Мінфін - Курси валют України

Встановити
28 липня 2022, 7:30 Читать на русском

Наші біженці за кордоном: куди та як платити податки ФОПам і найманим працівникам

Незабаром українські біженці, які перебувають за кордоном і отримують там дохід, опиняться перед вибором — сплачувати податки в Україні, або обрати податкове резидентство країни перебування. Як зробити правильний вибір і чому його взагалі доведеться робити, розбирався «Мінфін».

Нині за кордоном все ще перебувають близько 5,6 млн наших біженців. Половина з них — економічно неактивні: діти до 18 років та чоловіки та жінки старші 65 років. Але близько 2,8 млн можуть працювати. За різними оцінками, роботу знайшли поки що тільки 25−30% від усіх офіційно зареєстрованих біженців, тобто близько 700−840 тис. Переважно вони поповнили ринки праці Польщі та Німеччини — саме там більшість українців оформили тимчасовий захист.

На третьому місці за кількістю виїздів та оформлень статусу — Румунія, Молдова та Словаччина. Якщо подивитись на сусідні країни, до яких також виїздили українці, то менша кількість земляків опинилась та подала заяви про тимчасовий захист в Чехії та Угорщині.

Читайте також: Грошові перекази в Україну повернулися на довоєнний рівень: хто надсилає валюту до країни

Ще частина українських біженців продовжують працювати дистанційно на українські компанії або оформлені, як ФОПи. Незабаром кожен із тих, хто перебуває за кордоном і працює, мають обрати, де сплачувати податки.

Позиція країн, що приймають

Країни перебування наших біженців мають свою логіку і вважають, що людина має платити податки там, де постійно живе та отримує дохід. За допомогою низки критеріїв вони визначають, чи підпадає людина під статус податкового резидента цієї країни.

За словами Тетяни Ященко, партнерки EXPATPRO, основних критеріїв податкового резидентства є три.

Перший — наявність постійного житла. Але є нюанси. Якщо людина має житло і в Україні, і в Чехії, то вона вважатиметься резидентом тієї країни, з якою має тісніші особисті та економічні зв’язки. Тобто там, де є її центр життєвих інтересів.

Може статись так, що визначити центр життєвих інтересів неможливо, — каже Тетяна. Тоді застосовують наступний критерій — місце звичайного проживання. Якщо ви більше часу мешкаєте в Україні, то ви залишитесь її податковим резидентом.

«Якщо ані перший, ані другий критерії не спрацювали, — пояснює далі Тетяна, — застосовують третій критерій — громадянство. В цьому випадку податкове резидентство збігатиметься з країною громадянства особи».

«Насправді, другий критерій є основним», — вважає Володимир Місечко, адвокат та керуючий партнер адвокатського об'єднання «Місечко та Партнери». «На практиці, основною ознакою резидентства є фактор 183 днів. Тобто фізична особа вважається резидентом тієї країни, де вона провела понад 183 днів на законних підставах», — стверджує Володимир.

Щоправда, в інших країнах можуть бути відмінності в законодавстві. Так, для набуття податкового резидентства у Швейцарії треба лише 90 днів, а у Німеччині можна стати німецьким податковим резидентом вже на другий місяць.

Позиція України

Українське законодавство вважає, що українці, що опинились за кордоном, є податковими резидентами України, а отже, мають сплачувати податки тут.

З країнами, де найбільше опинилося українців, в України підписані двосторонні договори — Конвенції про запобігання подвійного оподаткування. Підписувались вони саме для того, щоб люди, які мешкають на декілька країн, не сплачували податки по декілька разів. Простіше кажучи, якщо ви сплатили податок у Польщі, то в Україні вам його мають зарахувати, і навпаки. Насправді ж, податкові системи в різних країнах різні, видів податків багато і часто вони не відповідають один одному, а отже, загальної порівняльної бази не існує.

Зараз ті українці, що влаштувалися на роботу в місцеві компанії, не сплачують податки самостійно, за них це робить податковий агент — їх роботодавець. Він відраховує ці податки з їх зарплатні. Ця група найменше переймається податковим резидентством.

