Гендиректор Vodafone: Якість дзвінків буде вищою — вони йтимуть каналами передачі даних

Про зміну оператора: шахраї можуть вкрасти вашу сім-картку

З початку грудня діє спрощена процедура MNP: змінити оператора можуть навіть ті, хто не пройшов ідентифікацію. Як ви оцінюєте це рішення?

При спрощенні процедури підвищується можливість шахрайських схем при заміні сім-картки. Особливо, якщо номер телефону прив'язаний до банківських рахунків і використовується як єдиний ідентифікатор. Ми попереджали регулятора, що бачимо у цьому ризики. Тим паче, що 90% українських абонентів не ідентифіковані.

Що плануєте робити, щоб цього не сталося?

У нас діє двофакторна ідентифікація. Якщо клієнт хоче змінити свою сім-картку, ми намагаємося переконатись, що це робить саме він.

Також для того, щоб убезпечити абонентів, ми запровадили спеціальні послуги: заборону на дистанційну заміну сім-картки без паспорта та «збереження номера» — послуга, яка захищає від несанкціонованого перенесення номера. Ці послуги можна активувати за допомогою програми My Vodafone, у контакт-центрі або магазині оператора.

Звичайно, частина відповідальності покладається на наших клієнтів, які не повинні забувати про ризики передоплачених сім-карток.

Чи багато було запитів на зміну оператора від неконтрактників?

Число абонентів, які скористалися MNP із моменту її запуску в Україні, настільки незначне, що це взагалі не вплинуло ні на нашу абонентську базу, ні на ринок загалом.

Ситуативно в якомусь місяці до нас може прийти або піти більше абонентів, але загалом абонентська база у нас стабільна і навіть поволі зростає. Щоб наші клієнти були задоволені, ми ретельно відпрацювали сustomer journey (клієнтський досвід — ред.) і постійно тримаємо його у фокусі. Не думаю, що спрощення процедури завдасть якихось істотних змін.

Як багато абонентів пішли від Vodafone до інших операторів із моменту старту MNP?

Зараз у нас близько 19 млн клієнтів. А скористалися послугою MNP лише 0,1% від загальної абонентської бази.

Також читайте: Послуга МNP. Який мобільний оператор втратив найбільше абонентів

Про паспортизацію абонентів: що готує нове законодавство телеком-галузі

На початку осені багато галасу наробив законопроєкт про примусову ідентифікацію, але потім розмови затихли. Яка доля цього проєкту?

Законопроєкт наразі перебуває на розгляді у Верховній Раді. Очікувалося, що його ухвалять до кінця року, але розгляд документа перенесли. Дуже різні думки існують щодо нього, бо це фактично нове законодавство телеком-галузі, яке порушує велику кількість питань. Але загалом, незважаючи на складнощі, пов'язані з реєстрацією величезної кількості анонімних абонентів, ми оцінюємо законопроєкт позитивно. Із сірим ринком треба боротися. Усі повинні перебувати в рівних умовах.

Скільки часу, за вашими оцінками, знадобилося б для проведення ідентифікації всіх абонентів?

Мінімальний достатній період для паспортизації 90% абонентської бази — 3 роки. Тим паче, за умов карантину стояти у тригодинній черзі до магазину, щоб зареєструватися, — не варіант. Ідентифікація клієнтів має проводитись у цифрових каналах, наприклад, через «Дію», BankID.

Дивіться також: Олександр Карпов: Якщо самі віддали шахраю реквізити картки, гроші ніхто не поверне

Про ціни на мобільний зв'язок та інтернет: підвищуємо тарифи раз на рік

Минулого року компанія двічі підвищувала тарифи. Чому?

У нас є одне негласне правило — ми переглядаємо тарифні моделі за різними групами клієнтів не частіше одного разу на рік. Тобто якщо ціни і підвищувалися в якихось тарифах, то точно один раз. Просто абонентська база велика, тарифів багато, якісь із них переглядалися в січні, інші, наприклад, у квітні.

З чим це пов'язано?

Зі споживанням. По-перше, змінюється профіль абонента — зростає споживання дата-трафіку, тому що з'являється все більше цифрових продуктів, якими люди починають користуватися регулярно. Формуються нові навички користувача, під які налаштовуються тарифи. З'являється більше Гб у пакеті і, як наслідок, збільшується абонентська плата.

По-друге, зростають наші інвестиції у мережу. Якщо у 2020 році географія покриття 4G у нас була 68%, то на кінець 2021-го ми вийшли на 84% населення.

