розширити клієнтську базу. Люди почали частіше звертати увагу на комісії та орієнтуватися за ними при відкритті нового рахунку.

«Наголошуємо на зростанні клієнтської бази і, враховуючи мотивацію, з якою до нас приходять клієнти, ми розуміємо, що це користувачі карток інших банків. Найчастіше це найпрогресивніша частина населення, яка звикла порівнювати та шукати кращі пропозиції на ринку. Проте, більшість клієнтів є консервативними. Зміна обслуговуючого банку для них, навіть незважаючи на всі сучасні технології, є досить серйозним кроком. Хоча, за відчуттями, ситуація хоча й дуже повільно, але все ж таки змінюється. Не в останню чергу через все громіздкішу тарифну політику низки великих системних банків», — запевнив нас директор департаменту розвитку роздрібних продуктів Юнекс Банку Сергій Савка.

Великі гравці вважають важливішим при виборі банку не карткові тарифи, а наявність у фінустанови інфраструктури (терміналів, відділень), віддалених сервісів та широкого спектру послуг. Важливу роль продовжують відігравати зарплатні проєкти.

«Комісії за рахунком не є ключовим фактором для закриття рахунку. Зазвичай, клієнти закривають рахунки, тому що переходять до іншої компанії на роботу, зарплатні картки якої в іншому банку. Або клієнт закриває картку, якою він не користується, адже немає в цьому потреби зараз — це нормальна практика, і банк, навпаки, зацікавлений у тому, щоб неактивних рахунків було мінімум у портфелі», — каже начальник управління розвитку карткового бізнесу та перехресного продажу ОТП Банку Євген Грубий.

При цьому у наших людей різні переваги щодо використання карток, залежно від банку.

«Особливо на початку повномасштабного вторгнення до 5-ки найпопулярніших послуг входили, по-перше, безготівкові розрахунки, по-друге — зняття готівки в Україні, а по-третє — P2P-перекази в межах України. На четвертому та п'ятому місці йшли переведення в готівку за кордоном і комунальні платежі», — повідомила керівник із питань кредитних продуктів і кредитних карток Райффайзен Банку Наталія Луцька.

А вже у 2023 році вона склала інший рейтинг популярності карткових послуг:

• поповнення/зняття готівки з рахунків;
• P2P-перекази в межах України/за кордон;
• IBAN-платежі,
• комунальні платежі.

Керівник центру управління продуктовими та сервісними рішеннями для клієнтських сегментів департаменту маркетингу Ukrsibbank BNP Paribas Group Валерій Водотика поставив на перше місце цього року оплати товарів/послуг карткою, за якими йдуть уже зняття/зарахування коштів, P2P-перекази в межах України та IBAN-платежі.

Як банки піднялися на комісіях

У міру зростання популярності карткових послуг серед українців та підвищення тарифів, активно зростають і доходи банків від цих напрямків роботи. Опитані банкіри повідомили «Мінфіну», що наразі частка карткових заробітків у загальній структурі їх комісійних доходів становить, залежно від структури, від 50% до 70%. На інших комісіях вони заробляють дедалі менше, особливо на фоні млявого кредитування.

Загальний розмір комісійного доходу нашої банківської системи, за даними НБУ, за останні 10 років зріс утричі — з 16,9 млрд грн до 50,1 млрд грн. При скороченні загальної кількості банків із 175 до 65.

Найбільші комісійні доходи показують банки, які випустили найбільшу кількість платіжних карток. За даними НБУ, понад 2 млрд грн на 1 січня 2023 року заробила ця четвірка:

• Приватбанк — 20,4 млрд грн;
• Ощадбанк — 5,9 млрд грн;
• Сенс Банк — 2,84 млрд грн;
• Райффайзен Банк — 2,76 млрд грн.

«У 2023 році, порівнюючи з 2022-м, на 63% збільшився дохід банків із інтернет-еквайрингу. Здебільшого, за рахунок збільшення дохідності та обсягу операцій на зарубіжних сайтах. Також на 14% зріс дохід за операціями у POS-терміналах (за рахунок збільшення обсягів угод в Україні)», — прокоментував «Мінфіну» ситуацію керівник відділу дебетних карток роздрібного бізнесу ПУМБ Сергій Купових.

Очікується, що і у 2023 році лідерами з комісійних доходів залишаться державні Приватбанк та Ощадбанк.

Що ще подорожчає

Фінансисти визнають, що їхні карткові послуги продовжать дорожчати у 2023 році.

«На нашу думку, дорожчими стануть кредитні послуги та послуги, на які впливає розмір комісії interchange», — вважає Володимир Москаленко з Ощадбанку.

А його колеги говорять про підвищення тарифів за видатковими звітами.

«У зв'язку зі значним подорожчанням вартості послуг мобільних операторів, плануємо переглянути вартість смс-інформування», — повідомила Наталія Луцька з Райффайзен Банку.

Наразі її структура стягує за смс від мобільних операторів 25 грн та інформує людей лише про оплати від 100 грн і вище. Повідомлення через push поки що надаються безкоштовно.

Деякі банки вже анонсували підвищення тарифів цього літа. Наприклад, Креді Агріколь Банк у розсилці для клієнтів повідомив про дворазове підвищення — з 0,5% до 1% суми — комісії за P2P-переказ (від фізособи фізособі) в інші банки. А також про те, що почне стягувати плату за IBAN-платежі (за реквізитами) у розмірі 0,3% від суми, якщо сума перерахування перевищуватиме 5 тис. грн. Поки що за такі проведення комісія не стягується. Нові тарифи почнуть працювати з 12 червня.

Автор:

Фінансовий журналіст Лисенко Олена