Але якщо ці українці захочуть звільнитися з найманої роботи та відкрити власний бізнес, вони з подивом дізнаються, що вже автоматично стали податковими резидентами країни перебування, при тому, що українське законодавство чекає від них подачі декларації та сплати податків саме в Україні.

Набагато більше проблем чекає на тих, хто виїхав за кордон, але продовжує працювати віддалено на українські компанії. Суть проблеми на початку липня озвучила Європейська Бізнес Асоціація. В ЄБА вважають, що для українських роботодавців є ризик подвійної сплати соціальних внесків із заробітних плат працівників.

«Відсутні процедури звільнення від сплати соціальних внесків у приймаючих країнах, де виникає обов’язок щодо сплати таких внесків. Крім того, з великою кількістю країн Україна не має угод про соціальне забезпечення» — кажуть в ЄБА. Через це, вважають в ЄБА, багато хто з українців можуть втратити роботу, оскільки українські компанії не зможуть проводити оплату їх податків в Україні, та отримуватимуть штрафи.

Є й ще одна група — фінансово спроможні українці. Саме за їхні доходи змагатимуться Україна та Європа, вважає Тетяна Кузьмич, адвокат, податковий радник та Партнер KAC Group. «Це не завжди саме громадяни, а часто-густо особи, що переважно проживали в Україні. Вони пов’язані з Україною тісними економічними зв’язками — мають бізнес, нерухомість, інші активи, котрі генерують дохід. Або їхні родичі переважно мешкали в Україні», — пояснює Тетяна.

У таких людей часто були міжнародні компанії, які тримали на собі роками, а іноді десятиріччями, нерозподілений прибуток. Саме до них застосовувалось словосполучення «податкова амністія». Це означало, що до 1 травня 2022 року вони мали легалізувати свої прибутки на умовах пільгових податкових ставок. Через війну цей термін подовжили до 20 липня цього року.

Читайте також: В Україні продовжать «податкову амністію» до 1 березня

За словами Тетяни Кузьмич, процеси ліквідації іноземних компаній з переданням доходів бенефіціару мали завершитися у 2021 році, але через різні причини прийшлися у декого з бенефіціарів й на 2022 рік. А це означає необхідність подання декларацій у 2023 році по наслідках отримання таких суттєвих доходів у 2022.

«Думаю, саме з такими доходами буде багато складностей та невизначеності. Адже, по-перше, мова йде про мільйони доларів. А це означає, що країни почнуть змагатися за кошти заможних родин та сконцентрують свою увагу саме на таких випадках» — каже Тетяна Кузьмич.

Але найскладніше розібратися з податками буде ФОПам.

Що з ФОПами

«Більшість чинних угод про уникнення подвійного оподаткування між Україною та іншими державами передбачає, що фізична особа має платити податки у тій країні, в якій вона проживає понад 183 дні.

А отже, після піврічного терміну українські біженці у багатьох країнах мають отримати статус місцевого податкового резидента. Вони мають це зробити, навіть якщо продовжують працювати в українських компаніях віддалено", — впевнена Надія Беженар, директор ТОВ «Аудиторська компанія «Українська консалтингова група» (UCG).

Вона каже, що з тими ж питаннями стикнуться й ФОПи, що ведуть підприємницьку діяльність дистанційно, перебуваючи за межами України. Причому, це станеться, навіть якщо вони матимуть статус податкового резидента України.

Схоже, що українська влада була не готовою до такого розвитку подій. Адже про свою розмову щодо оподаткування з головою Комітету Європарламенту з питань зайнятості та соціальних питань Драгошем Пислару міністр соціальної політики Марина Лазебна повідомила тільки на початку липня.

«Мова йшла про те, щоб податок на прибуток, податок на доходи фізичних осіб та податки з діяльності ФОП вони могли продовжити сплачувати до бюджету України відповідно до українського законодавства, якщо основним центром їхньої ділової активності залишається Україна, навіть після спливу 180 днів перебування у країнах ЄС», — повідомила тоді пресслужба міністерства. За два тижні після обговорення податкового питання міністр подала у відставку.