По-третє, збільшилася ціна на електроенергію. Наші рахунки за електрику зросли на 30−40% у середньому по компанії. Ці витрати також закладаються у тарифні моделі, оскільки базові станції живляться від електромережі.

Чи плануєте й надалі підвищувати вартість своїх послуг?

Сьогодні середній щомісячний дохід із одного абонента (ARPU) становить менше 90 грн. Це дуже мало, порівнюючи із сусідніми країнами, наприклад, Польщею. До того ж не варто забувати, що в Україні досить складна географія: багато гірських місцевостей та доріг, які потрібно покрити мережею 4G. У 2022 році ми продовжимо масштабне будівництво (до літа плануємо забезпечити покриття 90% населення) і щільно займемося автомобільними дорогами. Відповідно інвестиції тільки зростатимуть.

Також необхідно враховувати зростання цін на електроенергію. Адже, крім базових станцій, ми маємо сучасні потужні дата-центри, комутаційне обладнання та інші технічні системи з величезним споживанням електроенергії.

Читайте також: Олександр Комаров: Мобільні оператори використовуватимуть непряму ідентифікацію абонентів

Про покриття мережі та обов'язки перед державою: 84% українців уже користуються 4G

Ви зобов'язалися перед державою завершити проєкт із покриття 4G LTE у населених пунктах із населенням понад 2 тис. жителів та вздовж доріг національного значення. Що вже зроблено?

Є декілька етапів виконання ліцензійних умов. Перший — покрити технологіями 4G 90% населення та міста з чисельністю 2 тис. мешканців та більше. Цей етап ми маємо завершити у червні 2022 року. Міста з населенням від 2 тис. мешканців ми вже практично покрили. Залишилися поодинокі випадки.

Другий етап — покриття всіх міжнародних автомобільних доріг, а згодом — національних доріг. Реалізацію цього етапу ми розпочнемо цьогоріч. Це означає, що найближчі два роки йтимуть масштабні інвестиції у розширення покриття 4G.

Що заважає завершити широке покриття?

Основна та головна умова — інвестиції. Будівництво сучасної телекомунікаційної інфраструктури коштує дуже дорого. Тільки в Україні Vodafone вклав у розгортання мереж понад 41 млрд грн. Найближчі декілька років витратимо приблизно стільки ж на обладнання для технологій передачі даних.

Друга умова — земля для будівництва об'єктів. Є, наприклад, заповідні зони, де землю взагалі не відводять, а вежу треба кудись ставити.

Третя умова — електроенергія. Базова станція має від чогось живитися, на батарейках її не ввімкнеш. Тому до базових станцій у полях та вздовж доріг потрібно тягнути дроти. Це складний технологічний процес та величезні гроші.

Наприклад, наша станція знаходиться на вершині Говерли. Ми зробили героїчний вчинок, доки її туди підняли, встановили, поставили сонячні батареї та включили до мережі. На Говерлі, на відміну від інших гір, досить великий потік туристів, проте він не в змозі окупити всіх витрат.

Чи можливо взагалі вийти на 100%-е покриття?

Майже неможливо. У горах лінії електропередач є далеко не всюди, а де немає електрики — немає чим живити станцію. Тому перше питання — як це зробити технологічно. І друге питання — коли це окупиться, адже у бізнесі будь-яка інвестиція повинна мати повернення у найближчому майбутньому. Для телекому термін повернення інвестиції і так чималий — 5−7 років. Якщо бізнес-кейсу немає, це означає, що станція не окупиться навіть упродовж 10 років. При цьому треба розуміти, що технології оновлюються набагато швидше — кожні 3−4 роки.

У багатьох країнах питання національного покриття вирішується за допомогою держави. Аналогічно тому, як зараз будується фіксований зв'язок у селах. Виділяються бюджетні кошти, проводяться тендери, у яких беруть участь оператори фіксованого зв'язку. Якби держава сказала: «Я хочу, щоб у селі був бездротовий інтернет» і виділила б ресурси під це завдання, тоді навіть за відсутності бізнес-кейсу оператори побудували б інфраструктуру. Тому що ми маємо стратегічне завдання — діджиталізація всієї країни.

А покриття залізниці?

З погляду бізнесу — це неокупний проєкт, тут немає бізнес-кейсу, тому його немає у пріоритеті. Держава не ставила завдання щодо забезпечення покриття залізниць. Наразі йде великий проєкт із реконструкції автомобільних доріг та забезпечення покриття 4G вздовж них, тому трафік із залізничного транспорту перейде в автомобільний.

Читайте також: Найкорисніші поради зі світу мобільного зв'язку

Про мережу 5G та месенджери: зміна технологій відбувається кожні 3−4 роки

Чи є критичним для Вас використання 5G? Що обираєте: розвиток цього напряму чи ліквідацію цифрової нерівності?

Для звичайного користувача, навіть впевненого, швидкостей 4G цілком вистачає. Тому ми більшою мірою фокусуємося на національному покритті 4G, щоб ліквідувати цифрову нерівність у країні.

Що ж до 5G, це не має бути просто хайповою історією. 5G — це технологія переважно для індустріального застосування. Людські органи чуття навіть не в змозі відчути швидкості 5G, на відміну від виробничих процесів, які вимагають ідеальної синхронності та мінімальної затримки сигналу.

Цього року ми показали можливості 5G для автоматизації виробництва, зокрема небезпечного для людини, на харківському заводі «Світло шахтаря». 5G дозволяє керувати складним технологічним обладнанням віддалено, без ризиків для здоров'я та життя людини. Щоб реалізувати такі «розумні виробництва», ми будуємо private networks (приватні мережі — ред.) на технологіях 4G і 5G.

У Європі у Vodafone вже не один десяток таких складних високотехнологічних проєктів, але в Україні їх поки що два — харківський завод та «розумний кар'єр» у Горішніх Плавнях, у якому вся техніка теж керується віддалено. Коли українські підприємства усвідомлять цінність подібних технологічних рішень та будуть готовими до інвестицій, тоді в країні з'явиться 5G.

Ще одне призначення 5G — вона розвантажує хот-споти, тобто місця великого скупчення трафіку. Але ми тільки нещодавно запустили LTE, і найближчі декілька років можемо оперувати нашим частотним портфоліо, щоб нарощувати потрібну ємність мережі в рамках технології 4G.

Зараз у принципі говорити про перехід на 5G рано. Ми все ще не закінчили будівництво LTE. За класикою зміна технологій відбувається кожні 3−4 роки. Оператор побудував мережу, відпрацював технологію, відмонетизував її та готовий інвестувати отримані кошти у технологію наступного покоління. А то, уявіть, ви будуєте завод, і він ще навіть не працює на повну потужність, а до вас приходять і кажуть: «Прибирай все і будуй новий».

Зараз користувачі все частіше телефонують через соцмережі та месенджери. Ви конкуруєте з ними?

Колись оператори мали побоювання, що вони втратять трафік. Але коли люди щось роблять у соцмережах та месенджерах, чиїм інтернетом вони користуються? У нас давно існує тарифна модель, у якій немає різниці, чим користується клієнт: голосовими каналами чи інтернетом. Ми надаємо сервіс, а як клієнт його використовує — це його справа. Я навіть не замислююся, як я телефоную — через голос або, наприклад, WhatsApp. Тому ні, ми не розглядаємо соцмережі та месенджери як конкурентів.

Раніше локомотивом були голосові послуги, а інтернет був новим сервісом, який надавався, можна сказати, бонусом. Зараз основний напрямок — дата, а «голос» йде на додачу. Найближчим часом у нас з'явиться IMS (IP Multimedia Subsystem), коли дзвінки теж йтимуть каналами передачі даних, у нашому випадку — через мережу LTE. Якість дзвінків буде значно вищою.

Читайте також: Запуск 5G в Україні відклали на півроку

Про домашній інтернет: зручно отримувати всі послуги від одного провайдера

На початку вересня Vodafone закрила угоду з купівлі 99,99% акцій ПрАТ «Фарлеп-Інвест» (телеком-оператор Vega), а також не менше 95% статутного капіталу ТОВ «Кейбл ТВ-Фінанси» для розвитку послуг фіксованого зв'язку. Які можливості перед компанією відкриває ця покупка?

Це фіксований бізнес, який забезпечує населенню домашній інтернет та телебачення. Людям зручно, коли всі послуги провідного та бездротового зв'язку надаються одним провайдером, що називається «з одних рук». Клієнти отримуватимуть єдиний рахунок, гарантований рівень сервісу, обслуговування клієнтів та технічної підтримки.

Скільки плануєте вкласти у розвиток цього напряму?

За нашими оцінками, потрібно вкласти близько 500 млн грн, щоб вивести фіксований бізнес на досить високий рівень. Ми плануємо розширювати інфраструктуру з використанням технології GPON, яка дає високошвидкісний гігабітний інтернет, здатний задовольнити будь-якого heavy-юзера.

Ми плануємо активно підключати нових абонентів. Наша мета на найближчі 2−3 роки — вийти на 1 млн клієнтів.