«Україна зробила недостатньо, з точки зору збереження податкового резидентства українців, які тимчасово виїхали за кордон, та бажають продовжувати сплачувати податки в Україні. Зокрема, ця проблематика стосується багатьох ФОПів-айтішників.

Ба більше, останні дії ДПС стимулюють не декларувати та не сплачувати податки в Україні. Так, в одному з липневих роз’яснень податкова каже, що якщо ФОП отримує доходи на закордонні рахунки у банку, то він повинен зараховувати їх до України, а інакше вони оподатковуються не за ставкою ФОПа 5% чи 2%, а за загальною ставкою для фізичної особи — 19,5% (ПДФО та військовий збір)" — каже партнер податкової практики Crowe Mikhailenko Віталій Смердов.

Це означатиме, що дохід ФОПа буде оподаткований як іноземний дохід громадянина. «Такий лист ДПС з'явився нещодавно. Ми з такою позицією не згодні. Це не відповідає ані податковому, ані валютному законодавству», — обурюється Віталій.

Про інші нюанси з оподаткуванням ФОП за кордоном розповідає Ніна Матвієнко з KPMG у Німеччині. Наприклад, якщо ФОП отримує дохід з іноземної компанії, на свій підприємницький рахунок, відкритий в Україні, але при цьому перебуваючи за кордоном. Щоб мати можливість витрачати кошти (в тому числі й сплачувати податки), згідно з вимогами валютного законодавства України, такий ФОП має їх конвертувати в гривню.

Курс такої конвертації довгий час з початку війни був на 20−25% нижчим за ринковий. А витрачати кошти зі свого гривневого рахунку в країні перебування ФОП мав вже за ринковим курсом. Саме через бажання не втрачати кошти через таку подвійну конвертацію деякі ФОПи, що вимушено опинились за кордоном, відкрили рахунки в іноземних банках або платіжних системах.

«Ця ситуація сьогодні створює ризики як додаткового оподаткування в Україні, так і анулювання системи єдиного податку для таких ФОПів. Крім того, існує ризик, що податковий орган країни перебування „помітить“ такі рахунки та прагнутиме оподаткувати кошти на них у країні перебування ФОП», — каже Ніна.

Де краще сплачувати податки

Перше, з чого треба почати, — визначитись, де вам вигідніше бути податковим резидентом. «Це відповідальність платника податків — визначити себе резидентом тієї чи іншої країни та подати податкову декларацію про доходи. Ви маєте визначитися, де хочете сплачувати податки, та створити тісніші особисті та економічні зв’язки з тією країною.

Корисним буде збирати доказову базу таких зв’язків (рахунки за комунальні платежі, наявність ФОП, офісу, прикріплення дітей до навчального закладу, тощо)", — каже Ольга Черевко, засновниця GLS Law Company.

Ященко та Кузьмич вважають, що українці мають це робити самостійно. «Принцип добровільності декларування річних доходів суб'єктом закладений у всіх податкових системах. Громадянин за підсумками року має самостійно обрати, де йому подати декларацію та яким чином і куди сплатити податки. Включно з тими, що виникають надміру вже сплачених ним у поточному періоді», — каже Тетяна Кузьмич.«Тільки сама людина повноцінно розуміє, чи відповідає вона критеріям податкового резидентства», — каже Ященко.

Надія Беженар вважає, що один із варіантів, що існують на цей момент, — розглянути для себе зміну податкового резидентства: зніматися з податкового резидентства України й реєструватися резидентом тієї країни, де людина перебуває понад 180−183 днів.

«Припинити бути податковим резидентом України не так вже й просто», — каже Віталій Смердов. За його словами, навіть якщо дуже захотіти, і для цього розпродати житло, бізнес, знятись з реєстрації та військового обліку, все одно людина в очах української податкової служби залишиться податковим резидентом України: окремої та законодавчо визначеної процедури позбавлення резидентства в Україні не існує.

«Якщо ви втрачаєте [українське] податкове резидентство, то це не круто», — каже Ольга Черевко. — Податкові ставки в країні перебування можуть бути набагато вищими, ніж в Україні, а також до вас може бути застосований податок на репатріацію в Україні".