На які тарифи можуть розраховувати клієнти?

Для нас це новий бізнес, ми зараз у процесі формування нових пропозицій. Але можна побачити прайси на ринку. Ця пропозиція буде конкурентною.

Читайте також: Що буде, коли запрацює супутниковий інтернет Маска

Про інтернет речей: усі нові послуги будуть цифровими

Які нові послуги з'явилися у 2021 році? І на що очікувати у 2022-му?

Минулого року ми купили телеком-оператора Vega і серйозно налаштовані вийти на ринок фіксованого зв'язку. З'явиться низка послуг, які наші клієнти зможуть спробувати вже у 2022 році.

У традиційних послугах — голосі та даті — складно запропонувати щось нове, хіба що більше трафіку. Усі нові послуги будуть діджітальними. Це будь-які сервіси, які наш клієнт може використовувати за допомогою телефону з метою безпеки, економії часу, віддаленого керування якимись пристроями тощо.

Які нетелеком-сервіси запустили за останній рік?

Продовжуємо розвивати IoT — інтернет речей. Ми використовуємо глобальну міжнародну IoT-платформу Vodafone, до якої підключено 80 країн світу, Україна серед них. Ця платформа дозволяє адаптувати послуги, реалізовані в інших країнах, під українські реалії.

У нас з'явилося безліч IoT-сервісів, які допомагають містам ставати «розумними», використовувати цифрові рішення для управління міською інфраструктурою.

Що таке смарт-сіті, як це працює?

Є таке поняття, як великі дані, якими ми оперуємо. Ми аналізуємо їх та використовуємо для того, щоб, наприклад, допомогти містам із плануванням маршрутів громадського транспорту та покращенням міського руху. Місто розуміє, як пересуваються люди протягом дня, на яких маршрутах, у які дні та час доби найбільше навантаження, скільки автобусів має вийти, а де, можливо, є сенс запустити нові маршрути.

Ще один приклад — «розумні» лічильники, дані з яких в автоматичному режимі надходять до єдиної бази даних, обробляються, виходячи з чого формуються рахунки за воду, світло, газ. Дуже хотілося б, щоб у наших містах з'явилося якнайбільше подібних сервісів.

Минулого року ми запустили сервіс Vodafone Gardian — це супутникова система забезпечення безпеки автомобіля. Розташування авто можна відслідковувати через супутникові канали (навіть якщо він не в Україні), отримувати на смартфон усі його дані та технічні параметри.

Важливий сервіс для великих міст — смарт-паркінг, який автоматично видає вам інформацію про кількість вільних паркомісць, дає можливість заздалегідь забронювати місце для паркування в громадських місцях і оплатити його.

Серед інших рішень — «розумне» освітлення, яке автоматично вмикається та вимикається на вулицях, «розумні» світлофори, «розумна» система збору сміття та багато інших послуг.

Що користується популярністю у клієнтів?

Яскравий приклад — трекінг транспорту та доставки товарів. Наприклад, поштові компанії дають змогу відстежувати шлях вашої посилки в онлайн-режимі завдяки даним, зібраним за допомогою бездротових технологій та інтернету речей.

І ще один напрям — індустріальний IoT. Перші пілоти, які ми запустили, — розумний завод та розумна шахта, про які я вже згадувала. Ми сподіваємось, що у 2022-му з'явиться більше проєктів Industrial IоT.

Яку частку займає big data та інтернет речей у вашому бізнесі?

За останній рік кількість сім-карток IoT зросла вдвічі. Ринок перебуває в стадії формування, але дуже швидко зростає. Те саме стосується big data. У нас з'явилися постійні клієнти, наприклад, банки, які використовують наші дані для скорингу — правильного сегментування клієнтів та надання їм кредитних лімітів.

Ці напрямки бізнесу поки що не заміщують голос або дату, але через 4−5 років, за нашими прогнозами, вони приноситимуть 30−40% наших доходів.

Хто є вашими клієнтами?

IoT — це інтернет речей. Людей зараз 7 млрд, а підключених до інтернету речей буде в сто разів більше. Згідно з експертними оцінками у світі, вже налічується близько 25 млрд підключених речей.

Є розумні будинки, в яких за командою смартфона вмикається світло, газ чи опалення. Можна віддалено виставити на оптимальну температуру. Є розумні пилососи, холодильники та кавомашини, які заварять каву точно до вашого пробудження або повернення додому.

Коли, на вашу думку, це стане частиною нашого повсякденного життя?