«До прикладу, ставка податку на доходи фізосіб у Румунії становить 10%, у Словаччині — 19%, якщо цей дохід не перевищує 38,5 тис. євро. Якщо він більший, то ставка збільшується до 25%», — розповідає Володимир Місечко.

«На доходи приватних осіб в Чехії діє прогресивний податок. Якщо працівник заробляє не більше 67 тис. євро на рік, він сплачує 15% податку, якщо сума доходу є більшою — податок становитиме 23%», — каже Тетяна Ященко.

«У Португалії, — розповідає Ольга Черевко, — при доході від 80 тис євро застосовуватиметься ставка податку у 48%. Це стандартна сума заробітку для наших айтішників-ФОПів», — каже вона. За її словами, в Іспанії прогресивна ставка становить від 19% до 47%. У Польщі ж ставки податку варіюються від 17% до 32%, якщо дохід становив понад 120 тис злотих.

«Податок на доходи фізичних осіб у Німеччині високий, а правила персонального оподаткування відрізняються від українських. Базові відмінності — прогресивна шкала оподаткування, різні групи фізичних осіб-платників податків, а також можливість зменшити базу оподаткування шляхом врахування дозволених законом витрат», — каже Ніна Матвієнко.

У Німеччині, наводить вона приклад, ФОПам з України місцеві консультанти рекомендують оформлюватися фрілансерами, а також радять перевірити необхідність реєстрації платниками ПДВ.

Юристка каже, що найбільш ймовірно, кожна країна намагатиметься претендувати на визнання українців, що переїхали, своїми податковими резидентами через 183 дні їх перебування.

Виключення на сьогодні становить Польща, яка видала «оптимістичне» роз’яснення про надання тимчасово переміщеним українцям права обрання країни (Україна або Польща) для сплати податків. Також про свою позицію щодо не обкладання податком певних доходів українців заявила Ірландія. Відносно інших країн прогнози поки не такі оптимістичні.

Вирішуємо проблеми самостійно: збираємо теку

Всі юристи, з якими поговорив «Мінфін», погоджуються, що нюансів може бути багато, і треба до цього бути готовими. «Питання зазвичай виникають тоді, коли постійне місце проживання, місце (джерело) отримання доходу та громадянство не збігаються», — каже Тетяна Ященко.

Запитання виникатимуть у податкової будь-якої країни, і вона піде шляхом найменшого опору — застосує найбільш кількісно простий критерій — 183 дні. Але ж є й інші критерії. Ніна Матвієнко вважає, що їм треба приділити особливу увагу, якщо людина хоче довести свій статус податкового резидента України.

Наприклад, спробувати довести в податковій країни перебування, що центр ваших життєвих інтересів знаходиться саме в Україні, або, що саме Україна є вашим постійним місцем проживання. «На випадок, якщо податкова виявить бажання вас перевірити, у вас має бути зібрана «папочка», — каже Ольга Черевко.

Умовна тека:

  • Довідка про сплату податків в Україні
  • Ще одна довідка — сертифікат податкового резидента України (найближчим часом її можна буде отримати також в електронному вигляді)
  • Не зніматись з місця реєстрації (підтримуємо постійне місце проживання в Україні)
  • Не закриваємо ФОП
  • Не закриваємо рахунки в українських банках
  • Залишаємо дітей прикріпленими до навчальних закладів (можна запросити відповідні довідки)
  • Регулярно сплачуємо в Україні комунальні платежі, зберігаємо квитанції
  • Дехто з юристів також радить мати довідку про застосування угоди про уникнення подвійного оподаткування

Ця приблизна тека, на думку Ніни Матвієнко, допоможе «лавірувати» та надати докази на користь вашого статусу як податкового резидента України. На її думку, на користь збереження резидентства також може зіграти й особливий статус «тимчасового прихистку», який отримують українці в інших країнах саме через війну.

В міжнародному праві, за словами Матвієнко, існують кейси, коли податковий орган з метою визначення країни податкового резидентства, оцінював саме наявність наміру особи повернутися до країни свого звичайного проживання. Статус «тимчасового прихистку», а не, наприклад, посвідка на постійне проживання, якраз і може свідчити про те, що українці мають намір повернутись в Україну. А отже — тимчасово переміщені українці мають залишатись податковими резидентами України., принаймні у 2022 році.