Раніше найскладніше полягало в тому, щоб змінити споживчу поведінку. Будь-які зміни у моделі поведінки людини займали 3−4 роки. Наприклад, перейти від face-to-face сервісів до діджитальних. Нам було складно переконати абонентів користуватися додатком My Vodafone — в магазинах все одно вишиковувалися черги навіть за підключенням елементарних послуг. Але пандемія змусила людей дуже швидко адаптуватися та змінити свої звички.

Чим ви зараз користуєтеся?

Розумного холодильника в мене поки що немає. Але весь будинок контролюю за допомогою додатків у смартфоні. Дистанційно вмикаю та вимикаю сигналізацію, систему вентиляції та обігріву, бачу все, що відбувається вдома.

Читайте також: Smart City 2021: Мобільний оператор може бути важливою складовою розумного міста

Про те, як вийти на фінтех-ринок: починаючи від фінпослуг та закінчуючи страхуванням

У 2022 році набуде чинності закон про платіжні послуги, який дозволить мобільному оператору разом зі своєю фінансовою компанією стати практично повноцінним роздрібним банком. Які нові напрями розвитку бізнесу ви розглядаєте?

Варіантів виходу на фінтех-ринок багато: можна виходити окремим продуктом або ж як вийшов Sense від Альфа-Банку. Ми розглядаємо декілька моделей: власні та партнерські сервіси. Також можливе придбання якихось сервісів та компаній.

Що саме маєте намір запропонувати своїм клієнтам?

Це один із головних секретів. Але можливо все, що завгодно: починаючи від фінансових послуг і закінчуючи страхуванням. Страхування — один із найочевидніших для нас сервісів, тому що у нас є власний бізнес у ритейлі — ми продаємо гаджети, які, зокрема, страхують. Ми маємо точки прямого контакту з клієнтами в наших магазинах.

Як варіант, абоненти зможуть оплачувати з балансу телефону цифровий контент — музику, фільми, ігри тощо. Чи буде, за вашими прогнозами, популярним такий сервіс?

Ми зараз у процесі ухвалення рішення про те, як вийти на фінтех-ринок, де є ніші, яка у нас перевага як у мобільного оператора. Наші клієнти мають гроші на рахунку, і вони можуть використовувати свої мобільні рахунки, наприклад, для купівлі розважального або навчального контенту.

Це цікава тема, особливо у населених пунктах, де не дуже розвинена банківська інфраструктура, але є молодь, яка хотіла б мати доступ до цифрового контенту. За допомогою мобільного рахунку це зробити набагато простіше. Хоча є обмеження за сумою однієї операції та місячний ліміт, який можна використати.

Які нові послуги матимуть попит на ринку?

На мою думку, найзручнішими та найпопулярнішими серед наших клієнтів будуть мікроплатежі, такі як оплата паркування або проїзду у транспорті. З мого особистого досвіду: якщо я забуваю гаманець вдома, я не повертаюсь, але якщо я забула телефон, то це вже серйозно. Зараз у телефоні все — від послуг до документів.

На відміну від інших бізнесів, у вашому не так багато конкурентів, а конкуренція висока?

На мою думку, мобільний бізнес один із найконкурентніших. Ми озвучуємо плани лише на фінальній стадії, бо дуже багато чого конкуренти можуть повторити. Питання в тому, хто перший вийде з новою послугою та захопить ту чи іншу нішу. Тим паче ринок уже припинив бути на трьох. Коли виходиш на суміжні ринки, починаєш конкурувати з банками, фінансовими та страховими компаніями, яких в Україні сотні.

Читайте також: Закон про платіжні послуги. Що принесе українцям відкритий банкінг

Про підсумки роботи: сподіваємося на двозначне зростання доходів

Ольго, світ поступово звикає жити в умовах пандемії. Як це позначилося на вашому бізнесі?

За рітейл-продажами триває падіння. Але минулого року люди почали більше подорожувати, ми спостерігаємо зростання доходів від послуг у роумінгу — 30%, порівнюючи з попереднім роком. Це добре, що потроху відновлюється валютна виручка, тому що наші CAPEX-ні витрати («capital expenditure» — ред.) на будівництво мережі та обладнання номіновані в іноземній валюті, єдине джерело якої — роумінг.

З якими результатами плануєте завершити цей рік?

Фінальні цифри ми ще не звели. Але, припускаю, покажемо двозначне зростання за маржею та доходами, порівнюючи з 2020 роком.

Автор:

Журналіст Світлана Тартасюк

Пише на теми: Банки та банківські продукти, нерухомість, ринок праці, бізнес, фінанси, інвестиції

За участю:

Генеральний директор Устинова Ольга

Vodafone Україна