Існують також й кейси, що стосуються критерію 183 днів. OECD ще у 2020 році виробила рекомендації, що пояснювали казус 183 днів. Тоді організація казала, що карантинні заходи в умовах пандемії не мають впливати на податкове резидентство фізичних осіб. А вже цьогочервня OECD казала, що планує повернутись до обговорення цього питання, щоправда, не через російсько-українську війну, а через підвищення мобільності працюючих.

«Глобально, для розв'язання цього питання не має іншого шляху, ніж врегулювання законодавства Євросоюзу, з урахуванням умови Директиви ЄС про тимчасовий захист або ініціювання державними органами України підписання окремих угод із кожною окремою країною, що, зрозуміло, є складнішим та тривалішим процесом» — вважає Надія Беженар.

Українська влада декларує, що працює над розв'язанням проблеми.

Поки що це питання доводиться врегульовувати за допомогою активістів. У травні, наприклад, Офіс ефективного регулювання — незалежний експертно-аналітичний центр — разом з ІТ-асоціацією України звернулись до українського уряду та Міністерств фінансів Болгарії, Німеччини, Чехії, Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини з проханням не змінювати податкове резидентство біженців-підприємців. Поки що позитивну відповідь на користь українців надала лише Польща.

Коментарі - 12

+
+30
Три літри
Три літри
28 липня 2022, 8:29
#
Країни перебування наших біженців мають свою логіку і вважають, що людина має платити податки там, де постійно живе та отримує дохід.

Просто нагадаю що Україна вважає так само. Більш того просто проживання в Україні достатньо щоб платити податки навіть не зі своїх доходів, а з доходів закордонного бізнесу яким володієш і це окремо від сплати податку на доход у вигляді дивідентів.
+
0
irakez
irakez
28 липня 2022, 13:06
#
Тільки якщо твоя КІК має річний дохід більше мільйона доларів, а до цієї межі Україна не вимагає сплати податків
+
0
Три літри
Три літри
28 липня 2022, 14:18
#
Але зобов’язує надавати звіти за ненадання яких штрафи майже в мільйонах. О, да, суттеве послаблення.
+
0
Три літри
Три літри
28 липня 2022, 8:30
#
Може статись так, що визначити центр життєвих інтересів неможливо, — каже Тетяна. Тоді застосовують наступний критерій — місце звичайного проживання. Якщо ви більше часу мешкаєте в Україні, то ви залишитесь її податковим резидентом.

Це з точки зору України, а не за якимись універсальніми правилами.
+
0
Три літри
Три літри
28 липня 2022, 8:34
#
Перше, з чого треба почати, — визначитись, де вам вигідніше бути податковим резидентом.

Це так не працює. Якщо місцева податкова вважає що ти вже маєшь бути податковим резидентом то в тебе немає вибору «де краще».
+
+54
MaxTirpiz
MaxTirpiz
28 липня 2022, 9:14
#
Вихід із ситуації - нікуди та ніяк.
+
0
Три літри
Три літри
28 липня 2022, 13:05
#
В ЕС так не вийде.
+
+15
bonv
bonv
28 липня 2022, 11:48
#
І знову про податки:)))
+
+15
BEZE
BEZE
28 липня 2022, 16:15
#
Бюджет тріщить по швах;)
+
+60
Goblin13
Goblin13
28 липня 2022, 13:25
#
Не о чем. Жадность налоговых поражает. Каждый тянет одеяло на себя. Особенно Украина. Полный не адекват во главе с Гетманцевым. В Киеве фоп остался по аренде недвижимости. А в Германии по найму за меня налоги платят. Так вот эта тварь считает, что мало того что я по фопу плачу в Украине, так должен ещё и за работу в Германии ему. Да я лучше фоп закрою и на х. пошлю
+
0
Дмитри Ивченко
Дмитри Ивченко
28 липня 2022, 19:12
#
А если резидент фоп и уже на другом свете? С того света он обязан налоги платить.
+
0
Три літри
Три літри
28 липня 2022, 19:23
#
Если он на другом свете — у него нет дохода, а значит не с чего платить налог.
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися